Справа № 171/1391/16-к
1-кп/171/195/16
В И Р О К
іменем України
04 листопада 2016 року Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Чумак Т.А. за участю секретаря Десятникової В.В., прокурора Апостолівського відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дружиніна В.С., потерпілого ОСОБА_2, обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове кримінальне провадження № 12016040410000368 по обвинуваченню:
1) ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився в м. Зеленодольськ Апостолівського району Дніпропетровської області, проживаючого в АДРЕСА_1, не працюючого, раніше не судимого,
2) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, що народився в с. В. Костромка Апостолівського району Дніпропетровської області, зареєстрованого в АДРЕСА_2, проживаючого в АДРЕСА_3, не працюючого, раніше не судимого, у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,
встановив:
28.03.2016 року близько 00 год. 30 хв. ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись поблизу автобусної зупинки, що розташована на перехресті вулиць Садова та Східна с. Українка Апостолівського району Дніпропетровської області, шляхом вільного доступу, діючи умисно з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, завантажили на мотоцикл НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, мотоцикл червоного кольору марки «VIPER» моделі «V150J» 2014 року випуску, без державного реєстраційного номеру, з об'ємом двигуна 150 см3, номер рами НОМЕР_2, вартістю 20548,01 гр., що належить ОСОБА_2, після чого з місця злочину зникли,обернувши викрадене на свою користь та завдавши потерпілому майнову шкоду на вказану вище суму.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе в інкримінованому діянні, передбаченому ч.2 ст.289 КК України, визнав повністю та пояснив, що дійсно в ніч на 28.03.2016 року він знаходився з ОСОБА_4 в с. Українка Апостолівського району біля автобусної зупинки, де між його другом та потерпілим виник конфлікт, після чого потерпілий залишив свій мотоцикл і пішов, а він разом з ОСОБА_4 забрали мотоцикл потерпілого, завантажили на належний йому мотоцикл «ІЖ», після чого поїхали в с. М. Костромка, а потім поїхали на викраденому мотоциклі в м. Зеленодольськ, де кинули його біля магазину. Через декілька днів мотоцикл забрав ОСОБА_4 і видав працівникам поліції, які повернули мотоцикл потерпілому.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, визнав повністю та пояснив, що він дійсно за змовою з ОСОБА_3 незаконно заволоділи мотоциклом потерпілого, який відвезли в с. М. Костромка, а потім поїхали в м. Зеленодольськ. Мотоцикл вони кинули поблизу магазину, але через декілька днів він забрав мотоцикл і видав його працівникам ОСОБА_5
Потерпілий ОСОБА_2 пояснив суду, що він декілька років назад придбав мотоцикл «Вайпер». В ніч на 28.03.2016 року він разом зі своїм другом находився на перехресті вулиць Садова та Східна в с. Українка, де між його другом та обвинуваченими виник конфлікт. В процесі конфлікту він пішов додому, залишивши свій мотоцикл біля автобусної зупинки. Через деякий час він вернувся за мотоциклом, але мотоцикла на місці не було. Знайомі йому повідомили, що його мотоцикл забрали обвинувачені, після чого він намагався зв'язатися з обвинуваченими, щоб вони віддали мотоцикл, але в нього нічого не вийшло, після чого він звернувся в поліцію. Через декілька днів працівники поліції повернули йому викрадений мотоцикл. На даний час він вибачив обвинувачених та просить суворо їх не карати.
З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28.03.2016 року встановлено, що ОСОБА_2 просить прийняти міри до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які викради у нього мотоцикл.
Висновком експерта № 4/12.2.-272 від 04.05.2016 року підтверджено, що середня вартість ідентичної моделі мотоцикла «VIPER» моделі «V150J» 2014 року випуску в Україні станом на 28.03.2016 року складає 20548,01 гр.
З протоколу огляду від 09.04.2016 року встановлено, що ОСОБА_4 добровільно видав працівникам поліції мотоцикл «VIPER» моделі «V150J», 2014 року випуску, який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_2, що підтверджується розпискою потерпілого.
Згідно протоколу огляду від 11.04.2016 року ОСОБА_3 в добровільному порядку надав належний йому мотоцикл НОМЕР_1, для огляду, який повернуто власнику на відповідальне зберігання, що підтверджується розпискою.
З урахуванням досліджених в суді доказів, які є належними і допустимими, суд приходить до висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 найшла своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, дії обвинувачених правильно кваліфіковано за ч.2 ст.289 КК України за ознаками незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує тяжкість скоєного злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, відшкодування завданої шкоди, враховує думку потерпілого, який просить пом'якшити обвинуваченому покарання, а також враховує дані про особу обвинуваченого, який характеризується за місцем проживання позитивно, не працює, раніше не судимий, тому суд приходить до переконання, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження інших правопорушень з його боку, є призначення покарання в межах санкції ч.2 ст.289 КК України у вигляді позбавлення волі, але не на максимальний строк, зі звільненням від відбуття покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України.
Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд враховує тяжкість скоєного злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, відшкодування завданої шкоди, , враховує думку потерпілого, який просить пом'якшити обвинуваченому покарання, а також враховує дані про особу обвинуваченого, який характеризується за місцем проживання позитивно, не працює, раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_6, тому суд приходить до переконання, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження інших правопорушень з його боку, є призначення покарання в межах санкції ч.2 ст.289 КК України у вигляді позбавлення волі, але не на максимальний строк, зі звільненням від відбуття покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України.
Вирішуючи питання що об'єму обов'язків, які слід покласти на обвинувачених, суд, враховуючи особу обвинувачених та обставини справи, приходить до висновку про відсутність підстав для покладення на обвинувачених додаткових обов'язків, передбачених ч.2 ст.76 КК України, і вважає, що необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених є покладення обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.
Суд вважає за можливе не призначати обвинуваченим додаткове покарання у вигляді конфіскації майна в зв'язку з відсутністю майна у останніх.
У відповідності до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Враховуючи, що в ході досудового слідства було проведено експертизу, витрати на її проведення в сумі 703 гр. 68 коп. підлягають стягненню з обвинувачених в солідарному порядку.
Речові докази у справі - мотоцикл моделі «Вайпер», повернутий потерпілому ОСОБА_2, та мотоцикл НОМЕР_1, повернутий ОСОБА_3, суд вважає за необхідне залишити власникам.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнати винними у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, та призначити кожному покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст.75 КК України звільнити обвинувачених від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки.
Покласти на обвинувачених відповідно до положень ст.76 КК України наступні обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, періодично з»являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації
Контроль за поведінкою обвинувачених покласти на Апостолівський РВ КВІ.
Іспитовий строк обчислюється відповідно до положень ст.165 КВК України з моменту проголошення вироку.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи в сумі 703 гр. 68 коп. на користь держави (одержувач платежу: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ, р/р № 31118115700004, код ЄДРПОУ 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, призначення платежу: за експертизу № 4/12.2-272 від 04.05.2016 року).
Речові докази - мотоцикл моделі «Вайпер», повернутий потерпілому ОСОБА_2, та мотоцикл НОМЕР_1, повернутий ОСОБА_3, залишити власникам.
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Дніпропетровської області через Апостолівський районний суд в строк 30 діб з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку вручити обвинуваченим, прокурору та потерпілому.
Суддя:
Судове рішення № 62458953, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 04.11.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 171/1391/16-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: