Постанова № 62444272, 01.11.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.11.2016р. справа №905/1274/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3секретар судового засідання ОСОБА_4за участю представників сторін: від позивача: не зявився; від відповідача: ОСОБА_5 (за довіреністю від 11.10.2016р.)розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" м.Київ в особі регіональної філії "Донецька залізниця" м. Красний Лиманна рішення господарського судуДонецької області від27.09.2016р. (повний текст підписано 30.09.2016р.)по справі№ 905/1274/16 (головуючий суддя Осадча А.М., судді Кротінова О.В., Кучерява О.О.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Донвуглересури" м.Дружківка Донецька областьдо Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" м.Київ в особі регіональної філії "Донецька залізниця" м. Красний Лиманпростягнення збитків, які виникли у звязку з незбереженням вантажу при перевезенні, в сумі 42281,30грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донвуглересури" м. Дружківка Донецька область (Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі регіональної філії "Донецька залізниця" м. Красний Лиман (Відповідач 1) про стягнення збитків, які виникли у звязку з незбереженням вантажу при перевезенні в розмірі 42281,30грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.05.2016р. до участі в справі було залучено в якості Відповідача 2 - Державне підприємство "Донецька залізниця", м. Донецьк.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.09.2016р. Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" було визнано правонаступником Державного підприємства «Донецька залізниця».

Рішенням Господарського суду Донецької області від 27.09.2016р. у справі №905/1274/16 позовні вимоги були задоволені частково стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донвуглересурси" збитків в сумі 39768,58 грн., з мотивів доведеності матеріалами справи факту недостача вантажу внаслідок незабезпечення Відповідачем збереження вантажу на шляху слідування, при цьому, у задоволенні 2 512,72грн. судом було відмовлено з огляду на неврахування Позивачем при розрахунку позовних вимог положень п.27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №64 від 21.11.2000р. щодо природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця", не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 27.09.2016р. у справі №905/1274/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, а також скасування ухвалу суду від 27.09.2016р. про здійснення правонаступництва, проте Донецьким апеляційним господарським судом означену апеляційну скаргу було прийнято тільки в частині оскарження рішення Господарського суду Донецької області від 27.09.2016р. з мотивів, викладених в ухвалі апеляційного суду від 24.10.2016р.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає помилкове встановлення місцевим судом факту правонаступництва Державного підприємства «Донецька залізниця» в Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", оскільки процедура реорганізації підприємства, що знаходиться на тимчасово окупованій території та на території проведення антитерористичної операції, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014р. №604, призупинена до завершення проведення антитерористичної операції, у звязку з чим, перехід всіх прав, активі та зобовязань до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" не відбулося. Окрім того, апелянт посилається на неврахування судом факту навантаження та прийому вагонів до перевезення на станції Воскресенська, що знаходиться на території, де Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" через відсутність своїх структурних підрозділів не має можливості здійснювати необхідний контроль, а місцевим судом не враховані заперечення різниці недостачі вантажу за ваговими та обємними показниками.

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Попков Д.О., судді Скакун О.А. і ОСОБА_3

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.2016р. було порушено апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 01.11.2016р. об 15.00.

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою засобів аудиофіксації у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Скаржника у судовому засіданні 01.11.2016р. підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги у повному обсягу.

Представники Позивача та первісного Відповідача у судове засідання 01.11.2016р. попри вжиті заходи з належного повідомлення без пояснення причин не зявився, що, за висновком судової колегії, зважаючи на достатність наявних матеріалів справи та не визнання явки представників обовязковою, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донвуглересурси» (Вантажовідправник) відправило зі станції Воскресенська у пункт призначення - станція Волноваха для Товариства з обмеженою відповідальністю «Донвуглересурси» (Вантажоодержувач) вантаж (антрацит) у напіввагонах №67790220 масою 69т. та №67867085 масою 71т., що підтверджується залізничними накладними №50969336 (а.с.10 т.1) та №50969286 (а.с.12 т.1), та з яких вбачається, що в означені вагони вантаж завантажено навалом, Вантажовідправником, при цьому, поверхня вантажу маркована вапном.

Під час прибуття вагонів на станцію призначення Волноваха, на підставі ст.24 Статуту залізниць України було здійснено перевірку маси вантажу та виявлена невідповідність фактичної маси вантажу, маси вантажу яка зазначена в залізничних накладних.

Таким чином, 05.01.2016р. на станції Волноваха під час приймання вантажу Одержувачем було виявлено недостачу вантажу та складено комерційні акти AQ654529/1 від 05.01.2016р. (а.с.27 т.1), та AQ 654530/2 від 05.01.2016р.(а.с.29 т.1), в яких встановлено:

-у комерційному акті AQ 654529/1 (форма ГУ-22) зафіксовано, що залізничний вагон №67790220 прибув на станцію Волноваха. Завантаження вантажу нижче рівня бортів на 10см. Поверхня вантажу вкрита сніжним покровом, перевірити наявність та цілісність маркування немає можливості, в документі вказано маркування вапном. Над 7 люком наявне заглиблення довжиною 100см, шириною 100см, вглибину 100см, протікання вантажу відсутнє. Вагон прибув у технічно справному стані, бездверний, розвантажувальні люка закриті на запорний механізм. Контрольним переважуванням вагона на 150тонних електронних вагах недостача підтвердилась: вага: брутто 89,5т., тара 21,6т., нетто 67,9т., що менше зазначеного у залізничній накладній на 1,1т;

-у комерційному акті AQ 654530/2 (форма ГУ-22) зафіксовано, що залізничний вагон №67867085 прибув на станцію Волноваха. Завантаження вантажу нижче рівня бортів на 30-40см. Поверхня вантажу вкрита сніжним покровом, перевірити наявність та цілісність маркування немає можливості, в документі вказано маркування вапном. Над 6-7 люками наявне заглиблення довжиною 600см, на всю ширину вагону, вглибину 40см., протікання вантажу відсутнє. Вагон прибув у технічно справному стані, бездверний, розвантажувальні люка закриті на запорний механізм. Контрольним переважуванням вагона на 150тонних електронних вагах недостача підтвердилась: вага: брутто 71,5т., тара 21,7т., нетто 49,8т., що менше зазначеного у залізничній накладній на 21,2т.

На підтвердження розрахунку заявлених вимог, Позивачем до матеріалів справи було залучено договір №0109 від 01.09.2015р. (а.с.а.с.33-37 т.1), який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донвуглересурси» (Замовник) та Приватним акціонерним товариством "Гірничозбагачувальна фабрика "Червонолучська" (Виконавець) на надання послуг зі збагачення вугілля, відомості обліку руху рядового вугілля та продуктів збагачення за листопад 2015р. (а.с.а.с.30,31 т.1) та довідку про вартість вугільної продукції після переробки за листопад 2015р. (а.с.32 т.1). Окрім того, в матеріалах справи наявна довідка про матеріальний збиток, завданий Позивачу на загальну суму 42281,30грн.(а.с.14 т.1)

В матеріалах справи також міститься договір №1567 від 07.07.2015р. (а.с.а.с.120-122 т.1) укладений між Позивачем та Державним підприємством «Донецька залізниця», метою укладення якого є надання послуг повязаних перевезенням вантажів, строк дії якого закінчився 31.12.2015р. та договір між Позивачем та Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» від 30.12.2015р. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги (а.с.а.с.123-126 т.1).

Ухвалою від 27.09.2016р. місцевий суд, дослідивши витребувані матеріали реєстраційної справи, в порядку ст.25 Господарського процесуального кодексу України визнав Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» правонаступником первісного Відповідача Державного підприємства «Донецька залізниця».

За таких обставин, враховуючи доведеність матеріалами справи факту недостачі вантажу внаслідок незабезпечення Відповідачем збереження вантажу на шляху слідування, Господарський суд Донецької області частково (з урахуванням норм природної втрати та граничного розходження у визначенні маси нетто) задовольнив позовні вимоги, стягнувши з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донвуглересури» збитків в сумі 39768,58 грн., які виникли у звязку з незбереженням вантажу при перевезенні, відповідальність за що передбачене Статутом залізниць України.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне:

Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку Відповідача та належність (передбаченість законодавством та адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Сутність розглядуваного спору, як вірно було встановлено судом першої інстанції, полягає стягненні збитків, які виникли у звязку з незбереженням вантажу при перевезенні його залізничним транспортом.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин між ним, останні регламентуються насамперед Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, Правилами приймання вантажів до перевезення та іншими підзаконними нормативно-правовими актами.

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України. Таким чином, оскільки ч.2 ст.307 Господарського кодексу України та ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України вказують на можливість підтвердження укладання договору перевезення вантажу фактом складання провізного документу, у тому числі накладної, складені залізничні накладні №50969336, №50969286 є належним підтвердженням виникнення між Позивачем та Відповідачем договірних правовідносин з перевезення вантажу, а саме антрациту в напіввагонах №67790220 масою 69000кг, №67867085 масою 71000кг.

Між тим, ч.5 ст.306 Господарського кодексу України передбачає регламентацію умов перевезення вантажів серед іншого транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. В свою чергу, п.110 Статуту залізниць України передбачає обовязок залізниці відповідати за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству, що узгоджується із приписами ст.12 Закону України «Про залізничний транспорт». Окрім цього, відповідно до п.113 Статуту залізниць України, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.26 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів посвідчуються актами.

Згідно з абз. 4 п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000р. встановлено що, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Як вбачається з відомостей, які містяться в накладних №50969336 та №50969286, вантаж завантажено у вагони Відправником, на станції відправлення залізницею без будь-яких зауважень до стану вантажу та вагонів, що свідчить про те, що Відправником були виконані вищезазначені вимоги Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд зазначає, що Відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від відповідальності, передбаченої п.п.112,113 Статуту залізниць України.

Таким чином, судова колегія зазначає, що рішенням місцевого господарського суду щодо часткового задоволення позовних вимог в сумі 39768,58грн. є правомірним, оскільки відповідальність за збереження, прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе у розмірі фактично заподіяної шкоди. До того ж, Відповідачем не було доведено належними засобами доказування факту виникнення нестача з не залежних від нього причин.

Крім цього, апеляційний суд погоджується з рішенням місцевого суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог в сумі 2 512,72грн, через неврахування Позивачем, при розрахунку позовних вимог, положень п.27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №64 щодо природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. Зауваження Скаржника щодо неврахування місцевим судом результатів здійснених підрахунків розміру втрат вантажу (а.с.170 т.3) апеляційним судом відхиляються, оскільки, вказані суперечливі підрахунку нормативно не визначені у якості підстав спростування відомостей щодо втрати за належним чином оформленими комерційними актами.

Між тим, що стосується доводів скаржника з приводу неправомірності здійсненого місцевим судом правонаступництва з Державного підприємства «Донецька залізниця» на Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця", суд апеляційної інстанції зазначає, що як вірно було встановлено місцевим господарським судом, здійснення означеного правонаступництва, передбаченого Законом України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» та Постановою Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014р. «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які організовані шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014р. «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, згідно яких державна реєстрація новоутвореної юридичної особи була проведена 21.10.2015р., дата створення регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» - 26.11.2015р., дата останньої реєстраційної дії - 21.12.2015р.

Дійсно, за змістом означених норм, що визначають особливості створення Скаржника, в розглядуваному випадку злиття підприємств залізничного транспорту мало передувати утворенню Публічного акціонерного товариства «Українські залізниці». Отже, оскільки норми Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» мають спеціальний характер до загальних положень Цивільного кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», остільки факт утворення та існування Скаржника як юридичної особи є самодостатньою підставою для висновку про наявність правонаступництва, незалежно від подальших рішень Кабінету Міністрів України щодо певних технічних аспектів цієї процедури, адже такі рішення (згадувані Скаржником постанови КМУ) за своєю юридичною силою не можуть змінювати чи впливати на норми Закону, а одночасність існування двох юридичних осіб (Скаржника та Державного підприємства «Донецька залізниця») не заперечує у світлі положень Закону факту правонаступництва, а лише може вказувати на порушення його приписів, які не можуть виправдовувати ухилення визначеної діючим законодавством єдиної залізниці від відповідальності за втрату вантажу при перевезенні.

Окрім того, відповідно до передавального акту від 05.08.2015р., затвердженого Міністром інфраструктури України 18.08.2015р., останній у складі голови та членів комісії з утворення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», у тому числі голови комісії з реорганізації Державного підприємства «Донецька залізниця», керуючись ст.107 Цивільного кодексу України було складено та підтверджено вартість і склад активів та зобовязань Державного підприємства «Донецька залізниця».

Наразі, ст.107 Цивільного кодексу України не передбачає складання «умовних» передавальних актів - відтак, застереження в ньому про те, що правонаступництво всього майна, усіх прав та обовязків Державного підприємства «Донецька залізниця», яке розташоване на території проведення антитерористичної операції не включається до зведених актів інвентаризації, а відображено в балансі і закріплюється в частині активів за Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки, відповідно до п.2 постанови КМУ від 12.11.2014р. №604, а саме перелік їх наведено у балансі (звіт про фінансові результати), не впливає на настання юридичних наслідків наявності такого акту (правонаступництво), тим більше, що майно все ж таки закріплюється за Скаржником на праві повного господарського відання.

Колегія суддів наголошує, що заявлені і задоволені в межах цієї справи позовні вимоги жодною мірою не повязані із певним майном Державного підприємства «Донецька залізниця», інвентаризація якого не відбулась, а відтак і обставини завершення його інвентаризації не впливають на належність визначення Відповідача, який згідно приведених вище норм матеріального права визначається насамперед за функціональною ознакою залізниця/перевізник. Апелянтом наразі не спростовано факт перебування у відповідних правовідносинах із Позивачем відносно перевезення вантажу, частину якого було втрачено, з огляду на складені саме ПАТ «Українська залізниця» акти загальної форми №№300032 та 30033 від 04.01.2016р. (а.с.а.с.171-176 т.2).

Таким чином, як вірно було встановлено судом першої інстанції за результатами дослідження матеріалів витребуваної реєстраційної справи Скаржника, за наявності рішення засновників Державного підприємства «Донецька залізниця» про припинення цієї юридичної особи, рішення уповноваженого органу про створення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на базі реорганізованих підприємств та за рахунок їх активів і зобовязань, наявності запису у Єдиному державному реєстрі про створення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» як правонаступника Державного підприємства «Донецька залізниця», державної реєстрації філії «Донецька залізниця», не можна віднести відсутність запису про припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття, до суттєвого значення при визначенні факту правонаступництва та обсягу переданих прав та обовязків діючій новоутвореній особі, що також вбачається з позиції, викладеної в постанові Вищого господарського суду України у справ №905/1021/16 від 04.08.2016р.

При цьому, суд апеляційної інстанції при визначенні належного Відповідача за заявленими вимогами також враховується поточна чинність ухвали Господарського суду Донецької області від 27.09.2016р. про здійснення правонаступництва з Державного підприємства «Донецька залізниця» на Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця", а також укладений безпосередньо між Позивачем та Скаржником договір №ДФ/20218 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги від 30.07.2016р. (а.с.а.с.123-126 т.1)

Крім того, покладання можливості Позивача реалізувати права щодо отримання визначених переглядуваним судовим рішенням саме з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», яке за чинними нормативними актами вже визначена правонаступником Державного підприємства «Донецька залізниця», в залежність від здійснення інвентаризаційних дій щодо певної частини майна правопопередника та внесення відомостей в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про припинення його дії, які не тільки жодною мірою не залежать від дій Позивача, але й навіть не регламентовані певним проміжком часу, призвело б до:

-невиправданого надмірного затягування виконання судового рішення і порушення гарантій, встановлених ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р. в контексті правової позиції, приведеної в п.п.33, 34 рішення ЄСПЛ у справі «Ромашов проти України», адже у звязку із проведенням Антитерористичної операції на території, на якій розташоване майно первісного Відповідача через відсутність щодо певної частини такої території можливості функціонування органів державної влади України (а отже і ефективного здійснення всіх заходів примусового виконання рішення, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» щодо такого первісного Відповідача), Позивач обєктивно обмежений у можливості отримати присуджене судом від Державного підприємства «Донецька залізниця»;

-непропорційного втручання в контексті його оцінки, приведеної в п.48 рішення ЄСПЛ у справі «Жовнер проти України», в гарантоване ст.1 Першого протоколу права мирного володіння майном (яким за усталеною практикою ЄСПЛ є і борги за судовим рішенням п.45 рішення ЄСПЛ у справі «Агротехсервіс» проти України»), адже набуття кредиторами підприємств, на базі яких згідно визначених чинних нормативних актів створено ПАТ «Українська залізниця», статусу кредиторів останнього як правонаступника таких підприємств за Законом, не може залежати (набуття статусу) від ознак того, на якій саме території України знаходиться і здійснює свою діяльність відповідний боржник. Дискримінація кредиторів за цією ознакою є неприйнятною у світлі ст.14 згадуваної Конвенції, тим більше, що і Закон України України Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування не містить з цього приводу будь-яких спеціальних застережень відносно ДП «Донецька залізниця».

Таким чином, оскільки будь-яких інших підстав, передбачених ст.104 Господарського процесуального кодексу України для зміни чи скасування оскаржуваного рішення апеляційним судом не встановлено, апеляційна скарга Відповідача залишається без задоволення, а переглядуване рішення - без змін, що за змістом ст.49 вказаного Кодексу має наслідком віднесення на рахунок Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі регіональної філії "Донецька залізниця" м. Красний Лиман на рішення Господарського суду Донецької області від 27.09.2016р. (повний текст підписано 30.09.2016р.) у справі №905/1274/16 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Донецької області від 27.09.2016р. (повний текст підписано 30.09.2016р.) у справі №905/1274/16 залишити без змін.

3.Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя:Д.О.Попков

Судді: О.А. Скакун

ОСОБА_3

Надруковано 6 прим.: 1-2 - сторонам, 3 у справу, 4 - ДАГС, 5 - ГСДО