Ухвала суду № 62453033, 02.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/13958/2016 Головуючий у суді першої інстанції - Антонова Н.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції - ОніщукМ.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючий суддя Оніщук М.І.,

судді Українець Л.Д., Шебуєва В.А.,

секретар Майданець К.В.,

за участю:

представника заявника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року про відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» про видачу виконавчого листа на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 26.09.2016 відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «СБЕРБАНК» про видачу виконавчого листа на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором.

В апеляційній скарзі ПАТ «СБЕРБАНК», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нову про задоволення заяви. Вказує, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого та безпідставного висновку про те, що третейський суд ухвалив рішення у справі, яка йому не підвідомча.

В судовому засіданні представник заявника підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представника заявника, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення суду, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з того, що справа у якій ухвалено рішення третейським судом не була йому підвідомча, а отже відсутні підстави для видачі виконавчого листа на примусове виконання такого рішення.

Вказаний висновок суду є законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається і вірно встановлено судом, що 24.10.2013 між ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» (кредитор) та ОСОБА_4 (поручитель) укладено Договір поруки, з подальшим внесенням до нього змін, згідно якого поручитель прийняла на себе зобов'язання відповідати за виконання ПП «Фірма «Фармацея» Договору про відкриття кредитної лінії номер 27-Н/13/66/КЛ-КБ, укладеного 24.10.2013 року, з усіма змінами і доповненнями до нього.

Рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 22.02.2016 у справі № 209/16 за позовом ПАТ «Сбербанк» до ОСОБА_4, третя особа: ПП «Фірма Фармацея» про стягнення заборгованості, задоволені позовні вимоги ПАТ «Сбербанк» та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Сбербанк» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 27-Н/13/66/КЛ-КБ від 24.10.2013 у сумі 5 851 308,70 грн., а також витрати по сплаті третейського збору у сумі 25 500,00 грн.

Порядок та підстави видачі виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів визначено главою 2 розділу VІІ-1 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 389-7 ЦПК України питання видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду.

Відповідно до ст. 389-10 ЦПК України суд відмовляє у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу виконавчого листа рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого листа, а причини його пропуску не визнані судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Статтею 5 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про третейські суди», третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Статтею 6 Закону України «Про третейські суди» визначено категорії справ, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, розгляд яких заборонений третейськими судами.

Законом України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» частину першу статті 6 Закону України «Про третейські суди» доповнено пунктом 14, згідно якого третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Зазначений Закон набрав чинності 12 березня 2011 року.

Рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» ухвалено22.02.2016, тобто після внесення зазначених змін до Закону.

Суд першої інстанції вирішуючи питання щодо підстав для видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, обґрунтовано виходив з того, що рішення третейського суду, яке пред'явлено до компетентного суду для примусового виконання, ухвалено після внесення вищевказаних змін до Закону, і виходячи з характеру спірних відносин, що були предметом спору у третейському суді та стосуються стягнення заборгованості за кредитним договором, ці відносини регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», а тому вирішена третейським судом справа не була йому підвідомча в силу положень п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.09.2015 у справі № 6-856цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції.

Доводи апеляційної скарги про те, що позов пред'явлено до поручителя, а тому він не є спором щодо захисту прав позивачів, не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки дані спірні правовідносини (стягнення кредитної заборгованості з поручителя) є похідними і пов'язані з укладенням кредитного договору і його належним виконанням (забезпечення виконання кредитного договору), а тому і цей спір за позовом банку до поручителя про стягнення заборгованості за кредитним договором відноситься до спору щодо захисту прав споживачів послуг банку.

За таких обставин суд першої інстанції, встановивши, що спір, який виник між сторонами, є спором щодо захисту прав споживачів, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, оскільки справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.

Отже, оскільки при апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування ухвали суду, в справі не виявлено, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення ухвали суду без змін.

Відповідно до п. 1 ст. 312 ЦПК України, підставами для відхилення скарги на ухвалу суду першої інстанції і залишення ухвали без змін є постановлення судом першої інстанції ухвали з додержанням вимог закону.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення ухвали суду без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» - відхилити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року про відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Оніщук

Судді Л.Д. Українець

В.А.Шебуєва