Постанова № 62453683, 11.10.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року о 15 год. 20 хв.Справа № 808/2504/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Батигіна О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжполімерресурси», м.Запоріжжя

до: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, м. Запоріжжя,

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжполімерресурси» (надалі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (надалі - відповідач), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області №00023408301201 від 31.03.2016 про застосування до позивача штрафу за платежем податок на додану вартість у сумі 26 007 грн. 59 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем укладено договір про визнання електронних документів, однак в період з 01.02.2016 по 18.02.2016 направлені позивачем у вигляді електронного документа податкові накладні до Єдиного реєстру податкових накладних не були прийняті, при цьому на електронних квитанціях генерується повідомлення «можливо розірвано договір». Вважає, що відповідачем незаконно було заблоковано подання ТОВ «Запоріжполімерресурси» електронної звітності та реєстрації податкових накладних. У зв'язку із зазначеним вважає прийняте відповідачем податкове повідомлення - рішення, яким застосовано до позивача штраф у сумі 26 007 грн. 59 коп. незаконним.

Від представника позивача надійшло письмове клопотання (вх. №29143 від 11.10.2016) про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги просить задовольнити.

Причини неявки у судове засідання представника відповідача суду не відомі. Проти задоволення позову заперечує у повному обсязі з підстав зазначених у письмових запереченнях (вх. №25949 від 08.09.2016).

Заперечення відповідача обґрунтовані тим, що за результатом проведеної працівниками територіального органу ДФС камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ та даних Єдиного реєстру податкових накладних позивача за січень 2016 року, за результатами якої складено Акт від 17.03.2016 №189/08-30-12-01/36977142, встановлено порушення вимог п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме позивачем несвоєчасно зареєстровано в ЄДРПН податкові накладні, що підлягають наданню покупцям - платникам податків на загальну суму ПДВ 260075 грн. 91 коп. вважає спірне податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте відповідно до норм діючого законодавства. Просить відмовити позивачу у задоволенні позову.

За приписами ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжполімерресурси» зареєстроване як юридична особа 15.02.2010 за адресою: м.Запоріжжя, вул.Тимірязєва, буд. 254 та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДМОЛ» та Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області укладено договір від 29.12.2015 №291220151 (а.с. 39-41) про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних, складених платником податку до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатом якої складено Акт від 17.03.2016 №189/08-30-12-01/36977142 (а.с. 18-19).

В ході перевірки встановлено порушення п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме платником податку на додану вартість несвоєчасно зареєстровано податкові накладні, складені платником податку до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних на адресу покупця ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» від 31.01.2016 №1, №2, №3, №4. Так, граничний термін реєстрації податкових накладних 15.02.2016, а фактична реєстрація податкових накладних відбулась 19.02.2016 року.

На підставі Акту перевірки від 17.03.2016 №189/08-30-12-01/36977142 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 31.03.2016 №00023408301201, яким застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 26 007 грн. 59 коп. за платежем податок на додану вартість (а.с. 16).

За результатом адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, рішенням Головного управління ДФС у Запорізькій області від 08.06.2016 №1908/10/08-01-10-01-13 та рішенням ДФС України від 16.08.2016 №17706/6/99-99-11-03-01-25 позивачу відмовлено у задоволенні скарги, а податкове повідомлення - рішення від 31.03.2016 №00023408301201 залишено без змін.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 31.03.2016 №00023408301201, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Приписами пункту 201.10 Податкового кодексу України (далі - ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

На підставі Закону України від 28.12.2015 №71- VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» запроваджено систему електронного адміністрування ПДВ- з 1 січня до 1 липня 2015 року - у текстовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Відповідно до п. 200-1.1 ПК України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Отже, всі суми податку на додану вартість та інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, автоматично обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. При цьому, ДФС обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Згідно із пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Відповідно до пункту 8 Порядку №1246, для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Пунктом 9 Порядку №1246 визначено причини відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації: наявність помилок під час заповнення податкової накладної; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України .

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233 (далі - Інструкція №233), дія якої поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

За визначенням п.1 Інструкції №233, податкова звітність - документи, які відповідно до законодавства подаються платниками податків до органів ДПС і на підставі яких здійснюються нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу); податковий документ в електронному вигляді - податкова звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інші звітні податкові документи, інформація в яких зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

За приписами п. 5 розділу ІІІ Інструкції №233 платник податків: отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Запоріжполімерресурси» направлені засобами електронного документообігу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: від 31.01.2016 №1, від 31.01.2016 №2, від 31.01.2016 №3, від 31.01.2016 №4.

Матеріалами справи підтверджена неодноразова спроба позивача у період з 09.02.2016 по 15.02.2016 здійснити реєстрацію зазначених в Акті податкових накладних, проте податкові накладні не прийняті до реєстрації із зазначенням причин неприйняття як: «можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності», про що складено квитанції №1 (а.с. 29-31, 33, 35-36).

При цьому при повторному направленні позивачем Договору про визнання електронних документів отримано 09.02.2016 та 12.02.2016 відповідь від Центрального порталу приймання звітності ДФС України про існування дійсного договору (а.с. 42).

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що жодних відомостей про розірвання договору на адресу позивача не надходило.

Також, як свідчать матеріали справи ТОВ «Запоріжполімерресурси» звернулося до Головного управління ДФС України у Запорізькій області із скаргами від 12.02.2016 №12/01 та №12/02 на незаконні дії посадових осіб ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя щодо створення перешкод для прийняття електронних податкових документів.

Листом ГУ ДФС у Запорізькій області від 11.03.2016 №778/10/08-01-08-00-09 (а.с.26) повідомлено лише про відновлення можливості надання податкової звітності засобами телекомунікаційного зв'язку та реєстрації податкових накладних у ЄРПН починаючи з 18.02.2016.

У свою чергу Листом ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя від 31.03.2016 №5994/10/08-30-08-50 (а.с. 27-28) податковий орган пояснив, що посадовими особами підприємства згідно договору про визнання електронних документів №291220151 від 29.12.2015 зазначено адресу: м.Запоріжжя, вул. Тимірязєва, буд. 254. У зв'язку з встановленням ризиків при формуванні ТОВ «Запоріжполімерресурси» податкового кредиту за грудень 2015 року на суму 71,2 тис. грн. від контрагента ТОВ «ТБС І К» (код ЄДРПОУ), керуючись нормами ст. 72, ст.. 73, ст. 74 ПК України та відповідно до пп.16.1.5, пп.16.1.7, п.16.1 ст. 16, пп.20.1.2 п. 20.1 ст. 20, пп.73.3 ст. 73, пп.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, фахівцями ДПІ у Шевченківському районі було складено лист від 27.01.2016 №1753/10/08-30-15-03 і здійснено вихід за вказаною в договорі адресою. При здійсненні виходу було встановлено, що за юридичною адресою підприємства: м.Запоріжжя, вул. Тимірязєва, буд. 254, платник податків не знаходиться (акт перевірки місцезнаходження підприємства від 27.01.2016 №10/15-03). До оперативного управління ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя було направлено «Запит на встановлення місцезнаходження» ТОВ «Запоріжполімерресурси» від 27.01.2016 №10. Внаслідок зазначеного, договір про визнання електронних документів №291220151 від 29.12.2015 відповідно п.4 розділу 6 додатку 1 «Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку» був розірваний за ініціативою ДПІ у Шевченківському районі, про що підприємство ТОВ «Запоріжполімерресурси» 09.02.2016 та 13.02.2016 було повідомлено засобами телекомунікаційного зв'язку шляхом надіслання квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. Станом на поточну дату між ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя та ТОВ «Запоріжполімерресурси» наявний чинний Договір про визнання електронних документів, що дає змогу підприємству надавати звітність засобами телекомунікаційного зв'язку та реєструвати податкові накладні у ЄДПН, за умови дотримання інших вимог чинного законодавства.

Вказаною Інструкцією №233 затверджено текст Примірного договору про визнання електронних документів.

У відповідності до розділу 6 цього Примірного договору орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації. У разі припинення дії Договору надісланий Платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з договору про визнання електронних документів цей договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі.

У відповідності до умов примірного договору про визнання електронних документів, у спірних відносинах такими випадками можуть бути лише ненадання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або зміна позивачем місця реєстрації.

Відповідно до п.45.2 ст.45 ПК України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з ч. 1 ст.16, ч. 1, 3 ст.18 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, єдиним належним доказом зміни юридичною особою місцезнаходження є дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР).

Відповідачем таких даних суду не надано.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими посилання податкового органу на результати проведеної перевірки працівниками органу ДФС за висновками якої «місцезнаходження ТОВ «Запоріжполімерресурси» за вказаною адресою реєстрації не встановлено.

Відсутність юридичної особи за місцезнаходженням не є зміною місця реєстрації, оскільки зміна місця реєстрації юридичної особи підтверджуються лише внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідного запису, який в даному випадку відсутній.

На думку суду, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості та правомірності розірвання відповідачем в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів № 291220151 від 29.12.2015 укладеного з позивачем.

Отже, відповідачем безпідставно було розірвано договір про визнання електронних документів № 291220151 від 29.12.2015 укладеного з ТОВ «Запоріжполімерресурси».

Також, слід зазначити, що у відповідності до п.201.10 ст. 201 ПК України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Відповідно до п.10 Порядку №1246 датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, оскільки товариство своєчасно виконало всі передбачені законом вимоги щодо здійснення реєстрації податкових накладних, тоді як несвоєчасна їх реєстрація виникла виключно через протиправні дії податкового органу щодо розірвання договору про визнання електронної звітності в односторонньому порядку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, правомірності прийнятого рішення належним чином не довів.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Отже, матеріалами справи доведена відсутність порушення з боку позивача п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а тому у відповідача відсутні підстави для застосування до ТОВ «Запоріжполімерресурси» штрафу у сумі 26 007 грн. 59 коп.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжполімерресурси».

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області №00023408301201 від 31.03.2016 про застосування до ТОВ «Запоріжполімерресурси» штрафу за платежем податок на додану вартість у сумі 26 007 грн. 59 коп.

Присудити на користь ТОВ «Запоріжполімерресурси» суму судового збору 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Стрельнікова