ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
12 жовтня 2016 рокусправа № 808/8622/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Чабаненко С.В.
суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання:Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток Автомир» до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання дій протиправними, скасування наказу та податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток Автомир» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому просило:
визнати протиправними дії щодо проведення позапланової перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за січень березень 2015 та скасувати наказ № 314 від 10.06.2015;
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 21.07.2015 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення від 21.07.2015 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити повністю.
В судовому засіданні представник відповідача за довіреністю (ОСОБА_1В.) підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просив її задовольнити.
Представник позивача за довіреністю (ОСОБА_2О.) заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просили постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до приписів ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, та доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, на підставі наказу про проведення перевірки № 314 від 10.06.2015, направлення на проведення перевірки № 213 та № 214 від 12.06.2015, посадовими особами відповідача в період з 12.06.2015 по 25.06.2015 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Восток Автомир» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за січень березень 2015 року.
За результатами перевірки складено Акт № 1848/08-27-2203/34535386 від 30.06.2015, відповідно до висновків якого встановлено наступні порушення: пп.14.1.36, 14.1.181, п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 276 448,00 грн., в тому числі за січень 2015 на суму 113 298,00 грн, за лютий 2015 на суму 163 150,00 грн.; завищення відємного значення за березень 2015, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.24 декларації) на суму 107 664,00 грн.
На підставі акту перевірки та за результатами розгляду поданих позивачем заперечень, контролюючим органом прийнято податкові повідомленнярішення:
-№0000902203 від 21.07.2015, яким позивачу збільшено грошове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 345560,00 грн., в т.ч. за основним платежем 276448,00 грн. та 69112,00 грн. штрафні санкції;
-№0000892203 від 21.07.2015, яким позивачу зменшено суму відємного значення податку на додану вартість на загальну суму 107664,00 грн.
Вирішуючи спірні правовідносини та задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивачем було допущено посадових осіб для проведення перевірки, тому підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо проведення позапланової перевірки позивача та скасування наказу № 314 від 10.06.2015 року відсутні. В свою чергу суд першої інстанції дійшов висновку, що господарські операції позивача із визначеними контрагентами мають реальний характер, а тому податкові повідомлення-рішення від 21.07.2015 року № НОМЕР_1 та №0000892203 підлягають скасуванню.
Колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з фактичних обставин справи, погоджується з такими висновками суду та вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Так, надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України). Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, які підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судова практика вирішення податкових спорів виходить із презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість його дій, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, і достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ Восток Автомир та ТОВ Моторба 19.01.2015 року укладено договір постачання № 45/15, відповідно до умов якого постачальник - ТОВ «Моторба» зобов'язується в обумовлені даним договором строки поставити і передати у власність, а покупець - ТОВ «Восток Автомир» прийняти та оплатити товар, відповідно до умов цього договору (а.с.86-87, т.1). Відповідно до п.1.2 договору №45/15 товаром за цим договором є запасні частини, далі за текстом - товар, кількість та ціна якого погоджується з покупцем. Сумою договору є сума усіх видаткових накладних, які підписуються сторонами і є невід'ємною частиною цього договору.
Постачання товару за договором № 45/15 від 19.01.2015 року підтверджується видатковими накладними № 213 від 22.01.2015р. , № 214 від 22.01.2015 року, № 263 від 29.01.2015р., № 31 від 04.02.2015р., № 32 від 04.02.2015р., № 33 від 04.02. 2015 р., № 34 від 04.02.2015 р. (а.с. 88-92, 94, 96, 97, 98, 99 т.1);
Транспортування придбаного товару здійснювалось ТОВ Атобудмонтаж, відповідно до укладеного з позивачем договору на надання послуг з перевезення вантажів № 4414 від 02.01.2014 р. (а.с.85, т.1), що також підтверджується товарно-транспортними накладними № 0001_1 від 22.01.2015р., № 0001_2 від 29.01.2015р., № 0002_1 від 04.02.2015р.(а.с. 93, 95, 100, т.1).
На підтвердження здійснення оплати за поставлений товар, позивачем до матеріалів справи надано виписки по рахунках.
Оприбуткування товару здійснено позивачем та підтверджується прибутковими ордерами: № 9 від 22.1.2015р., № 10 від 22.01.2015р., №11 вд 29.01.2015р., №12 від 04.02.2015р., № 13 від 04.02.2015р., № 14 від 04.02.2015р., №15 від 04.02.2015р. (а.с.142-151, т.3).
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, запасні частини, які придбавались позивачем у ТОВ «Моторба», використовувались позивачем у власній господарській діяльності по обслуговуванню та ремонту автомобілів (а.с.167-178, т.2, а.с.158-205, т.3).
Також у перевіряємий період між позивачем та ТОВ Інспайр-Трейд 19.02.2015 року укладено договір поставки № 1902, відповідно до умов якого постачальник - ТОВ «Інспайр-Трейд» зобов'язується в обумовлені даним договором строки поставити і передати у власність, а покупець - ТОВ «Восток Автомир» прийняти та оплатити товар, відповідно до умов цього договору (а.с.101-102, т.1). Відповідно до п.1.2 договору товаром за цим договором є запасні частини, далі за текстом - товар, кількість та ціна якого погоджується з покупцем. Сумою договору є сума усіх видаткових накладних, які підписуються сторонами і є невід'ємною частиною цього договору.
На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано видаткові накладні № 96 від 20.2.2015р., №97 від 20.02.2015р., №98 від 20.02.2015р., № 100 від 20.02.2015р., №113 від 20.02.2015р. (а.с.103-108, т.1).
Транспортування придбаного товару здійснювалось ТОВ Атобудмонтаж, відповідно до укладеного з позивачем договору на надання послуг з перевезення вантажів № 4414 від 02.01.2014 р. (а.с.85, т.1), що також підтверджується товарно-транспортною накладною № 0002-2 від 20.02.2015р. (а.с.109, т.1).
На підтвердження здійснення оплати за поставлений товар, позивачем до матеріалів справи надано виписки по рахунках.
Оприбуткування товару здійснено позивачем та підтверджується прибутковими ордерами № 3 від 20.02.2015р., № 4 від 20.02.2015р., № 5 від 20.02.2015р., №6 від 20.02.2015р., № 7 від 20.02.2015р., № 8 від 20.02.2015р. (а.с.152-157, т.3).
Також з матеріалів справи вбачається, що запасні частини, які придбавались позивачем у ТОВ «Інспайр-Трейд» використовувались позивачем у власній господарській діяльності по обслуговуванню та ремонту автомобілів (а.с.162-166, т.2, а.с.158-205, т.3).
З наявних у справі письмових доказів також встановлено, що у перевіряємому періоді періоді між позивачем та ТОВ «Консалтингова компанія Щит-2» укладено договори №27/02-15 від 27.02.2015, №02/03-15 від 02.03.2015, відповідно до умов яких постачальник - ТОВ «Консалтингова компанія Щит-2» зобов'язується в обумовлені строки поставити і передати у власність, а покупець - ТОВ «Восток Автомир» прийняти та оплатити товар, відповідно до умов договору (а.с.110-111, 119-120 т.1). Відповідно до п.1.2 договорів товаром за цим договором є запасні частини, далі за текстом - товар, кількість та ціна якого погоджується з покупцем. Сумою договору є сума усіх видаткових накладних, які підписуються сторонами і є невід'ємною частиною цього договору.
Виконання умов договору № 27/02-15 від 27.02.2015р. підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: № 120 від 27.02.2015р., № 121 від 27.02.2015р., № 122 від 27.2.2015р., № 123 від 27.02.2015р., № 124 від 27.02.2015р., № 125 від 27.2.2015р., № 132 від 06.03.2015р., № 133 від 06.03.2015р., № 134 від 06.03.2015р., № 135 від 06.03.2015р., № 136 від 06.03.2015р., № 15 від 13.03.2015р., № 146 від 13.03.2015р., № 147 від 13.03.2015р., № 148 від 13.03.2015р., № 149 від 13.03.2015р., № 150 від 13.03.2015р., (а.с.112-118, 121-125, 127- 132 т.1).
Транспортування придбаного товару здійснювалось ТОВ Атобудмонтаж, відповідно до укладеного з позивачем договору на надання послуг з перевезення вантажів № 4414 від 02.01.2014 р. (а.с.85, т.1), що також підтверджується товарно-транспортними накладними № 0002_4 від 27.02.2015р., №0001_3 від 06.03.2015р., №0002_3 від 13.03.2015р., (а.с.118, 126, 133 т.1).
Виконання умов договору № 02/03-15 від 02.03.2015 р. підтверджуються наявними в матеріалах справи видатковими накладними: № 157 від 20.03.2015р., № 158 від 20.03.2015р., № 159 від 20.03.2015р., № 160 від 20.03.2015р., 161 від 20.03.2015р., № 162 від 20.03.2015р., № 167 від 27.03.2015р., № 168 від 27.03.2015р., № 169 від 27.03.2015р., № 170 від 27.03.2015р., № 171 від 27.03.2015р., (а.с. 134- 139, 141-145, т.1)
Транспортування придбаного товару здійснювалось ТОВ Атобудмонтаж, відповідно до укладеного з позивачем договору на надання послуг з перевезення вантажів № 4414 від 02.01.2014 р. (а.с.85, т.1), що також підтверджується товарно-транспортними накладними № 0002_3 від 20.03.2015р., № 0002_3 від 27.03.2015р. (а.с.140, 146, т.1).
Розрахунки за поставлений товар підтверджуються виписками по банківським рахункам позивача.
Крім того, письмовими доказами підтверджено використання позивачем придбаних запчастин у ТОВ «Консалтингова компанія Щит-2» у власній господарській діяльності по обслуговуванню та ремонту автомобілів (а.с.206-275, т.3).
Податкові накладні, наявні в матеріалах справи, виписані ТОВ «Моторба», ТОВ «Інспайр Трейд» та ТОВ «КК «Щит-2» по вищезазначеним операціям містять відомості про адресу місцезнаходження покупця та продавців, одиниці виміру товару, кількість товару, ціну товару, та в повному обсязі відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні, що не заперечується і відповідачем в акті перевірки. Податкові накладні видані особою, яка на час здійснення господарських операцій зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності, платником податку на додану вартість та внесені до Єдиного реєстру податкових накладних.
Доводи апелянта стосовно того, що позивачем при проведені перевірки надано не належним чином оформлені ТТН, що унеможливлює встановлення факту передачі товарів від продавця до покупця, у т.ч. і у звязку з відсутністю документів, що засвідчують транспортування товару, та в цілому свідчить про те, що операції з придбання товрів у ТОВ Моторба, ТОВ Інспайр Трейд та ТОВ Консалтингова Компанія Щит-2 не мали реального характеру, колегія суддів розцінює критично, з огляду на наступне.
Так, колегія суддів зазначає, що недоліки оформлення товарно-транспортних накладних, за якими до позивача надходили товари, є безпідставним, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної, а Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, на які посилається податковий орган, не є законодавчим документом з питань оподаткування і не можуть регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку валових витрат та податкового кредиту.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 19.02.2013 року по справі К/9991/64514/11 та в ухвалі від 16.03.2013 року по справі К/800/9087/13 .
Отже, за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів та використання їх у власній господарській діяльності, ненадання такого документу, як товарно-транспортна накладна або недоліки у формування товарно-транспортної накладної, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару.
Доводи апелянта стосовно нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Моторба», ТОВ «Інспайр - Трейд», ТОВ «КК «Щит-2», які контролюючий орган обгрунтовує відсутністю інформації щодо розмитнення придбаних товарів, а також не наданням позивачем сертифікатів відповідності, наявність яких є обов'язковою щодо імпортованого товару, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Так, зокрема, відповідач посилається на лист Департаменту організації митного контролю та оформлення ДФС України, в якому зазначено, що в період з 01.01.2014 по 06.07.2015 даний товар підприємствами ТОВ «Екоторг-С», ТОВ «Сом Актив», ТОВ «Моторба», ТОВ «Бура Груп», ТОВ «Інспайр - Трейд», ТОВ «Укр-Буд-Ка.Ком», ТОВ «Доріо груп», ТОВ «КК «Щит-2», ТОВ «Тріада Гранд» не імпортувався.
Колегія суддів зазначає, що докази того, що імпортування даного товару на територію України було здійснено саме позивачем або його безпосередніми контрагентами в матеріалах справи відсутні, а отже відсутні підстави стверджувати про обов'язковість наявності у позивача документів, які відповідно до чинного законодавства є необхідними у процедурі розмитнення товару.
Крім того, колегія суддів зазначає, що сертифікати якості товару відповідно до приписів чинного податкового законодавства не є документами, на підставі яких у платника податків виникає право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Також право платника податків на формування податкового кредиту по операціям з придбання на території України імпортного товару, який вже був легалізований іншими особами, жодним чином не може бути поставлено у залежність від виконання цими особами своїх податкових обов'язків.
Посилання в апеляційній скарзі на інформацію, що викладена у листі Департаменту організації митного контролю та оформлення ДФС України, та обмежена певним періодом часу та певним колом осіб, у зв'язку з чим відповідач стверджує про те, що даний товар ніколи не постачався на територію України, є необґрунтованим, оскільки він міг бути імпортований в інший період часу або іншими особами, що контролюючим органом не досліджувалось.
Таким чином, документи, які засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення якості, рахунок-фактура, специфікація і т.н.) - документи, які за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів ТОВ Восток Автомир», оскільки містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам.
Крім того в апеляційній скарзі відповідач посилається на податкову інформацію, отриману від ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області від 09.04.2015 року № 367/7/14-02-22-02-12 стовного того, що ТОВ Моторба не знаходиться за місцезнаходження та декларація з податку на прибуток і фінансова звітність за 2014 рік підприємством не надавалась, на податкову інформацію, складену ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 24.06.2015р. № 61/22-0315/38191803 з питань проведення фінансово-господарських операцій ТОВ Консалтингова Компанія Щит-2 з ТОВ Інспайр-Трейд при визначені сум податкового кредиту за лютий 2015 року; на податкову інформацію від 01.07.2015 р. № 66/22-0315/38191803 з питань проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ Тріада Гранд, ТОВ Моторба, ТОВ Евробілд Компані при визначенні сум податкового кредиту за березень 2015 року, відповідно до яких контролюючим органом встановлено, що зазначеними підприємствами до складу податкового кредиту включено суми ПДВ всупереч вимогам пп. а, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.
Колегія суддів щодо вищенаведених доводів апеляційної скарги зазначає, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на оформлення податкового кредиту в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, тощо.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Також відповідачем суду не надано доказів наявності обвинувального вироку відносно посадових (службових) осіб ТОВ «Моторба», ТОВ «Інспайр - Трейд», ТОВ «КК «Щит-2» щодо фіктивної підприємницької діяльності або рішення суду про визнання укладених з ними угод недійсними.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 09 вересня 2008 року у справі №21-500во08 та від 01 червня 2010 року у справі № 21-573во10.
Крім наведеного судом також встановлено, що у перевіряємий період ТОВ Восток Автомир мало взаємовідносини з ТОВ РВС Трейд. Так, 03.03.2015 року між позивачем та ТОВ «РВС Трейд» укладено договір на технічне обслуговування та ремонт автомобілів, відповідно до умов якого виконавець - ТОВ «РВС Трейд», за заявками замовника - ТОВ «Восток Автомир», здійснює роботи з технічного обслуговування та поточного ремонту автомобілів у приміщеннях ТОВ «РВС Трейд», що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Будіндустрії, 11 (а.с.124-126, т.2).
На підтвердження виконання робіт за вищевказаним договором до матеріалів справи надано акт надання послуг, податкову накладну (а.с.127-129, т.2), оплата здійснена в повному обсязі.
Також у перевіряємому періоді ТОВ Восток Автомир що 25.01.2015 між позивачем та ТОВ «Консалтингова компанія Щит-2» укладено агентську угоду №27/02-15-15, відповідно до умов якої агент - ТОВ «Консалтингова компанія Щит-2» зобов'язується здійснювати пошук покупців для продажу автомобілів, які належать дилеру - ТОВ «Восток Автомир» (а.с.147, т.1). Відповідно до п.1.4 агентської угоди послуги за даним договором вважаються наданими та підлягають оплаті, у випадку укладення між дилером та покупцем договору купівлі - продажу автомобіля при посередництві агента.
Виконання договору підтверджується звітами про надані послуги та актами надання послуг (а.с. 149-154, т.1). На підтвердження здійснення оплати за надані послуги, позивачем до матеріалів справи надано виписки по рахунку.
Крім того, 09 лютого 2015 року між позивачем та ТОВ «Консалтингова компанія Щит-2» укладено договір про надання юридичних послуг №27/02-15-18, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених договором виконавець - ТОВ «Консалтингова компанія Щит-2» зобов'язується надати замовнику - ТОВ «Восток Автомир» правове супроводження фінансово - господарської діяльності підприємства, що полягає в наданні визначених цим договором юридичних послуг та захисту інтересів замовника в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних та господарських судах загальної юрисдикції України при здійсненні останнім своєї господарської діяльності (а.с.23-24, т.2).
На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акт надання послуг №119 від 27.02.2015 року та звіт про надані юридичні послуги (а.с.157-158, т.1). Також на підтвердження отримання юридичних послуг позивачем до матеріалів справи надано матеріали консультації з питань проведення контролюючими органами перевірок суб'єктів господарювання в 2015-2016 роках та правових підстав надання пояснень. їх документального підтвердження по запитах ДФС України; аналіз оформлення документів щодо повної індивідуальної та колективної відповідальності працівників ТОВ «Восток Автомир»; матеріали юридичної консультації (а.а.8-31 т.4). Оплата здійснена у повному обсязі відповідно до наданих банківських виписок.
Крім того, 15.01.2015 року між позивачем та ТОВ «Консалтингова компанія Щит-2» укладено договір надання послуг з оформлення документів №27/02-15-17, відповідно до умов якого предметом договору є платне надання виконавцем - ТОВ «Консалтингова компанія Щит-2» послуг по складанню, оформлення, формуванню та поданню повного пакету конкурсної (тендерної) документації замовника - ТОВ «Восток Автомир» для участі у обраних останнім тендерах (конкурсах) (а.с.159, т.1).
На виконання умов вищевикладеного договору між сторонами складено акти надання послуг, проекти підготовленої конкурсної документації щодо проведення відкритих торгів ВАТ «Запоріжжяобленерго», звіти про надання послуг з підготовки тендерної документації (а.с.160 - 221, 224 - 248, т.1, а.с.1-23, 121-122, т.2). Оплата здійснена у повному обсязі відповідно до наданих банківських виписок.
Також, 26.01.2015 року між позивачем та ТОВ «Консалтингова компанія Щит-2» укладено договір про надання послуг №27/02-15-16, відповідно до умов якого виконавець - ТОВ «Консалтингова компанія Щит-2» зобов'язується за завданням замовника - ТОВ «Восток Автомир» надати послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити такі послуги (а.с.155-156, т.1). Пунктом 1.2 договору передбачено, що згідно з цим договором під послугами розуміється організація проходження працівниками тренінгу/практики у строки та за ціною, що передбачені даним договором.
Виконання умов договору підтверджується програмою тренінгу, актами надання послуг, наказами ТОВ «Восток Автомир» про проведення тренінгів, службовою запискою, матеріалами проведеного тренінгу (а.с.25-112, т.2).
Крім того, на підтвердження виконання тренінгу саме ТОВ «Консалтингова компанія Щит-2» до матеріалів справи надано наказ про затвердження штатного розпису ТОВ «Консалтингова компанія Щит-2», штатний розпис станом на 29.12.2014 року, копію наказу ТОВ «Консалтингова компанія Щит-2» про проведення тренінгу зі співробітниками ТОВ «Восток Автомир» (а.с.119-120, т.2).
Податкові накладна, виписана ТОВ «РВС Трейд» та ТОВ «Консалтингова компанія Щит-2», містять відомості про адресу місцезнаходження покупця та продавця, зміст наданих послуг, їх вартість, та в повному обсязі відповідає вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо її оформлення не встановлено, зауваження до змісту та форми відсутні, що не заперечується відповідачем в акті перевірки. Податкова накладна видана особою, яка на час здійснення господарських операцій зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності, платником податку на додану вартість, та внесена до Єдиного реєстру податкових накладних. Відтак, підстави для невключення сум податку на додану вартість по вказаній податковій накладній до складу податкового кредиту позивача відсутні.
Доводи апелянта стосовно недоліків актів надання послуг, наданих позивачем на підтвердження вищевказаних господарських операцій по наданню юридичних, агентських та ремонтних послуг та по проведенню тренінгу, колегія суддів вважає неспроможними з огляду на наступне.
Приписами чинного законодавства не встановлено чіткої норми щодо обов'язкового відображення в таких первинних документах обсягу надання послуг, а інформація, зазначена в наданих до матеріалів справи актах надання послуг, містить зміст наданих послуг та їх вартість, отже в повній мірі надає можливість ідентифікувати господарську операцію. Крім того, наданими доказами підтверджується факт отримання позивачем послуг від ТОВ «РВС Трейд» і ТОВ «Консалтингова компанія Щит-2» та реальність вчинених господарських операцій.
Посилання контролюючого органу в апеляційній скарзі та поясненнях до неї на відсутність економічної доцільності проведення тренінгу, з огляду на його вартість, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки позивач під час здійснення господарської діяльності діє на власний розсуд та ризик, та самостійно обирає шляхи, які можуть послугувати покращенню господарської діяльності та збільшенню отриманих доходів. Крім того, як вбачається з матеріалів справи господарська діяльність позивача пов'язана з продажем та обслуговуванням автомобілів, а тому, враховуючи конкуренцію в даному сегменті ринку є потреба в наявності кваліфікованого персоналу, отже метою проведення тренінгів є покращення роботи персоналу та збільшення обсягу реалізованого товару. Також, враховуючи, що факт отримання позивачем прибутку за результатами господарської діяльності у перевіряємих періодах підтверджено сторонами, тому колегія суддів вважає доведеним пов'язаність такого тренінгу з господарською діяльністю позивача.
Стосовно доводів апелянта, що послуги за договором надання послуг з оформлення документів № 27/02-15-17 від 15.01.2015 року не надавались безпосередньо ТОВ «Консалтингова компанія Щит-2», а були придбані останнім у ТОВ «Аквамарин», колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що оскільки здійснення такої господарської діяльності чинним законодавством не заборонено, та за умови реального отримання наданих послуг замовником даний факт не може мати вплив на його право на формування податкового кредиту.
Таким чином, висновки контролюючого органу про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «РВС Трейд» та ТОВ «Консалтингова компанія Щит-2» спростовуються матеріалами справи, а тому є необґрунтованими.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту у перевіряємий період за наслідками господарських відносин з ТОВ «Моторба», ТОВ «Інспайр - Трейд», ТОВ «РВС Трейд» та ТОВ «Консалтингова компанія Щит-2» на підставі складених належним чином документів первинного бухгалтерського обліку.
Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами вчинено господарську операцію не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.
З урахуванням наведеного, колегія суддів доходить висновку, що в межах доводів апеляційної скарги підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції вістуні.
Керуючись статтями 160, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року у справі № 808/8622/15 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:С.В. Чабаненко
Суддя:С.М. Іванов
Суддя:А.В. Шлай
Судове рішення № 62455427, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 12.10.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 808/8622/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: