Постанова № 62459762, 02.11.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

02.11.2016 справа № 908/2220/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:ОСОБА_1суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 за довіреністю б/н від 25.08.2016, від відповідача:не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуМіського комунального підприємства "Основаніє", м. Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від19.09.2016 (повне рішення складено 22.09.2016) по справі№ 908/2220/16 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Міські комунікаційні системи", м. Запоріжжя, доМіського комунального підприємства "Основаніє", м. Запоріжжя, простягнення 377 839, 90 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області (суддя Проскуряков К. В.) від 19.09.2016 по справі № 908/2220/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міські комунікаційні системи", м. Запоріжжя (далі ТОВ "МКС"), до Міського комунального підприємства "Основаніє", м. Запоріжжя (далі МКП "Основаніє"), задоволено частково, стягнуто з останнього 3 % річних у розмірі 31 950, 13 грн., 345 189, 50 грн. інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 5 657, 09 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, МКП "Основаніє" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 19.09.2016 по справі № 908/2220/16, посилаючись на порушення господарським судом норма матеріального права.

Зокрема, заявник вважає, що господарським судом не враховано його тяжкий фінансовий стан внаслідок отримання багатомільйонних боргів комунальних підприємств, що були приєднані до відповідача в 2012 році, збитковості діяльності підприємства з надання житлово-комунальних послуг тощо.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.10.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 02.11.2016.

У судове засідання зявився представник позивача, підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржуване рішення господарського суду залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 118).

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 23.08.2013 між ТОВ "МКС" (Підприємство) та МКП "Основаніє" (Абонент) було укладено договір підписки № 23/8-1П на Пакет ПК "Розрахунок комунальних платежів м. Запоріжжя, 2013" (далі Договір), відповідно до п. 2.1 якого предметом Договору є надання Підприємством на платній основі, за Абонентську плату, протягом дії Договору Абоненту права користування узгодженого Сторонами Пакету ПК (програмного комплексу), на який оформлено Абонентом підписку, зокрема, Пакету, що включає функціонал, який забезпечує формування, опрацювання, упорядкування та зберігання інформації БДА, за обумовленою цим Договором та Додатками до нього адресою підключення.

Відповідно до п. 9.1 Договору він набирає чинності з 31.08.2013 та діє до 31.12.2020.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.05.2016 по справі № 908/475/16, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2016, позовні вимоги ТОВ "МКС" про стягнення з МКП "Основаніє" вартості послуг, наданих за договором № 23/8-1П від 23.08.2013 протягом червня-вересня 2014 року, в сумі 545 397, 06 грн. задоволено повністю, стягнуто з відповідача вказану суму.

Згідно з ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені, зокрема, рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах).

Втім, в порушення зазначеної норми та ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає зміст рішення господарського суду, що складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, в оскаржуваному рішенні наведено майже повний текст рішення господарського суду Запорізької області від 04.05.2016 у справі № 908/475/16.

Зазначеним рішенням встановлено факт надання позивачем ТОВ "МКС" відповідачу МКП "Основаніє" протягом червня-вересня 2014 року послуг в сумі 545 397, 06 грн. за договором підписки № 23/8-1П на Пакет ПК "Розрахунок комунальних платежів м. Запоріжжя, 2013" від 23.08.2013.

У звязку з тим, що відповідачем заборгованість не була сплачена вчасно, ТОВ "МКС" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з МКП "Основаніє" нарахованих відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних за період з 11.07.2014 по 22.08.2016 у розмірі 32 650, 40 грн. та інфляційних втрат за період з серпня 2014 по липень 2016 у розмірі 345 189, 50 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як розяснено в п.п. 3.1, 4.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань, інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України.

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сум. Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду України від 20.12.2010 у справі № 3-57гс10, від 04.07.2011, у справі № 3-65гс11, від 12.09.2011 у справі № 3-73гс11, від 24.10.2011 у справі № 3-89гс11, від 14.11.2011 у справі № 3-116гс11, від 23.01.2012 у справі № 3-142гс11.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Матеріали справи містять Акти прийому-здачі наданих послуг, які були підставою для стягнення з відповідача основного боргу в сумі 545 397, 06 грн. за Договором за спірний період по справі № 908/475/16, а саме: № 11/1 від 30.06.2014 на суму 47 339, 19 грн. та № 11/2 від 30.06.2014 на суму 90 673,79 грн. за період із 01.06.2014 по 30.06.2014; № 13/1 від 31.07.2014 на суму 50 063, 10 грн. та № 13/2 від 31.07.2014 на суму 89362,81 грн. за період із 01.07.2014 по 31.07.2014, № 15/1 від 31.08.2014 на суму 46 824, 28 грн. та № 15/2 від 31.08.2014 на суму 89 362, 43 за період із 01.08.2014 по 31.08.2014; № 17/1 від 30.09.2014 на суму 49 267, 81 грн. та № 17/2 від 30.09.2014 на суму 82 566, 98 грн. за період із 01.09.2014 по 30.09.2014 (а. с. 18-19, 21-22, 24-25, 27, 29).

Згідно з п. 4.4 Договору абонентська плата сплачується Абонентом щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним.

З огляду на зазначене, апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду щодо правильності визначення позивачем початку періоду нарахування 3% річних за кожним актом надання послуг.

Кінцевою датою нарахування 3% річних позивачем визначено 22.08.2016 дата звернення його до господарського суду з цим позовом, оскільки, як зазначено позивачем у додаткових поясненнях № 15/09/16 від 15.09.2016, сума основного боргу сплачена відповідачем лише 26.08.2016 відповідно до платіжного доручення № 7647 (а. с. 91, зворотній бік).

Як встановлено господарським судом та вбачається з наявних в матеріалах справи копій платіжних доручень № 16117 від 08.08.2016 на суму 225 000, 00 грн. та № 16123 від 10.08.2016 на суму 328 578, 02 грн., відповідачем сума основного боргу за рішенням господарського суду Запорізької області від 04.05.2016 у справі № 908/475/16 була сплачена в межах виконавчого провадження самостійно 08.08.2016 та 10.08.2016.

Оскільки, як правильно зазначено господарським судом, 3% річних є платою за користування грошовими коштами, а після добровільного виконання рішення господарського суду кошти вибули з користування відповідача, нарахування 3% на суму основного боргу правомірно лише до 10.08.2016.

З огляду на зазначене, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо перерахування заявлених позивачем до стягнення з МКП "Основаніє" 3% річних, та встановивши період нарахування 3% річних до 10.08.2016, правильно визначив їх суму в розмірі 31 950, 13 грн.

Колегія суддів апеляційного суду також погоджується із висновком господарського суду щодо задоволення позовних вимог ТОВ "МКС" в частині стягнення з відповідача 345 189, 50 грн. інфляційних втрат з огляду на їх правомірність, обґрунтованість та правильний розрахунок вказаних сум.

Таким чином, оскільки оскаржуване рішення господарського суду Запорізької області є обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи, а доводи апеляційної скарги висновків, викладених в рішенні господарського суду, не спростовують, апеляційна скарга МКП "Основаніє" підлягає залишенню без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 19.09.2016 по справі № 908/2220/16 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 35, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Основаніє", м. Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 19.09.2016 по справі № 908/2220/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 19.09.2016 по справі № 908/2220/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

ГоловуючийТ.М. Колядко

Судді:Н.В. Ломовцева

ОСОБА_3

Надруковано: 5 прим.

1 - позивачу

1 - відповідачу

1 - у справу

1 - ГСЗО

1- ДАГС