Ухвала суду № 62461026, 04.11.2016, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/5601/16-ц

Провадження № 2-о/0182/227/2016

У Х В А Л А

Іменем України

04.11.2016 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Багрової А.Г., за участю секретаря - Снєгульської В.М., представника Нікопольської міської ради - Савельєвої С.Д., представника Держгеокадастру в м. Нікополі Дружиніна В.В., розглянувши заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4, заінтересовані особи - Нікопольська міська рада, відділ Держгеокадастру у м. Нікополь Дніпропетровської області про встановлення факту, що має юридичне значення ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду із заявою в порядку окремого провадження та просять суд встановити факт володіння на праві приватної власності земельною ділянки загальною площею 0,0469 га. за адресою АДРЕСА_1, згідно Державного акту на право власності на землю від 07.03.1997 року

В обґрунтування зави зазначили, що Державний кадастровий реєстратор відмовив вносити відомості про реєстрацію за ними прав власності на зазначену земельну ділянку до Державного земельного кадастру, оскільки в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю Державний акт не зареєстрований.

Представник Нікопольської міської ради вважає, що заява не повинна розглядатись в окремому провадженні оскільки існує спір про право.

Представник Відділу Держгеокадастру у м. Нікополі заперечував проти заяви та пояснив, що фактично між заявниками та кадастровим реєстратором виник спір про право та щодо правомірності дій реєстратора, а тому справа не підлягає розгляду в порядку окремого провадження.

Відповідно до ч.1 статті 15 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ч.3 ст. 15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.

Статтею 234 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 1 статті 256 передбачено , що суд розглядає справи про встановлення факту:1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні;3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Частиною 2 статті 256 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається з заяви та доданих документів існує спір щодо порушення прав та інтересів заявників, що виникають із цивільних та публічно-правових правовідносин , оскільки Державним кадастровим реєстратором відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру через відсутність інформації в Державному реєстрі земель про права власності чи права користування на земельну ділянку по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, ОСОБА_4, а також рекомендовано привести технічну документацію та електронний документ у відповідність до вимог чинного законодавства.

У змісті заяви та вимогах ОСОБА_3, ОСОБА_4 не йдеться мова про те, що в правовстановлюючих документах прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження не збігаються з їх ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті;, тобто між сторонами існує матеріально-правовий спір , який повинен розглядатись в порядку позовного провадження.

Відповідно до ч. 4.ст. 256 ЦПК України передбачено, що якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право суд залишає заяву без розгляду.

Керуючись ст. 256 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області ( м. Кривий Ріг) через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.

Суддя: А. Г. Багрова