Рішення № 62459137, 20.10.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2016

Справа №910/17293/16

За позовом Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС»

До товариства з обмеженою відповідальністю «Влад 85»

про стягнення 594000,00 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Українсько-американське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС» до товариства з обмеженою відповідальністю «Влад 85» про стягнення за договором поставки № 0710ВЛ від 07.10.2013 594000,00 грн., з яких: 216000,00 грн. боргу, 54000,00 грн. штрафу, передбаченого п. 6.2 договору, 324000,00 грн. штрафу, передбаченого п. 6.3 договору.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов’язку щодо поставки оплаченого позивачем товару.

Суд своєю ухвалою від 21.09.2016 порушив провадження у справі № 910/17293/16, розгляд останньої призначив на 03.10.2016.

Ухвала суду від 21.09.2016, надіслана на адресу відповідача, вказану у позовній заяві (проспект Оболонський, 1 літ. «Б», м. Київ, 04210), яка співпадає з місцезнаходженням відповідача згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань стосовно відповідача, повернута до суду не врученою адресату у зв’язку з закінченням терміну зберігання.

Позивач подав клопотання про стягнення з відповідача 785,26 грн., пов’язаних з явкою в судове засідання його представника (292,63 грн. – вартість залізничного квитка «Харків-Київ», 200,00 грн. – добові за відрядження, 292,63 – вартість оплати проїзду «Київ-Харків»).

У зв’язку з неприбуттям в судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд справи до 20.10.2016.

Позивач подав заяву про уточнення розміру витрат, пов’язаних з явкою в судове засідання його представника. Зокрема, позивач просить стягнути з відповідача 751,07 грн. (292,63 грн. – вартість залізничного квитка «Харків-Київ», 200,00 грн. – добові за відрядження, 258,44 грн. – вартість оплати проїзду «Київ-Харків»).

Також позивач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

07.10.2013 товариство з обмеженою відповідальністю «Влад 85» (постачальник) та Українсько-американське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС» (покупець) уклали договір № 0710ВЛ (далі – Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов’язується передати у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти і оплатити товар.

Товар постачається партіями. На кожну партію товару сторони підписують специфікацію (п. 3.1 Договору).

За п. 5.1 Договору покупець сплачує попередню оплату у розмірі 25%, а 75% - по факту постачання товару.

Згідно з специфікацією до Договору № 1 від 07.10.2013 відповідач повинен поставити до 14.10.2013 включно товар на суму 1080000,00 грн..

09.10.2013 позивач перерахував на рахунок відповідача 216000,00 грн..

До 14.10.2013 відповідач товар не поставив.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 804/1 від 01.06.2016 про повернення 216000,00 грн. попередньої оплати.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України).

Станом на день розгляду справи в суді відповідач 216000,00 грн. не повернув.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов’язання щодо повернення 216000,00грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 216000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 6.2 Договору у випадку прострочення поставки товару до 5 днів постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 5% від суми непоставленого в строк товару.

У випадку непостачання товару протягом 5 робочих днів з моменту закінчення строку поставки, покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від даного Договору у повному обсязі або частково відносно непоставленої частини товару. При цьому постачальник зобов’язується повернути покупцеві вартість оплаченого, але не поставленого товару протягом 3-х банківських днів з моменту односторонньої відмови покупця від Договору і сплатити штраф у розмірі 30% від вартості непоставленого товару. Моментом односторонньої відмови покупця від Договору є дата поштового відправлення повідомлення про таку відмову від Договору на адресу постачальника, зазначену у цьому Договорі (п. 6.3 Договору).

Позивач заявив до стягнення 54000,00 грн. штрафу (1080000,00*5%), передбаченого п. 6.2 Договору, та 324000,00 грн. штрафу (1080000,00*30%), передбаченого п. 6.3 Договору.

Водночас, оскільки як пунктом 6.2, так і пунктом 6.3 Договору штраф встановлений за одне і теж порушення – прострочення поставки товару, і штраф у розмірі 30% від вартості непоставленого товару, який передбачений п. 6.3 Договору, поглинає визначений п. 6. 2 Договору розмір штрафу, до стягнення підлягає тільки 324000,00 грн. штрафу.

Вимоги про стягнення 54000,00 грн. штрафу задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 216000,00 грн. попередньої оплати, 324000,00 грн. штрафу, а загалом 540000,00 грн.. У стягненні 54000,00 грн. штрафу судом відмовлено.

Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК) судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов’язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов’язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов’язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов’язковою.

Позивач подав докази понесення витрат на суму 751,07 грн., пов’язаних з явкою його представника у засідання.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Влад 85» (проспект Оболонський, 1 літ. «Б», м. Київ, 04210, код 37777693) на користь Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС» (вул. Іванівська, 1, м. Харків, 61022, код 20023279) 216000,00 грн. попередньої оплати, 324000,00 грн. штрафу, 8100,00 грн. судового збору, 682,80 грн. витрат, пов’язаних з явкою представника.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 04.11.2016.

Суддя С. А. Ковтун