Постанова № 62453942, 19.10.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 жовтня 2016 року № 826/3430/16

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСП -Трансбуд» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АСП - Трансбуд» ( далі - позивач) з позовом ( з урахуванням уточнень) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 10.08.15р. №0002352202 та №0002342202.

Не погоджуючись з висновком податкового органу про порушення вимог податкового законодавства, позивач зазначив, що правомірно сформував податковий кредит в сумі 2 713 783 грн. за жовтень 2012 - грудень 2014 року за господарськими операціями з контрагентами на підставі належно оформлених останніми податкових накладних. Доводи відповідача про безтоварність та фіктивність господарських операцій вважає недоведеними належними документальними доказами, відтак достатніми доказами виконання господарських зобов'язань за угодами з вказаним контрагентом вважає податкові накладні, видаткові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт, платіжні доручення тощо.

Не погоджуючись з висновком податкового органу про завищення валових витрат, а відтак заниження податку на прибуток на суму 2 891 265 грн., вказує на те, що валові витрати підприємства за перевіряємий період підтверджені документами бухгалтерського та податкового обліку.

В судовому засіданні та в письмових запереченнях проти позову представник відповідача зазначив, що підставою для висновку про заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток слугував висновок перевірки, що господарські операції по придбанню та поставці товарів ( матеріали будівельного призначення) та наданню послуг (рекламних, будівельних) з контрагентами є безтоварними, фіктивними та вчинені виключно з метою отримати податкову вигоду без здійснення реальної господарської операції, шляхом придбання фіктивного товару (послуг) та створення штучного податкового кредиту.

З урахуванням ч. 6 ст. 128 КАС України, а також враховуючи думку сторін, суд прийшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Як свідчать обставини справи, з 30.06.15р. по 17.07.15р. ДПІ у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «АСП - Трансбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.12р. по 31.12.14р., та іншого законодавства за період з 01.10.12р. по 31.12.14р., за результатами якої складено акт від 24.07.15р. №3960/26-52-22-02-11.

Як вбачається із акту, перевіркою встановлено порушення ТОВ «АСП - Трансбуд» п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ в сумі 2 713 783 грн., в тому числі за листопад 2012 року в сумі 165 192 грн., за грудень 2012 року в сумі 1 833 403 грн., за березень 2013 року в сумі 331 324 грн., за квітень 2013 року в сумі 10 000 грн., за травень 2013 року в сумі 181 232 грн., за червень 2013 року в сумі 27 066 грн., за липень 2013 року в сумі 66 583 грн., за жовтень 2013 року в сумі 989 983 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139 ст. 139 ПК України, в результаті чого товариством занижено податок на прибуток на загальну суму 2 891 265 грн., у тому числі за 4 квартал 2012 року в сумі 2 489 151 грн., за 2013 рік в сумі 402 114 грн.

На підставі вказаного акту, ДПІ винесено податкові повідомлення - рішення від 10.08.15р. :

№0002352202, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 3 392 228, 75 грн., з яких 2 713 783 грн. за основним платежем та 678 445, 75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№0002342202, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3 614 081, 25 грн., з яких 2 891 265 грн за основним платежем та 722 816, 25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За наслідками процедури адміністративного оскарження, податкові повідомлення - рішення залишені без змін.

Правомірність винесених податкових повідомлень - рішень є предметом даного розгляду.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено перевіркою, між ТОВ «АСП - Трансбуд» (підрядник) та ТОВ «Пайнер» (субпідрядник) укладено договір на виконання будівельно - монтажних робіт від 25.09.12р. б/н, за умовами якого субпідрядник зобов'язується виконати своїми силами і засобами відповідно до проектно - кошторисної документації будівельно - монтажні роботи по реконструкції та ремонту корпусу для розміщення епідеміологічних та інфекційних підрозділів на території інституту Л.В. Громашевського (м. Київ, вул. Амосова, 5); початок робіт - 01.10.12р., закінчення робіт - 31.12.12р. Вартість виконаних робіт субпідрядником визначається виходячи з обсягу виконаних робіт відповідно до актів приймання - здачі виконаних робіт ( форми КБ - 2В) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3).

Під час перевірки позивачем надано перевіряючим акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) (9-11 сторінка акту перевірки) та податкові накладні (сторінка 40-47 акту перевірки).

Суми ПДВ по вказаним податковим накладним включено позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2012 року в загальній сумі 1 801 437 грн.

В акті зазначено, що під час перевірки не було надано акти приймання - здачі виконаних робіт по формі КБ-2В та довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі КБ-3, які б підтверджували факт виконання ТОВ «Пайнер» вищезазначених субпідрядних робіт для ТОВ «АСП - Трансбуд».

Суми ПДВ, сплачені позивачем в ціні послуг за вказаним договором, включені останнім до складу податкового кредиту за відповідний період.

Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, відповідно до частин четвертої та п'ятої цієї статті на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Отже, розглядаючи справу про правомірність винесених податкових повідомлень - рішень, суд не обмежується доводами податкового органу, викладеними в акті перевірки, а також доказами, які лягли в його основу.

Під час розгляду справи, позивачем долучено до матеріалів справи акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за жовтень - грудень 2012 року, з яких вбачається найменування виконаних робіт, обґрунтування (шифр і № позиції нормативу), одиниця виміру, кількість, поточна ціна (яка включає заробітну плату, експлуатацію машин та механізмів, у тому числі заробітна плата машиністів), суму витрат на виконані роботи, витрати праці робітників - будівельників на обсяг робіт, люд. -год. (т. 1 а.с. 181-249, т. 2 а.с. 1-224. Крім того, позивачем долучено довідки про вартість виконаних будівельних робіт зав формою КБ-3 за жовтень - грудень 2012 року (т. 2 а.с. 225-250, т. 3 а.с. 1-49).

Перевіркою встановлено, що 25.09.12р. між ТОВ «АСП- Трансбуд» (покупець) та ТОВ «Пайнер» (продавець) укладено договір б/н на купівлю - продаж будівельних матеріалів, у відповідності до якого продавець на підставі заявки покупця зобов'язується передати у власність покупця матеріали будівельного призначення, а саме матеріали, асортимент, кількість, ціна яких визначена в рахунках - фактурах до договору, що надані продавцем та являють собою невід'ємну частину даного договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Під час перевірки податковому органу надано видаткові накладні (12-14 сторінки акту перевірки); всього поставлено будівельних матеріалів на суму 2 419 713, 70 грн., в тому числі ПДВ 403 285, 52 грн.

Перевіркою встановлено укладення між позивачем (замовник) та ТОВ «Пайнер» (виконавець) договору на надання послуг оренди будівельних машин та устаткування (спецтехніки) від 25.09.12р. б/н (т. 1 а.с. 116-119).

Додатком 31 до договору сторонами визначено перелік техніки, яка надається в оренду.

Акти здачі - прийняття робіт, підписані сторонами під час виконання договору, були надані під час перевірки (перелік на 15-19 сторінці акту перевірки) та долучені позивачем до матеріалів справи.

Крім того, позивачем долучені до матеріалів справи копії видаткових накладних та та рахунки на оплату за господарськими операціями з вищезгаданим контрагентом.

Разом з тим, податковий орган дійшов висновку про безтоварність та фіктивність вказаних господарських операцій, посилаючись на інформацію з Інформаційної системи «Податковий блок» та інформації, наявної в органі ДФС.

Так, в акті перевірки зазначено, що на ТОВ «Пайнер» рахується 1особа; податкові накладні не зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних; в ході проведення аналізу податкової звітності ТОВ «Пайнер» встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Отже, податковий орган дійшов висновку про неможливість здійснення операцій, задекларованих у податковій звітності ТОВ «Пайнер».

Як вбачається із акту, перевіркою встановлено, що в періоді з 01.02.13р. по 31.03.13р. ТОВ «АСП - Трансбуд» мало господарські відносини з ТОВ «Трейд Лайн М»; на підставі укладених договорів, актів виконаних робіт та податкових накладних, наданих для перевірки, перевіряючими встановлено, що загальна вартість виконаних робіт становить 1 199 985, 98 грн., в тому числі ПДВ 199 997,66 грн.

Так, 01.02.13р. між позивачем (замовник) та ТОВ «Трейд -Лайн М» укладено договір підряду, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати роботи за завданням підрядника по заміні вікон та вітражів приймального відділення Олександрівської клінічної лікарні м. Києва. До перевірки надано: акти приймання будівельних робіт КБ2, підсумкову відомість ресурсів, довідки про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3) (стр. 20 акту перевірки).

Розрахунки за виконані будівельні роботи проводилися в безготівковій формі, відповідно до карток бухгалтерських рахунків по рахунку 631 «Розрахунки із вітчизняними постачальниками» кредиторська заборгованість ТОВ «Трейд Лайн М» відсутня.

Суми ПДВ за податковими накладними від 31.03.13р. №15022 та №15021 включено позивачем до складу податкового кредиту за березень 2013 року у загальній сумі 199 997,66 грн.

Разом з тим, перевіркою встановлено, що кількість працюючих на даному підприємстві 1 особа, а для виконання встановлених договором робіт необхідно було задіяти не менше 36 осіб, крім того, договором не передбачено залучення підрядником інших субпідрядників для виконання робіт.

Перевіркою встановлено господарські відносини ТОВ «АСП - Трансбуд» в перевіряємому періоді з ТОВ «В.М.Г.», зокрема, за договором №486 від 01.10.12р. (т. 1а.с. 135-139).

Акти здачі - прийняття робіт були надані під час перевірки (22 сторінка акту перевірки).

ТОВ «В.Г.М.» офомлено на адресу ТОВ «АСП - Трансбуд» податкові накладні ( сторінка 56-57 акту перевірки) на загальну суму 1 087 391, 28 грн., в тому числі ПДВ - 181 231, 88 грн.; сума ПДВ включена позивачем до складу податкового кредиту за травень 2013 року.

Висновок податкового органу про фіктивність вказаної господарської операції ґрунтується на інформації, викладеної в акті перевірки від 27.03.14р. №191/05-64-15-01/38355533 щодо відсутності ТОВ «В.Г.М.» за юридичною адресою.

Перевіркою встановлено, що в перевіряємому періоді між позивачем (Покупець) та ТОВ «Белат» (Продавець) було укладено договір на постачання матеріалів будівельного призначення від 07.11.11р. б/н, за умовами якого продавець на підставі заявки покупця зобов'язується передати у власність покупця матеріали будівельного призначення , а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах договору.

До перевірки було надано видаткові накладні (сторінки 25-26 акту перевірки).

Позивачем долучено до матеріалів справи рахунки - фактури, податкові накладні, платіжні доручення.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Белат» було виписано на адресу ТОВ «АСП - Трансбуд» податкові накладні (сторінка 53-54 акту перевірки).

Суми ПДВ за вказаними податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту за відповідні звітні періоди в загальній сумі 184 769, 11 грн.

Перевіркою встановлено, господарські відносини позивача з ТОВ «Київкапіталбуд» у перевіряємому періоді.

Так, 03.12.11р. між ТОВ «Київкапіталбуд» (продавець) та ТОВ «АСП - Трансбуд» (покупець) укладено договір про постачання матеріалів будівельного призначення (т. 1 а.с. 141-143).

Суми ПДВ за податковими накладними від 31.12.12р. №1801 та від 30.11.12р. №10003 в загальній сумі 3 084, 13 грн. віднесено позивачем до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів.

Позивачем долучено до матеріалів справи видаткові накладні, рахунок - фактуру, платіжні доручення.

Перевіркою встановлені господарські відносини позивача з ТОВ «Торг Консар», зокрема, між сторонами було укладено договір на постачання матеріалів будівельного призначення» від 25.05.13р. б/н на загальну суму 1 199 985, 98 грн., в тому числі ПДВ 199 997,66 грн.

До перевірки були надані видаткові накладні (сторінка 26-27 акту перевірки) та податкові накладні (сторінка 49-50 акту перевірки).

Суми ПДВ по зазначеним податковим накладним включено позивачем до складу податкового кредиту за червень, липень, жовтень 20013 року у загальній сумі 192 631, 70 грн.

Позивачем долучено до матеріалів справи видаткові накладні, рахунки на оплату.

Разом з тим, податковий орган дійшов висновку про безтоварність вказаних господарських операцій з ТОВ «Белат», ТОВ «Київкапіталбуд», ТОВ «Торг Консар», оскільки за інформаційними даними податкового органу товариства товар не придбавали, крім того обмежені людськими та матеріально - технічними ресурсами, що унеможливлює здійснення фінансово - господарської діяльності.

Перевіркою встановлено, господарські відносини позивача з ТОВ «Сібол» у перевіряємому періоді.

Так, ТОВ «Сібол» (продавець) та ТОВ «АСП - Трансбуд» (покупець) укладено договір про постачання матеріалів будівельного призначення.

Суми ПДВ за податковими накладними в загальній сумі 192 631,70 грн. віднесено позивачем до складу податкового кредиту за березень 2013 року.

Позивачем долучено до матеріалів справи видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення.

Висновок податкового органу про фіктивність та безтоварність вказаної господарської операції ґрунтується на аналізі звітності ТОВ «Сібол»; так податковим органом встановлено факт формування податкових зобов'язань по операціях з підміни товарів (робіт, послуг), що свідчить, на думку відповідача, про відсутність фактичного здійснення постачання товару (послуг) та формування підприємствами штучного податкового кредиту на користь третіх осіб.

Крім того, відповідач посилається на наявність кримінального провадження щодо службових осіб ТОВ «Сібол».

Відносини, що виникають у сфері справляння податків та зборів врегульовано Податковим кодексом України; положення якого застосовуються в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі ст. 1 цього Закону господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно зі ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Господарська операція пов'язана з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Тобто, господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Податковий орган в акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, вказаних в первинних документах, а також не зазначав про їх невідповідність вимогам чинного податкового законодавства. В обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність та фіктивність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються лише на зібраній інформації з інформаційних систем ДФС щодо контрагентів позивача, а не аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагентів.

Матеріалами справи підтверджується та встановлено в акті перевірки формування позивачем податкового кредиту та валових витрат спірного періоду на підставі належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, що за своєю формою та змістом відповідають ст. 201 ПК України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та містять всі обов'язкові реквізити.

Так, під час розгляду справи позивачем долучено до матеріалів справи, зокрема, акти приймання - здачі виконаних робіт за формою КБ-2В та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3, в яких розкрито обсяг та зміст наданих ТОВ «Пайнер» послуг, їх вартість та одиницю виміру, які оформлені у відповідності до норм закону. Отже, доводи податкового органу про відсутність у первинних документах інформації про конкретно надані послуги (обсяг і зміст проведеної господарської операції) - не заслуговують на увагу.

Як і не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо неможливості певними контрагентами позивача виконати роботи чи надати послуги у зв'язку з відсутністю персоналу, оскільки сама по собі ця обставина не може свідчити про фіктивний характер операцій та повинна бути досліджена в сукупності з усіма доказами та первинними документами, наявними у позивача, крім того, на виконання договорів підряду контрагентами позивача могли бути укладені договори субпідряду або залучено найманих працівників; вказані обставини не були перевірені податковим органом при перевірці.

В акті перевірки податковий орган вказує, окрім іншого, що деякими контрагентами позивача не було зареєстровано в ЄДРПН податкові накладні.

Відповідно до п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить, зокрема, понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

Отже, діюче на момент виникнення спірних правовідносин законодавство, надає платнику податку право не вносити до реєстру податкові накладні з сумою податку до 10 000 грн., а відсутність факту реєстрації таких накладних не позбавляє покупця права на включення сум ПДВ до податкового кредиту відповідного періоду.

Крім того, невиконання контрагентом платника своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету має негативні наслідки лише щодо цієї особи і платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

Варто також зазначити, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків (зокрема, у вигляді позбавлення його права на податковий кредит) внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Позиція суду з цього питання узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, який в ухвалі від 17.08.16р. по справі № К/800/13114/16 зазначив, що у разі якщо податковий орган доведе узгодженість дій між платником та його контрагентом, які свідчать про здійснення операцій без наміру створити відповідні цим операціям правові наслідки з метою отримати податкову вигоду, або що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, то право платника на податковий кредит не можна вважати законним.

Досліджені в сукупності первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю контрагента, свідчать про реальність господарських операцій, вчинених позивачем для провадження господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку .

Щодо посилань податкового органу на наявність кримінального провадження щодо фіктивного підприємництва керівника та головного бухгалтера в одній особі одного з контрагентів позивача - ТОВ «Сібол», то суд зазначає, що результати оперативно-розшукових заходів в рамках кримінальної справи не є доказами, а лише відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом. А відтак отримана у ході досудового слідства про кримінальній справі інформація, на яку посилається ДПІ як на додаткове обґрунтування своїх доводів про недобросовісність учасників спірних правочинів, не може сама по собі вважатися такою, що підтверджує чи спростовує конкретні факти.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні судові рішення про притягнення до відповідальності осіб за фактами вчинення злочинів за результатами порушення кримінальних справ за ознаками злочинів передбачених частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 254 КАС України, ПК України, ст. 9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" , Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АСП - Трансбуд» - задовольнити .

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві 10.08.15р. :

- №0002352202, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 3 392 228, 75 грн., з яких 2 713 783 грн. за основним платежем та 678 445, 75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0002342202, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3 614 081, 25 грн., з яких 2 891 265 грн за основним платежем та 722 816, 25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСП - Трансбуд» (код ЄДРПОУ 35393403), понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 105 214, 67 грн. (сто п'ять тисяч двісті чотирнадцять гривень шістдесят сім копійок) за платіжним дорученням №813 від 16.02.16р. на суму 105 214, 67 грн.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур