Ухвала суду № 62459064, 01.11.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

01.11.2016Справа № 910/8365/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянувши справу

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз", м. Київ

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко"

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Український дистрибуційний центр"

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комерційне виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕВікс"

третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Компанія Укрлендфармінг ПЛС (UKRLANDFARMING PLC)

про розірвання договору купівлі-продажу від 27.08.1997 року № 504 та зобов'язати повернути майно

представники сторін:

від позивача Черних Я.С. (представник за довіреністю)

від відповідача Пінчук-Ніколайчук Ю.В. (представник за довіреністю)

третьої особи-1 Войцехівський О.В. (представник за довіреністю)

третьої особа-2 не з'явився

третьої особи-3 ОСОБА_1 (представник за довіреністю)

ОСОБА_5 (представник за довіреністю)

третьої особи-4 не з'явився

третьої особи-5 не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, 05.05.2016 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 30-10/4653 від 25.04.2016 року до відповідача, Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" про розірвання договору купівлі-продажу від 27.08.1997 року № 504 та зобов'язати повернути майно.

Через відділ діловодства суду 05.05.2016 року від Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2016 року задоволено клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, порушено провадження у справі № 910/8365/16 та призначено розгляд справи на 24.05.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2016 року судом, за клопотанням представника позивача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 (п'ятнадцять) днів, розгляд справи відкладено на 05.07.2016 року.

У справі № 910/8365/16 судом, за клопотанням представника відповідача, поданого через відділ діловодства суду 05.07.2016 року, у відповідності до вимог до частини 7 статті 811 Господарського процесуального кодексу України, ухвалено здійснювати по справі фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні 05.07.2016 року оголошено перерву до 19.07.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 року в судовому засіданні оголошено перерву до 09.08.2016 року та залучено до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко" та в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Український дистрибуційний центр".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2016 року розгляд справи відкладено на 23.08.2016 року, залучено до участі у справі в якості третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 та в якості третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комерційне виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕВікс" та в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України витребувано у Дарницького районного суду міста Києва належним чином засвідчені копії матеріалів справи № 2-4409/2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2016 року розгляд справи відкладено на 20.09.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2016 року розгляд справи відкладено на 04.10.2016 року, залучено до участі у справі в якості третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Компанію Укрлендфармінг ПЛС (UKRLANDFARMING PLC), зобов'язано позивача надати до суду супровідним листом належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на грецьку мову ухвали Господарського суду міста Києва від 20.09.2016 року у справі № 910/8365/16 (у двох примірниках) та докази направлення третім особам копії позовної заяви № 30-10/4653 від 25.04.2016 року з доданими до неї документами (фіскальний чек, опис вкладення у цінний лист).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2016 року розгляд справи відкладено на 18.10.2016 року, зобов'язано позивача надати до суду супровідним листом належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на грецьку мову ухвали Господарського суду міста Києва від 04.10.2016 року у справі № 910/8365/16 (у двох примірниках) та докази направлення третім особам копії позовної заяви № 30-10/4653 від 25.04.2016 року з доданими до неї документами (фіскальний чек, опис вкладення у цінний лист).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2016 року розгляд справи відкладено на 01.11.2016 року та зобов'язано позивача надати до суду супровідним листом належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на грецьку мову ухвали Господарського суду міста Києва від 18.10.2016 року у справі № 910/8365/16 (у двох примірниках) та докази направлення третім особам копії позовної заяви № 30-10/4653 від 25.04.2016 року з доданими до неї документами (фіскальний чек, опис вкладення у цінний лист).

Через відділ діловодства суду 01.11.2016 року від представника третьої особи-1 надійшли письмові пояснення по справі (заперечення проти позову) № 01/11-01 від 01.11.2016 року, які було долучено судом до матеріалів справи.

В судове засідання 01.11.2016 року представники сторін з'явились. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та дав пояснення по суті спору. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог та дав пояснення по суті спору. Представник третьої особи-1 дав пояснення по суті спору. Представник третьої особи-3 дав пояснення по суті спору.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Разом з цим, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

За приписами п. 4.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Як зазначено в п.п. 4.9 п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Як встановлено судом, позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" про розірвання договору купівлі-продажу від 27.08.1997 року № 504 та зобов'язати повернути майно.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках певні дії по підготовці справи до розгляду, в тому числі витребовує від сторін документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору.

Відповідно до ст. 125 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, до якої Україна приєдналася 19.10.2000 року, прийнявши відповідний нормативний акт - Закон України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах".

У відповідності до абз. 3, 4 п. 2.3 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації від 27.06.2008 року № 1092/5/54 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 25.03.2010 р. N 604/5/47), документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи.

Частиною 1 ст. 10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року визначено, якщо запитувана держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує, зокрема, можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном.

За таких обставин, третій особі-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Компанії Укрлендфармінг ПЛС (UKRLANDFARMING PLC) по справі для належного повідомлення про розгляд справи, необхідно вручати судові документи в нотаріально засвідченому перекладі на грецьку мову.

Враховуючи вищезазначені приписи ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, а також предмет спору у справі № 910/8365/16, ухвалами Господарського суду міста Києва від 20.09.2016 року, від 04.10.2016 року та від 18.10.2016 року зобов'язано позивача надати до суду супровідним листом належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на грецьку мову ухвал Господарського суду міста Києва від 20.09.2016 року, від 04.10.2016 року та від 18.10.2016 року у справі № 910/8365/16 (у двох примірниках) та докази направлення третім особам копії позовної заяви № 30-10/4653 від 25.04.2016 року з доданими до неї документами (фіскальний чек, опис вкладення у цінний лист).

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Представник позивача вимог ухвал Господарського суду міста Києва від 20.09.2016 року, від 04.10.2016 року та від 18.10.2016 року не виконав, поважність причин невиконання вимог ухвал суду від 20.09.2016 року, від 04.10.2016 року та від 18.10.2016 року належними та допустимими в розумінні вимог Господарського процесуального кодексу України доказами суду не обґрунтував.

В пунктах 1, 2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" зазначено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Однак, позивач витребуваних судом ухвалами Господарського суду міста Києва від 20.09.2016 року, від 04.10.2016 року та від 18.10.2016 року документів не надав.

В свою чергу, невиконання позивачем свого процесуального обов'язку щодо добросовісного користування належними їм процесуальними правами без поважних причин, свідчить про невжиття останнім заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку наявність достатніх підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з цим, у зв'язку із залишенням даного позову без розгляду, суд також залишає без розгляду подане відповідачем в судовому засіданні 18.10.2016 року клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем № 04-10/16 від 10 жовтня 2016 року.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з ч. 4 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Відповідно ч. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Підстави повернення судового збору, яке здійснюється за ухвалою суду, визначені частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір". Зокрема, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням) (п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

Положеннями ст.ст.1, 2 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як визначено нормами Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1378,00 грн.) та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати (206 700,00 грн.), за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - в розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

За змістом п. 2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року N 7, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Так, розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2016 року становить 1378,00 грн.

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з двома вимогами немайнового характеру, а саме: розірвання договору купівлі-продажу від 27.08.1997 року № 504 та зобов'язати повернути майно.

Таким чином, у зв'язку із залишенням даного позову без розгляду, судовий збір в сумі 2756,00 грн. підлягає стягненню з позивача в дохід Державного бюджету України, оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2016 року відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, а даний позов залишено без розгляду у зв'язку з неподанням позивачем витребуваних судом матеріалів.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 81, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов залишити без розгляду.

2. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (код ЄДРПОУ 19030825; адреса: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 50-Г) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2756,00 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень). Видати наказ.

3. Копію даної ухвали направити третім особам-2, 4, 5 у справі.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Комарова