Ухвала суду № 62453216, 31.10.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

31 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Волкова О.Ф., Кривенди О.В., -

розглянувши заяву державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 22 вересня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» до ДПІ, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ),

встановила:

Вищий адміністративний суд України від 22 вересня 2015 року скасував постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з бюджету з відшкодування ПДВ та постановив нове рішення про задоволення позовних вимог. У решті судові рішення залишив без змін.

Не погодившись з постановою Вищого адміністративного суду України, ДПІ подало заяву про її перегляд Верховним Судом України з установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України

(далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах пунктів 198.1, 198.2 статті 198, пунктів 200.1, 200.4, 200.7, 200.10, 200.11, 200.12, 200.13, 200.14, 200.23 статті 200, пунктів 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК), частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» що, на думку заявника, підтверджується рішеннями суду касаційної інстанції від 14, 29 вересня 2016 року (справи №№ К/9991/30367/12, К/800/11189/14 відповідно).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

Верховний Суд України вже вирішував питання усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом зазначених положень законодавства про стягнення заборгованості з бюджету з відшкодування ПДВ, передбачених пунктами 200.7, 200.10, 200.11, 200.12, 200.13, 200.23 статті 200 ПК, зокрема, у постанові від 3 червня 2014 року (справа № 21-131а14) вказав наступне.

У разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 ПК вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Протягом п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

У заяві про перегляд не наведено суджень і аргументів про наявність підстав, які давали право касаційному суду відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року, на яке також робиться посилання як на приклад неоднаковості у правозастосуванні, випливає, що в основі цього рішення лежить посилання на конкретні фактичні обставини, які залежно від їх повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення, були оцінені як такі, що при наданні податковому органу всіх належних чином оформлених документів первинного бухгалтерського обліку не може бути підставою для отримання податкової вигоди за безтоварними операціями.

З викладеного можна підсумувати, що заява не містить обґрунтування про наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, яке зумовлює необхідність перегляду справи Верховним Судом України.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» до ДПІ, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 вересня 2015 року.

Суддя-доповідачМ.І. Гриців

Судді:О.Ф. Волков

О.В. Кривенда