Постанова № 62459769, 03.11.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2016 року Справа № 904/10544/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.

суддів: Науменка І.М., Євстигнеєва О.С.,

секретар судового засідання Петровська А.В.,

за участю сторін:

від скаржника: Журавель К.О., довіреність №45-2016 від 16.09.2016 р., представник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2016р. у справі

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика", м.Харків

до державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект", м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2016 р. у даній справі (суддя Примак С.А.) затверджено реєстр вимог кредиторів Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового та цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" з вимогами наступних кредиторів: ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" - 2 085 964,09 грн. - 4 черга задоволення; 80 757,50 грн. - 6 черга задоволення; ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області - 188 286,02 грн. - 2 черга задоволення; 4 445 597,82 грн. - 3 черга задоволення; 1 077 511,08 грн. - 6 черга задоволення; ПП "Автоклас" - 9 600 000,00 грн. - 4 черга задоволення; ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області - 2 756,00 грн. - 1 черга задоволення; 6 409,12 грн. - 4 черга задоволення, 14,50 грн. - 6 черга задоволення.

Згадана ухвала обґрунтована посиланням на наявність підстав для затвердження реєстру вимог кредиторів.

Не погодившись з даною ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати в частині включення вимог приватного підприємства "Автоклас" до реєстру вимог кредиторів боржника та винести нове рішення про відмову у визнанні кредиторських вимог приватного підприємства "Автоклас" та включення їх до реєстру вимог кредиторів.

Скаржник зазначає, що договір поруки підписаний виконуючим обов'язки директора ОСОБА_2, повноваження якого не підтверджуються жодним чином. Зобов'язання за цим договором є такими, що вважаються припиненими, оскільки в матеріалах справи відсутні докази пред'явлення вимоги у встановлений строк до поручителя в судовому порядку.

В порушення положень ст.ст.34,43 ГПК України та вимог ст.ст.23,25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", місцевий господарський суд, включивши вимоги кредитора приватного підприємства "Автоклас" до реєстру вимог кредиторів боржника, не досліджував спірні грошові вимоги на предмет їх обґрунтованості належними та достатніми доказами.

03.11.2016 р. в судове засідання з'явився представник скаржника.

Інші учасники провадження у справі не скористались наданим їм процесуальним правом для участі в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Державним підприємством "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з находженням на лікарняному директора підприємства та наявністю вакантної посади юриста.

Колегія суддів вважає, що клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскільки, наведені в клопотанні обставини не перешкоджали боржнику забезпечити явку іншого уповноваженого представника для участі в судовому засіданні. Наявність вакантної посади юриста на підприємстві не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки заповнення відповідної вакансії залежить виключно від самого заявника.

Від скаржника надійшли клопотання про витребування додаткових доказів та продовження строку вирішення спору на 6 днів.

У п.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 101 ГПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК України покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття. До згаданих підстав належить, зокрема, необґрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотань сторін про витребування господарським судом доказів у порядку статті 38 ГПК. У такому разі суд апеляційної інстанції за відповідним клопотанням сторони самостійно витребує необхідні додаткові докази.

Частиною 2 статті 102 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги до 09.11.2016 р.

Враховуючи, що ст.ст.69,102 ГПК України встановлено обмежений строк розгляду апеляційної скарги, матеріали справи не містять доказів відхилення господарським судом клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" про витребування додаткових доказів, колегія суддів залишає без задоволення клопотання скаржника про витребування додаткових доказів та продовження строку вирішення спору на 6 днів.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 р. витребувано у господарського суду Дніпропетровської області грошові вимоги приватного підприємства "Автоклас" до державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект".

Дослідивши матеріали справи та грошових вимог, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи таке.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2016 р. за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" порушено провадження у справі про банкрутство державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект"; визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора в загальній сумі 1 213 923,27 грн.; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 18.11.2016 р.; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Талана Л.Г.

27.07.2016 р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено оголошення за № 33907 про порушення провадження у справі про банкрутство державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект".

26.08.2016 р. приватне підприємство "Автоклас" звернулося до господарського суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 9 600 000,00 грн., які визнані розпорядником майна у повному обсязі.

Згадана заява обґрунтована посиланням на договір відступлення права вимоги, укладений 18.07.2016 р. між приватним підприємством "Науково-виробнича фірма "Мега-Спектр" (первісний кредитор) та приватним підприємством "Автоклас" (новий кредитор).

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Частиною 5 наведеної правової норми визначено, що розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами.

Згідно ч.2 ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності і боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону.

Таким чином, обов'язок надання правового аналізу обґрунтованості чи безпідставності подання грошових вимог кредиторів до боржника, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.

Колегія суддів вважає, що господарський суд, що здійснює правосуддя у справах про банкрутство, зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника, незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником.

Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що місцевим господарським судом, в порушення вимог ст.ст.33,34, 43 ГПК України, не розглянуто та не встановлено підстави виникнення кредиторських вимог приватного підприємства "Автоклас".

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причини, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З метою усунення недоліків ухвали господарського суду за результатами попереднього засідання в частині розгляду кредиторських вимог приватного підприємства "Автоклас", колегія суддів розглядає зазначені кредиторські вимоги повторно.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 02.06.2010 р. між приватним підприємством "Науково-виробнича фірма "Мега-Спектр" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Світязь" укладено договір №02/1110 на пошук земельної ділянки та виконання проектно-вишукувальних робіт (основний договір), за умовами якого виконавець зобов'язався у строк, обумовлений даним договором підшукати за завданням замовника земельну ділянку для будівництва об'єкту "Багатофункціональний комплекс громадсько-житлового призначення", попередньо узгодити з власником земельної ділянки процедурні питання передачі земельної ділянки у користування замовника, підготувати повний пакет документів, необхідний для отримання замовником земельної ділянки у користування, розробити та передати проектно-кошторисну документацію на будівництво об'єкту, а замовник зобов'язався прийняти роботи, послуги і документацію та оплатити виконавцеві суму, обумовлену договором.

Загальна ціна договору складає 9 600 000,00 грн. (п.2.1. договору № 02/1110).

Пунктом 5.1. договору №02/1110 сторони узгодили, що фактом виконання договору виконавцем є передання замовнику інформації в письмовій формі про земельну ділянку, а саме: про кадастровий номер земельної ділянки, особу власника земельної ділянки; передання виконавцем замовнику письмової згоди власника земельної ділянки та передання земельної ділянки у користування замовнику, передання виконавцем замовнику проекти документів (договору), необхідних для отримання земельної ділянки у користування, передання проектно-кошторисної документації на будівництво об'єкту.

За невиконання даного договору виконавець сплачує замовнику суму у розмірі 9 600 000,00 грн. у десятиденний строк з моменту спливу граничного терміну виконання зобов'язання, визначеного в п.8.2. даного договору (п.6.2. договору № 02/1110).

Відповідно до п.8.3. договору № 02/1110 строк виконання зобов'язання за основним договором складає період з дня укладення даного договору, тобто 02.06.2010 р. по день спливу граничного терміну виконання зобов'язання виконавцем, тобто до 21.10.2013 р.

02.06.2010 р. між державним підприємством "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" (поручитель) та приватним підприємством "Науково-виробнича фірма "Мега - Спектр" (кредитор) укладено договір поруки № 2-02/0610.

Згідно п.1.1. договору поруки № 2-02/0610 поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь", що виникає з п.6.2. договору № 02/0610 "На пошук земельної ділянки та виконання проектновишукувальних робіт" від 02.06.2010 р. (основний договір), який був укладений між кредитором (приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "Мега-Спектр") та боржником (товариство з обмеженою відповідальністю "Світязь") у разі невиконання боржником основного договору в обумовлений у основному договорі строк, а саме, 21.10.2013 р. сплатити кредитору суму у розмірі 9 600 000,00 грн.

Колегія суддів вважає, що помилкове зазначення у договорі поруки номеру основного договору №02/0610, не може свідчити про відсутність основного зобов'язання яке б забезпечувалося порукою державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект", оскільки інші положення договору поруки дозволяють ідентифікувати його як такий, що забезпечує виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь" за договором №02/1110 "На пошук земельної ділянки та виконання проектновишукувальних робіт" від 02.06.2010 р. При цьому, колегія суддів враховує, що в матеріалах справи відсутні докази укладення між сторонами інших договорів "На пошук земельної ділянки та виконання проектновишукувальних робіт".

У відповідь на претензію листом вих.№ 1/11 від 20.11.2013 р., товариство з обмеженою відповідальністю "Світязь" повідомило приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "Мега-Спектр" про неможливість своєчасного виконання зобов'язань за основним договором.

25.11.2013 р. приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "Мега-Спектр" надіслало на адресу Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" вимогу про виконання зобов'язань за договором поруки № 2-02/0610 від 02.06.2010 р.

Зазначена претензія залишена без задоволення.

18.07.2016 р. між первісним кредитором "Науково-виробнича фірма "Мега-Спектр" та новим кредитором приватним підприємством "Автоклас" укладено договір про відступлення права вимоги, за яким первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно договору № 02/0610 "На пошук земельної ділянки та виконання проектно-вишукувальних робіт" від 02.06.2010 р., укладеного між приватним підприємством "Науково-виробнича фірма "Мега-Спектр" та товариством з обмеженою відповідальністю "Світязь" (основний договір -1), та право вимоги за договором поруки № 2-02/0610, укладеним 02.06.2010 р. між Державним підприємством "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" та приватним підприємством "Науково-виробнича фірма "Мега-Спектр" (основний договір-2), а новий кредитор приймає право вимоги, що належні первісному кредитору за основним договором-1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь" (боржник-1) та за основним договором-2 до державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект".

Відповідно до п.2.1. договору про відступлення права вимоги за передане право вимоги до боржника за основним договором-1 та основним договором-2 новий кредитор сплачує первісному кредитору суму у розмірі 9 600 000,00 грн.

Новий кредитор зобов'язується протягом трьох днів після підписання цього договору перерахувати платіжним дорученням на поточний рахунок первісного кредитора грошову суму, визначену у п.2.1. цього договору (п.2.2. договору про відступлення права вимоги).

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.5.1. договору про відступлення права вимоги).

22.07.2016 р. приватне підприємство "Автоклас" надіслало на адресу Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" повідомлення про відступлення права вимоги за договором поруки № 2-02/0610 від 02.06.2010 р.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для визнання кредиторських вимог приватного підприємства "Автоклас" до Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" у розмірі 9 600 000,00 грн., колегія суддів враховує таке.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою.

Положеннями статей 553, 554 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з частиною 4 статті 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Отже, порука є строковим зобов'язанням, зі спливом якого припиняється суб'єктивне право кредитора на звернення до поручителя з вимогою про його виконання. При цьому, вимога кредитора про виконання зобов'язання, забезпеченого порукою, має бути пред'явлена до поручителя з додержанням строків, передбачених частиною 4 статті 559 ЦК України, шляхом пред'явлення позову в судовому порядку.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду Україні від 17.09.2014 р. у справі №6-170цс14.

Строк виконання основного зобов'язання за договором "На пошук земельної ділянки та виконання проектно-вишукувальних робіт" від 02.06.2010 р., визначено до 31.10.2013 р. (п.6.2. договору), а тому приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "Мега-Спектр", як кредитор, повинно було звернутися до Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект", як поручителя, з вимогою про виконання зобов'язання щодо повернення грошових коштів у розмірі 9 600 000,00 грн. в судовому порядку до 31.04.2016 р., що відповідає правовій природі поруки, як строкового зобов'язання.

Всупереч наведеному, в матеріалах справи відсутні докази звернення приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Мега-Спектр" до Державного підприємства Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" з позовними вимогами про виконання зобов'язання за договором поруки протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання з повернення грошових коштів за договором "На пошук земельної ділянки та виконання проектно-вишукувальних робіт" від 02.06.2010 р. в сумі 9 600 000,00 грн.

Враховуючи, що приватним підприємством "Науково-виробнича фірма "Мега-Спектр" пропущено встановлений ч.4 ст.559 ЦК України строк звернення до поручителя в судовому порядку з вимогою про виконання основного зобов'язання, забезпеченого порукою, а тому зобов'язання за договором поруки № 2-02/0610 від 02.06.2010 р. є припиненим.

Таким чином, приватне підприємство "Автоклас" не набуло право вимоги до боржника за договором поруки № 2-02/0610 від 02.06.2010 р., оскільки на момент укладення договору про відступлення права вимоги від 18.07.2016 р., договір поруки був припинений.

Крім того, колегія суддів враховує, що відповідно до системного аналізу положень чинного законодавства, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, довіреностями на отримання матеріальних цінностей, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та достовірно підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Приватним підприємством "Автоклас" не надано первинних бухгалтерських (у т.ч. розрахункових) документів, які свідчать про те, що останнім сплачено приватному підприємству "Науково-виробнича фірма "Мега-Спектр" на виконання п.2.1. договору про відступлення права вимоги від 18.07.2016 р. суми у розмірі 9 600 000,00 грн.

З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про наявність підстав для включення грошових вимог приватного підприємства "Автоклас" у розмірі 9 600 000,00 грн. до реєстру кредиторів Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект".

Враховуючи викладене, ухвала господарського суду в частині включення до реєстру вимог кредиторів Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" кредиторських вимог приватного підприємства "Автоклас" у розмірі 9 600 000,00 грн. прийнята при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню в цій частині.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2016р. у справі №904/10544/15 в частині включення до реєстру вимог кредиторів Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" кредиторських вимог приватного підприємства "Автоклас" у розмірі 9 600 000,00 грн. - 4 черга задоволення, скасувати.

Грошові вимоги приватного підприємства "Автоклас" до Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" у розмірі 9 600 000,00 грн. відхилити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді І.М.Науменко

О.С.Євстигнеєв