Постанова № 62469936, 23.05.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2016 р. Справа № 804/15299/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран-Техсервіс» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дніпропетровська міська рада про стягнення з місцевого бюджету надмірно сплачених грошових зобовязань з орендної плати за користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран-Техсервіс» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дніпропетровська міська рада, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, ідентифікаційний код юридичної особи 39857263, яка полягає у невиконанні обовязку щодо формування погодження та надання відповідному органу державної казначейської служби України висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Гран-Техсервіс», ідентифікаційний код юридичної особи 32842376, помилково сплачених по коду класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» сум грошових зобовязань з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 42 903,08 грн.;

- стягнути з місцевого бюджету м. Дніпропетровська на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран-Техсервіс», ідентифікаційний код юридичної особи 32842376, місцезнаходження АДРЕСА_1, 49009, Україна, помилково сплачені по коду класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» суми грошових зобовязань з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 42 903,08 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАН-Техсервіс», ідентифікаційний код юридичної особи 32842376, місцезнаходження АДРЕСА_1, 49009, Україна, судовий збір в сумі 2 436,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що звертався із заявами до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про повернення помилково сплачених сум грошових зобовязань з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 42 903,08 грн. відповідно до Закону України «Про плату за землю». Проте, Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська жодним чином не відреагувала на подані заяви, у звязку з чим позивач просить визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська та Головного управління Державного Казначейства України у Дніпропетровській області щодо добровільного повернення сум коштів помилково сплаченої позивачем орендної плати за землю та стягнути на його користь грошові кошти в сумі 42 903,08 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволені позовних вимог відмовити. Надав письмові заперечення, у яких зазначено, що договір оренди земельної ділянки було розірвано в липні 2015 року, у звяку з чим у позивача відсутня переплата сум за грошовим зобовязанням з орендної плати.

Представники відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області та третьої особи - Дніпропетровської міської ради у судове засідання не зявились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 28.11.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАН-Техсервіс» (орендарем) та Дніпропетровською міською радою (орендодавцем) було укладено договір оренди землі, посвідчений нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 9392, державна реєстрація якого підтверджується записом в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 16 січні 2007 року за № 040710400029.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул. Берегова, 210 А (Амур-Нижньодніпровський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:01:286:0029.

Згідно з п. 1.2 договору цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.14.2 (автомобільний транспорт).

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 27.09.2006 № 78/4.

В оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0,6230 га. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, інші об'єкти інфраструктури, які зазначені в акті приймання-передачі земельної ділянки. Договір укладено на п'ятнадцять років (п. 2.1, 2.2, 3.1 договору).

Пунктом 5.1 договору встановлено, що земельна ділянка передається в оренду: по фактичному розміщенню будівлі стоянки.

Серед інших умов договору, пунктом 12.3 передбачено, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом.

Окрім того, згідно з п. 12.4 договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Сторони визначили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п. 12.5 договору).

На виконання умов договору, відповідач передав, а позивач прийняв земельну ділянку за кадастровим номером 1210100000:01:286:0029, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, вул. Берегова, 210-А, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 25.12.2006 року.

Судом встановлено, що вказаний договір оренди був укладений у звязку з придбанням Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАН-Техсервіс» обєктів нерухомості, розташованих на вказаній земельній ділянці. Набуття зазначеного майна у власність платника податків відбулося за договором купівлі-продажу, укладений та нотаріально посвідченим 28 жовтня 2005 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

Також, судом встановлено, що 04.03.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАН-Техсервіс» (продавець) та Приватним підприємством «ГРАН» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6, який зареєстровано у реєстрі за № 217.

Відповідно до п. 1.1 договору купівлі-продажу продавець передає у власність, а покупець оплачує згідно з цим договором та приймає у власність будівлю стоянки літ. У-1, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, будинок 210 А, яка розташована на земельній ділянці площею 0, 6230 га, кадастровий номер 1210100000:01:286:0029, цільове призначення (УКЦВЗ) 1.14.2 (автомобільний транспорт), яка використовується продавцем на підставі договору оренди землі, посвідченого 28.11.2006 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського округу ОСОБА_5 по реєстру № 9392, зареєстрованого Дніпропетровською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру» 16.01.2007 року за № 040710400029.

Судом встановлено, що після відчуження обєктів нерухомості, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, будинок 210 А, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАН-Техсервіс» добровільно продовжувало сплачувати орендні платежі за користування даною земельною ділянкою, що підтверджується платіжними дорученнями від 15.04.2015 року № 41, від 26.05.2015 року № 8, від 26.06.2015 року № 15 та від 29.07.2015 року № 72, та у загальній сумі складає 42 903,08 грн.

Також, 31.08.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАН-Техсервіс» подало до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області уточнюючу податкову декларацію з орендної плати за 2015 рік, у звязку з відчуженням майна.

Крім того, судом встановлено, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15 червня 2015 року, яке набрало законної сили 03 липня 2015 року, договір оренди земельної ділянки від 28 листопада 2006 року, укладений між Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАН-Техсервіс» та Дніпропетровською міською радою, розірвано.

Вважаючи, що на суми орендної плати, перераховані до місцевого бюджету після відчуження обєкта нерухомості, поширюється правовий режим надміру внесеного податку, позивач звернувся до суду з даним позовом щодо повернення надміру сплачених сум грошових зобовязань у сумі 42 903,08 грн.

Встановивши обставини справи, дослідивши норми чинного законодавства України, суд прийшов до висновку про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 792 ЦК України та ч. 8 ст. 93 Земельного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, що регулює оренду землі, є Закон України «Про оренду землі», частиною першою статті 2 якого встановлено, що відносини, пов'язані з орендою земельних ділянок, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Так, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до вимог ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, зокрема, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до приписів статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.

Так, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Слід зазначити також, що згідно з приписами ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Водночас відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розмішені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Як зазначено у п. 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (зі змінами та доповненнями), правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. При цьому новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до законодавства.

Таким чином, суд зазначає, що договір оренди земельної ділянки від 28 листопада 2006 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАН-Техсервіс» та Дніпропетровською міською радою, вважається розірваним саме з дня набрання рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2015 року законної сили, тобто з 03 липня 2015 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що сума надміру сплачених коштів з орендної плати за земельну ділянку складає 10 725,77 грн., яка була сплачена позивачем 29 липня 2015 року платіжним дорученням № 72, вже після належного розірвання договору оренди.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобовязань визначені у статті 43 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.

Відповідно до пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Умовами повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, відповідно до приписів статті 43 Податкового кодексу України є помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гран-Техсервіс» перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області як платник податків за неосновним місцем обліку. Станом на 11.09.2015 року податковий борг по коду класифікації доходів бюджету 18010600 «орендна плата з юридичних осіб» у товариства відсутній, що не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні.

Згідно з пунктом 43.4 статті 43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобовязань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України 43.5. контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 17.08.2015 року, 27.08.2015 року, 28.08.2015 року та 07.10.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гран-Техсервіс» направляло до Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області заяви про повернення платнику податків надміру сплачених грошових зобовязань з орендної плати за користування земельною ділянкою. В даних заявах позивач просив здійснити перерахунок суми податкового зобовязання за 2015 рік та повернути надміру сплачені суми грошових зобовязань з орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 42 903,08 грн., а також припинити нарахування орендної плати за земельну ділянку в подальшому з моменту відчуження обєкта нерухомого майна, тобто з 04.03.2015 року.

Проте, листом від 11.09.2015 року Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю «Гран-Техсервіс» про те, що оскільки товариство перебуває на обліку як платник податків за неосновним місцем обліку, то у звязку з цим направлено запит до Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області щодо зясування питання відсутності податкового боргу.

Більше Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області не було вчинено жодних дій, спрямованих на повернення позивачу надмірної сплати.

Відповідно до Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 січня 2014 року за № 146/24923 та затвердженого наказом Міністерством доходів і зборів України, Міністерством фінансів України 30 грудня 2013 року № 882/1188 (наказ був чинний на час звернення позивача із заявою), повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до абзацу 2 пункту 7 Порядку, за платежами, належними державному бюджету, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж пять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

На підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобовязань у визначеному законодавством порядку.

Судом було встановлено, що сума надміру сплачених коштів з орендної плати за земельну ділянку складає 10 725,77 грн. Як зазначалося судом вище, відповідачем не було вчинено жодних дій, спрямованих на повернення позивачу надмірної сплати, відповідно до поданих заяв від 17.08.2015 року, 27.08.2015 року, 28.08.2015 року та 07.10.2015 року, чим з боку Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області допущена протиправна бездіяльність.

У звязку з чим підлягає стягненню з місцевого бюджету надмірно сплачена сума грошових зобовязань з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 10 725,77 грн.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 86 вищевказаного Кодексу, зазначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачений судовий збір у сумі 1 218,00 грн. платіжним дорученням від 26 жовтня 2016 року № 120 та у сумі 1 218,00 грн. платіжним дорученням від 05 листопада 2015 року № 69.

Судові витрати позивачу присуджуються пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран-Техсервіс» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дніпропетровська міська рада, про стягнення з місцевого бюджету надмірно сплачених грошових зобовязань з орендної плати за користування земельною ділянкою задовольнити часткво.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області щодо ненадання органу державної казначейської служби України висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Гран-Техсервіс» помилково сплачених по коду класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» сум грошових зобовязань з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 10 725,77 (десять тисяч сімсом двадцять пять гривень сімдесят сім копійок) грн.

Стягнути з місцевого бюджету м. Дніпропетровська на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран-Техсервіс» помилково сплачені по коду класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» суми грошових зобовязань з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 10 725,77 (десять тисяч сімсом двадцять пять гривень сімдесят сім копійок) грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран-Техсервіс» витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеній частині позовних вимог у розмірі 1 218,00 (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 копійок) грн.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя ОСОБА_1