Ухвала суду № 62459347, 03.11.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.11.2016 р. Справа № 914/2100/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Король М.Р. розглянув заяву Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів

про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області вiд 21.07.2014 року у справi №914/2100/14

за позовом: Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів

про: стягнення 219084,99 грн.,

За участю представників:

від позивача (стягувача): не з'явився;

від відповідача (боржника): ОСОБА_1 представник (довіреність б/н від 20.09.2016р.).

Ухвалою господарського суду від 25.10.2016 року прийнято до розгляду заяву Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (вх. №5053/16 від 24.10.2016 року) про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області вiд 21.07.2014 року у справi №914/2100/14. Розгляд заяви призначено на 03.11.2016 року.

В судове засідання представник заявника (боржника) прибув, подану заяву про розстрочку виконання рішення підтримав повністю, з клопотаннями та заявами не звертався.

Позивач (стягувач) участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, 02.11.2016 року на електронну пошту суду надіслав письмові заперечення на заяву, котрі зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №43763/16.

Судом встановлено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 21.07.2014 року у справі №914/2100/14 позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про стягнення 219084,99 грн. задоволено частково. Вирішено стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на користь дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», - 87722,79 грн. - 3% річних, 119270,08 грн. інфляційних втрат та 4140,14 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.09.2014р. рішення господарського суду Львівської області від 21.07.2014р. залишено без змін.

01.10.2014 р. господарським судом Львівської області, на виконання рішення господарського суду Львівської області від 21.07.2014 р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду, видано наказ у справі №914/2100/14.

17.08.2015 р. Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» подано заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 21.07.2014 р. у справі №914/2100/14 на 10 років із сплатою заборгованості рівними частинами.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 31.08.2015 року у справі №914/2100/14 заяву Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 21.07.2014 р. у справі №914/2100/14, в частині боргу, що залишився до оплати, на 10 років із сплатою заборгованості рівними частинами задоволено частково. Розстрочено суму заборгованості 211133,01 грн. строком на 9 місяців з яких 8 місяців рівними платежами по 1759,44 грн., 9 місяць - з 01.05.2016р. по 31.05.2016р. платежем 197057,49 грн.

24.10.2016 року Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» подано заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 21.07.2014 р. у справі №914/2100/14 на 12 місяців з оплатою рівними частками щомісяця.

Свою позицію заявник мотивує тим, що ЛМКП є монополістом з надання послуг з опалення та гарячого водопостачання, а виконання рішення може привести до зупинення його діяльності, а також створить загрозу банкрутства, що свою чергу призведе до аварійної ситуації в опалювальний період; тариф на послуги з теплопостачання та централізованого опалення, що діє у м. Львів, є економічно необґрунтованим, а відтак, заявник не має змоги вчасно розрахуватися за поставлений газ та несе непомірні додаткові витрати; перед відповідачем існує значна дебіторська заборгованість контрагентів, як наслідок, вказані вище обставини спричинили неналежне виконання зобовязання ЛМКП «Львівтеплоенерго» і продовжують перешкоджати своєчасному здійсненню розрахунків за куплений газ.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає, що заява не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як зазначено п. 7.1 Постанови господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття господарського процесуального кодексу не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Як зазначено у п. 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17 жовтня 2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (далі по тексту Постанови №9), розстрочка це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення, відповідно до 7.2. вказаної Постанови, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, в основу ухвали про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

У заяві про розстрочку заявник наголошує на складному фінансовому становищі, що підтверджує долученими до заяви копіями Звіту про фінансові результати за І півріччя 2016 року, Балансу (Звіту про фінансовий стан) станом на 30.06.2016 року, а також копіями постанов про відкриття виконавчих проваджень щодо ЛМКП «Львівтеплоенерго» та про арешт його коштів.

Оскільки ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, то суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК.

Відповідно до Роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених в Постанові від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 351 Цивільного процесуального кодексу України і статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Наведені заявником підстави для розстрочення виконання рішення, зокрема, тяжке фінансове становище та загроза аварійної ситуації в місті під час опалювального періоду, не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки вказані обставини утворились внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від нього обставин (аналогічна позиція викладена в постанові ВГСУ від 10.04.2014 року у справі №925/1408/13).

Крім того, боржником впродовж більше двох років не сплачуються позивачу кошти, котрі вирішено стягнути рішенням суду від 21.07.2014 року у даній справі.

Розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Суд враховує те, що боржник вже звертався до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду, за результатами розгляду котрої, ухвалою господарського суду Львівської області від 31.08.2014 року Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго» вже було надано розстрочку виконання рішення строком на 9 місяців.

Проте, доказів дотримання графіку погашення боргу заявником не подано та в матеріалах справи відсутні.

Проаналізувавши матеріали заяви, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави, суд вважає, що правові підстави для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду від 21.07.2014 року у справi №914/2100/14 відсутні.

Керуючись ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (вх. №5053/16 від 24.10.2016р.) про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області вiд 21.07.2014 року у справi №914/2100/14.

Суддя Король М.Р.