Ухвала суду № 62451682, 01.11.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/18443/16-ц

Провадження № 22-ц/792/2031/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

у складі: головуючого судді Купельського А.В.,

суддів: Спірідонова Т.В., Янчук Т.О.

з участю: секретаря Кошельника В.М.

сторін: представників: апелянта - ОСОБА_1, відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Інтурс-Хмельницький» на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 29 вересня 2016 року про відмову у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Інтурс-Хмельницький» про забезпечення позову, по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтурс-Хмельницький» до Хмельницької міської ради, територіальної громади міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі, Реєстраційна служба Хмельницького МрУЮ, приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання права постійного користування земельною ділянкою на підставі державного акта на право постійного користування землею, визнання недійсними рішень ради та їх скасування, скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, визнання недійсними договорів оренди та купівлі-продажу, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення,

в с т а н о в и л а :

16 вересня 2016 року ТзОВ «Інтурс-Хмельницький» звернулось до суду з позовом до Хмельницької міської ради, територіальної громади міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області, Реєстраційна служба Хмельницького МрУЮ Хмельницької області, приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання права постійного користування земельною ділянкою на підставі Державного акта на право постійного користування землею, визнання недійсними рішень ради та їх скасування, скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, визнання недійсними договорів оренди та купівлі-продажу, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення торгівельного центру „Будинок торгівлі.

29 вересня 2016 року позивач подав заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2016 року ТОВ «Інтурс-Хмельницький» відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення вказаного позову.

Не погоджуючись з такою ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю «Інтурс-Хмельницький» в апеляційній скарзі просить її скасувати, направивши заяву про забезпечення позову з додатками на новий розгляд до того ж суду.

Вважає, що судом не розглянуто цієї заяви по суті.

Посилається на те, що при постановленні ухвали судом не враховано розяснень, що містяться у п.п. 4,6 Постанови Пленуму ВСУ від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», судом допущено порушення норм процесуального права ст. ст. 151, 152 ЦПК України, не перевірено наявності підстав для забезпечення позову, можливості їх застосування, суд при розгляді заяви не пересвідчився у тому, чи можливо буде в майбутньому забезпечити належне виконання можливого рішення суду.

Апелянт вважає вказані судом підстави відмови у задоволенні заяви неприйнятними, оскільки: вказаним забезпеченням позову не ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, оскільки способи забезпечення позову, про застосування яких просив позивач у своїй заяві, не тотожні його позовним вимогам. Суд на думку апелянта, вказавши про недоведеність належними та допустимими доказами реальності припущень про намагання відповідачів здійснити відчуження земельної ділянки та торгівельного центру, залишив поза увагою доводи позивача, підтверджені належними та допустимими доказами, які характеризують осіб відповідачів з негативного боку через ігнорування ними судового рішення, що набуло законної сили про право товариства на спірну земельну ділянку та усунення йому перешкод шляхом знесення незавершеного будівництва торгівельного центру, яке було чинним на момент передачі майна в іпотеку та дії відповідачів по передачі земельної ділянки та торгівельного центру, щодо яких ведеться судовий спір, в іпотеку, при наявності іншого майна, як очевидно умисні, спрямовані на унеможливлення виконання можливого рішення суду.

На думку апелянта, крім накладення арешту, в заяві про забезпечення позову товариство просило забезпечити його й іншими способами (забороною відповідачам виконувати будівельні роботи по зведенню прибудови до торгівельного центру, забороною внесення даних про неї до Державного реєстру речових прав, забороною внесення змін та інших відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру, забороною змінювати поштову адресу спірної земельної ділянки та торгівельного центру), щодо яких в ухвалі відсутнє будь-яке обґрунтування відмови застосування, що свідчить про не розгляд заяви в частині означених способів. Апелянт зазначає, що на стадії розгляду заяви про забезпечення позову суд повинен був пересвідчитись у тому, чи можливо буде в майбутньому забезпечити належне виконання рішення суду при наведених позивачем та підтверджених доказами обставинах, чого судом зроблено не було.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 вересня 2016 року відкрито провадження по справі за позовом ТзОВ «Інтурс-Хмельницький» до Хмельницької міської ради, територіальної громади міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області, Реєстраційна служба Хмельницького МрУЮ Хмельницької області, приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання права постійного користування земельною ділянкою на підставі Державного акта на право постійного користування землею, визнання недійсними рішень ради та їх скасування, скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, визнання недійсними договорів оренди та купівлі-продажу, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Позивач 29 вересня 2016 року подав заяву про забезпечення позову.

29 вересня 2016 року ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ТОВ «Інтурс-Хмельницький» відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення вказаного позову.

Відмовляючи у задоволенні заяви ТзОВ «Інтурс-Хмельницький» про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки не доведено належними та допустимими доказами реальність припущень позивача про намагання відповідачів здійснити відчуження земельної ділянки та торгівельного центру. На думку суду, вказаним забезпечення позову фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

З таким висновком колегія суддів Апеляційного суду не погоджується.

З матеріалів справи, вбачається, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31 січня 2007 року, копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, копії витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, технічного паспорту на приміщення по вул. Проскурівській, 1, 3, копії архівного примірника Державного акту на право постійного користування землею серії ХМ №18 від 22 листопада 1993 року, копії відповіді Управління Держземагентства у Хмельницькому районі Хмельницької області від 3 листопада 2014 року ТзОВ «Інтурс-Хмельницький» є власником 16/10000 частки нежитлового приміщення по вул. Проскурівській, 3 у м. Хмельницькому та володіє на праві постійного користування земельною ділянкою площею 0,054 га за цією ж адресою.

29 жовтня 2015 року територіальна громада міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради уклала із ОСОБА_4 договір купівлі-продажу, за яким передала останній у власність земельну ділянку площею 0,0174 га, кадастровий номер 6810100000:01:006:0238, розташовану по вул. Проскурівській, 3-А у м. Хмельницькому.

У звязку з придбанням ОСОБА_4 спірної орендованої земельної ділянки відбулось поєднання її орендаря та власника в одній особі, що стало підставою для припинення орендних відносин.

Відповідачами не визнається право постійного землекористування вказаною вище земельною ділянкою ТзОВ «Інтурс-Хмельницький».

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим кодексом заходи забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) відповідно до п. 4 постанови Пленум Верхового Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Між тим, суд розглядаючи заяву, зазначені вимоги не виконав, своє рішення не мотивував, не перевірив кожне посилання заявника, а лише обмежився загальними фразами про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки не доведено належними та допустимими доказами реальність припущень позивача про намагання відповідачів здійснити відчуження земельної ділянки та торгівельного центру. Крім того, суд зазначив, що на його думку, застосувавши забезпечення позову суд фактично ухвалить рішення без розгляду справи по суті.

За таких обставин, з урахуванням викладеного ухвала суду є помилковою, ухвалена без дотримання вимог процесуального закону і в силу п. 3 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 312, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтурс-Хмельницький» задовольнити.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 29 вересня 2016 року скасувати. Передати вирішення питання до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_7

Суддя: /підпис/ ОСОБА_8

Суддя: /підпис/ ОСОБА_9

З оригіналом згідно:

суддя Апеляційного суду

Хмельницької області ОСОБА_7

_____________

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_10 Категорія: ухвала

Доповідач: Купельський А.В.