Ухвала суду № 62455594, 11.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2016 року м. Київ К/800/14270/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І.розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2015 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2016 р.

у справі № 826/15095/15

за позовом ОСОБА_4

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2015 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі від 12 вересня 2014 року № 0001901701.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2016 р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2015 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Голосіївському районі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2016 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Голосіївському районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів, фізичної особи ОСОБА_4 за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, за результатом якої складено акт перевірки від 04.08.2014 р. № 67/26-50-17-01/НОМЕР_2.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, а саме: не задекларовано у податковій декларації про майновий стан та доходи за 2013 рік суму додаткового блага у вигляді суми боргу анульованого кредитором у розмірі 108670,95 грн. та несплачено (перерахавано) до бюджету податок з доходів фізичних осіб у сумі 18244,66 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.09.2014 р. №0001901701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 22975,82 грн., у тому числі основний платіж - 18244,66 рн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 4731,16 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.05.2006 р. між позивачем (позичальник) та АТ «Райффайзен банк Аваль» (кредитор) укладено кредитний договір № 014/7478/74/32670. До вказаного кредитного договору між позичальником та кредитором 22.03.2013 р. укладеного додаткову угоду №014/7478/74/32670/81-1-0-00/4359, з якої вбачається, що станом на дату укладання цієї додаткової угоди фактична заборгованість позичальника за кредитним договором по сплаті суми кредиту становить 121190,44 доларів США. Крім того, фактична заборгованість позичальника за кредитним договором, строк сплати якої настав, складає 14549,18 доларів США, у тому числі 0,00 доларів США - заборгованість з погашення суми кредиту та 14549, 18 доларів США - заборгованість з погашення процентів.

Листом від 22.03.2013 р. № 114-17-4-00/690 АТ «Райффайзен банк Аваль» повідомило позивача про надання дозволу на здійснення конвертації кредитного договору від 05.05.2006 р. № 014/7478/74/32670. Також зазначено про те, що після внесення позичальником коштів на рахунок погашення кредиту суми не менше 809000,00 грн., представником банку буде здійснене повне погашення кредитної заборгованості по кредитному договору, списання нарахованої пені.

Між позичальником та кредитором до вказаного кредитного договору 25.03.2013 р. укладеного додаткову угоду №014/7478/74/32670/81-1-0-00/4360 про конвертацію валютного кредиту в кредит в національній валюті, з якого вбачається, що станом на 25.05.2013 р. заборгованість позичальника за кредитним договором та процентами за користування кредитом відповідно до кредитного договору становить 95017,73 доларів США.

З довідки АТ «Райффайзен банк Аваль» від 18.11.2013 р. № Р-1В49/1067 вбачається проведення операцій позичальником за кредитом, за наслідком здійснення яких, загальна заборгованість останнього за кредитом складає 0,00 грн. та заборгованість за відсотками - 0,00 грн. Одночасно зазначено про анулювання розрахованої пені у розмірі 108670,95 грн., згідно листа від 22.03.2013 р. №114-17-4-00/690.

Згідно із пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

У відповідності до п.п.165.1.49 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Підпунктом 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, пеня, яка нарахована позичальнику внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, та як наслідок, не є додатковим благом позивача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2015 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2016 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2016 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Ю.І. Цвіркун