Вирок № 6245546, 18.03.2009, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 1-169/2009

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2009 року. Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді: Іванової Л.А.

при секретарі: Кісельовій С.С.

за участю прокурора: Бурец О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кіровограді кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Маньківка Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, навчається на ІІІ-му курсі Кіровоградського будівельного коледжу, не одруженого, не працюючого, зареєстр.АДРЕСА_1, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням до приміщення.

Злочин вчинено за наступних обставин.

06 листопада 2008 року близько 06 год. 30 хв. підсудний ОСОБА_1, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи мету наживи, шляхом вільного доступу проник до кімнати АДРЕСА_2, звідки з ліжка таємно викрав майно, належне потерпілій ОСОБА_2, а саме: мобільний телефон “Нокіа 5700”, імей НОМЕР_1, вартістю 1785 грн. 60 коп., в якому знаходилася карта памяті на 4 гб, micro SD King stone, вартістю 102 грн. 60 коп. , а всього викрав майна потерпілої на загальну суму 1 888 грн. 20 коп., завдавши останній матеріальної шкоди на вказану суму, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, вину у вчиненому злочині визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, не заперечував проти фактичних обставин, викладених в обвинувальному висновку, при цьому пояснив, що він проживає за адресою:АДРЕСА_3, разом зі своїми однокурсниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Також зазначив, що у вечірній час 05 листопада 2008 року він знаходився у своїй кімнаті, близько 21 год. 30 хв. ліг відпочивати, поклавши свій мобільний телефон “Нокіа 6300” на підвіконня, прокинувшись наступного дня 06 листопада 2008 року близько 05 год. 00 хв., виявив відсутність свого мобільного телефону, а тому вирішив зайти та повідомити про зникнення його телефону до кімнати №205. Зайшовши в кімнату №205, в якій всі ще відпочивали, він побачив на ліжку біля ОСОБА_5 мобільний телефон “Нокіа 5700”, після чого він вийшов в кімнати та пішов до своєї кімнати №207, при цьому почав розмірковувати, де б йому взяти гроші на новий мобільний телефон, після чого він вирішив викрасти мобільний телефон з кімнати №205, і з цією метою він знову пішов до кімнати №205, де через двері зайшов до кімнати, в якій всі хлопці відпочивали, де з ліжка, на якому лежав мобільний телефон “Нокіа 5700”, взяв телефон, після чого вийшов з кімнати, заховавши телефон в гуртожитку, а в подальшому, а саме: наступного дня він підійшов до ОСОБА_3 та попросив його продати викрадений ним напередодні з кімнати №205 мобільний телефон “Нокіа 5700”, пояснивши ОСОБА_3 що він його купив, однак телефон йому не подобається, а тому він вирішив його продати, про те, що телефон був викрадений, він ОСОБА_3 не повідомляв, за телефон “Нокіа 5700”, який ОСОБА_3 продав, він отримав від останнього гроші в сумі 450 грн., на які купив собі новий мобільний телефон, який невдовзі продав. До скоєного відноситься негативно.

Підсудний ОСОБА_1, а також інші учасники процесу правильно розуміють суть і зміст обставин справи.

Враховуючи, що підсудний ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у скоєному, не оспорює фактичні обставини справи, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, а також заслухавши думку учасників судового розгляду, розяснивши їм наслідки ч.3 ст.299 КПК України та з їх згоди суд обмежився дослідженням доказів по справі лише допитом підсудного та дослідженням характеризуючих даних на підсудного, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Дії підсудного ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, оскільки він скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням до приміщення особи.

Призначаючи міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи, помякшуючі та обтяжуючі його відповідальність, дані про його особистість.

Підсудним ОСОБА_1 скоєно злочин, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, від якого будь-яких негативних наслідків не наступило, цивільний позов по справі не заявлено, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, як особа за місцем проживання у с. Маньківці Черкаської області, та за місцем навчання характеризується позитивно, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Підсудний ОСОБА_1 вину визнав, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, даючи послідовні зізнавальні покази як під час проведення досудового, так і судового слідства, не змінюючи їх та не уникаючи відповідальності, добровільно відшкодував завдані збитки, що, відповідно до ст.66 КПК України, слід визнати обставинами, які помякшують його відповідальність.

Обставин, обтяжуючих відповідальність підсудного ОСОБА_1, відповідно до ст.67 КПК України, - судом не встановлено.

Крім того, при призначенні покарання судом також враховано і вимоги ч.2 ст.65 КК України, якими визначено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження нею нових злочинів.

За викладених вище обставин, враховуючи також, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд приходить до висновку про можливість виправлення і перевиховання ОСОБА_1, а також попередження вчинення ним нових злочинів, призначивши йому покарання у вигляді позбавлення волі і під загрозою реального відбування призначеного покарання, суд знаходить можливим, відповідно до ст.75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком, для того, щоб він своєю законослухняністю виправився і не вчиняв нових злочинів.

Судові витрати по справі за проведення товарознавчого дослідження на суму 300 грн. 48 коп. віднести на рахунок держави, витрати за проведення судової товарознавчої експертизи на суму 250 грн. 40 коп. покласти на засудженого ОСОБА_1

Речові докази по справі: мобільний телефон „Нокія 5700”, імей НОМЕР_1, гарантійний талон та чек, які повернуто під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_2 залишити як їй належні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.321-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком 1 рік.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 на апеляційний період залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз р/р 35225002000181 в Управлінні Державного Казначейства в Одеській області, МФО -828011, код ЄДРПОУ 02883110, код платежу 25010100 судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі 250 грн. 40 коп.

Судові витрати по справі за проведення товарознавчого дослідження на суму 300 грн. 48 коп. віднести на рахунок держави.

Речові докази по справі: мобільний телефон „Нокія 5700”, імей НОМЕР_1, гарантійний талон та чек, які повернуто під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_2 залишити як їй належні.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: підпис Л.А. Іванова

Згідно з оригіналом:

Суддя

Ленінського районного

суду м. Кіровограда Л.А.Іванова