Постанова № 62442047, 03.11.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/5335/16-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.11.2016 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Феєра І.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.09.2016.

Цією постановою:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1- 275 ( двісті сімдесят п'ять) грн. 60 коп. судового збору в дохід держави.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 № 094126 від 29.08.2016 та постанови судді від 19.09.2016 вбачається, що 29.08.2016 о 23 год. 35 хв. ОСОБА_1, у с. Великі Лучки по вул. Центральній, керував автомобілем «Mercedes - Benz», н/з НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на встановлення факту алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі та доповненні до неї ОСОБА_1 просить постанову суду від 19.09.2016 в частині позбавлення його права керування транспортними засобами на один рік - скасувати. Уважає, що адміністративне стягнення, не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи. Судом порушено вимоги ст.33 КУпАП. У матеріалах справи, та в тексті постанови не видно, щоб усі ці аспекти досліджувалися та враховувалися. При цьому в матеріалах справи не міститься документів, які б підтверджували його місце роботи, професію, характеристику особи, сімейний стан, тощо. Тому, і в цій частині постанова є такою, що не відповідає матеріалам справи, та є формальною. При розгляді справи не враховано, що він вперше притягується до адміністративної відповідальності, вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю, щиро кається, працює фізичною особо - підприємцем, у зв'язку із чим, керування транспортним засобом є необхідним для здійснення ним своїх професійних обов'язків, і є єдиним джерелом доходу, а позбавлення права керування транспортними засобами ставить його в скрутне матеріальне становище.

-2-

Тому вважає, що накладення на нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами є занадто суворим. Зазначає, що в нього на утриманні знаходиться його дядько, з яким він проживає. Також указує, що працівники поліції зупинили його за те, що ніби то в нього не висвітлювався номерний знак на автомобілі. Ці всі події зафіксовані в автоматичному режимі працівниками поліції. Ніяких інших дій щодо порушення правил керування транспортним засобом не вчинялися, ступінь алкогольного сп'яніння навіть не була середньою, а відстань, яку йому необхідно було подолати з роботи додому після вжиття алкоголю ( 2 пива), була не більше 2 км..

Відповідно до вимог ч.6 ст. 294 КУпАП апеляційний суд розглядає справу у відсутності правопорушника, який належним чином повідомлений про день та час розгляду апеляційної скарги, і який подав заяву про розгляд апеляційної скарги в його відсутності.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується зібраними в справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 № 094126 від 29.08.2016, поясненнями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3 та даними рапорту інспектора Фулей В.І. роти №3 батальйону УПП у місті Ужгороді та Мукачеві від 29.08.2016.

Відповідно до вимог ст. ст.23, 33 КУпАПадміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддею враховано характер вчиненого ним правопорушення, його особу, ступінь його вини, майновий стан тощо.

З урахуванням наведених обставин, апеляційний суд погоджується з висновком судді першої інстанції, викладеним в оскаржуваній постанові про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Посилання ОСОБА_1 у апеляційній скарзі на те, що суддя першої інстанції при накладенні на нього адміністративного стягнення, не врахував характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, обставини справи, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовані змістом оскаржуваної постанови та матеріалами адміністративної справи.

-3-

Крім того, санкція ч.1 ст.130 КУпАП ( редакції Закону №1446-УІІІ від 07.07.2016) передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що при накладенні адміністративного стягнення на водіїв за дії, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП позбавлення права керування транспортними засобами разом зі штрафом є обов'язковим безальтернативним видом адміністративного стягнення.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 та доповнення до неї - залишити без задоволення, а постанову судді Мукачівського міськрайонного суду від 19.09.2016 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя: