Постанова № 62446964, 02.11.2016, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1700/16-а

провадження № 2-а/697/127/2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.11.2016 р. м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області

в складі : головуючого судді Русакова Г.С.

за участю секретаря Берегової А.А.

позивача - ОСОБА_1

представники відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Канів Черкаської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Канівського обєднаного управління Пенсійного фонду Черкаської області про невиконання норм ЗУ №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині нарахування і виплати державної пенсії у збільшеному розмірі, відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями і діями, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Канівського обєднаного управління Пенсійного фонду Черкаської області про невиконання норм ЗУ №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині нарахування і виплати державної пенсії у збільшеному розмірі, відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями і діями. Свій позов мотивує тим, що він має статус постраждалого від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 05 травня 2016 року у нього виникло право дострокового виходу на пенсію та ряд пільг і компенсацій. Та з 05.05.2016 р. йому призначено пенсію. Так відповідно до ст.56 ЗУ №796-ХІІ право на пенсію в повному обсязі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3,4 за умови стажу не менше, як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад встановлений стаж.

Відповідно до ст.15 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» №1788-Х1І умови та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються ЗУ №796-ХІІ. Аналогічна норма закладена і у ЗУ №1058-VІ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст.4. ст.58 ЗУ №796- XII гарантує виплату державної пенсії v повному обсязі, незалежно від інших доходів, і наявності роботи. Як відомо, починаючи з 2004 року розрахунок державної пенсії здійснюється на підставі ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» №1058-VI. Враховуючи норми ст.ст.3, 8, 9, 21, 22, 46, 55 Конституції України; прецедентну практику ЄСПЛ у справах про державну пенсію, в силу норм ст.ст.8, 9 КАС У країни суд має встановити законність і конституційність дій посадових осіб Відповідача при нарахуванні та виплаті Позивачу державної пенсії, на яку він має право згідно ЗУ №796-ХІІ. Статті 56, 58 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» діючі. Позивач сплачував внески де Пенсійного фонду протягом усієї трудової діяльності, починаючі з 1981 року. Внески щомісячно Роботодавець відраховував із заробітної плати і спланував згідно спеціальних нормативних актів. Відповідно до ч.3 ст.22, ст.64 Конституції України право громадян на соцзахист, інші соціально-економічні права, можуть бути обмежені, в тому числі зупинення дії Законів (їх окремих положень), лите в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк (п 6 мотивувальної частини рішення КСУ №5-рп/2002 від 20.03.2002р.). Оскільки, ні воєнний, ні надзвичайний стан в Україні не запроваджувався дії УПФ є незаконними. При задекларованому, при призначенні державної пенсії, розмірі у 1806 грн. 15 копійок фактично виплачено 1695 грн. 00 копійок, що не відповідає ЗУ №911-VIII. Відповідно до листа відповідача №201/Х-10 від 22.07.2016р. трудовий стаж йому обраховано станом на 31.03.2016 року, а не 05.05.2016 року. Тобто не враховано один місяць і 4 дні. Таким чином позивачу завдано збитків внаслідок незаконних рішень та дій органом державної влади - Канівським обєднаним управлінням Пенсійного фонду Черкаської області. Просить визнати дії відповідача незаконними і такими, що завдали позивачу матеріальні і моральні збитки, зобовязати відповідача провести перерахунок і виплату державної пенсії відповідно до норм ст.ст. 51,56,58 ЗУ №796-ХІІ, стягнути моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, наполягає на їх задоволенні в повному обсязі. Просить визнати дії відповідача незаконними і такими, що завдали позивачу матеріальні і моральні збитки, зобовязати відповідача провести перерахунок і виплату державної пенсії відповідно до норм ст.ст. 51,56,58 ЗУ №796-ХІІ, стягнути моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн., а також сплачений ним судовий збір в сумі 551,20 грн.

В судовому засіданні представники відповідача Канівського обєднаного управління Пенсійного фонду Черкаської області позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали, заперечують проти задоволення позову, посилаючись на матеріали заперечення.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Канівському обєднаному управлінні Пенсійного фонду Черкаської області та з 05.05.2016 року йому призначено пенсію відповідно до ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», що підтверджується пенсійним посвідченням ААЇ № 17353 (а.с.9).

У звязку з тим, що з 05.05.2016 року Канівське обєднане управління Пенсійного фонду Черкаської області виплату пенсії проводить не в повній мірі, позивач звернувся до відповідача з проханням відновити йому виплату пенсії в повній мірі, як це передбачено законодавством.

Однак Канівське обєднане управління Пенсійного фонду Черкаської області листом від 22.07.2016 року вих. № 201/Х-10 розяснило позивачу у причині виплати пенсії в розмірі 85% від призначеного розмірі, з посиланням на те, що відповідно до Закону України від 24.12.2015 року № 911- VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» встановлено особливий порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам у 2016 році. А саме, передбачено, що особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") тимчасово у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року у період роботи пенсія, розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

ОСОБА_1 є працюючим пенсіонером, а тому не належить до числа осіб на який не розповсюджується дія Закону № 911- VІІІ.

Згідно зі ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.

Як встановлено судом, позивач перебуває на обліку у відповідача з 05.05.2016 року та йому призначено пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», після призначення пенсії позивач продовжує працювати.

У звязку з набранням чинності Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 02.03.2015 року (далі Закон № 213-VІІІ), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VІІІ від 24.12.2015 року (далі Закон № 911-VІІІ) як пенсіонеру, який працює, виплата пенсії позивачу проводиться в розмірі 85% призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відмова відповідача у виплаті пенсії позивачу ОСОБА_1 у повному розмірі є правомірною з огляду на наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 24 грудня 2015 року № 911-VІІІ внесено зміни до ст. 47 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої виплата пенсій працюючим пенсіонерам тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року:

особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються;

у період роботи на інших посадах/роботах пенсія (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

З 1 січня 2017 року пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу) або пенсійних виплат з накопичувальної системи пенсійного страхування чи пенсійних виплат із системи недержавного пенсійного забезпечення крім випадків, передбачених законом.

На цій підставі пенсійним органом з 05 травня 2016 року тимчасово виплата позивачу ОСОБА_1 призначеної пенсії проводиться відповідно до норм Закону № 911-VІІІ від 24.12.2015 року та з урахуванням положень Закону № 796-ХІІ, у зв'язку із тим, що позивач є працюючим пенсіонером.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що з 05 травня 2016 року виплата пенсії, призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страху» з урахуванням положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 100 % призначеного розміру не підлягає відновленню, у звязку з відсутністю підстав для її виплати в повному розмірі, а тому позов у цій частині до задоволення не підлягає.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 2000 грн. не підлягають до задоволення, оскільки позивачем не надано доказу того, що йому було завдано моральної шкоди.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, а тому не підлягають до задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 22, 46 Конституції України, ст.ст.50,54,67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 11, 69-71, 99, 100, 122, 160, 162, 186,256 КАС України, суд. -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Канівського обєднаного управління Пенсійного фонду Черкаської області про невиконання норм ЗУ №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині нарахування і виплати державної пенсії у збільшеному розмірі, відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями і діями, а також в поверненні сплаченого судового збору відмовити повністю.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Уразі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя / підпис/ ОСОБА_4

З оригіналом згідно: оригінал зберігається при матеріалах справи № 697/1700/16-а

Суддя Г . С . ОСОБА_4