Постанова № 62446549, 03.11.2016, Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 558/508/16-к

номер провадження 1-кс/558/73/16

У Х В А Л А

Іменем України

03 листопада 2016 року смт. Демидівка

Слідчий суддя Демидівського районного суду Рівненської області Феха Т.С., при секретарі Ковальській Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання начальника СВ Демидівського відділення поліції Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області майора поліції ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 1 листопада 2016 року за №12016180220000183, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, розлученого, на утриманні має одну малолітню дитину, непрацездатних осіб на утриманні не має, раніше не судимого,

сторони кримінального провадження: прокурор Місюк В.М., слідчий Хмарук І.П., захисник ОСОБА_3, підозрюваний ОСОБА_2, -

в с т а н о в и в :

Начальник СВ Демидівського відділення поліції Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області майор поліції ОСОБА_1, за погодженням у встановленому порядку, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60-т днів відносно підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, ОСОБА_2

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що приблизно 26 жовтня 2016 року в післяобідню пору доби (точний час досудовим слідством не встановлений) в приміщенні житлового будинку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, що розташований в с. Малеве, вул. Молодіжна, 23, Демидівського району Рівненської області, між ОСОБА_2, який знаходився в стані алкогольного спяніння, та його колишньою дружиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин стався словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_2 виник умисел на заподіяння ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою протиправного заподіяння шкоди здоровю іншій людині, підійшов до ОСОБА_5, яка знаходилася в приміщенні коридору вказаного житлового будинку, та умисно наніс один удар кулаком правої руки в область грудної клітки та ще один удар правою роззутою ногою в живіт, в результаті чого заподіяв останній тяжке тілесне ушкодження у вигляді тупої травми живота, розриву селезінки, гострої крововтрати.

Внаслідок отриманого тяжкого тілесного ушкодження потерпіла ОСОБА_5 31 жовтня 2016 року померла.

1 листопада 2016 року відомості про злочин внесені до ЄРДР за № №12016180220000183 із попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 121 КК України та розпочато досудове розслідування.

1 листопада 2016 року о 18 годині 40 хвилин ОСОБА_2 затримано після вчинення злочину та за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

2 листопада 2016 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілої.

Підставою до внесення клопотання стало те, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливості переховуватися від органів досудового розслідування. Так, ОСОБА_2 власного житла не має, ніде не працює, проживає у господарстві, що належить матері потерпілої ОСОБА_5 ОСОБА_4, яка звернулась до Демидівського районного суду Рівненської області з заявою про примусове виселення ОСОБА_2 з її будинку, та у разі визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, йому загрожує реальна міра покарання у виді позбавлення волі.

Крім того, ОСОБА_2 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_2 вину не визнає повністю, основний свідок ОСОБА_4, якій загибла ОСОБА_5, будучи живою, детально розповіла про всі події злочину, та інші свідки, які допитані та яких необхідно допитати, а також підозрюваний ОСОБА_2 є односельчанами. Також свідки у кримінальному провадженні, є знайомими підозрюваного та колишніми родичами по лінії колишньої дружини, що не виключає вплив на них з його сторони.

Підставою до внесення клопотання також стало те, що протягом останнього року ОСОБА_2 неодноразово (пять разів) притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення психологічного та фізичного насильства у сімї, що свідчить про неврівноваженість на агресивність підозрюваного, схильність до порушення основоположних прав людини, зухвалість в його поведінці.

У судовому засіданні стороною обвинувачення було підтримане клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Підозрюваний пояснив, що немає необхідності в застосуванні відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив застосувати більш м?який запобіжний захід.

Захисник просив не застосовувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою, а застосувати більш м?який запобіжний захід.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України і подане клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам ст.ст.179, 184 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, слідчий суддя враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо буде доведено, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання встановлено, що потерпіла ОСОБА_5 померла 31 жовтня 2016 року, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 90 від 1 листопада 2016 року. Згідно вказаного свідоцтва причиною смерті ОСОБА_5 є гостра крововтрата, розрив селезінки, тупа травма живота.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_2 своїми поясненнями підтвердив те, що наносив удари колишній дружині ОСОБА_5

Крім того, згідно матеріалів досудового розслідування, а саме: показань свідка ОСОБА_4 також підтверджено те, що підозрюваний ОСОБА_2 наносив удари колишній дружині ОСОБА_5

У зв?язку з цим, ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Разом з тим, під час проведення слідчого експерименту 2 листопада 2016 року (а.п. 36) ОСОБА_2 підтвердив факт нанесення ударів колишній дружині ОСОБА_5

Вказані докази, на час розгляду клопотання підтверджують підозру ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується з негативної сторони, допускав конфлікти в сім?ї та з односельчанами, не має постійного місця роботи, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім'ї та порушення громадського порядку, однак на шлях виправлення не став та належних висновків для себе не зробив.

Такі обставини підтверджують наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме: продовження кримінального правопорушення, вчинення нового злочину; переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; незаконно впливати на свідків.

Наявність вказаних ризиків, на думку слідчого судді, підтверджуються характеристикою ОСОБА_2 з місця проживання про вчинення ним конфліків у сім?ї, постановами Демидівського районного суду Рівненської області від 28 грудня 2015 року, 1 серпня, 17 жовтня та 27 жовтня 2016 року (а.п. 37-41), інформацією Демидівського районного суду Рівненської області від 2 листопада 2016 року про те, що колишня дружина підозрюваного ОСОБА_2 ОСОБА_5 та її мати ОСОБА_4 зверталися до суду з позовною заявою про примусове виселення ОСОБА_2 без надання іншого жилого приміщення (а.п. 25).

Зазначені документи підтверджують те, що підозрюваний ОСОБА_2 може незаконно впливати на матір колишньої дружини ОСОБА_4, сусідів, які є свідками по кримінальному провадженні.

Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, вагомість наявних доказів вчинення ним злочину, їх кількість, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину; враховуючи його вік, стан здоров'я, сімейний стан, оцінку вчиненого, міцність соціальних зв'язків, а також враховуючи, що існує ризик продовження неправомірної поведінки і можливості перешкоджати кримінальному провадженню (в т.ч. шляхом залишення зареєстрованого місця проживання); те, що ОСОБА_2, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2

Так, стороною обвинувачення у клопотанні та судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, наявність достатніх даних, що існує ризик ухилення від органів досудового розслідування, продовження неправомірної поведінки, в т.ч. відносно матері потерпілої та свідків, та про недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

За таких обставин, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення належної його поведінки ОСОБА_2

Доводи захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_2 про можливість обрання відносно ОСОБА_2 більш мякого запобіжного заходу, не підтверджені доказами.

Разом з тим, пояснення ОСОБА_2 про його намір виїзду на постійне проживання в іншу область, може свідчити про його намір перешкоджати досудовому розслідуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, що з урахуванням п. 16 ч. 1 ст. 3 КПК України та ст. 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік від 25.12.2015 року становить: 30 х 1450 грн. = 43500,00 гривень.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

1) прибувати на виклики до органу досудового розслідування та/або суду;

2) повідомляти слідчого, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Відповідно до ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Клопотання задовільнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою у Рівненському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області на строк 60 (Шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2 рахувати з моменту його затримання з 18 години 40 хвилин 1 листопада 2016 року.

Ухвала діє до 18 години 40 хвилин 30 грудня 2016 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 30 мінімальних заробітних плат, тобто в розмірі 43500,00 (Сорок три тисячі п?ятсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним ОСОБА_2 так і іншою фізичною або юридичною особою на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області - ГУ ДКУ у Рівненській області рахунок 37315038010559, банк отримувача ДЕРЖКАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ, М. КИЇВ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26259988.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

1) прибувати на виклики до слідчого, суду;

2) повідомляти слідчого, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи

Строк дії покладених судом обов'язків, у разі внесення застави, визначити до 18 години 40 хвилин 30 грудня 2016 року.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти, повідомивши усно та письмово Демидівський районний суд Рівненської області.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Т.С. Феха.