Постанова № 62455197, 26.10.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 жовтня 2016 рокусправа № 808/9082/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Іванова С.М.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання:Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 липня 2016 року у справі № 808/9082/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжоілгруп» до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжоілгруп» (далі позивач) звернулося суду з позовом до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 15.12.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем: акцизний податок з реалізації субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, у розмірі 2695,50 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 липня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.12.2015 р. № НОМЕР_1 по нарахування грошового зобовязання в сумі 2695,50 грн.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати вищезазначену постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ ТД Запоріжоілгруп зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності юридична особа 06.08.2013 р. та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області з 07.08.2013 за №083113126270, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 08.07.2014 №15-09/2805 основними видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

ТОВ ТД Запоріжоілгруп здійснює реалізацію нафтопродуктів: бензину марок № 92 та № 95, дизельного палива, скрапленого газу, зі складу та через мережу АЗС.

20.11.2015 р. позивачем отримано запит ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області про надання копій документів, у якому контролюючий орган просив посадових осіб підприємства надати копії звітів фіскальної памяті по реєстраторам розрахункових операцій помісячно, детальний перелік наведено у таблиці, а також копії відомостей на відпуск бензину, дизельного палива, скріпленого газу та відомостей на реалізацію талонів через мережу АЗС, первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підприємства за період з 01.01.2015 р. по 30.09.2015 р.

ТОВ ТД Запоріжоілгруп надано лист від 26.11.2015 р. № 26/11/15-01, в якому, зокрема, надані пояснення щодо заповнення додатку 6 до Декларації акцизного податку, а саме: базою оподаткування є вартість (з ПДВ) підакцизних товарів, що реалізовані безпосередньо кінцевим споживачам. Саме ці дані відображені в графі 5 додатку 6 до декларації. Реалізація підакцизних товарів за відомостями та талонами відноситься до реалізації товарів для комерційного використання і не є об'єктом оподаткування акцизним податком. Не заповнення графи 4 не призвело до зменшення суми податкового зобов'язання з акцизного податку.

У період з 07.10.2015 р. по 21.10.2015 р. у відповідності до пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ ТД Запоріжоілгруп з питань правомірності визначення обєкта оподаткування та декларування в звітності акцизного податку за період з 01.01.2015 р. по 01.10.2015 р., за результатами якої складено акт № 616/08-31-22/38839332 від 04.11.2015 р.

Перевіркою встановлено порушення приписів підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213, підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214, пункту 216.9 статті 216 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено суму акцизного податку (визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету) за період з 01.01.2015 р. по 30.09.2015 р. на загальну суму 580 273,00 грн., у тому числі заниження на суму 607 272,00 грн., за відповідні податкові періоди: лютий 2015 року у сумі 14 337,00 грн., березень 2015 року у сумі 61 032,00 грн., квітень 2015 року у сумі 31 978,00 грн., травень 2015 року у сумі 63 655,00 грн., червень 2015 року у сумі 27 059,00 грн., липень 2015 року у сумі 90 789,00 грн., серпень 2015 року у сумі 127 770,00 грн., вересень 2015 року у сумі 190 652,00 грн., та завищення на суму 26 999,00 грн., у тому числі за січень 2015 року у сумі 26 999,00 грн.

Не погоджуючись із висновками, викладеними у акті перевірки, позивачем супровідним листом № 13/11/15 від 13.11.2015 р. подано заперечення на акт № 616/08-31-22/38839332 від 04.11.2015 р.

Під час розгляду заперечень у період з 20.11.2015 р. по 03.12.2015 р., згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ТД Запоріжоілгруп з питань, що стали предметом заперечень, за результатами якої складено акт № 646/08-31-22/38839332 від 10.12.2015 р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ ТД Запоріжоілгруп приписів підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213, підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214, пункту 216.9 статті 216 Податкового кодексу України, а саме заниження позивачем акцизного податку (визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету) за період з 01.01.2015 р. по 30.09.2015 р. на загальну суму 248 732,00 грн., у тому числі заниження на суму 259 034,00 грн., за відповідні податкові періоди: лютий 2015 року у сумі 21 751,00 грн., березень 2015 року у сумі 24 759,00 грн., квітень 2015 року у сумі 35 004,00 грн., травень 2015 року у сумі 27 339,00 грн., червень 2015 року у сумі 25 323,00 грн., липень 2015 року у сумі 47 284,00 грн., серпень 2015 року у сумі 38 229,00 грн., вересень 2015 року у сумі 39 345,00 грн., та завищення на суму 10 302,00 грн., у тому числі за січень 2015 року у сумі 10 302,00 грн.

Не погодившись із вказаними висновками акта перевірки, ТОВ ТД Запоріжоілгруп подано заперечення №15/12/15 від 15.12.2015 р. на акт, які отримані відповідачем 15.12.2015 р. Проте, за результатами розгляду яких листом від 17.12.2015 р. №8485/10/08-31-22 ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області повідомило позивача про відповідність висновків акта перевірки чинному законодавству.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми Р від 15.12.2015 р. № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем акцизний податок з реалізації субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами у розмірі 2695,50 грн., у тому числі 2 063,00 грн. за основним платежем та 632,50 грн. за штрафними санкціями.

Визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення і було предметом судового розгляду.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на реалізацію позивачем нафтопродуктів юридичним особам для комерційного використання обовязок із сплати акцизного податку у відповідності до приписів Податкового кодексу України був відсутній.

Однак, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Глобал-Нет», ПП «Томаківка», ТОВ «ТД «Дельта» були укладені договори поставки нафтопродуктів № ГНТДЗОГ-101014 від 10.10.2014 р., № ТДЗОГППТ-260315 від 26.03.2015 р., № ДТДЗОГ-280115 від 28.01.2015 р. відповідно, на виконання яких ТОВ ТД Запоріжоілгруп було поставлено вказаним контрагентам нафтопродукти через АЗС № 1, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Будьоного, 20, із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.

За позицією позивача, ними правомірно не включалася реалізація юридичним особам та фізичним особам-підприємцям нафтопродуктів по договорам поставки за відомостями та талонами до об'єкту оподаткування акцизним податком, оскільки така реалізація здійснюється для комерційного використання і не є об'єктом оподаткування акцизним податком у розумінні приписів підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14, підпункту 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України.

В той же час, контролюючий орган вважає, що відпуск нафтопродуктів через мережу АЗС за готівку, за відомостями із застосуванням реєстратора розрахункових операцій є розрахунковою операцією, а отже в даних правовідносинах виникають податкові зобов'язання зі сплати акцизного податку згідно з пунктом 216.9 статті 216 Податкового кодексу України.

Однією із визначних умов реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є продаж підакцизних товарів для їх особистого некомерційного використання.

Відповідно до Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, "Про затвердження форми декларації акцизного податку. Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку", затвердженого наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 14, в графі 4 додатку 6 до декларації акцизного податку зазначається вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торгівельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

Положеннями п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та ст. 42 Господарського кодексу України визначено поняття "підприємництво" та "господарська діяльність".

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Таким чином, реалізація нафтопродуктів іншим суб'єктам господарювання (юридичним особам, фізичним особам-підприємцям), створеним для заняття підприємництвом, не може вважатись особистим некомерційним використанням.

Відповідно до п. 215.1 ст. 215 ПК України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у пп. 215.3.4 п. 215.3ст. 215 ПК України (нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, а також паливо моторне альтернативне), безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування (абз.1 та 2 пп.14.1.212 п. 14.1 ст.14 ПК України).

Згідно з ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надавання йому торговельних послуг. Торговельна послуга передбачає здійснення додаткової діяльності суб'єкта господарювання в сфері роздрібної та оптової торгівлі з надання допомоги покупцям у здійсненні договору купівлі-продажу товарів, їх доставляння та використовування.

Відповідно до пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПК України базою оподаткування акцизним податком є вартість (з ПДВ) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до пп. 213.1.9 п.213.1 ст. 213 ПК України.

Таким чином, об'єктом оподаткування акцизним податком є будь-які операції з роздрібної реалізації нафтопродуктів кінцевим споживачам, при цьому, в незалежності від форми розрахунків та мети використання.

Згідно з пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів оподатковуються акцизним податком у розмірі 5 % від вартості підакцизних товарів.

Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР), а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, є дата надходження оплати за проданий товар, що передбачено п. 216.9 ст. 216 ПК України.

Відповідно до п. 216.6 ст. 216 ПК України при використанні підакцизних товарів (продукції) для власних виробничих потреб датою виникнення податкових зобов'язань є дата їх передачі для такого використання, крім використання для виробництва підакцизних товарів (продукції).

Згідно Закону № 265/95-ВР розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до п. 10 постанови КМ України «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» № 1442 від 20.12.1997 (далі - Правила № 1442) розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.

Тобто, законодавством чітко визначено можливість розрахунку за придбані у роздріб нафтопродукти як у готівковій формі, так і з використанням талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів, платіжних карток та смарт-карток (паливних карток), у зв'язку з чим доводи позивача про те, що безготівкові розрахунки юридичних осіб за придбані нафтопродукти для використання в господарській діяльності не підпадають під визначення розрахункових операцій, згідно із Законом № 265/95-ВР, оскільки при їх здійсненні відсутня дата виникнення податкового зобов'язання, є безпідставними.

В свою чергу, згідно з п. 10.3.1.1 Інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» (далі - Інструкція № 281), затвердженої спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20.05.2008 № 281/171/578/155 розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315.

При цьому, відповідно до п. 10.3.1.3 Інструкції № 281 відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою № 17-НП. У цьому ж змінному звіті АЗС має відображатися і відпуск нафтопродуктів за платіжними картками (пп. 10.3.4.2 Інструкції № 281).

Пунктом 10.3.2 Інструкції № 281 встановлено, що відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою № 16-НП.

У змінному звіті АЗС за формою № 17-НП відображаються також відпуск нафтопродуктів за відомостями (графа 9) та за талонами (графа 10). При цьому, відпуск нафтопродуктів за готівку та за платіжними картками відображаються відповідно у графах 8 та 11 змінного звіту АЗС за формою № 17-НП.

Таким чином, до графи 3 додатку 6 декларації акцизного податку мають бути внесені дані граф 8, 9, 10, 11, 12 змінного звіту АЗС за формою № 17-НП, а до графи 4 дані граф 9 (за відомостями), 10 (за талонами), 12 (за іншими документами).

Отже, колегія суддів апеляційного суду вважає, що саме при відпуску через мережу АЗС нафтопродуктів здійснюється розрахункова операція, дата якої є датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів) згідно з п. 216.9 ст. 216 ПК України.

Пунктом 2 Правил № 1442 встановлено, що роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.

Пунктами 34 та 35 цих Правил встановлено, що заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС через паливо-, масло- та газороздавальні колонки.

З вищезазначених норм вбачається, що через мережу АЗС здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів, а не оптовий, оскільки відпуск пального відбувається через паливо-, масло- та газороздавальні колонки кінцевому споживачу.

У зв'язку з вказаним, колегія суддів вважає, що поняття «господарська діяльність» та «комерційна діяльність» не є тотожними. Комерційне використання паливно-мастильних матеріалів передбачене для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, тоді як позивач здійснював саме таку роздрібну реалізацію пального на АЗС саме кінцевим споживачам.

Враховуючи підпункт 3.5 пункту 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за № 105/5296, рядок 9 розрахункового документа (назва податку, літерне позначення ставки податку, ставка податку у відсотках, сума податку) може повторюватися відповідно до кількості податкових груп, тобто не менше 6.

Отже, акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів повинен відображатись у розрахунковому документі (фіскальному чеку) як окрема податкова група.

Ставка (розмір) акцизного податку вже закладена в ціні товару пального та відображена на АЗС як ціна пального. При цьому, диференціації цін пального на АЗС для комерційного чи некомерційного (особистого) використання немає.

Через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві (пункт 2 Правил № 1442 та ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять»), а тому такі операції оподатковуються акцизним податком відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України у розмірі 5 % від вартості підакцизних товарів.

Таким чином, дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону № 265/95-ВР, через мережу АЗС, в тому числі і в безготівковій формі за допомогою паливних відомостей є датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що податкові зобов'язання зі сплати 5 % акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова) під час здійснення розрахункових операцій, у зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним, а тому позов не підлягає задоволенню.

Відповідна правова позиція викладена і в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.09.2016 року (справа № К/800/52006/15).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 липня 2016 року у справі № 808/9082/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжоілгруп» до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий:С.М. Іванов

Суддя:О.В. Головко

Суддя:А.В. Суховаров