Ухвала суду № 62459820, 31.10.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2203/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Пасічник Д. І.

Доповідач Авраменко Т. М.

УХВАЛА

31.10.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді Авраменко Т.М.,

суддів: Кіселика С.А., Суровицької Л.В.

секретар Гусак А.О.

за участю представника позивача, відповідача ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 19 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії за вимогами кредитора.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2016 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії за вимогами кредитора.

Провадження у цивільній справі відкрито 06 квітня 2016 року (а.с.5).

В липні 2016 року повторно подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення заборони на квартиру АДРЕСА_1 та будинок АДРЕСА_2

Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 19 липня 2016 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, постановлену з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нову ухвалу про накладення заборони на нерухомість. Зазначає, що суд не взяв до уваги, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому позбавить кредитора права вимагати повернення грошових коштів у разі відсутності заборони оформлення спадщини і можливістю розпорядження на їх розсуд.

В засіданні апеляційного суду представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги. Відповідач ОСОБА_2 просила залишити ухвалу суду без змін. Відповідач та законний представник ОСОБА_4 в засідання апеляційного суду не прибула.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду .

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам ( ст.152 ЦПК України, п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просила зобов'язати відповідачів вчинити дії по виконанню зобов'язань по поверненню позивачу боргу ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Вимоги щодо стягнення боргу із спадкоємців кредитора або стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям в натурі, не заявлялися.

За таких обставин висновок суду про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову є правильним, оскільки позивач не обґрунтував в своїй заяві існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про зобов'язання відповідачів вчинити певні дії.

Виходячи з диспозитивності цивільного судочинства (ст.11 ЦПК України), вид забезпечення позову визначається виключно позивачем.Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження.

Пунктом 2 ч.1 ст.152 ЦПК України передбачено такий вид забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії.

Наведене свідчить, що якщо заявник просить суд застосувати такий вид забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії, то в заяві необхідно вказати, про які самі дії йдеться (відчуження, оформлення спадщини тощо); місцезнаходження майна; найменування осіб, яким належить майно або в яких воно перебуває.

Разом з тим, в заяві про забезпечення позовупозивач просив накласти заборону на майно, зокрема, квартиру АДРЕСА_1 та будинок АДРЕСА_2, та не зазначав, які саме дії він просить заборонити вчиняти відповідачам щодо цього майна (а.с.13-16), а суд не вправі вийти за межі вимог, викладених в заяві.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову в межах заявлених позовних вимог та заяви про забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги такого висновку суду не спростовують.

Крім того, колегія суддів зазначає, що з пояснень представника позивача та відповідача ОСОБА_2 в засіданні апеляційного суду вбачається, що спадкодавець ОСОБА_6 не є власником будинку АДРЕСА_2, а квартира АДРЕСА_1 перебуває у частковій власності.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції (ч.1 ст.303 ЦПК України).

Доводи представника позивача, що апеляційний суд при розгляді апеляційної скарги має право врахувати заявлені нею в судовому засіданні усні уточнення щодо заяви про забезпечення позову та заборонити відповідачам відчужувати спадкове майно, не ґрунтуються на законі.

Також безпідставними є посилання представника позивача, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з тих підстав, що позивач не втратив право на зміну предмету або підстав позову, оскільки справа по суті ще не розглядалася.

Відмова в задоволенні цієї заяви не перешкоджає позивачу знову звернутися із відповідною заявою про забезпечення позову, оскільки забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи.

Керуючись п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст.312, п.4 ч.1 ст.314,ст. 315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а ухвалу Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 19 липня 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Т.М.Авраменко

Судді: С.А.Кіселик

Л.В.Суровицька