Ухвала суду № 62455529, 25.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2016 року м. Київ К/800/19234/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2014 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 р.

у справі № 808/7061/14

за позовом Дочірнього підприємства «Артемівський завод стінових матеріалів»

до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство «Артемівський завод стінових матеріалів» (далі - позивач, ДП «Артемівський завод стінових матеріалів») звернулось до суду з позовом до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - відповідач, Артемівська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2014 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення №0000932201 від 29.07.2014 р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 р. постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2014 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Артемівська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2014 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ДП «Артемівський завод стінових матеріалів», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2014 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Артемівською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Артемівський завод стінових матеріалів» з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Метсільвер» за період січень, лютий 2014 року, за результатами якої складено акт №350/22/25093764 від 10.07.2014 року.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 61907,90 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000932201 від 29.07.2014 року, яким позивачу збільшено грошове зобовязання з ПДВ в розмірі 92862 грн., в тому числі за основним платежем - 61908,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 30954,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ «Метсільвер» укладено договори поставки №06 від 28.01.2014 року, № 16 від 27.02.2014 року товару - плити шамотної ШБ в кількості 11 тис. штук, цегли вогнетривкої ШБ-5 в кількості 28 тис.шт., мертель ШБ-28 в кількості 3,75 т.

Фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку із господарською діяльністю платника податків підтверджується первинними документами, зокрема, податковими накладними, видатковими накладними, товарно - транспортними накладними, прибутковими ордерами, накладними на переміщення та платіжними документами тощо.

Зазначений вище товар використаний позивачем у власній господарській діяльності для ремонту печі обжигу цегли та для ремонту футеровки (підлоги) обжегових вагонеток, що підтверджено первинними бухгалтерськими документами.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2014 р. та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області відхилити.

2.Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2014 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 р.

залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Ю.І. Цвіркун