Ухвала суду № 62455259, 02.11.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"02" листопада 2016 р.Справа № 916/2232/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Офіс-центр „Приморський"

До відповідачів: 1. Військової частини 3012 Національної гвардії України

2. Генерального консульства Греції в Одесі

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Одеська міська рада 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛСІ"

3. ОСОБА_1 4. ОСОБА_2

про усунення перешкод у користуванні приміщенням загального користування

Суддя Оборотова О.Ю.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Офіс-центр „Приморський" звернулось до господарського суду Одеської області до відповідачів: Військової частини 3012 Національної гвардії України та до Генерального консульства Греції в Одесі за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Одеська міська рада 2. товариство з обмеженою відповідальністю "АЛСІ" 3. ОСОБА_1 4. ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні, а саме: про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні дворовою та прибудинковою територією; про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні приміщенням загального користування.

Ухвалою суду від 29.09.2016р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

В судовому засіданні 02.11.2016р. представник Генерального консульства Греції в м.Одеса зазначив, що правовий статус Генерального консульства Греції в м. Одеса регулюється Консульською конвенцією між Грецією та СРСР, підписаною 06.09.1978р., яку було збережено в силі згідно ст.1 Протоколу з консульських відносин між Урядом Грецької Республіки та України від 15.12.1997р.

Представник відповідача також зазначає, що запит позивача - ТОВ „Офіс-центр „Приморський" не відноситься до питання особистих привілеїв та імунітетів, якими користуються працівники консульської установи відповідно до Консульської конвенції від 06.09.1978р. та Віденської конвенції про консульські зносини 1963р. щодо консульських відносин, проте відноситься до питання державної екстериторіальності, так як Консульські установи, а також Дипломатичні місії не мають самостійної юридичної особи, але являють собою децентралізовані установи акредитуючої держави на території держави перебування.

За таких обставин, відповідач вважає, що у цьому випадку повинно відбутися посилання на екстериторіальність, якою користується Грецька держава відповідно до міжнародного права. В міжнародній державній практиці участь держави в судовому процесі в судах іншої держави не вважається відмовою від державної екстериторіальності якщо вона виступає виключно з метою посилання на екстериторіальність. В рамках посилання на державну екстериторіальність може виявитися, що дана справа відноситься до безпеки Генерального консульства і, отже, є предметом, що стосується двосторонніх, міждержавних відносин між Грецією та Україною. Україна має, згідно міжнародного права, особливе зобов'язання вживати належні заходи щоб забезпечити консульські приміщення від пошкоджень, а також від порушення спокою Консульської установи, приниження її гідності (ст.31 пар. 3 Віденської конвенції 1963р.).

Господарський суд Одеської області зазначає, що відповідно до ст.4 ГПК України господарський суд, вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору. При цьому, Розділ ХУ ГПК України регулює питання провадження у справах за участю іноземних суб'єктів господарювання.

Отже, господарським судам підсудні справи у випадках, коли стороною у справі є саме іноземні суб'єкти господарювання.

Генеральне консульство Грецької Республіки - орган зовнішніх відносин Грецької Республіки, розміщений на території України (за згодою останньої) для виконання певних функцій, який представляє Грецьку республіку на території України, здійснюючи захист прав та інтересів своєї держави, її громадян та юридичних осіб. Район діяльності консула (консульський округ), місцеперебування консульської установи, її клас визначаються угодою між обома державами. Права, привілеї та імунітет консульства встановлюється в міжнародних договорах. У своїй діяльності консульство керується консульським правом (сукупність міжнародних правових норм, що регулюють діяльність консулів), джерелами формування якого є міжнародні договори і міжнародно-правові договори, міжнародні правові звичаї, а також національне законодавство держав.

Відповідно до ст. 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України. Акредитовані в Україні дипломатичні представники іноземних держав та інші особи, зазначені у відповідних законах України і міжнародних договорах України, підлягають юрисдикції судів України лише в межах, що визначаються принципами та нормами міжнародного права або міжнародними договорами України.

Основними договірними актами в цій сфері є Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961 року, Віденська конвенція про консульські зносини 1963 року та Консульська конвенція між Грецією та СРСР, підписана 06.09.1978р. , яку було збережено в силі згідно ст..1 Протоколу з консульських відносин між Урядом Грецької Республіки та України від 15.12.1997р., Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні, яке затверджено Указом Президента України №198/93 від 10.06.1993р.

Так, відповідно до ст. 43 Віденської конвенції про консульські зносини, ст. 31 Віденської конвенції про дипломатичні зносини консульські посадові і службові особи не підлягають юрисдикції судових органів держави перебування за дії, що випливають з їхньої професійної діяльності.

Згідно п.1 розділу І Положення про дипломатичні представництва на консульські установи іноземних держав в Україні консульська установа іноземної держави є органом іноземної держави.

За приписами п. 21 цього Положення приміщення консульської установи є недоторканними. Доступ до цих приміщень може мати місце лише за згодою глави консульської установи або глави дипломатичного представництва відповідної іноземної держави в Україні. Недоторканність цих приміщень не дає права використовувати їх для цілей, не сумісних з функціями консульського представництва.

Статтею 21 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Виходячи з даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Генеральне консульство Греції в Одесі не має статусу юридичної особи.

За таких обставин, з урахуванням того, що матеріали справи не містять доказів того, що у даних правовідносинах Генерального консульства Греції в м. Одеса виступало як іноземний суб'єкт господарювання, на думку суду, вимоги позивача заявлені до Генерального консульства Греції в м. Одеса не підлягають розгляду у господарських судах України, і у цій частині провадження у справі слід припинити на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Керуючись п. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі №916/2232/16 у частині позовних вимог, заявлених до Генерального консульства Греції в м. Одеса - припинити.

Суддя О.Ю. Оборотова