Ухвала суду № 62459856, 03.11.2016, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 415/4719/15-к

Провадження № 11-кп/782/303/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 02 » листопада 2016 року Апеляційний суд Луганської області у складі:

головуючого: Павленко Т.І.

суддів: Луганського Ю.М., Рябчун О.В.

при секретарі ПоповійД.В.

за участю прокурора ГринюкА.В.

захисника ОСОБА_1.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні Апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 на вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 22 серпня 2016 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Російської Федерації, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, інвалідом не являється, раніше судимого:

- 17.07.1998 року Лисичанським міським судом за ст. ст. 81 ч.З, 141 ч.З, 44, 208, 42 (1960р.) до 5-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 31.10.2002 року Лисичанським міським судом за ст.ст. 289 ч.2, 296 ч.1, 70, 71 КК України до 6-ти років 6-ти місяців позбавлення волі,

- 24 жовтня 2008 року Лисичанським міським судом за ст.ст. 185 ч.2, 15 ч.2, 289 ч.2 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого з місць позбавлення волі 28 лютого 2014 року за відбуттям строку покарання, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,-

засуджено за ч.2 ст.289 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, залишено без змін - у вигляді тримання під вартою. Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювано з 22 серпня 2016 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк призначеного обвинуваченому за даним вироком покарання строк попереднього увязнення з моменту затримання - з 15.09.2015 року до моменту ухвалення вироку з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавленні волі.

Процесуальні витрати стягнуті згідно ст.124 КПК України.

Питання щодо речових доказів вирішено відповідно до ст.100 КПК України.

Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що 24 березня 2015 року в період часу з 23 години по 00.00 годин, знаходячись біля будинку № 151 по проспекту Леніна міста Лисичанська Луганської області, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи повторно, шляхом вільного доступу, заволодів автомобілем НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, чим завдав останньому майнової шкоди, згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №16/5 від 16.04.2015 року на суму 18731 грн.67 коп.

15 вересня 2015 року приблизно о 14 годині ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, знаходячись у стані алкогольного спяніння біля будинку № 328 по вулиці Свердлова міста Лисичанська, шляхом вільного доступу, повторно, незаконно заволодів автомобілем марки ВАЗ 21011, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4, чим завдав останньому майнової шкоди, згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №39/5 від 02.10.2015 року на суму 16181 грн. 54 коп.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 ставить питання про скасування вироку і призначення нового судового розгляду.

Обвинувачений вважає вирок суду незаконним, посилається на те, що суд не надав оцінки показанням допитаних в судовому засіданні свідків, не викликав в судове засідання і не допитав потерпілого ОСОБА_3, свідка ОСОБА_6, на допиті яких він наполягав, і які могли б, на його думку, підвердити невинуватість у скоєному злочині; вказує на те, що справу стосовно нього сфабриковано оперативниками та слідчим.

Захисник-адвокат ОСОБА_1 ставить питання про скасування вироку суду та призначення нового розгляду у суді першої інстанції.

Захисник посилається на необґрунтованість вироку, вказує на те, що суд не взяв до уваги пояснення потерпілого ОСОБА_4., якому стало відомо зі слів співробітників поліції про відеозапис, який свідчить про те, що до його автомобіля підійшов високий чоловік, оглянувши автомобіль, сів і поїхав; судом не взято до уваги висновки дактилоскопічної експертизи, згідно якої сліди пальців рук залишені не гр.ОСОБА_2., а іншою особою; вважає, що суд залишив поза увагою поясненя свідка ОСОБА_7, яка була присутня в якості понятої при проведенні слідчого експерименту 30.07.2015 року, а показання в судовому засіданні свідків ОСОБА_8. і ОСОБА_9. не можна вважати такими, що підтверджують вину ОСОБА_2; свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не зазначили час затримання обвинуваченого ОСОБА_2.; судом розглянуто кримінальне провадження не в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника, які підтримали доводи апеляційних скарг та просили скасувати вирок і призначити новий судовий розгляд, думку прокурора, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та вважав вирок суду законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово обвинуваченого ОСОБА_2., апеляційний суд вважає апеляційні скарги обвинуваченого і захисника ОСОБА_1. не підлягаючими задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_2 в скоєнні кримінальних правопорушень при обставинах, встановлених судом, підтверджується зібраними доказами, перевіреними судом, відповідає фактичним обставинам справи.

Епізод 1.

Потерпілий ОСОБА_4 підтвердив в судовому засіданні , що в його користуванні перебуває автомобіль ВАЗ 21011 білого кольору, державний номер НОМЕР_2. 15.09.2015 року близько 14 години він на своєму автомобілі приїхав в район будинку № 328 по вулиці Свердлова в місті Лисичанську, де залишив його хвилин на 10. При цьому автомобіль не закривав, а ключ залишив у замку запалювання. Повернувшись, він виявив пропажу автомобіля, про що повідомив співробітників міліції. Протягом деякого часу йому подзвонив дільничий інспектор та повідомив, що його автомобіль знайшли. Після чого він підїхав в район Дібровського колодязя, де побачив свій автомобіль, який було пошкоджено. Біля автомобіля знаходились співробітники ДАІ та раніше незнайомий йому обвинувачений. Співробітники ДАІ повідомили йому, що затримали обвинуваченого, коли той керував його (ОСОБА_4) автомобілем. На даний час майнових претензій до обвинуваченого ОСОБА_2 він не має, автомобіль йому повернуто співробітниками міліції під розписку.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він працює інспектором ВДАІ по обслуговуванню міста Лисичанська. 15 вересня 2015 року він разом зі своїм колегою ОСОБА_11 знаходився на чергуванні і приблизно о 14 годині 30 хвилин від чергового надійшло повідомлення про викрадення у громадянина ОСОБА_4 автомобіля НОМЕР_3. Під час руху на службовому автомобілі по вулиці ОСОБА_4 в районі «Дібровки» в місті Лисичанську ними було помічено викрадений автомобіль, який рухався назустріч службовому автомобілю. На їх вимогу про зупинку особа, яка керувала даним транспортним засобом не відреагувала, у звязку з чим вони, включивши спецсигнал та гучномовець, почали його переслідувати. Водій не зупинявся, а намагався втекти, однак не впорався з керуванням, в результаті чого скоїв наїзд на пеньок. Після чого вони наздогнали даний транспортний засіб, за кермом якого знаходився обвинувачений ОСОБА_2, який перебував у стані алкогольного спяніння. При цьому повідомив, що даний транспортний засіб йому не належить, а він, перебуваючи на центральному ринку міста Лисичанська, побачивши як потерпілий ОСОБА_4 залишив його без догляду, викрав цей автомобіль з метою покататися.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він працює інспектором ВДАІ по обслуговуванню міста Лисичанська. 15 вересня 2015 року він разом зі своїм колегою ОСОБА_10 знаходився на чергуванні і приблизно о 14 годині 30 хвилин від чергового надійшло повідомлення про викрадення у громадянина ОСОБА_4 автомобіля НОМЕР_3. Приїхали на місце події, опитали людей та поїхали в бік міста Новодружеська, в районі приватного сектору побачили, що їде авто ВАЗ 21011 білого кольору, не тонований за зовнішніми ознаками схожий на викрадене авто. На вимогу зупинки водій не відреагував, у звязку з чим вони включивши спецсигнал та гучномовець почали його переслідувати. Водій не зупинявся, а намагався втекти, однак не впорався з керуванням, в результаті чого скоїв наїзд на пеньок. Вони наздогнали даний транспортний засіб, за кермом якого знаходився обвинувачений ОСОБА_2, від якого було чути запах спиртного. Останній повідомив, що цей автомобіль він викрав і що це не перший випадок заволодіння ним транспортними засобами.

Із протоколу огляду місця події від 15.09.2015 року та фототаблиці

до нього, під час проведення якого з 18 години 30 хвилин до 19 години

00 хвилин на ділянці місцевості, розташованої за адресою: м.Лисичанськ, вул.Піонерська, 97 за участю потерпілого ОСОБА_4, експерта та понятих було виявлено та вилучено автомобіль ВАЗ 21011 білого кольору, держ.номер 2938ВГУ з наявними зовнішніми пошкодженнями (том IV а.с. 24-29);

Відповідно до рапорта інспектора ВДАІ м. Лисичанська ОСОБА_10 від 15.09.2015 року в ході здійснення заходів, направлених на встановлення місця знаходження викраденого транспортного засобу ВАЗ 21011 д.н. НОМЕР_2, що належить потерпілому ОСОБА_4, під час руху службового автомобіля по вулиці Свободи в місті Лисичанську ним та співробітником ВДАІ по обслуговуванню міста Лисичанська інспектором Билєю В.В. було помічено вищевказаний автомобіль, водій якого проігнорувавши вимогу про зупинку, намагався втекти, однак біля будинку № 93 по вулиці Піонерській в місті Лисичанську автомобіль було зупинено. Після чого було встановлено особу, яка керувала даним транспортним засобом, яким виявився ОСОБА_2 /том IV а.с. 44/.

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи від 02.10.2015 року № 39/9, середня ринкова ціна ідентичного повнокомплектного, технічно справного КІЗ ВАЗ 2101 і, 1979 року випуску, станом на 15.09.2015 року становить 16181 гривень 54 коп. (том IV а.с. 110-114).

Перебування обвинуваченого у стані алкогольного спяніння підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15 вересня 2015 року (том IV а.с.51).

Епізод 2

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що 25 березня 2015 року вранці від співробітників міліції їй стало відомо, що у її сусіда ОСОБА_3, який тимчасово як переселенець проживав в квартирі № 4, розташованій на першому поверсі будинку № 151 по проспекту Леніна в місті Лисичанську, було викрадено автомобіль Ваз білого кольору, який він залишив у дворі даного будинку. Після того як автомобіль було виявлено співробітниками міліції та повернуто потерпілому, останній переїхав з міста Лисичанська до міста Кіровська, і з того часу вона його більше не бачила.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що він проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5. Потерпілий ОСОБА_3 проживав з ним по сусідству тимчасово як переселенець. Також йому відомо, що у потерпілого ОСОБА_3 був автомобіль ВАЗ білого кольору, який він постійно залишав у дворі даного будинку. В ніч з 24 на 25 березня 2015 року він (ОСОБА_13) знаходився вдома, з вікна своєї квартири він бачив, що автомобіль ОСОБА_3 знаходився у дворі будинку десь до 23 години, а на ранок від співробітників міліції йому стало відомо, що автомобіль ОСОБА_3, який він залишив у дворі будинку, було викрадено.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що 25 березня 2015 року від співробітників міліції йому стало відомо, що з двору будинку № 151 по проспекту Леніна в місті Лисичанську було викрадено автомобіль, який належав потерпілому ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що 18.04.2015 року приблизно о 08 годині 00 хвилин вона побачила біля двору будинку, де вона проживає, а саме за адресою: м. Лисичанськ вул. Дібровка, 2, автомобіль ВАЗ 21013 білого кольору, державний номер КЗЗ 13ВГ, а 19.04.2015 року вона, побачивши автомобіль ДПС, який проїжджав поблизу її двору, зупинила його для того, щоб повідомити про невідомий автомобіль, який зявився біля її двору 18.04.2015 року. Співробітники ДПС оглянули цей автомобіль, після чого поїхали, а 20.04.2015 року вранці вона побачила, що у даного транспортного засобу відсутні колеса і заднє сидіння, і вона знову повідомила працівників ДПС про даний факт.

Свідок ОСОБА_15, суду пояснила, що 30.07.2015 року працівниками міліції її було запрошено в якості понятої при проведенні слідчого експерименту, під час якого чоловік, який представився ОСОБА_2, на пропозицію слідчого повідомити та на місці показати про обставини зчиненого ним злочину, добровільно без будь- якого примусу та погроз показав місце, де він незаконно заволодів транспортним засобом - ВАЗ білого кольору, провівши їх до двору будинку № 151 по проспекту Леніна в місті Лисичанську, після чого вони поїхали в район Дібровки в місті Лисичанську, де обвинувачений показав всім учасникам слідчого експерименту місце, де він залишив даний автомобіль у звязку з тим, що закінчилося пальне. Відповідаючи на питання суду зазначила, що обвинувачений самостійно та добровільно показував та розповідав про обставини вчиненого ним злочину, співробітники міліції в її присутності ніякого впливу на обвинуваченого не здійснювали. За результатами слідчого експерименту було складено протокол, який вона підписала. Ніяких зауважень та пропозицій від учасників експерименту, в тому числі і від обвинуваченого, не надійшло.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що 30.07.2015 р'оку за його згодою він був присутній при проведені слідчого експерименту під час якого раніше незнайомий йому чоловік, який представився як ОСОБА_2, на пропозицію слідчого показав місце, де він незаконно заволодів транспортним засобом - ВАЗ білого кольору, провівши їх до двору будинку № 151 по проспекту Леніна в місті Лисичанську, після чого вони поїхали в район Дібровки в місті Лисичанську, де обвинувачений показав всім учасникам слідчого експерименту місце, де він залишив даний автомобіль у звязку з тим, що закінчилося пальне. Відповідаючи на питання суду, зазначив, що обвинувачений добровільно розповідав про обставини вчиненого ним злочину, співробітники міліції у нього запитували куди їхати, а він самостійно вказував на місце, куди потрібно їхати.

Із висновків судової автотоварознавчої експертизи від 16.04.2015 року № 16/5, середня ринкова ціна ідентичного повнокомплектного, технічно справного КТЗ ВАЗ 21013, 1986 року випуску, станом на 25.03.2015 року становить 1 8731 гривень 67 коп. ( том II а.с. 99-100).

Згідно висновків судової дактилоскопічної експертизи від 05.07.2015 року № 1234/604, три сліди пальців рук розмірами 15x22 мм, 14x21 мм та 1 їх 19 мм відкопійовані на відрізки липкої стрічки ЛТ - 24 довжинами 43 мм, 25 мм та 40 мм, вилучені 21.04.2015 в ході огляду місця події по факту виявлення автомобіля ВАЗ 21013 держ.номер К3313ВГ, залишені пальцями правої руки гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 ( том II а.с.155-159).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 30 липня 2015 року (том II а.с. 197-200) та фототаблиці до нього (том II а.с. 201-202) обвинувачений в присутності двох понятих на пропозицію розповісти та показати де і коли він незаконно заволодів транспортним засобом, добровільно запропонував проїхати до будинку № 151 по проспекту Леніна в місті Лисичанську, де показав місце, звідки він 24 березня 2015 року в період часу з 23.00. до 00.00 год викрав автомобіль ВА321013 білого кольору, при цьому відтворив механізм та обставини вчиненого злочину, а саме: за допомогою запальнички, відкривши вікно, а потім двері автомобілю привів у рух транспортний засіб за допомогою дротів та поїхав в сторону міста Привілля. Далі по путі ОСОБА_2, вказувавши напрямок руху автомобіля, зазначив про необхідність зупинитися на вулиці Дібровка в місті Лисичанську, показав місце, де він залишив викрадений автомобіль у звязку з тим, що закінчилось пальне. Зауважень та доповнень від учасників процесуальної дії не надійшло.

Суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні всі обставини кримінального провадження, дав належну оцінку доказам, в тому числі і показанням обвинуваченого ОСОБА_2, який заперечував свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень, та обґрунтовано визнав винним ОСОБА_2 в скоєнні незаконного заволодіння транспортним засобом, повторно, правильно кваліфікував його дії за ч.2ст.289КК України.

Апеляційний суд не може погодитись з доводами апеляційної скарги захисника стосовно необґрунтованості вироку та не взяття судом до уваги пояснень потерпілого ОСОБА_4., висновків дактилоскопічної експертизи, пояснень свідка ОСОБА_7, яка була присутня в якості понятої при проведенні слідчого експерименту та показань в суді свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_16., оскільки суд дав юридичну оцінку доказам, в тому числі і тим, на які посилається в апеляційній скарзі захисник, з точки зору допустимості, достовірності, належності, а сукупності зібраних доказів з точки зору достатності і взаємозвязку.

Посилання обвинуваченого на те, що суд не викликав в судове засідання і не допитав потерпілого ОСОБА_3, свідка ОСОБА_6, на допиті яких він наполягав і які б, на його думку, могли підтвердити невинуватість у скоєному злочину, апеляційний суд знаходить позбавленими обґрунтування.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження судом приймались заходи для забезпечення явки до суду свідка обвинувачення ОСОБА_6, на допиті якої наполягав обвинувачений, однак остання в судове засідання не зявилась, а документи, надані на виконання ухвали суду про привід даного свідка, свідчили про те, що свідок ОСОБА_6 виїхала за межі України, що унеможливлює її явку до суду.

Також судом приймались заходи щодо забезпечення явки до суду потерпілого ОСОБА_3, однак, відповідно до рапорту начальника відділення СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_17, потерпілий ОСОБА_3 виїхав до міста Кіровська Луганської області, яке на теперішній час контролюється незаконними збройними формуваннями.

Дані обставини підтвердила допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12, зазначивши, що після того, як автомобіль було виявлено співробітниками міліції та повернуто потерпілому ОСОБА_3, останній переїхав з міста Лисичанська до міста Кіровська Луганської області, і з того часу вона його більше не бачила.

Учасники судового провадження, у тому числі і сторона захисту, не заперечували проти розгляду даного кримінального провадження за відсутності потерпілого ОСОБА_3 за вказаних обставин.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого щодо сфабрикованої стосовно нього справи, на думку апеляційного суду, є безпідставними.

Доводи захисника щодо правдивості показань свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 були предметом розгляду в суді першої інстанції, який дав їм відповідну оцінку, яка не викликає сумніву у апеляційного суду.

Апеляційний суд не вбачає підстав, передбачених ст.415 КПК України, для скасування вироку суду з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

Призначаючи покарання ОСОБА_2, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, особу винного, який не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, інвалідом не являється, у побуті за місцем мешкання характеризується задовільно, раніше судимий, обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, а саме: вчинення злочину у стані алкогольного спяніння.

Обстанин, що помякшують покарання, суд не вбачає.

Призначене судом покарання відповідає тяжкості скоєного та даним про особу обвинуваченого.

Апеляційний суд вважає вирок суду законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 376 КПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 22 серпня 2016 року стосовно ОСОБА_2 - залишити без змін.

Апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника- адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Відповідно до ч.5ст.72 КК України додатково зарахувати ОСОБА_2 в строк призначеного за даним вироком покарання строк попереднього увязнення з 23 серпня 2016 року / з наступного дня після дня проголошення вироку / по 02 листопада 2016 року з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.

СУДДІ:

--------------------------- --------------------------- ----------------------------