Ухвала суду № 62464555, 01.11.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 381/5847/13-ц Головуючий у І інстанції Зуй Т. С.Провадження № 22-ц/780/4703/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 01.11.2016

УХВАЛА

Іменем України

01 листопада 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Гуля В.В.,

суддів: Білоконь О.В., Савченка С.І.,

при секретарі: Тимошевській С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_3, про розірвання кредитного договору, -

в с т а н о в и л а:

ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що між Банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, відповідно до якого останній надано кредит в сумі 26849,05 грн. зі сплатою 5 % в рік, а також за ведення кредитної справи плата в розмірі 2,75 % в місяць.

Оскільки станом на 25.08.2013 року у відповідача утворилась заборгованість на суму 45890,17 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 27788,77 грн; за відсотками в розмірі 1289,22 грн; за комісіями в розмірі 16812,18 грн., банк просив стягнуть її з боржника на свою користь.

ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що кредитний договір був укладений на придбання нею майна (послуг) згідно з переліком, що зазначений у рахунку-фактурі.

За умовами договору вона доручила банку перерахувати продавцю ФОП ОСОБА_3 частину суми кредиту, оскільки між нею та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір на придбання будівельних матеріалів.

Банк перерахував на рахунок ФОП ОСОБА_3 суму вартості майна. Проте, не дивлячись на отримання коштів ФОП ОСОБА_3 майно їй не надав, а її звернення надав розписку, що зобовязується повернути всі кошти, які йому були нараховані банком.

За умовами кредитного договору у разі неотримання позичальником майна у продавця, грошові кошти перераховуються продавцем кредитору з метою погашення заборгованості позичальника.

ОСОБА_2 вважала, що договір має бути розірвано відповідно до 652 ЦК України в звязку з істотною зміною обставин.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської областівід15 квітня 2014 року в задоволенні первісного позову публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відмовлено.

Позов ОСОБА_2 задоволено.

Розірвано кредитний договір № 009-28527-080911, укладений 08 вересня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_2.

Судом встановлено, що 08.09.2011 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір № 009-28527-080911, за умовами якого кредитор надає позичальнику кошти на наступні цілі: на придбання позичальником майна (послуг) у сумі 26849,05 грн. згідно з переліком, що зазначений у рахунку-фактурі № 1/08-09 від 08.09.2011 та розділі ІІ цього договору, та на оплату кредитору плати за надання кредиту у розмірі 939,72 грн. Кредит надається строком на 21 місяць, з кінцевим терміном повернення та сплати всіх плат не пізніше ніж 07 червня 2013 року. За користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти, виходячи зі ставки 5 % річних, за обслуговування кредитної заборгованості позичальник сплачує кредитору плату в розмірі 2,75 % в місяць.

Відповідно до п. 1.4 Кредитного договору позичальник доручив кредитору перерахувати продавцю майна ФОП ОСОБА_3 частину кредиту.

Окрім цього, згідно п.п. 5.2., 5.3., 5.4. Кредитного договору позичальник у забезпечення виконання своїх зобовязань за цим договором щодо повернення кредиту, сплати процентів, плати за обслуговування кредитної заборгованості, штрафних санкцій та збитків, передає кредитору на весь строк дії цього договору у заставу майно, яке визначене в розділі ІІ цього договору, а кредитор приймає його у заставу та набуває право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави у повному обсязі переважно перед іншими кредиторами позичальника, якщо інше не встановлено законом. За домовленістю сторони оцінюють предмет застави у розмірі його вартості, що становить 26849,05 грн. На строк дії цього договору предмет застави знаходиться у володінні і користуванні позичальника та перебуває за фактичною адресою проживання останнього.

Банк свої зобовязання виконав та перерахував ФОП ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 26849, 05 грн., що підтверджено меморіальним ордером № 32131880 (а.с.9).

Проте отримавши кошти, ФОП ОСОБА_3 обумовлені матеріали ОСОБА_2 не надав. У відповідь на її звернення зобовязувався повернути всі грошові кошти, які йому було надано банком в рахунок вартості майна, яке він повинен був поставити. Проте кошти не повернув також.

В звязку з тим, що ОСОБА_2 заборгованість по наданому їй кредиту не погашала, Банк нарахував їй заборгованість станом на 25.08.2013 року в загальній сумі 45890, 17 грн.

Також згідно кредитного договору ОСОБА_2 передала Банку у заставу майно, яке мала намір придбати у ФОП ОСОБА_3, для забезпечення виконання своїх зобовязань за кредитним договором.

Встановивши вказані обставини, суд прийшов до висновку, що внаслідок невиконання ФОП ОСОБА_3 свого зобовязання щодо надання ОСОБА_2 придбаних матеріалів остання не отримала того, на що розраховувала, укладаючи кредитний договір, а отже обовязок з повернення Банку кредитних коштів має бути покладено на ФОП ОСОБА_3, оскільки він вказані кошти отримав та через неможливість поставити оплачений товар має повернути кошти Банку.

В звязку з тим, що обовязок щодо повернення заборгованості має нести інша особа, а тому підстави для подальшого виконання ОСОБА_2 обовязків за кредитним договором відсутні, суд вважав, що кредитний договір має бути розірваний.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст.. 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Договір може бути розірваний, за таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Вбачається, що згідно пункту 1.6. кредитного договору сторони домовилися, що у разі розірвання між позичальником та продавцем майна договірних відносин щодо купівлі-продажу майна, внаслідок чого буде проведена заміна майна на аналогічне іншої марки меншою вартістю, або у випадку неотримання позичальником майна у продавця чи відмови від отримання майна, або у разі проведення продавцем у випадках, передбачених чинним законодавством України, зменшення вартості майна без заміни його на інше, грошові кошти, які мають бути сплачені продавцем в якості відшкодування вартості повернутого або неодержаного майна, або в якості відшкодування частини вартості майна перераховуються продавцем кредитору з метою погашення заборгованості позичальника за даним договором, після чого кредитор здійснює відповідне коригування кредитних зобовязань позичальника за цим договором в частині зменшення загальної кількості платежів, які позичальник зобовязаний сплатити кредитору за цим договором.

З матеріалів справи вбачається, що позичальник майна від продавця не отримав не зі своєї вини. Цю обставину сторони у договорі передбачили, проте не передбачили, що гроші не перерахує продавець кредитору з метою погашення заборгованості позичальника за даним договором в звязку із вказаною обставиною, що є істотною обставиною за умовами ст.. 652 ч. 2 п.1 ЦК України, оскільки в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане.

ОСОБА_2 зверталася до ФОП ОСОБА_3 з приводу повернення грошей, але підприємець їх на розрахунковий рахунок, як передбачено договором, не перерахував. Також ОСОБА_2 зверталася до правоохоронних органів з приводу вчинення злочину підприємцем.

Іншого порядку, вчинення позичальником дій щодо повернення суми, кредитним договором сторони не врегулювали (такого обовязку немає). Обовязок щодо повернення суми покладається на продавця, проте підприємець навіть не є стороною в кредитному договорі.

Таким чином вказані обставини є істотними відповідно до ст.. 652 ч. 2 п.1 ЦК України, оскільки зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися.

Відповідно до кредитного договору ОСОБА_2 розраховувала отримати грошові кошти, за які купити будівельні матеріали, проте не отримала ні того, ні іншого, що порушує її майнові інтереси у їх співвідношенні , оскільки виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ст.. 652 ч. 2 п.1 ЦК України).

При цьому банк не позбавлений можливості у встановленому, законодавством порядку повернути безпідставно набуте підприємцем майно тому із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе банк, ( який за вказаним кредитним договором свої гроші не втрачає п. 4 ч. 2 ст. 652 ЦК України) та який відповідно до п. 5.6. Кредитного договору не перевірив документально і фактично наявність, стан, умови збереження і використання предмета застави. Банком не було перевірено, чи було поставлене майно продавцем позичальнику. В звязку з цим фактично умова договору про заставу не була реалізована, оскільки ОСОБА_2 не отримала у власність матеріали, а отже і не могла передати їх Банку під заставу.

За таких обставин є всі передбачені ст.. 652 ЦК України підстави для розірвання договору, що спростовує доводи апеляційної скарги про відсутність таких підстав та відсутності.

За таких обставин відсутні і підстави для задоволення первісного позову.

Рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права в звязку з чим апеляційна скарга як необґрунтована підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 304, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді