Ухвала суду № 62455643, 20.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2016 року м. Київ К/800/38122/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Голяшкіна О.В.,

Донця О.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Київської міської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Фоззі-Фуд» звернулось до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС, у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів:

від 01 жовтня 2014 року № 100260002/2014/000024/2,

від 01 жовтня 2014 року № 100260002/2014/000023/2,

від 07 жовтня 2014 року № 100260002/2014/000036/2,

від 07 жовтня 2014 року № 100260002/2014/000033/2,

від 07 жовтня 2014 року № 100260002/2014/000037/2,

від 07 жовтня 2014 року № 100260002/2014/000034/2,

від 07 жовтня 2014 року № 100260002/2014/000035/2,

від 28 жовтня 2014 року № 100260002/2014/000059/2,

від 28 жовтня 2014 року № 100260002/2014/000057/2,

від 28 жовтня 2014 року № 100260002/2014/000056/2,

від 28 жовтня 2014 року № 100260002/2014/000058/2,

від 28 жовтня 2014 року № 100260002/2014/000054/2,

від 28 жовтня 2014 року № 100260002/2014/000053/2,

від 28 жовтня 2014 року № 100260002/2014/000055/2.

Позов мотивований тим, при митному оформленні імпортованих товариством товарів останнє визначило їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту), заявило відповідні показники в митних деклараціях, до яких, у тому числі додатково, додало документи, що її підтверджують, та в яких зазначено всі кількісні та якісні показники товарів, що ввозилися. Однак, митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товарів, не врахував подані додаткові документи та незаконно прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2015 року, позов задоволено: оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості визнано протиправними та скасовано.

У поданій касаційній скарзі Київська міська митниця ДФС, із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22 липня 2014 року між ТОВ «Фоззі-Фуд» та юридичною особою Citronex I Sp. z o.o. (Польща) укладено контракт № 656 (із додатковою угодою № 1 від 25 вересня 2014 року), відповідно до якого сторони досягли згоди про продаж фруктів, у асортименті, кількості, за цінами, відповідно до інвойсів, які є невід'ємною частиною контракту. Ціни на товар встановлюються в інвойсах на кожну партію товару. Ціна включає в себе вартість продукту, тари, термоусадочної упаковки, маркування, завантаження, розходи з митного оформлення вантажу у країні продавця. Валютою контракту є Євро. Загальна сума контракту - 800000,00 Євро. Ціни за контрактом, а також умови поставок за умовами FCA Gdansk, Poland / Gamburg, Germany, відповідно до Incoterms, 2010.

На підставі зазначеного контракту позивачем імпортовані фрукти, а саме банани свіжі, зелені сорту Каведіш, торгівельної марки Citronex, країна виробництва - Еквадор.

З метою митного оформлення імпортованого товару позивачем до митного органу в жовтні 2014 року подані наступні митні декларації: № 100260006/2014/157301, № 100260006/2014/157305, № 100260006/2014/157383, № 100260006/2014/157380, № 100260006/2014/157384, № 100260006/2014/157381, № 100260006/2014/157382, № 100260006/2014/157558, № 100260006/2014/157555, № 100260006/2014/157556, № 100260006/2014/157557, № 100260006/2014/157552, № 100260006/2014/157553 та № 100260006/2014/157554, відповідно до яких митна вартість товару склала 0,66 та 0,67 Євро/кг.

На підтвердження митної вартості товару товариством до зазначених декларацій додані наступні документи: картка обліку особи, що здійснює операції з товарами; міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR); довідки про транспортні витрати; інвойси; пакувальні листи; страхові поліси; контракт та додаткова угода до нього; договори перевезення; рахунки-фактури на надання транспортних послуг; сертифікати походження товару; договір страхування; прайс-листи продавця; комерційні пропозиції; митні та експортні декларації країни відправлення.

Під час митного оформлення митним органом від позивача витребувані додаткові документи, а саме: якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організаційа про вартість товару або сировини; висновки про кількісні та якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертизи організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На відповідні електронні запити митного орану товариством надані додаткові документи: платіжні доручення про сплату товару; прайс-листи продавця; комерційні пропозиції; митні декларації країни відправлення. Цими ж листами повідомлено відповідачу про направлені раніше документи та неможливість надати інші запитувані документи у зв'язку з їх відсутністю.

За результатами опрацювання зазначених митних декларацій митним органом сформовано картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів та прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, якими митна вартість визначена за резервним методом на підставі раніше визнаних митним органом вартостях. Митну вартість імпортованого товару скориговано наступним чином: заявлена митна вартість становила 0,66 та 0,67 Євро/кг, після коригування - 0,71 Євро/кг.

Оскаржувані рішення містять ідентично заповнені графи 33, відповідно до яких підставою для коригування митної вартості в усіх випадках визначені наступні чинники: додаткові документи декларантом надано не в повному обсязі; митна вартість визначена за ціною договору щодо ідентичних товарів та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях; надані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари, а саме: надана декларація країни відправлення типу «Т1» є митною декларацією, за якою товари переміщуються за процедурою зовнішнього транзиту Європейського Союзу; наданий прас-лист адресований виключно ТОВ «Фоззі-Фуд» та не розповсюджується на інших суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що суперечить самій суті прайс-листа.

З метою випуску товару у вільний обіг під гарантійні зобов'язання товариством подані нові митні декларації, у яких вказано митну вартість товару на рівні, визначеному митним органом.

Листами від 16 грудня 2014 року № УРБ10/14-5889 та від 15 січня 2015 року № УРБ10/14-175 позивач звернувся до митного органу із заявами про визнання митної вартості товарів, оформлених за наведеними митними деклараціями, до яких додав копії наступних документів: виписок з бухгалтерської документації, платіжних доручень, листів Держстату щодо імпортованого товару.

Листами від 29 грудня 2014 року № 661/6/26-70-25-04 та від 22 січня 2015 року № 358/10/26-70-62-04 митний орган повідомив товариству про відсутність підстав для перегляду оскаржуваних рішень про коригування митної вартості.

Поряд із цим суди встановили, що заявлена позивачем митна вартість товару (0,66 Євро/кг та 0,67 Євро/кг) узгоджується з відомостями Державної служби статистики України, наведеними в листі від 13 січня 2015 року № 15.2-20/23Пі, копія якого наявна в матеріалах справи та відповідно до якого середня вартість імпорту товарів за кодом УКТ ЗЕД 803000000 (бананів свіжих) з Еквадору станом на жовтень 2014 року складала 0,67 Євро/кг.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями митного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що документами, поданими позивачем митному органу під час проходження митного контролю, підтверджується заявлена митна вартість товару, а відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено обґрунтованості сумнівів щодо достовірності зазначених у цих документах відомостей, та не доведено правомірності його дій щодо застосування резервного методу коригування заявленої митної вартості і винесення оскаржуваних рішень.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного Кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Судами попередніх інстанцій, із посиланням на докази, досліджені під час судового розгляду справи, встановлено, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. При цьому, подані документи, копії яких наявні у справі, містять усі необхідні відомості, необхідні для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.

Щодо зауважень митниці стосовно невідповідності додатків до договору страхування, наданого при митному оформленні, суди вірно зазначили, що позивачем під час митного оформлення товару, окрім договору страхування, укладеного з ПрАТ «СК Граве Україна», надавались і копії відповідних полісів, які, в свою чергу, містять відомості щодо вартості страхування та інших передбачених договором страхування реквізитів (опис вантажу, маршрут, вид транспортного засобу тощо), тоді як відповідно до положень пункту 8 частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, якщо здійснювалося страхування, є страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суди правильно не взяли до уваги зауваження митного органу стосовно наданих позивачем до митного оформлення прайс-листів з огляду на те, що чинні законодавчі або підзаконні акти не встановлюють будь-яких вимог чи обмежень до таких документів, зокрема стосовно кола осіб, на які вони поширені, та асортименту товару (робіт, послуг).

Зауваження митного органу щодо експортних декларацій країни відправлення імпортованого позивачем товару судами також обґрунтовано не взяті до уваги, адже про неможливість подання навіть копії вантажної митної декларації країни відправлення повідомлено Держмитслужбу Представництвом України при Європейських Співтовариствах (лист від 20 серпня 2009 року № 3111/16-230-1791) за результатами робочої зустрічі, проведеної 19 серпня 2009 року з представниками Генерального директорату з оподаткування та митного союзу Європейської комісії. За повідомленням Представництва України при Європейських Співтовариствах, Європейською стороною поінформовано про неприйнятність застосування подібної практики відносно імпортерів країн-членів ЄС, у зв'язку з тим, що імпортер (мається на увазі резидент України): по-перше, не є власником експортної декларації, вона належить експортерові та митним органам країни експорту, при цьому імпортер не має доступу до експортної декларації; по-друге, з 01 липня 2009 року митними органами ЄС для оформлення приймається виключно електронні декларації, декларації в паперовому форматі не використовуються; по-третє, якщо товари експортуються після режиму транзиту (залізниця, TIR), застосовується спрощена процедура митного оформлення у режимі експорт. Крім цього, Європейська Комісія ще листом від 27 березня 2008 року наголосила, що вимога надання копії експортної вантажної митної декларації не відповідає міжнародним митним стандартам, сучасній митній практиці і може бути розглянута як торговельний бар'єр (відповідь Держмитслужби України на лист Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2009 року № 767 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»).

За змістом частини другої статті 55 Митного Кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», зареєстрованого Міністерством юстиції України 01 червня 2012 року за № 883/21195, визначено, що митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Між тим, в оскаржуваних рішеннях відповідач не вказав конкретні обставини, які викликали у митного орану відповідні сумніви, не спростував числові значення складових митної вартості імпортованого товару.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, спірні рішення не містять обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної Митним органом у рішеннях, що доводило б обґрунтованість рівня скоригованої ним митної вартості товару, та не розкривають конкретних фактів, які вплинули на таке коригування, що вказує на їх невідповідність вимогам частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Згідно з частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Таким чином, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, у тому числі, щодо надання декларантом митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною договору, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддавались обчисленню, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо протиправності оскаржуваних рішень митного органу та наявності підстав для їх скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС відхилити, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: