Ухвала суду № 62452933, 27.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого: Соколової В.В.

суддів: Борисової О.В., Ратнікової В.М.

при секретарі Дука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 13.07.2016 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И Л А

У липні 2015 року позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що з 20.04.2007 вона перебувала у шлюбі з відповідачем. Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 11.07.2014 шлюб між нею та відповідачем розірвано. У шлюбі у сторін народилась донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з позивачем і перебуває на її утриманні. У серпні 2014 року позивач з дочкою вимушені були залишити м. Донецьк з причин артилерійських обстрілів міста і на сьогодні проживають як переселенці у м. Києві. Відповідач проживає окремо, матеріальну допомогу на утримання дитини не надає. Позивач вважає, що ОСОБА_1 має нерегулярний дохід, а тому просила стягнути з нього на її користь аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 800 гривень щомісячно на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 13.07.2016 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 800 гривень щомісячно, починаючи з 06.07.2015 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 243 гривні 60 копійок.

Справа № 758/7905/15-ц № апеляційного провадження:№ 22-ц/796/11686/2016Головуючий у суді першої інстанції: Неганова Н.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, посилаючись на те, що судом були порушені норми матеріального і процесуального права, неправильно оцінені докази, а тому рішення суду підлягає скасуванню. Вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необгрунтованим, таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, так як позивачем не надано до суду жодного доказу на підтвердження того, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, або інші види доходу, як зазначено у ст.184 СК України. Разом з цим, відповідач вказує, що ним були надані до суду докази на підтвердження того, що він не має ніякого доходу та сам потребує допомоги держави. Крім того, вказує, що суд першої інстанції не врахував обставини, передбачені положеннями ст. 182 СК України, а саме стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів. Також зазначає, що судом не взято до уваги пояснення відповідача та наявні в матеріалах справи докази відносно того, що дитина має все необхідне, перебуває під постійною опікою відповідача, а тому додаткової грошової допомоги через позивача не потребує.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні відповідач підтримав апеляційну скаргу, та просив про її задоволення.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст.141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, в тому числі і щодо її утримання.

Перевіряючи обставини справи апеляційним судом встановлено, що 20.04.2007 між ОСОБА_1 і ОСОБА_6 у відділі реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції м. Донецька було зареєстровано шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів 20.04.2007 зроблено відповідний запис за № 167 (а.с.3).

У шлюбі у сторін народилась донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4). Дитина проживає разом з матір'ю і знаходиться на її утриманні, що підтверджується довідкою від 16.10.2014 №300700120 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції (а.с.8). Вказане також не заперечувалось сторонами в ході розгляду справи. Відповідач проживає окремо, матеріальну допомогу на утримання дитини не надає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із матеріального становища кожної із сторін, врахувавши прожитковий мінімум на дітей відповідного віку з розрахунку на місяць що передбачений ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», а також з обов'язку батьків утримувати своїх дітей.

Колегія суддів вважає, що такі висновки відповідають встановленим фактам, обставинам справи та ґрунтуються на вимогах закону.

Згідно зі ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із ч. 1 ст. 184 СК України та роз'яснень, викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2016 року - 1455 гривень, з 1 травня - 1531 гривня, з 1 грудня - 1637 гривень.

Доводи відповідача про те, що судом в порушення вимог ст. 182 СК України не з'ясовано його матеріальне становище та стан його здоров'я, оскільки він є хворою людиною, має багато захворювань, у зв'язку не може влаштуватися на роботу, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки судом першої інстанції в мотивувальній частині рішення надана належна оцінка вказаним доводам відповідача. А відсутність місця роботи відповідача не є підставою для звільнення чи відстрочення його обов'язку по утриманню дитини.

Посилання відповідача на надання допомоги своєму хворому сину від першого шлюбу Іллі, який був поранений в м. Маріуполі, як на підставу звільнення від сплати аліментів аліменти, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідачем надано лише одну квитанцію про перерахування сину 200 гривень в січні 2016 року (а.с.139).

Доводи відповідача про те, що судом не було враховано те, що він сам потребує додаткової матеріальної допомоги, оскільки є переселенцем, а тому наявних у нього коштів недостатньо для сплати аліментів є необгрунтованими, оскільки судом визначено такий розмір аліментів, який є можливим для сплати і мінімально необхідним для утримання неповнолітньої дитини.

Визначаючи розмір аліментів у 800 грн., суд першої інстанції правильно керувався вимогами вищезазначених норм та виходив з матеріального становища та стану здоров'я відповідача у справі та дитини.

Доводи апеляційної скарги на те, що суд прийшов до неправильних висновків, порушив норми матеріального та процесуального права, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки відповідними доказами не підтверджені, апеляційна скарга відповідача за своїм змістом є викладом обставин справи, що були предметом дослідження в судовому засіданні суду першої інстанції і суд дав їм належну оцінку, правильно визнав їх необґрунтованими, а тому вони не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення суду.

Отже, суд повно і об'єктивно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким дав належну правову оцінку. Оскаржуване рішення постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 13.07.2016 - залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: