Рішення № 62454818, 25.10.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2016

Справа №910/17008/16

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Л.К.О.» до товариства з обмеженою відповідальністю «РАДІЯ» про стягнення заборгованості у розмірі 29 614, 82 грн,

за участю представників сторін:

від позивача – не з’явилися;

від відповідача – не з’явилися;

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Л.К.О.» (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «РАДІЯ» (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 29 614, 82 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.03.2015 між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 237/к (далі по тексту – договір), згідно з умовами якого позивач зобов’язувався передати відповідачу товар, а відповідач зобов’язувався вказаний товар оплатити вчасно та в повному обсязі. Проте, відповідач зобов’язання, взяті на себе згідно з умовами договору виконав неналежним чином, товар, переданий позивачем оплатив частково.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 22 764, 29 грн, а також суму пені у розмірі 5 593, 82 грн, інфляційних втрат у розмірі 910, 57 грн та 3% річних у розмірі 346, 14 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10.10.2016.

10.10.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи та клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, за наявними в матеріалах справи документами.

10.10.2016 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2016 розгляд справи відкладено на 25.10.2016 та витребувано у сторін додаткові документи, необхідні для вирішення спору по суті.

У судове засідання, призначене на 25.10.2016 представники сторін не з’явилися, вимог ухвали суду від 10.10.2016 не виконали, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, а тому, в силу ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи належним чином.

Сторони у жодне судове засідання своїх повноважних представників не направили, обґрунтованих письмових пояснень із зазначенням поважних причин неявки представників у судові засідання до суду не подали. Також відповідач своїм правом, наданим ст. 59 ГПК України, не скористався, відзив на позов до суду не подав, а тому відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 25.10.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, судом встановлено таке.

02.03.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю «Л.К.О.» (далі по тексту – постачальник, позивач, ТОВ «Л.К.О.») та товариством з обмеженою відповідальністю «РАДІЯ» (далі по тексту – покупець, відповідач, ТОВ «РАДІЯ») був укладений договір поставки № 237/к (далі по тексту – договір) відповідно до умов якого постачальник постачає та передає у власність покупцю, а покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленнями покупця та товаросупровідною документацією. При цьому покупець не бере на себе зобов’язання за період дії даного договору купити у постачальника певну конкретну кількість товарів.

Покупець надає замовлення постачальнику на підставі специфікації, узгодженої сторонами, в якій наведено список товарів, які можуть поставлятися за цим договором, їх ціни, і яка складає невід’ємну частину цього договору. Специфікація складається за формою, наведеною в додатку № 1 до договору. Зазначені специфікації надаються покупцю в роздрукованому та електронному вигляді (п. 1.1. договору).

Згідно п. 2.1. договору товар, вказаний у специфікаціях, поставляється постачальником окремими партіями відповідно до замовлень покупця згідно цін узгодженої специфікації. Асортимент та кількість поставленого товару повинні відповідати заявленому та підтвердженому постачальником замовленню. Постачальник повинен поставляти товари вчасно у строки, вказані в замовленні за адресою відповідного супермаркету «Абсолют», яка вказана у замовленні, у відповідній кількості та належної якості, а також у відповідності до усіх інших вимог згідно з замовленням. Замовлення покупця на поставку товарів, отримані та підтверджені постачальником, вказаних у специфікації постачальника, обов’язкові для постачальника.

У відповідності до п. 2.3. договору постачальник поставляє товари разом з усією відповідною документацією (товарні, товарно-транспортні, видаткові накладні; сертифікати якості, ветеринарні сертифікати, сертифікати відповідності, гігієнічні сертифікати (висновки), інструкції з використання, гарантійні сертифікати, тощо), яка вимагається відповідно до законодавства України для роздрібної реалізації товару, а також видає покупцю податкові накладні, складені та зареєстровані згідно вимог ст. 201 ПК України.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що ціна товару визначається на підставі узгодженої та підписаної сторонами специфікації товару, що є невід’ємною частиною даного договору, і може бути змінена за попереднім узгодженням сторін шляхом підписання нової редакції специфікації.

Згідно з п. 3.4. договору по результатам кожного кварталу покупець буде готувати акти звірки взаєморозрахунків та направляти їх постачальникові. Постачальник повинен протягом одного тижня з моменту отримання акту звірки підписати його та надіслати покупцеві чи заявити письмові мотивовані зауваження.

У випадку, якщо протягом одного тижня з моменту отримання акту постачальник не передасть чи надішле покупцеві підписаний примірник, чи не заявить письмові зауваження, акт буде вважатись визнаним і узгодженим з боку постачальника.

Відповідно до п. 3.6. договору ціна товарів, суми до сплати, а також інші суми, що належить до сплати покупцем або постачальником, передбачені у цьому договорі, враховують ПДВ.

За порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує своєму контрагенту, заподіяні ним прямі збитки, у порядку, передбаченому чинним законодавством України та несе іншу відповідальність, передбачену цим договором

До таких збитків сторони відносять штрафи, інші фінансові і штрафні санкції, що були представлені покупцю до виконання з боку державних органів через відсутність необхідних документів на товар (які повинні були, але не були надані постачальником або надані в неналежному вигляді), відсутність чи неналежне виконання маркування товару, відсутність чи неналежне нанесення акцизних марок, невідповідність товару вимогам діючого законодавства України, невідповідність упаковки вкладеному товару та інші порушення, що виникли у покупця без спеціального детального огляду і вивчення порушення упаковки або іншого псування товарного виду чи проведення спеціальних експертиз. (п. 4.1. договору).

Так, позивач на підставі договору поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 25 447, 67 грн. Наведена обставина підтверджується видатковими накладними від 28.10.2015 № ВН-64630 на суму 2 373, 84 грн, № ВН-64631 на суму 2 276, 62 грн, № ВН-64632 на суму 1 850, 86 грн, № ВН-64634 на суму 3 108, 41 грн, № ВН-64635 на суму 1 712, 33 грн, від 19.02.2016 № ВН-5939 на суму 1 782, 72 грн, № ВН-5940 на суму 1 941, 84 грн, № ВН-5941 на суму 2 108, 52 грн, № ВН-5942 на суму 1 558, 80 грн, № ВН-5938 на суму 6 733, 73 грн, які підписані з боку відповідача та скріплені відбитками печаток сторін.

Проте, відповідач товар, поставлений позивачем оплатив частково у розмірі 2 683, 38 грн.

Крім того, між сторонами був складений, підписаний та скріплений печатками сторін акт звірки взаєморозрахунків за червень 2016 року відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 22 764,29 грн, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи, а оригінал оглянуто судом у судовому засіданні.

У зв’язку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 22 764, 29 грн.

Виходячи з умов договору, даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з п. 3.2. договору покупець здійснює вчасний розрахунок за товари.

Однак, сторонами у договорі не погоджено строк оплати за поставлений товар, а пункт 3.2. договору викладено наступним чином: «Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника, зазначений у п. 9.2. договору протягом _ календарних днів з дня отримання товарів в супермаркеті «Абсолют» за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені транспортні, видаткові накладні на адресу покупця, яка вказана в п. 9.2. договору та податкові накладні, складені і зареєстровані згідно вимог ст. 201 ПК України та надані покупцю згідно вимог, передбачених в преамбулі договору. Якщо постачальник не надасть транспортні, видаткові та податкові накладні вчасно, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки у наданні документів. Покупець має право не виконувати оплату за товари, якщо товарні накладні чи податкові накладні не відповідають вимогам, передбаченим законодавством, цим договором, або містять помилки, розбіжності, доки помилки чи розбіжності не будуть виправлені. Покупець має право також затримати оплату за товар без застосування до нього будь-яких санкцій у випадку наявності непогашеної заборгованості постачальника перед покупцем за надані на підставі відповідних договорів маркетингові або мерчандайзингові послуги – до моменту погашення такої заборгованості. Платіжне зобов’язання вважається виконаним покупцем після списання коштів з його банківського рахунку.»

Згідно з ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 № 14 роз’яснено, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів, що підтверджують оплату ним заборгованості перед позивачем, або спростовують доводи позивача, суду не надав. Відтак, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 22 764, 29 грн обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача суму пені у розмірі 5 593, 82 грн, інфляційних втрат у розмірі 910, 57 грн та 3% річних у розмірі 346, 14 грн.

Судом неодноразово витребовувались у позивача, зокрема, докази на підтвердження часткового виконання відповідачем зобов’язань за договором від 02.03.2016 № 237/к станом на дату подання позовної заяви (виписки з банківських рахунків з відтиском печатки банку), докази часткової оплати поставленого товару, документи, якими внесено уточнення до положень п. 3.2 договору поставки від 02.03.2016 № 237/к, докази направлення відповідачу транспортних, податкових і видаткових накладних, оформлених належним чином згідно з п. 3.2 договору.

Однак, позивач витребувані судом документи не надав, а тому у суду немає можливості встановити строк, з якого фактично починається прострочення зобов’язання відповідача перед позивачем, період нарахування штрафних санкцій у вигляді пені та відповідальності, передбаченої ст. 625 Цивільного кодексу України, а також перевірити вірність розрахунку позивача, поданого до суду.

З огляду на викладені вище обставини, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 5 593, 82 грн, інфляційних втрат у розмірі 910, 57 грн та 3% річних у розмірі 346, 14 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми у розмірі 29 614, 82 грн підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Л.К.О.» задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «РАДІЯ» (04214, м. Київ, проспект Оболонський, 52, ідентифікаційний код 39546099, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Л.К.О.» (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 35, ідентифікаційний код 37317990, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) 22 764 (двадцять дві тисячі сімсот шістдесят чотири) гривні 29 копійок суми основного боргу, судовий збір у розмірі 1 059 (одну тисячу п’ятдесят дев’ять) гривень 27 копійок.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02 листопада 2016 року.

Cуддя Я.А. Карабань