Постанова № 62468315, 19.10.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 р. м. Вінниця

Справа № 802/1361/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Кулика Віталія Віталійовича,

позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: не з'явився,

представника третьої особи:не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України в особі Територіального управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зарахування стажу державної служби, проведення перерахунку та зобов'язання виплатити надбавку за вислугу років,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 ( далі ОСОБА_1, позивач ) з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України в особі Територіального управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області (далі ТУ ДСА у Вінницькій області, відповідач ) про визнання дій протиправними, зарахування стажу державної служби, проведення перерахунку та зобов'язання виплатити надбавку за вислугу років.

Ухвалою суду від 16.09.2016 до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог га предмет спору, залучено Вінницький міський суд Вінницької області.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що повертаючи без виконання Додаток №2 до наказу Вінницького міського суду Вінницької області від 29.07.2016 №386-к, яким позивачці станом на 01.08.2016 року встановлено стаж державної служби 4 роки 5 місяців 8 днів та визначено надбавку за вислугу років 12%, ТУ ДСА України в Вінницькій області діяло безпідставно, оскільки необґрунтовано зазначило, що при обрахунку її стажу державної служби не має враховуватись період її роботи на посадах службовця в Вінницькому міському суді та Староміському районному суді м. Вінниці. Позивачка вважає дії відповідача щодо повернення без виконання Додатку №2 до наказу Вінницького міського суду Вінницької області №386-к від 29.07.2016 протиправними та такими, що порушують її права.

Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просила адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи. Разом з тим, подав через канцелярію суду письмові заперечення (вх. № 20987 від 03.10.2016), в яких зазначив, що повертаючи без виконання Додаток №2 до наказу Вінницького міського суду Вінницької області від 29.07.2016 №386-к ТУ ДСА України в Вінницькій області керувалось ст. 52 Закону України «Про державну службу», постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1995 №397 "Про доповнення постанови Кабінету Міністрів від 10.11.1994 №758", листом-роз'ясненням Національного агентства України з питань державної служби від 24.06.2016 №3614/11-16 та листом-роз'ясненням Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Вінницькій області, Житомирській та Хмельницькій областях від 13.07.2016 №231/03-04-16. Оскільки вказаний в Додатку №2 обрахунок стажу державної служби, зокрема ОСОБА_1, не відповідав вимогам вищезазначених документів, він був повернутий Вінницькому міському суду для проведення перерахунку стажу державної служби відповідно до вимог чинного законодавства. За наведених обставин представник ТУ ДСА України у Вінницькій області вважає, що відповідач діяв правомірно та з дотриманням вимог чинного законодавства ( а.с. 24 25 ).

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву за вх. №22192 від 17.10.2016 про розгляд справи без його участі (а.с. 46).

Відповідно до вимог ч.4 ст. 128 та ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та представника третьої особи.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Згідно відомостей, що містяться в трудовій книжці ОСОБА_1 серії АА №893835 від 02.06.2009, позивач 25.05.2009 наказом № 13-к призначена на посаду судового розпорядника Староміського районного суду м. Вінниці з присвоєнням 13-го рангу державного службовця.

18.01.2010 наказом № 07-к ОСОБА_1 звільнена з посади судового розпорядника за угодою сторін.

08.02.2010 наказом № 15-к позивач призначена на посаду діловода.

15.10.2012 наказом № 157-к звільнена з посади діловода в порядку переведення до Вінницького міського суду Вінницької області.

16.10.2012 наказом № 82-к №82-к ОСОБА_1 призначена на посаду діловода Вінницького міського суду Вінницької області.

26.06.2015 наказом № 288-к позивач переведена на тимчасову посаду секретаря суду на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, присвоєно 12 ранг державного службовця в межах категорії посад.

02.07.2015 наказом № 313-к ОСОБА_1 переведена на постійну посаду секретаря суду та 01.05.2016 їй встановлено 9 ранг державного службовця в межах категорії "В".

29.07.2016 Вінницький міський суд Вінницької області видав наказ № 386-к з Додатком №2 до нього. Відповідно до вказаного Додатку № 2, станом на 01.08.2016 стаж державної служби у позивача становить 4 роки 5 місяців 8 днів, а надбавка за вислугу років - 12%.

30.08.2016 ТУ ДСА України у Вінницькій області повернуло без виконання Додаток №2 до наказу Вінницького міського суду Вінницької області від 29.07.2016 №386-к з посиланням на те, що даний обрахунок стажу державної служби не відповідає вимогам, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1995 №397 "Про доповнення постанови Кабінету Міністрів від 10.11.1994 №758", листа-роз'яснення Національного агентства України з питань державної служби від 24.06.2016 №3614/11-16 та листа-роз'яснення Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Вінницькій області, Житомирській та Хмельницькій областях від 13.07.2016 №231/03-04-16.

ОСОБА_1 не погоджується з такими твердженнями відповідача, вважає що ТУ ДСА у Вінницькій області безпідставно не зараховано до її стажу державної служби період перебування на посаді службовця суду, а саме час роботи на посаді діловода Староміського районного суду м. Вінниці та Вінницького міського суду в період з 16.10.2012 по 26.06.2015.

В звязку з чим, вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, та вирішуючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про державну службу" визначено, що державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України Про державну службу громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають присягу.

Отже, державний службовець - це особа, яка прийняла присягу, займає посаду в державному органі чи його апараті і здійснює професійну діяльність щодо практичного виконання завдань і функцій держави, а також одержує заробітну плату за рахунок державних коштів.

Як вбачається з копії трудової книжки позивачки, що міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 прийняла присягу державного службовця 25.09.2009 у зв'язку з призначенням на посаду судового розпорядника ( а.с. 8 ).

18.01.2010 стаж державної служби позивачки перервано, що зумовлено її звільненням з займаної посади.

В подальшому в період з 08.02.2010 по 26.06.2015 позивачка обіймала посаду службовця ( діловода ) у Староміському районному суді м. Вінниці та в Вінницькому міському суді Вінницької області, і лише з 26.06.2015 переведена на посаду секретаря суду, яка віднесена до переліку посад що обіймають державні службовці.

Суд зазначає, що стаж державної служби обчислюється відповідно до ст. 46 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року ( далі Закон №889 ), а механізм обчислення стажу передбачено Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №229 від 25.03.2016 ( далі Порядок №229).

Пунктом 6 Порядку №229 визначено, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону.

Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про державну службу стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Стаж державної служби до набрання чинності Законом України №889 обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року №283, з подальшими змінами та доповненнями ( далі Порядок №283 ).

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1994 року №758 пункт 3 Порядку доповнено новим абзацом, згідно з яким до стажу державної служби включається стаж роботи на посадах службовців в органах, зазначених у пункті 2 цього Порядку і додатку до нього, якщо при просуванні по службі вони зайняли посади державних службовців.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), окрім іншого:

- на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України "Про державну службу", а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців;

- на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 червня 1995 року № 397 «Про доповнення постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1994 року № 758» для службовців, які після прийняття цієї постанови, тобто після 08 червня 1995 року, при просуванні по службі зайняли посади державних службовців, визначені у статті 25 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХП «Про державну службу», стаж державної служби для надання додаткової оплачуваної відпустки та призначення пенсії державного службовця обчислюється з дня призначення на посаду державного службовця. Стаж для виплати надбавок за вислугу років за період роботи на посадах службовців обчислюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 року № 1049, а за період роботи на посадах державних службовців - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283.

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 надбавка за вислугу років виплачувалася у розмірах, установлених частиною пятою статті 33 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХП «Про державну службу», відповідно до якої надбавка за вислугу років виплачувалася державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років 20, понад 15 років 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.

Водночас статтею 50 Закону №889 встановлено, що заробітна плата державного службовця складається з:

1) посадового окладу;

2) надбавки за вислугу років;

3) надбавки за ранг державного службовця;

4) виплати за додаткове навантаження у звязку з виконанням обовязків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця;

5) виплати за додаткове навантаження у звязку з виконанням обовязків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою;

6) премії (у разі встановлення).

Відповідно до статті 52 Закону №889 надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Отже, порядок встановлення надбавки за вислугу років державним службовцям після 01 травня 2016 року зовсім інший ніж до 01 травня 2016 року.

Виходячи з вищенаведених правових норм, суд приходить до висновку, що періоди роботи на посадах службовців не можуть бути зараховані до стажу державної служби, зокрема для встановлення надбавки за вислугу років, якщо просування по службі відбулося після 08 червня 1995 року, оскільки в такому випадку стаж службовця не включається до стажу державної служби і, відповідно, не впливає на розмір надбавки за вислугу років на державній службі.

Як встановлено судом, просування по службі позивачки з посади службовця ( діловода суду ) на посаду державного службовця ( секретаря суду ) відбулось після 08 червня 1995 року, а саме 26.06.2015.

Таким чином, відсутність правових підстав для зарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 16.10.2012 по 26.06.2015 на посаді діловода Староміського районного суду м. Вінниці та Вінницького міського суду Вінницької області до стажу державної служби свідчить і про відсутність підстав для зобовязання відповідача перерахувати з 01.08.2016 та виплатити позивачці надбавку за вислугу років з урахуванням зазначеного стажу.

Крім того, суд зауважує, що п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №229 від 25.03.2016, встановлено, що обчислення стажу державної служби здійснює служба управління персоналом державного органу.

Таким чином, ТУ ДСА у Вінницькій області не здійснює розрахунок стажу працівників Вінницького міського суду Вінницької області.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Встановивши фактичні обставини, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм оцінку в співвідношенні до вищенаведених правових норм, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача та відсутність правових підстав для зобовязання його до вчинення певних дій.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и :

В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна