Ухвала суду № 62460809, 27.10.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

О К Р Е М А ДУМКА

27 жовтня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/1702/15

Судді Одеського апеляційного адміністративного суду Джабурія О.В. щодо ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі № 821/1702/15-а.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року у зв'язку з пропуском строків звернення до суду, залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України в Херсонській області про визнання протиправними та скасування наказів, визнання дій протиправними.

29.06.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Херсонського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року.

Заяву обґрунтовує тим, що з оскаржуваними наказами його було ознайомлено не належним чином, а тому з він ознайомився з ними тільки тоді коли їх отримав особисто, а це сталось вже після постановлення спірної ухвали та закінчення процедури її оскарження.

На підставі вказаних обставин просить скасувати ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року.

В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 та його представник підтримали вимоги викладені в заяві про перегляд судового рішення, просили суд задовольнити заяву.

Представник Служби безпеки України та Управління Служби безпеки України в Херсонській області проти задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заперечував, просив суд відмовити в задоволенні заяви.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Херсонського окружного адміністративного суду від 16.06.2015р. про залишення без розгляду адміністративного позову у справі №821/1702/15 за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України в Херсонській області про визнання протиправними та скасування наказів, визнання дій протиправними - залишено без задоволення.

ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на вказану ухвалу, апелянт просить її скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення заяви за нововиявленими обставинами в повному обсязі.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року - без змін.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявності нововиявлених обставин, у зв'язку з чим, на думку суду першої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого раніше судового рішення. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

Із зазначеною правовою позицією погодився суд апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ч.3 ст.25 КАС України передбачено, що суддя, не згідний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку. Цей документ не оголошується в судовому засіданні, приєднується до справи і є відкритим для ознайомлення.

З огляду, на незгоду з висновками, викладеними у наведеній ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року зазначаю наступне.

Підставами для перегляду ухвали Херсонського окружного адміністративного суду, з урахуванням приписів п.1 ч.2 ст.245 КАС України за нововиявленими обставинами є конкретні юридичні факти, які існували на час розгляду справи та при цьому, не були відомі та могли бути відомі ані заявнику, ані суду, та відсутність цих фактів в огляді суду істотно вплинула на правильність вирішення справи.

03.06.2015 року, позивачем до Херсонського окружного адміністративного суду було подано адміністративний позов до СБУ та УСБУ в Херсонській області про визнання протиправними та скасування наказів №28-ос від 15.01.2014 року «по особовому складу», №10/75-ос від 06.11.2014 року «по особовому складу» та визнанню дій протиправними.

Ухвалою від 05.06.2015 року по справі було відкрито провадження. Цією же ухвалою, враховуючи клопотання позивача, було зобов'язано саме відповідача 1 (суб'єкта владних повноважень) по справі надати відповідні документи та докази ознайомлення позивача з ними для вирішення питання стосовно поновлення строку звернення до суду.

Представником відповідачів по справі №821/1702/15-а, вимоги ухвали Херсонського окружного адміністративного суду від 05.06.2015 року не виконані. Жодного документу на виконання вимог ухвали, для розгляду клопотання позивача про поновлення строку на підставі всіх документів, що мають значення для вирішення клопотання до справи не надано.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач 1 по справі проти задоволення клопотання не заперечував, заперечень не надав, в судове засідання не з'явився, представника для участі в судовому засіданні не направив.

Як углядається з матеріалів справи, документи на яких базується заява про перегляд оскарженої ухвали не були в огляді апеляційної, касаційної інстанцій та Верховного суду України.

Вважаю, що вони є ново виявленими обставинами.

Наголошую, що суттєвим та маючим істотне значення для вирішення питання про задоволення апеляційної скарги є те, що на момент розгляду справи та ухвалення рішення 16.06.2015 року не було досліджено документів, які, на мою думку, мали суттєве значення для вирішення клопотання щодо поновлення строку звернення до суду, неправильно з'ясовані обставини для встановлення поважності причин пропуску строку звернення до суду, неповно та невсебічно вивчені обставини, що свідчать про те, що строк звернення до суду не був пропущений.

Відповідно до вимог ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до суду, встановленого цим кодексом або іншими законами. Строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, ч.4 цієї статті зазначає, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналась про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Судом першої інстанції правильно зазначені норми закону, у відповідності до яких регулюються спірні правовідносини, однак, суд невірно застосовує саме положення цих Законів та нормативно-правових актів та робить помилковий висновок, неправильно встановлює юридичні факти та обставини при ухваленні рішення про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду позивачем. Зміст документів, які не були надані суду відповідачами дають можливість зробити об'єктивний аналіз обставин та визначити, що позивачем строк звернення до суду з оскарженням наказу №28-ос від 15.01.2014 року пропущено з поважних причин, стосовно наказу №10/75-ос від 06.11.2014 року, на мою думку, взагалі не пропущений, з огляду на наступне.

До матеріалів справи представником відповідачів не було надано наказу голови СБУ №28-ос від 15.01.2014 року, наказу голови СБУ №10/75-ос від 06.11.2014 року, рапорту начальника УСБУ в Херсонській області від 27.10.2014 року, що став підставою для видання наказу №10/75-ос, службової записки УРОС СБУ №11/2-6048-к від 02.07.2014 року, а також доказів щодо ознайомлення позивача з зазначеними документами, доказами того, коли позивачу стало відомо або могло стати відомо про порушення його прав.

При цьому, ці документи у відповідачів були в наявності на час розгляду справи в суді першої інстанції, разом з тим, але, ні позивачу, а ні суду вони відомі не були. За таких обставин, встановити чи пропущені терміни звернення до суду неможливо, що фактично вказує, що судове рішення від 16.06.2015 року було прийнято необґрунтовано та неправильно, оскільки приймалось без документів, які містили в собі юридичні факти та події, без яких неможливо було розглянути справу.

Стосовно наказу голови СБУ №10/75-ос від 06.11.2014 року та підстав щодо його видання - рапорту начальника УСБУ в Херсонській області від 27.10.2014 року, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що терміни звернення до суду з позовом щодо наказу голови СБУ №10/75-ос взагалі не пропущені, оскільки судом першої інстанції це питання було з'ясовано невірно. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які вказують на те, що позивач був ознайомлений з наказом голови СБУ №10/75-ос та підставами щодо його видання, а саме рапортом начальника УСБУ в Херсонській області. Також, відсутні докази, в яких зазначено, коли позивач дізнався або міг дізнатися про порушення своїх прав, внаслідок видання наказу та підстав щодо його видання.

Матеріалами справи підтверджується, що незважаючи на те, що відповідачі по справі на час її розгляду мали цей наказ та підставу щодо його видання (рапорт), мали можливість надати наведені документи суду, але рішення по справі від 16.06.2015 року, ухвалено за відсутності вищезазначених документів.

Так, згідно матеріалам справи підтверджується, що вже після прийнятого рішення 16.06.2015 року, за ухвалою про відкриття провадження в іншій справі №821/1853/15а від 17.06.2015 року (т.1 а.с.127), відповідачем 2 по справі за супровідними листами УСБУ в Херсонській області від 24.06.2014 року та 01.07.2014 року (т.1 а.с.178-179, т.1 а.с.128 ) до суду надані витяг наказу голови СБУ №10/75-ос від 06.11.2014 року (т.1 а.с.198), рапорт від 27.10.2014 року (т.1 а.с.195-197), інші документи, які при розгляді справи №821/1702/15-а були відсутні.

В матеріалах справи містяться документи УСБУ в Херсонській області, якими ще до розгляду справи №821/1702/15-а позивачу на його вимогу було відмовлено в наданні вищезазначених документів (наказу №10/75-ос та рапорту) (т.1 а.с.122). Також, в матеріалах справи (т.1 а.с.117-118, т.2 а.с.87-88) міститься лист апарату голови СБУ від 16.06.2015 року, який засвідчує, що витяг з наказу №10/75-ос ОСОБА_1 отриманий 30.06.2015 року, вже після ухвалення рішення від 16.06.2015 року. Також, цими листами позивачу і відповідачами було відмовлено в наданні копії рапорту начальника УСБУ в Херсонській області від 27.10.2014 року, що став підставою для видання наказу голови СБУ №10/75-ос, з посиланням на конфіденційність інформації. Згідно відповідей відповідачів по справі, жоден з них не зазначає, що ОСОБА_1 з цим документом належним чином був ознайомлений, в цих листах відповідач 1 перекладає цей обов'язок на відповідача 2, а відповідач 2 закриває доступ до цієї інформації.

При вирішенні питання поновлення строку звернення до суду з поважних причин необхідно звернути увагу на момент виникнення юридичних підстав для звернення до суду щодо порушеного права, а саме, на наявні витяги в матеріалах справи наказів голови СБУ №10/75-ос від 06.11.2014 року, які були надані відповідно листом апарату голови СБУ (т.1 а.с.117-118, т.2 а.с.87-88) та супровідним листом УСБУ в Херсонській області, яким витяг з цього наказу було надано до іншої справи №821/1853/15-а (т.1 а.с. 198,; т.2 а.с.91). Вивчення цих витягів наказів голови СБУ, які було отримані вже після отримання ухвали по справі від 16.06.2015 року свідчать про істотні обставини, які не були відомі ні позивачу, ні суду під час розгляду справи, хоча в той час вже існували та вказують, що вже після ухвалення рішення по справі позивачу стало відомо про порушення його прав. Так, варіант витягу наказу №10/75-ос голови СБУ, отриманий позивачем 30.06.2015 року не містить в собі навіть підстав щодо його видання, що вказує на те, що відповідач 1 приховував саме підставу цього наказу - рапорт начальника УСБУ в Херсонській області від 27.10.2014 року. Сам наказ №10/75-ос містить в собі інформацію про те, що полковник ОСОБА_1 зараховується у розпорядження начальника УСБУ в Херсонській області за пп. «б» п.48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями СБ України №1262/2007 від 27.12.2007 року, але не містить в собі інформацію, що це відбувається у відповідності до п.4.15 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями СБ України №772 від 14.10.2008 року. При цьому вражаю, що відповідачем змінена підстава перебування полковника ОСОБА_1 з пп. «а» на пп. «б» п.48 Положення. Отримання ОСОБА_1 відповідно саме такого варіанту витягу наказу не дало йому можливості дізнатись, яким чином та коли саме його права порушені.

Витяг з наказу голови СБУ №10/75-ос, який був відповідачем 2 наданий до справи №821/1853/15-а (т.1 а.с.198, т.2 а.с.91), вказує на те, що наказ, який регламентує порядок проходження військової служби військовослужбовцями СБУ, діяв з 15.01.2014 року, одночасно з наказом голови СБУ №28-ос від 15.01.2014 року. В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що полковник ОСОБА_1 з цими обставинами був ознайомлений, оскільки відповідачами 1 та 2 до справи №821/1702/15-а, справи №821/1853/15-а, яка вже розглядалась пізніше, до справи №821/3195/15а, яка в теперішній час розглядається Миколаївським окружним адміністративним судом не було надано доказів, що полковник ОСОБА_1 з наказом голови СБУ №10/75-ос та підставою щодо його видання - рапортом начальника УСБУ від 27.10.2014 року ознайомлювався, або знав чи повинен був знати, що його права було порушено.

На мою думку зазначене підтверджується заявленим в судовому засіданні клопотанням, з додатком - роздруківкою технічного запису судового засідання по справі №821/1702/15-а, в якому представник відповідачів підтверджує, що ані з наказом голови СБУ №10/75-ос, ані з рапортом начальника УСБУ від 27.10.2014 року ОСОБА_1 не був ознайомлений. Також, відповідними клопотаннями, які судом по справі були задоволенні, підтверджується, що наказ голови СБУ №10/75-ос та рапорт від 27.10.2014 року подавався відповідачами до інших справ, вже після ухвалення рішення по справі судом першої інстанції.

Також вважаю, що позивача не ознайомлювали з наказом ІДУ СБУ №1/ДСК від 08.01.2014 року, про який стало відомо також вже після винесення ухвали від 16.06.2015 року. Документи, що містяться в матеріалах справи (т.1 а.с.119-121) свідчать про те, що з цим наказом позивачу було відмовлено в ознайомлені, оскільки він містив в собі конфіденційну інформацію, незважаючи на те, що в цей час ОСОБА_1 проходив службу в органах СБУ (мав відповідний доступ та дозвіл до документів з певним грифом обмеження). Згідно матеріалів справи, цей наказ відповідачем був наданий лише до Миколаївського окружного адміністративного суду в січні 2016 року та залучений до справи у відповідності до ухвали Херсонського окружного адміністративного суду від 04.07.2016 року по справі №2н-821/1702/15а (т.2 а.с.102), витяг з цього наказу знаходиться в матеріалах справи (т.2 а.с.147-148). Посилання саме на цей наказ міститься в наказі голови СБУ №10/75-ос та рапорті начальника УСБУ в Херсонській області від 27.10.2014 року.

У листі Управління правового департаменту СБУ від 11.12.2015 року (т.2 а.с.80-82) зазначено, що підставою видання наказу голови СБУ №10/75-ос не було проведення організаційно-штатних змін.

Вважаю, що наказ ЦУ СБУ №1 /ДСК не має жодного відношення до рапорту начальника УСБУ в Херсонській області від 27.10.2014 року та наказу голови СБУ №10/75-ос, оскільки цей наказ видавався за результатами оперативно - службової діяльності СБУ за 2013р., давав право керівникам регіональних органів виводити підлеглих у розпорядження та здійснювати їх перепризначення. Вважаю, що застосувати його стосовно полковника ОСОБА_1 неможливо, оскільки в цей час (2013р.) він не проходив службу в УСБУ в Херсонській області, а до 26.04.2014 року проходив військову службу в УСБУ в Донецькій області (т.1 а.с.185).

З урахуванням викладеного, проаналізувавши докази того, що ані наказ голови СБУ №10/75-ос, ані рапорт начальника УСБУ в Херсонській області від 27.10.2014 року, в судовому засіданні суду першої інстанції, яке відбулось 16.06.2015 року, не були дослідженні, вважаю що ці документи мають суттєве значення для об'єктивного розгляду клопотання по справі.

Наголошую на тому, що відповідачами всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України до суду першої інстанції не було надано доказів, та вважаю, що апеляційна скарга по справі №821/1702/15-а підлягає задоволенню, оскільки термін звернення до суду з позовними вимогами не пропущений, а ухвала Херсонського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року підлягає скасуванню.

Стосовно наказу голови СБУ №28-ос від 15.01.2014 року та службової записки УРОС СБУ№11/2-6048 -к від 02.07.2014 року, вважаю за необхідне зазначити наступне.

По-перше, представником відповідачів до суду не було надано відповідних документів та доказів ознайомлення з ними згідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України.

По - друге, приймаючи рішення, судом не досліджені самі документи, в яких містилась інформація щодо юридичних фактів та підстав, за якими ці документи видавались. Тому, прийняти об'єктивне рішення судом першої інстанції було неможливо, оскільки не були враховані істотні обставини, які в той час вже існували, але не були відомі ані позивачеві, ані суду.

Так, видання наказу голови СБУ №28-ос від 15.01.2014 року відбулось в той час, коли позивач з 27.12.2013 року по 02.04.2014 року, з урахуванням перебування у лікарні після хірургічного втручання перебував у відпустці за 2013р. Ознайомлення з витягом з наказу №28-ос в УСБУ в Донецькій області не проводилось, оскільки в цей час Управління декілька разів захоплювалось сепаратистами та документи були вивезені з Управління. Те, що наказ №28-ос закінчив свою дію 15.02.2014 року позивачеві також ніхто не повідомив, з наказом про виключення зі списків УСБУ в Донецькій області №198-ос не ознайомив (т.1 а.с.185).

Для подальшого проходження військової служби в УСБУ в Херсонській області позивачеві лише 08.05.2014 року було видано грошовий атестат.

По прибуттю до УСБУ в Херсонській області службовими особами управління позивачеві було повідомлено, що розпорядження по наказу голови СБ України №28-ос від 15.01.2014 року закінчив свою дію 20.04.2014 року, разом з тим, жодних документів, які б це підтверджували позивачеві надано не було, так як і не було роз'яснено на підставі чого цей наказ був виданий (підстави та обставини).

19.05.2014 року у відповідності до 5 Розділу Дисциплінарного статуту ЗС України, в встановленому порядку позивач звернувся до керівництва СБ України з рапортом (т.2 а.с. 131-132).

Керівництвом СБ України рапорт було розглянуто. Внаслідок чого, головою СБ України Наливайченко В. на адресу начальника УСБУ в Херсонській області було скеровано прийняте рішення за результатами розгляду рапорту ОСОБА_1 від 19.05.2014 року, а саме - службову записку УРОС СБУ №11/2-6048-к від 02.07.2014 року (т.2 а.с.140-141). Цим рішенням голова СБУ зобов'язав керівництво регіонального органу вжити вичерпні заходи щодо працевлаштування позивача. В подальшому, виконання рішення голови СБУ залежало від керівництва УСБУ в Херсонській області, від управлінських рішень відповідача 1 та 2, які у відповідності до внутрівідомчих наказів - наказу №360/ДСК повинні були підготувати подання та підписати відповідний наказ щодо призначення позивача на посаду.

Разом з тим, вказівка голови СБУ відповідачем 2 виконана не була. Ці обставини змусили позивача реалізувати своє право та подати другий рапорт на адресу голови СБУ (т.1 а.с.15-16). Крім того, позивачем було подано рапорт щодо надання йому наказу №28-ос від 15.01.2014 року та підстав щодо його видання (т.1 а.с.11). Витяг з наказу №28-ос від 15.01.2014 року та підстави щодо його видання позивачем було отримано в вересні 2014 року. Саме в цей час, листом УРОС СБ України, за результатами розгляду рапорту позивача за вказівкою керівництва СБ України було викликано на особистий прийом до Першого заступника голови СБУ (т.1 а.с.17). В ході бесіди керівництвом СБУ було зазначено, що наказ голови СБУ №28-ос ще 15.02.2014 року закінчив свою дію. З урахуванням того, що протягом тривалого часу правовий статус позивача не було визначено, фактично наказ №28-ос не було виконано відповідачем 2.

Вважаю, що рапорти позивача керівництвом СБ України були розглянуті позитивно, а тому підстав для звернення до суду на той час в нього не було.

Наголошую, що в матеріалах справи містяться різні терміни закінчення розпорядження позивача по наказу голови СБУ №28-ос від 15.01.2014 року, що також є суттєвим для вирішення питання про поновлення строку та встановлення обставин по справі, що не було зроблено судом першої інстанції.

Вважаю, що витяг з наказу голови СБУ №28-ос від 15.01.2014 року встановлює цей термін до 15.02.2014 року - 1 місяць (т.1 а.с.12-14). Дійсність цього також підтверджує лист головної інспекції СБУ від 20.11.2015 року (т.2 а.с.83-84), який зазначає, що змін, доповнень, до наказів голови СБУ №28-ос та №10/75-ос не вносилось;

В матеріалах справи є висновок від 09.06.2015 року (т.1 а.с.138-143, т.2 а.с.150-153), в якому термін закінчення розпорядження по наказу №28-ос спливає 20.04.2014 року. Разом з тим, відповідачами доказів про це суду не надано. Пояснення представника відповідачів, що термін дії наказу №28-ос продовжувався рапортами начальника УСБУ в Херсонській області не відповідає дійсності. Цих доказів до матеріалів справи як до суду першої так і в інші судові інстанції не надано.

У 2016 році представником відповідачів було залучено до матеріалів справи картку військовослужбовця позивача (т.2 а.с.154-159) та розрахунок вислуги років на пенсію військовослужбовця (т.2 а.с.126-127). Цими документами встановлюється, що термін розпорядження по наказу №28-ос від 15.01.2014 року закінчується вже 06.11.2014 року.

Вважаю, що це не відповідає дійсності, суперечить іншим зазначеним вище документам справи. Ці документи ставить під сумнів правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення від 16.06.2015 року, пов'язаного з встановленням терміну (строку) звернення до суду з позовом.

Вважаю за необхідне звернути увагу на документ, який відповідачами був наданий суду в 2016 році до матеріалів справи, що розглядається Миколаївським окружним адміністративним судом. Цей документ апелянтом отриманий офіційно та залучений клопотанням під час судового засідання 11.10.2016 року (т.2 а.с.77-79). Цей документ складався відповідачем 1 ще в червні 2014 року, саме за результатами розгляду першого рапорту ОСОБА_1 від 19.05.2014 року, внаслідок чого головою СБУ на адресу відповідача 2 була скерована службова записка УРОС СБУ №11/2-6048-к (т.2 а.с.140-141), яка відповідачем виконана не була. Не були виконані відповідачем 2 зазначені в цьому документі відповідні заходи по розгляду рапорту позивача, а саме, відповідачем 2 позивача не було призначено, його не було звільнено, стосовно нього на той час (червень 2014р.) не було змінено підстав щодо перебування його у розпорядженні начальника УСБУ в Херсонській області, оскільки таких підстав не існувало. Пояснення представника відповідачів, що це є колізією права, фактично засвідчує протиправність дій відповідачів по виконанню службової записки УРОС СБУ, по виданню рапорту від 27.10.2014 року, що став підставою для видання наказу №10/75-ос, спростовує надані пояснення представника відповідачів в суді, його документи, що наказ голови СБУ №28-ос діяв в період з 15.01.2014 року по 06.11.2014 року, а також підтверджує те, що дія одночасно двох наказів голови СБУ №28-ос та №10/75-ос суперечить чинному законодавству та Положенню, свідчить про те, що видання цих наказів було здійснено з грубим порушенням вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене, вважаю, що судом першої інстанції невірно були застосовані в прийнятті рішення від 16.06.2015 року вимоги ч.3, ч.4 ст.99 КАС України, з урахуванням наведених обставин, термін звернення до суду не пропущений.

Вважаю, що для прийняття рішення по перегляду рішення суду від 16.06.2015 року за нововиявленими обставинами слід прийняти до уваги рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» № 22277/93 від 27.06.2000 року, параграф 59, в якому зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

За таких обставин, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 по справі №821/1702/15-а підлягає задоволенню, а ухвали Херсонського окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 та від 16.06.2015 року скасуванню з прийняттям нової ухвали про направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Суддя Джабурія О.В.