Ухвала суду № 62467907, 26.10.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У. № 335/3550/16-ц Головуючий у 1-й інстанції: Соболєва І.П.

Провадження № 22-ц/778/4062/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Трофимової Д.А.

Суддів: Крилової О.В.

ОСОБА_2

При секретарі: Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 серпня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Міського комунального підприємства «Основаніє» про усунення перешкод у користуванні квартирою та вселення, встановлення порядку користування квартирою, розподіл особового рахунку по сплаті житлово-комунальних послуг,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2016 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з вищевказаним позовом, який в ході розгляду справи було уточнено.

В обґрунтування позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 зазначали, що ОСОБА_4 (позивач) та ОСОБА_3 (відповідач) є між собою рідною матір'ю та сином, а ОСОБА_5 (позивач) та ОСОБА_3 (відповідач) є рідною сестрою та братом відповідно.

Сторонам по справі на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1 в рівних частках по 1/3 частці кожному.

Спірна квартира складається з двох жилих кімнат: під цифрою «2» площею 17,3 кв.м., під цифрою «3» площею 10,7 кв.м., а також допоміжних приміщень: кухні під цифрою «5» площею 8,1 кв.м., ванної кімнати під цифрою «7» площею 2,7 кв.м., вбиральні під цифрою «6» площею 1,0 кв.м., коридору під цифрою «1» площею 9 кв.м., комори під цифрою «4» площею 1,2 кв.м., квартира також обладнана балконом (терасою) площею 1,96 кв.м.

Вказані дві кімнати в квартирі є ізольованими та кожна з житлових кімнат має окремий вхід з коридору.

На даний час в спірній квартирі зареєстровані позивачі, а також малолітня дочка позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та відповідач ОСОБА_3

Позивачі зазначають, що між ними та відповідачем склалися неприязні відносини, у них постійно виникають сварки і суперечки з приводу користування квартирою, а тому оскільки квартира є неподільною річчю, у них виникла необхідність у визначенні порядку користування квартирою.

Крім того, у серпні 2013 року відповідач змінив вхідні двері та замки, ключів від нових замків позивачам не надав, що унеможливлює їх доступ до квартири, тим самим ОСОБА_3 порушує права ОСОБА_4, ОСОБА_5 як співвласників квартири щодо володіння та користування квартирою. На неодноразові вимоги впустити до квартири відповідач безпідставно відмовляє позивачам. У зв'язку з чим, позивачі вимушені звернутися до суду з вимогою про усунення перешкод у користуванні квартирою, шляхом їх вселення до квартири.

Оскільки між сторонами склалися неприязні відносини, а виділення часток в натурі не є можливим, самостійно вирішити питання щодо користування квартирою позивачі не в змозі, оскільки відповідач не визнає їх права як співвласників квартири та перешкоджає у реалізації їх прав відносно належного майна, позивачі вимушені звернутися до суду з вимогами про встановлення порядку користування жилими приміщеннями квартири, виділивши їм в користування житлову кімнату під цифрою «2» житловою площею 17,3 кв.м., обладнану балконом (терасою) площею 1,96 кв.м. відповідно до плану в технічному паспорті, виділивши в користування ОСОБА_3 житлову кімнату під цифрою «3» житловою площею 10,7 кв.м., а підсобні приміщення: коридор, кухню, ванну кімнату, вбиральню та комору залишити в загальному користуванні співвласників квартири.

Враховуючи те, що спірна квартира перебуває у власності трьох осіб, кожен із них в рівній мірі повинен утримувати належне йому на праві власності майно та солідарно відповідати по зобов'язанням, пов'язаним з користуванням цим майном. За таких обставин позивачі також вважають за необхідне розділити особові рахунки по оплаті витрат на утримання будинку та прибудинкової території, послуг з водопостачанням та водовідведення, послуг з газопостачання та теплопостачання між ними та відповідачем, виділивши їм окремий особовий рахунок на кімнату площею 17,3 кв.м. у спірній квартирі.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_4, ОСОБА_5 просили суд:

1. встановити порядок користування квартирою № 60 у будинку № 2-в по вул. 12 Квітня у місті Запоріжжі, виділивши в користування:

- ОСОБА_4, ОСОБА_5 - житлову кімнату під цифрою «2» житловою площею 17,3 кв.м., обладнану балконом (терасою) площею 1,96 кв.м. відповідно до плану в технічному паспорті;

- ОСОБА_3 - житлову кімнату під цифрою «3» житловою площею 10,7 кв.м.;

- підсобні приміщення: кухню під цифрою «5» площею 8,1 кв.м., ванну кімнату під цифрою «7» площею 2,7 кв.м., вбиральню під цифрою «6» площею 1,0 кв.м., коридор під цифрою «1» площею 9 кв.м., комору під цифрою «4» площею 1,2 кв.м. залишити в загальному користуванні між співвласниками квартири;

2. зобов'язати Міське комунальне підприємство «Основаніє» розділити особовий рахунок № 135709060, відкритий на ім'я ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2, шляхом оформлення окремого рахунку на імя ОСОБА_4, ОСОБА_5, виходячи з користування житловою кімнатою під цифрою «2» площею 17,3 кв.м. у спірній квартирі, а на імя ОСОБА_3, виходячи з користування житловою кімнатою під цифрою «3» житловою площею 10,7 кв.м.;

3. усунути ОСОБА_4, ОСОБА_5 перешкоди у здійсненні права користування спірною квартирою, шляхом їх вселення в квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, та надання їм дублікату ключів від вхідних дверей квартири.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 серпня 2016 року позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволено.

Усунуто перешкоди ОСОБА_4, ОСОБА_5, які створює ОСОБА_3, в користуванні квартирою № 60 у будинку № 2-в по вулиці 12 Квітня в місті Запоріжжі.

Зобовязано ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_4, ОСОБА_7 у проживанні та користуванні квартирою № 60 у будинку № 2-в по вулиці 12 Квітня в місті Запоріжжі.

Вселено ОСОБА_4, ОСОБА_5 у квартиру АДРЕСА_3.

Встановлено порядок користування квартирою № 60 у будинку № 2-в по вулиці 12 Квітня в місті Запоріжжі, виділено в користування:

ОСОБА_4, ОСОБА_5 - житлову кімнату під цифрою «2» житловою площею 17,3 кв.м., обладнану балконом (терасою) площею 1,96 кв.м. (відповідно до плану в технічному паспорті);

ОСОБА_3 - житлову кімнату під цифрою «3» житловою площею 10,7 кв.м.;

підсобні приміщення: кухню під цифрою «5» площею 8,1 кв.м., ванну кімнату під цифрою «7» площею 2,7 кв.м., вбиральню під цифрою «6» площею 1,0 кв.м., коридор під цифрою «1» площею 9 кв.м., комору під цифрою «4» площею 1,2 кв.м. залишено у загальному користуванні між співвласниками квартири: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3

Зобовязано МКП «Основаніє» розподілити особовий рахунок № 135709060, відкритий на імя ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_4, та відкрити ОСОБА_4, ОСОБА_7 окремий особовий рахунок на житлову кімнату під цифрою «2» площею 17,3 кв.м. квартири АДРЕСА_5, ОСОБА_3 на житлову кімнату під цифрою «3» житловою площею 10,7 кв.м.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині усунення перешкод у користуванні квартирою, зобовязання ОСОБА_3 не чинити перешкод та вселення, а також змінити рішення суду в частині встановлення порядку користування квартирою, зазначивши вірні розміри площі приміщень та залишивши балкон у спільному користуванні.

МКП «Основаніє» рішення суду не оскаржило, тому, перевіряючи законність оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, колегія суддів не перевіряє справу в частині задоволення позовних вимог, предявлених ОСОБА_4, ОСОБА_5 до МКП «Основаніє», із-за відсутності апеляційної скарги.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія перевіряє зазначене рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що суд вірно вирішив питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин. З дотриманням вимог ст.ст. 212-215 ЦПК України суд належно оцінив надані сторонами докази, виконав вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом.

Так, за положеннями статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном, визначено у ч. 1 ст. 317 ЦК України.

На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ч. 2 ст. 317 ЦК України).

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Вказана норма передбачає усунення будь-яких порушень права власності.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності (ч.ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України).

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч. 1 ст. 356 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Таким чином, підставою для звернення до суду з позовом про визначення порядку володіння та користування майном, яке перебуває у спільній частковій власності одного із співвласників, є відсутність згоди щодо порядку володіння та користування таким майном з іншими співвласниками. Звернення до суду з позовом про визначення порядку володіння та користування майном є одним із прав власника, яке передбачено ст.ст. 319, 358 ЦК України.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Згідностатті 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

За положеннями ст. 155 ЖК України власника квартири не може бути позбавлено права користування жилим приміщенням крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

За змістом ч. 2ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Аналіз наведених вище норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі, шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачам ОСОБА_4, ОСОБА_5 та відповідачу ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1 в рівних частках по 1/3 частці кожному (а.с. 11, 14).

У спірній квартирі зареєстровані позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, малолітня дочка ОСОБА_5 - ОСОБА_8, 21.07.2011р. народження, та відповідач ОСОБА_3 (а.с. 15).

Згідно технічного паспорту на квартиру № 60 у житловому будинку № 2-в по вулиці 12 Квітня у місті Запоріжжі, що складений Орендним підприємством «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» станом на 29.10.2010р., квартира складається з двох кімнат житловою площею 28,0 кв.м., у тому числі: під цифрою «2» площею 17,3 кв.м., під цифрою «3» площею 10,7 кв.м., а також допоміжних приміщень: кухні під цифрою «5» площею 8,1 кв.м., ванної кімнати під цифрою «7» площею 2,7 кв.м., вбиральні під цифрою «6» площею 1,0 кв.м., коридору під цифрою «1» площею 9,0 кв.м., комори під цифрою «4» площею 1,2 кв.м., квартира також обладнана балконом (терасою) - 1,96 (6,53*0,3) кв.м. Загальна площа квартири становить 51,96 кв.м. Зазначені дві кімнати в квартирі є ізольованими та кожна з них має окремий вхід з коридору (а.с. 12-13).

Відповідно технічного паспорту на квартиру № 60 у житловому будинку № 2-в по вулиці 12 Квітня у місті Запоріжжі, що складений на замовлення відповідача ТОВ «Бюро технічної інвентаризації, оформлення землі та нерухомості» станом на 23.05.2016р., квартира складається з двох кімнат житловою площею 28,0 кв.м., у тому числі: під цифрою «2» площею 17,4 кв.м., під цифрою «3» площею 10,6 кв.м., а також допоміжних приміщень: кухні під цифрою «5» площею 6,3 кв.м., ванної кімнати під цифрою «7» площею 2,5 кв.м., вбиральні під цифрою «6» площею 0,8 кв.м., коридору під цифрою «1» площею 9,3 кв.м., комори під цифрою «4» площею 1,1 кв.м., квартира також обладнана балконом 4,81 (6,14*0,98*0,8) кв.м. Загальна площа квартири становить 52,81 кв.м. Вказані дві кімнати в квартирі є ізольованими та кожна з них має окремий вхід з коридору (а.с. 48-51, 52).

Отже, як зазначено в обох технічних паспортах на спірну квартиру, житлова площа квартири становить 28,0 кв.м.

Таким чином, частка житлової площі кожного з співвласників становить по9,33 кв.м. (28,0 : 3).

Позивачі просили виділити їм в користування житлову кімнату площею 17,3 кв.м., тобто, на кожного з позивачів в такому разі припадає по 8,65 кв.м., що на 0,68 кв.м. (9,33 кв.м. - 8,65 кв.м.) менше ідеальної частки кожного з позивачів. Але позивачі погоджуються на такий варіант визначення порядку користування квартирою.

Відповідачу виділено житлову кімнату площею 10,7 кв.м. (10,7 кв.м. - по9,33 кв.м.), що на 1,37 кв.м. більше його частки.

Далі, як вбачається з матеріалів справи, на імя ОСОБА_4 відкрито особовий рахунок № 135709060 за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 16).

Також, судом правильно встановлено, що співвласники спірної квартири не досягли згоди щодо користування належною їм на праві спільної часткової власності квартирою. Протягом тривалого часу позивачі та відповідач не можуть вирішити добровільно яким чином користуватися цією квартирою, ОСОБА_3 чинить перешкоди позивачам в користуванні власністю. Так, як визнав у судовому засіданні відповідач, після втрати ним у 2013 році ключів від вхідної двері у спірну квартиру, він без відома та згоди позивачів змінив замок на вхідних дверях у квартиру, після чого нові ключі позивачам не передав. Отже, у позивачів немає в наявності ключів від замків вхідних дверей спірної квартири, вони не можуть користуватися своєю часткою (2/3 частини) у квартирі.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що запропонований позивачами варіант користування житловим приміщенням, а саме, коли останнім виділяється в користування житлова кімната під цифрою «2» житловою площею 17,3 кв.м. з прилеглим до неї балконом (терасою), вихід на який здійснюється через цю кімнату,а ОСОБА_3 - житлова кімната під цифрою «3» житловою площею 10,7 кв.м., а місця загального користування залишаються в спільному користуванні співвласників, не суперечить зазначеним вище положенням закону, такий варіант є ефективним та раціональним.

Суд правильно встановив, що при виділенні відповідачу у користування окремої кімнати площею 10,7 кв.м., права останнього як співвласника квартири не порушуються, оскільки йому виділено в користування кімнату більшою площею, аніж та площа, на яку він має право виходячи зі своєї частки у майні, яке є спільною частковою власністю сторін.

Крім іншого, установлення співвласниками порядку користування квартирою з виділенням конкретних приміщень не припиняє право спільної часткової власності, тому що такі частини не перетворюються в об'єкт самостійної власності кожного з них.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення прав відповідача внаслідок позбавлення його права користування балконом не знайшли свого підтвердження. Так, у скарзі ОСОБА_3 зазначає, що ніщо не заважало суду надати йому право користування балконом, наприклад, протягом години на добу з 10.00 год. до 20.00 год.

Як правильно зазначив суд, у разі наданні відповідачу можливості користування балконом, останньому необхідно буде пересікати кімнату, яка виділена в користування позивачам, оскільки вихід на балкон можливий тільки через зазначену кімнату, що буде порушувати права ОСОБА_4, ОСОБА_5

Посилання у скарзі на те, що частка житлової площі кожного з співвласників становить по9,33 кв.м., а суд виділив позивачам кімнату площею 17,4 кв.м. та засклений балкон площею 4,81 кв.м. (площа кімнати та балкона вказана за даними технічного паспорту, що складений ТОВ «Бюро технічної інвентаризації, оформлення землі та нерухомості»), тому останні самостійно користуються площею 22,21 кв.м., тобто по 11,10 кв.м. на кожного, а відповідачу виділена кімната площею 10,6 кв.м., що менше отриманого позивачами, правильність висновків суду не спростовують, оскільки площа балкона не є житловою площею.

Доводи апеляційної скарги про те, що при встановленні порядку користування приміщеннями квартири суд використав дані, що містяться у технічному паспорті на спірну квартиру, що складений Орендним підприємством «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» станом на 29.10.2010р., де зазначено, що квартира складається з двох кімнат: під цифрою «2» площею 17,3 кв.м. та під цифрою «3» площею 10,7 кв.м. (а.с. 12-13), а не дані технічного паспорту, що складений на замовлення відповідача ТОВ «Бюро технічної інвентаризації, оформлення землі та нерухомості» станом на 23.05.2016р., де вказано, що квартира складається з двох кімнат: під цифрою «2» площею 17,4 кв.м. та під цифрою «3» площею 10,6 кв.м. (а.с. 48-51, 52) висновків суду не спростовують.

Обидва технічні паспорти є дійсними, різниця у замірах житлової площі кімнат у 0,1 кв.м., на яку звертає увагу відповідач, не спростовує висновків суду про те, що йому виділено в користування кімнату більшою площею, аніж та площа, на яку він має право виходячи зі своєї частки у майні, яке є спільною частковою власністю сторін, тобто, права ОСОБА_3 не порушені.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що він не створює позивачам перешкод у користуванні квартирою, є повторенням обставин, якими відповідач обґрунтовував свої заперечення проти позову, всебічна оцінка яким була дана судом першої інстанції, і зводяться лише до особистої незгоди з висновками суду щодо їх оцінки.

Решта доказів та обставин, на які посилається ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване або змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Крім того, у разі відмови ОСОБА_3 у задоволенні його апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у повному обсязі у цій справі, останній не має права на компенсацію судових витрат у вигляді судового збору, понесених ним при подачі цієї скарги до апеляційного суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 серпня 2016 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: