Ухвала суду № 62456003, 03.11.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

03.11.2016 Справа № 904/2608/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2016 року у справі № 904/2608/15

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Орджонікідзе Дніпропетровської області

до Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Дніпропетровській області, м. Дніпро

про стягнення збитків в розмірі 1 200 000, 00 грн., втраченої вигоди в розмірі 1 718 808, 00 грн. та моральної шкоди в сумі 500 000, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2016 року у справі № 904/2608/15 (колегія суддів у складі: головуючого судді Ліпинський О.В., судді Мілєва І.В., Ярошенко В.І.) в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі; стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області 25 218, 00 грн. судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу про скасування цього рішення та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог про стягнення збитків у сумі 1 200 000, 00 грн. та моральної шкоди у сумі 500 000, 00 грн.

Подана апеляційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню у зв'язку з наступним.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З 01.01.2015 року розмір мінімальної заробітної плати становив 1 218, 00 грн.

Пунктами 2.1., 2.2. частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, станом на дату подання позовної заяви) визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 2.4. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, станом на дату подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина (п. 2.15. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Подана апеляційна скарга не оплачена судовим збором.

В прохальній частині апеляційної скарги позивачем наведене клопотання про відстрочення оплати судового збору за подання апеляційної скарги до винесення рішення у справі.

В обґрунтування клопотання про відстрочення оплати судового збору в апеляційній скарзі позивач посилається на скрутне матеріальне становище. Позивач зазначає, що йому злочином, який ще не розкритий, спричинено значні збитки; на теперішній час позивач перебуває на утриманні у батьків дружини - пенсіонерів; позивач має двоє дітей, одна з яких неповнолітня, а друга навчається у вищому навчальному закладі за контрактом. Позивач посилається, що йому бракує грошових коштів на необхідні продукти харчування та життєві потреби.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Наведене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у п. 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".

Таким чином, зі змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що відстрочення оплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком, при цьому єдиною підставою для вчинення судом зазначених у наведеній нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Позивач не надав до апеляційної скарги належних доказів в підтвердження його майнового стану, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору.

До апеляційної скарги не додано жодних доказів в підтвердження майнового стану позивача; в матеріалах справи наявні подані позивачем до місцевого господарського суду довідки від 25.12.2014 року, видані на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в яких містяться дані щодо отриманої вказаними особами пенсії за 6 місяців 2014 року, свідоцтво про народження у 1999 році ОСОБА_4.

Проте, вказані докази не підтверджують матеріальний стан позивача; довідки про виплачену пенсію третім особам за період 6 місяців 2014 року не є належними доказами в підтвердження матеріального стану позивача у 2016 році, окрім того позивачем не доведено, що саме на їх утриманні (третіх осіб) він перебуває; наявність неповнолітньої дитини не є тією виключною обставиною, з якою закон пов'язує відстрочення оплати судового збору; перебування на контрактній формі навчання другої дитини позивача матеріалами справи не підтверджується і ця обставина, як окремо, так і у сукупності з іншими обставинами, на які посилається позивач, не є достатнім свідченням скрутного матеріального становища позивача; відсутність інших джерел доходу та майна для оплати судового збору позивачем не доведено. Посилання на спричинення позивачу злочином значних збитків є предметом доказування, а не встановленою обставиною.

Окрім того, суд зазначає, що оплату судового збору може бути відстрочено не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Позивачем не доведено, яким чином зміниться його матеріальне становище протягом двох місяців (строк розгляду апеляційної скарги), що надасть можливість здійснити оплату судового збору у значній сумі (ціна позову у справі, з урахуванням збільшення позовних вимог, складає 3 418 808, 00 грн.).

Враховуючи відсутність належних доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтоване заявлене позивачем клопотання, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, визначених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", для відстрочення оплати судового збору, відповідно, клопотання позивача не підлягає задоволенню.

До того ж, апеляційний господарський суд враховує, що місцевий господарський суд відстрочував оплату позивачу судового збору за подання позову до початку слухання справи та в подальшому до винесення рішення у справі. Проте, позивач на дату винесення рішення у справі судом першої інстанції відстрочену суму судового збору не оплатив, у зв'язку з чим, вказана сума судового збору була стягнута судовим рішенням.

Відповідно до ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Слід звернути увагу, що при повторному зверненні із апеляційною скаргою має бути подано клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги. При цьому, зазначене клопотання подається в будь-якому випадку пропуску строку незалежно від причин, які зумовили цей пропуск.

Керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відстрочення оплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2016 року у справі № 904/2608/15 повернути без розгляду.

Додаток: апеляційна скарга б/н від 20.10.2016 року з додатками всього на 6-ти аркушах; конверт.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Суддя А.Є. Чередко