Ухвала суду № 62451956, 26.10.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5048/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Комлева О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів Фальчука В.П., Кравця Ю.І.

при секретарі Ліснік Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 на рішення Южного міського суду Одеської області від 13 травня 2016 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання договору відступлення прав вимоги та договору про передачу прав за договорами забезпечення частково недійсними,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2013 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що 29.06.2007 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №69-01-655, відповідно до якого Банк надав відповідачу кредит у сумі 50000 доларів США, у тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, строковості, платності в строк до 28.06.2017 року із сплатою 12% річних за користування кредитом на ремонт та облаштування житла.

В якості забезпечення кредитного договору між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_5 був укладений іпотечний говір №69-01-656 від 29.06.2007 року, згідно з яким предметом іпотеки є двокімнатна квартира №99, яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Южне, пр-т Гр. ОСОБА_6, 30/16.

17.12.2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» був укладений договір відступлення прав вимоги, згідно якого ТОВ «Кредитні ініціативи» набуває усіх прав вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення, включно з правом вимагати від позичальників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань, правом на звернення стягнення за зобовязаннями позичальників на заставне майно, та іншими правами вимоги за кредитними договорами забезпечення.

17.12.2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» був укладений договір про передачу прав за договорами забезпечення, згідно з яким ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» передає TOB «Кредитні ініціативи» договори забезпечення, який приймає та набуває права, що передаються, та зобовязується прийняти договори забезпечення.

В звязку з тим, що позичальник належним чином свої зобовязання за кредитним договором не виконує, станом на 31.05.2013 року у нього виникла заборгованість за кредитним договором перед позивачем, загальна сума якої становить 46514,79 доларів США, що за курсом НБУ складає 371792,72 грн. та яка складається з: кредиту - 36217 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 289482,48 грн.; відсотків - 9703,22 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 77557,84 грн.; пені - 594,57 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 4752,40 грн.

ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом, який згодом був уточнений та остаточно поданий до ТОВ «Кредитні ініціативи», ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання договору відступлення прав вимоги та договору про передачу прав за договорами забезпечення частково недійсними, посилаючись на те, що зі змісту кредитного договору № 69-01-655, укладеного між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиціний банк» та ОСОБА_4, валютою кредиту є іноземна валюта-долар США.

ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиціний банк», передаючи право вимоги за кредитним договором ТОВ «Кредитні ініціативи», передало товариству право на отримання іноземної валюти від ОСОБА_4 в погашення тіла кредиту та відсотків за ним, тобто передало право на проведення валютних операцій за кредитним договором в іноземній валюті. Таким чином, ТОВ «Кредитні ініціативи», відповідно до Декрету повинні мати або Генеральну, або індивідуальну ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій, що не затверджено зазначеним товариством. Недійсність відступлення ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиціний банк», права вимоги за кредитним договором № 69-01-655 ТОВ «Кредитні ініціативи», робить недійсним договір про передачу прав за договорами забезпечення в частині передачі право вимоги за іпотечним договором № 69-01-656.

Представник відповідача ОСОБА_3 (ОСОБА_5Б.) в судовому засіданні первісний позов не визнав, зустрічну позову заяву підтримав в повному обсязі.

Інші сторони в судове засідання не зявилися, про слухання справи були повідомлені належним чином.

Рішенням Южного міського суду Одеської області від 13 травня 2016 року позов ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволений. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, яка станом на 31.05.2013 року складає 371792,72 грн., з них: заборгованість по кредиту у розмірі у розмірі 289482,48 грн., заборгованість по відсотках - 77577,84 грн., пеня 4752,40 грн., шляхом проведення прилюдних торгів. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» судовий збір.

Відстрочено виконання рішення на час дії ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України» від 03.06.2014 року.

В задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 до ТОВ «Кредитні ініціативи», ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання договору відступлення прав вимоги та договору про передачу прав за договорами забезпечення частково недійсними відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2, представник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якої просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким відмовити в задоволені позову ТОВ «Кредитні ініціативи», зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а також, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно п. 3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджується, що 29.06.2007 року між ЗАТ «АК ПІБ» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №69-01-655, відповідно до якого Банк надав відповідачу кредит у сумі 50000 доларів США, у тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, строковості, платності в строк до 28.06.2017 року із сплатою 12% річних за користування кредитом на ремонт та облаштування житла.

З метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобов'язання між ЗАТ АК ПІБ та ОСОБА_5 був укладений іпотечний договір №69-01-656 від 29.06.2007 року, згідно п.1.2 предметом іпотеки є двокімнатна квартира за №99, яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Григорівського десанту 30/16.

17.12.2012 року між ПАТ «АК ПІБ» та ТОВ «Кредитні ініціативи» був укладений договір відступлення прав вимоги, згідно якого ТОВ «Кредитні ініціативи» набуває усіх прав вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення, включно з правом вимагати від позичальників належного виконання всіх грошових та інших зобовязань, правом на звернення стягнення за зобовязаннями позичальників на заставне майно, та іншими правами вимоги за кредитними договорами забезпечення.

17.12.2012 року між ПАТ «АК ПІБ» та ТОВ «Кредитні ініціативи» був укладений договір про передачу прав за договорами забезпечення, відповідно до п.3.1, у звязку з передачею (відступлення) кредитного портфелю за договором відступлення ПАТ «АК ПІБ», в порядку та на умовах, визначених цим договором, передає ТОВ «Кредитні ініціативи», що передаються,та зобовязується передати ТОВ «Кредитні ініціативи» договори забезпечення, а ТОВ «Кредитні ініціативи» приймає та набуває права, що передаються, та зобовязується прийняти договори забезпечення. Права за договорами забезпечення переходять до ТОВ «Кредитні ініціативи» виключно в силу положень українського законодавства.

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_4В зобовязання, станом на 31.05.2013 року виникла заборгованість за Кредитним договором перед позивачем, яка складалася з: кредиту 36217 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 31.05.2013 року (1 долар США = 7,993) складає 289482,48 грн.; відсотків 9703,22 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 31.05.2013 року (1 долар США = 7,993) складає 77557,84 грн.; пені 594,57 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 31.05.2013 року (1 долар США = 7,993) складає 4752,40 грн.; Загальна сума заборгованості складає 46514,79 доларів США, що за курсом НБУ на 31.05.2013 року складає 371792,72 грн.

10 червня 2013 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були направлені вимоги щодо погашення заборгованості (т.1 а.с.33-35), які містили повідомлення про те, що у випадку невиконання умов кредитного договору щодо своєчасного погашення заборгованості буде розпочато процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки квартири №99, яка знаходиться в будинку №30/16, розташованого по проспекту Григорівського десанту в м. Южне, Одеської області.

Задовольняючи позов ТОВ «Кредитні ініціативи» про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною першою статті 33 та статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основними зобовязаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до п.5.5 іпотечного договору, отриманих внаслідок реалізації предмету іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги, що випливають із кредитного договору, у повному обсязі на момент фактичного задоволення, а саме: несплачену суму кредиту; несплачені суми процентів за користування кредитом, у тому числі і процентів за неправомірне користування кредитом; несплачені суми неустойки (пені, штрафів); збитки, завдані порушенням зобовязання за кредитним договором.

Згідно з пунктом 1 статті 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобовязань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що воно використовується як місце постійного проживання, загальна площа якого не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.

Відповідно до положень кредитного договору, боржник ОСОБА_4 отримав 50000 доларів США кредитних коштів до 28 червня 2017 року, зі сплатою 12% річних за користування кредитом на ремонт та облаштування житла, а ОСОБА_3 в якості забезпечення вказаного кредиту уклала з ПАТ «АК ПІБ» правонаступником якого є ТОВ «Кредитні ініціативи» іпотечний договір предметом якого є двокімнатна квартира, а оскільки, як погодили сторони в іпотечному договорі, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги, що випливають із кредитного договору, у повному обсязі на момент фактичного задоволення а саме: несплачену суму кредиту, несплачені суми процентів за користування кредитом, у тому числі і процентів за неправомірне користування кредитом; несплачені суми неустойки (пені, штрафів); збитки, завдані порушенням зобовязання за кредитним договором, суд обґрунтовано в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед ТОВ «Кредитні ініціативи» звернув стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_3 на підставі договору №Н/97-0550 міни нерухомого майна від 16.10.1998 року.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що при ухваленні рішення суд першої інстанції не звернув своєї уваги на те, що зміна кредитора в кредитному договорі шляхом відступлення права вимоги не може бути проведена не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме тим, що відповідно до п. 5.3.4. Кредитного договору передбачено, що банк має право відступити право вимоги за цим договором з наступним повідомленням позичальника про особу нового кредитора протягом 5-ти днів з моменту укладення банком з цього приводу договору.

Крім того, п. 2.2 Договору відступлення прав вимоги передбачено - новий кредитор (ТОВ «Кредитні Ініціативи») набуває усіх прав вимоги первісного кредитора (Промінвестбанк) за Кредитними договорами та договорами забезпечення, включно з правом вимоги від позичальників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань.

Інші доводи апеляційної скарги також не приймаються до уваги, оскільки вони також спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до суду надано не було.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційної скарги доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують, та задоволенню не підлягають, підстав для ухвалення нового рішення - не має.

Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в звязку з чим апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Южного міського суду Одеської області від 13 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий ________ О.С. Комлева

Судді ________ В.П. Фальчук

________ ОСОБА_7