Рішення № 62459641, 02.11.2016, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2016 р.Справа № 924/836/16

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Музика М.В. при секретарі судового засідання Виноградову Б.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах,

Хмельницької міської ради

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький

про стягнення 22 303,79 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Демчук Л.Г. - згідно довіреності №02-15-1683 від 27.11.2015 року

від відповідача: ОСОБА_3 - згідно довіреності від 04.05.2016 року

від прокуратури: Грамчук Т.А. - прокурор відділу прокуратури Хмельницької області

Рішення приймається 02.11.2016 року, оскільки в судовому засіданні 25.10.2016 року оголошувала перерва

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення

ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Хмельницької області від 05.09.2016 року порушено провадження у справі за позовом заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Хмельницької міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький про стягнення 572 383,79 грн., з яких 550080,00 грн. - кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, 20410,07 грн. - пеня та 1893,72 грн. - 3% річних. Розгляд справи призначено на 19.09.2016 року. Ухвалою суду від 10.10.2016 року судове засідання відкладено на 25.10.2016 року. Ухвалою суду від 25.10.2016 року провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 550080,00 грн. припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України; в судовому засіданні 25.10.2016 року оголошено перерву до 02.11.2016 року.

Прокурор та повноважний представник позивача під час судового розгляду справи 02.11.2016 року позов про стягнення з відповідача пені та 3% річних підтримали, просять задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судових засіданнях та у відзиві на позов від 25.10.2016 року наголосив на сплату коштів пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького в повному розмірі.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

31.12.2015 року між Хмельницькою міською радою (сторона 1) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (сторона 2) укладено договір №149 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького (далі - договір), предметом якого є визначення для сторони 2, яка є замовником об'єкту будівництва 10-ти поверхового 4-ка квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями магазинів продовольчих та непродовольчих товарів, закладом громадського харчування, аптеки, культурно-оздоровчих та офісних приміщень по АДРЕСА_1 (містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №34/ВГП-25.1-04 від 19.03.2014), величини пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, відповідно до ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності", рішення двадцять другої сесії Хмельницької міської ради від 17.12.2008 року №23 „Про затвердження порядку участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького та визнання такими, що втратили чинність, рішень міської ради та пунктів рішення виконавчого комітету" із внесеними змінами та доповненнями (п. 1.1. договору).

Кошти, отримані як пайова участь замовників об'єктів містобудування можуть використовуватись виключно на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького (п. 1.2. договору).

Згідно п. 2.1. договору пайова участь замовника у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького полягає у відрахуванні замовником до міського бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького у розмірі, встановленому рішенням 22-ї сесії Хмельницької міської ради від 17.12.2008 року №23 із внесеними змінами та доповненнями.

Розмір пайової участі, належної замовником до оплати складає 650080,00 грн. відповідно до проведеного управлінням капітального будівництва розрахунку величини пайової часті замовника, що здійснюється згідно наданої стороною 2 кошторисної вартості об'єкта будівництва. Розрахунок величини пайової участі 301-20-267 від 23.11.2015 року є невід'ємною частиною даного договору (додаток №1) (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 2.3. договору, пайова участь вноситься у грошовій безготівковій формі та сплачується шляхом перерахування коштів на рахунок у УК у м. Хмельницькому, призначення платежу - кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, в повній сумі єдиним платежем.

В силу положень п. 2.4. договору пайова участь сплачується до 31.03.2016 року.

У п. 3.4. договору сторони погодили, що у разі прострочення термінів, передбачених договором, сторона 2 сплачує стороні 1 штрафні санкції, що становлять: пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня; три відсотки річних від суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 4.1. договору).

Зміни та доповнення до цього договору можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, викладені у письмовій формі, та оформлені у вигляді додаткової угоди до цього договору (п. 4.2. договору).

Договір підписано сторонами та скріплено їхніми печатками.

Згідно додатку 1 до договору №149 від 31.12.2015 року, розмір пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 складає 650080,00 грн.

16.06.2016 року сторонами договору укладено додаткову угоду №1 до договору №149 від 31.12.2015 року про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, у якій погоджено змінити строк сплати пайової участі до 30.06.2016 року.

Хмельницька міська рада надіслала ФОП ОСОБА_1 претензію №0210-1059 від 12.07.2016 року про вимогу щодо оплати коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, у якій просить сплатити 650080,00 грн. коштів пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста відповідно до договору №149 від 31.12.2015 року.

Вказана вимога, як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, надіслана відповідачу 12.07.2016 року.

Хмельницька міська рада звернулася із листом №02-15-1311 від 16.08.2016 року до керівника Хмельницької місцевої прокуратури, у якому просить останнього з метою захисту інтересів територіальної громади міста Хмельницького звернутися до господарського суду Хмельницької області із позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості по сплаті коштів пайової участі на створення та розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького згідно договору №149 від 31.12.2015 року в розмірі 572383,79 грн. , з яких: 550080,00 грн. - основний борг, 1893,72 грн. - 3% річних, 20140,07 грн. - пеня.

Враховуючи вищевикладене, прокурор в інтересах позивача звернувся з даним позовом до суду.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом враховується наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами 31.12.2015 року укладено договір №149 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького.

Згідно з ч.2 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч.3 ст.40 вказаного Закону).

Відповідно до ч.5 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.4. укладеного між сторонами договору передбачено, з врахуванням додаткової угоди №1 до договору №149 від 31.12.2015 року про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, ФОП ОСОБА_1 зобов'язувалась сплатити до міського бюджету м. Хмельницького кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького в сумі 650080,00 грн. до 30.06.2016 року.

В силу положень ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.2 ст.612 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, ФОП ОСОБА_1 виконано свої зобов'язання з порушенням встановлених договором термінів, що спричинило звернення прокурора до суду із позовом про стягнення з відповідача 1893,72 грн. 3% річних та 20410,07 грн. пені за період з 01.07.2016 року по 12.08.2016 року

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, вважає за можливе стягнути з відповідача 1893, 72 грн. за період з 01.07.2016 року по 12.08.2016 року, оскільки вказана сума нарахована в межах суми, можливої до стягнення.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з п.п.1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сторони у п. 3.4. договору передбачили, що у разі прострочення термінів, передбачених договором, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Здійснивши перерахунок пені, суд дійшов до висновку, що позивач правомірно просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_1 20410,07 грн. пені за період з 01.07.2016 року по 12.08.2016 року.

При цьому судом враховуються положення п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року, згідно яких суд, з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Згідно частини 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі зазначеного вище, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі та з відповідача слід стягнути 1893,72 грн. 3% річних та 20410,07 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно договору №149 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького від 31.12.2015 року.

У зв'язку із задоволенням позову судові витрати в частині сплати судового збору підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 13, 33, 34, 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Хмельницької міської ради (29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3, код 33332218) 20 410,07 грн. (двадцять тисяч чотириста десять грн. 07 коп.) пені, 1893,72 грн. (одна тисяча вісімсот дев'яносто три грн. 72 коп.) 3% річних.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь прокуратури Хмельницької області (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код 02911102) 334, 56 грн. (триста тридцять чотири грн. 56 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 04.11.2016 року

Суддя М.В. Музика