Рішення № 62441691, 02.11.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 243/7931/16-ц

Провадження номер 2/243/3968/2016

РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

02 листопада 2016 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Чемодуровій Н.О.,

при секретарі Жмарьові П.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Содовий завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та індексації заробітної плати , -

встановив:

27 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, з дійсним позовом до відкритого акціонерного товариства «Содовий завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та індексації заробітної плати. Мотивувала свої вимоги тим, що вона працювала у ВАТ «Содовий завод» виконуючою обов'язки начальника залізничного цеху з 23 січня 1987 року по 01 березня 2003 року. Рішенням Слов'янського міського суду, справа №2-2233-97 від 29 вересня 1997 року вирішено стягнути з ВАТ «Содовий завод» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 794,91 гривень. Виконавчий лист за рішенням суду був своєчасно наданий в державну виконавчу службу та взятий на виконання, але до цього часу рішення не виконане. При її звільненні з підприємства, ВАТ «Содовий завод» був зобов'язаний провести розрахунок, однак цього не зробив, мотивуючи це скрутним фінансовим становищем підприємства. Станом на час її звільнення заборгованість по заробітній платі складає 87,64 гривень відповідно до довідки №01-23/569а від 12 вересня 2016 року. Зазначила, що на час подання позову ВАТ «Содовий завод», як юридичну особу, не знято з реєстрації і не ліквідовано відповідно до ухвали господарського суду Донецької області. Просить суд, стягнути на її користь з ВАТ «Содовий завод» заборгованість по заробітній платі у сумі 87,64 гривень та індексацію заробітньої плати з 01 жовтня 1997 року по 26 вересня 2016 року у сумі 7527,09 гривень

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Надала до суду заяву, де просила розглянути справу без її участі, свої вимоги просила задовольнити у повному обсязі (а.с.18).

Представник відповідача ВАТ «Содовий завод» м.Слов'янська в особі ліквідатора ОСОБА_2, в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без представника ВАТ «Содовий завод» та надала письмову заяву-заперечення щодо позову ОСОБА_1, згідно якої відповідач повністю не визнає позов та зазначає, що будь-які збільшення сум у ліквідаційній процедурі по справі №5\174Б про банкрутство ВАТ «Содовий завод» у частині застосування КЗпП та інших нормативно-правових актів, які прийняті до набрання чинності Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не можуть суперечити Закону (ч.2 ст.23 розділ VІІ Прикінцевих положень Закону №2343-ХІІ від 14.02.1992 року; ч.1 ст.38 Закону №4212-VІ від 22.10.2011 року «у банкрота не виникає будь-яких додаткових обов'язків»). Тому, ВАТ «Содовий завод» не може визнавати компенсацію чи інші додаткові вимоги, крім загальної заборгованості по заробітній платі, яка на момент відкриття ліквідаційної процедури рахувалась за даними бухгалтерського обліку. Зазначила, що окрім дійсної заборгованості по заробітній платі, всі інші вимоги ВАТ «Содовий завод» який знаходиться в ліквідаційній процедурі, не визнає за законом (а.с.17).

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, вважає що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна сторона має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено у судовому засіданні, рішенням Слов'янського міського суду Донецької області від 29 вересня 1997 року (справа №2-2233-97), стягнуто на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 794,91 грн. (а.с.4)

Як вбачається з копії довідки ВАТ «Содовий завод» №01-23/569а від 12 вересня 2016 року, ОСОБА_1 працювала у відповідача на посаді працівника залізничного цеху з 23 січня 1987 року по 01 березня 2003 (а.с. 5).

Відповідач ВАТ «Содовий завод» неналежно здійснював виплату заробітної плати та мав заборгованість перед позивачем.

У відповідності до ч.1 ст. 94 КЗпП України « Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу».

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиною першої ст. 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України.

Відповідно дост. 116 ч. 1 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно довідки ВАТ «Содовий завод» №01-23/569а від 12 вересня 2016 року, заборгованість по заробітній платі, станом на 01 вересня 2016 року, складає 87 грн. 69 коп (а.с.5).

Отже, судом встановлено, що з моменту звільнення та до теперішнього часу позивачу не виплачена заборгованість по заробітній платі, та оскільки позивач знаходилася в трудових правовідносинах з ВАТ «Содовий завод», у відповідності до чого сума заборгованості по заробітній платі у розмірі 87 грн. 69 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно зст. 2 Закону України «Про оплату праці»основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обовязки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, повязані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно з положеннями частини шостоїстатті 95 Кодексу законів про працю України, статей33,34 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 рокузаходами державного регулювання оплати праці є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням строків її виплати.

Відповідно достатті 33 Закону України «Про оплату праці»в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством. Індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці працівникам у звязку з індексацією за рахунок власних коштів (стаття 1, частина першастатті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року.

Отже, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у звязку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у звязку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Із розяснень, викладених у п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» вбачається, що у справах, повязаних із вирішенням спорів про індексацію заробітної плати або компенсацію працівникам втрати її частини у звязку із затримкою її виплати, суди мають враховувати, що: індексація заробітної плати провадиться згідно зіст. 33 Закону України «Про оплату праці»між переглядами Верховною Радою України розміру мінімальної заробітної плати і здійснюється відповідно доЗакону України «Про індексацію грошових доходів населення»і тих положень Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 1998 року № 663(з внесеними змінами та доповненнями), котрі йому відповідають, підприємством, установою чи організацією, які виплачують заробітну плату, при її нарахуванні починаючи з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, який перевищив 105 відсотків (величину порога індексації).

За наявності зазначених умов у тому ж самому порядку індексації підлягає присуджена за рішенням суду сума заробітної плати, якщо ці умови настали у звязку з несвоєчасним виконанням рішення.

Частиною 4 статті 12 Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання та неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань, щодо сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, податків і зборів.

Згідно положення ч.1 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженоїНаказом Держкомстату України 13 січня 2004 року № 5та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713, до фонду оплати праці входить фонд основної заробітної плати та фонд додаткової заробітної плати, який включає у тому числі суми виплат, повязаних з індексацією заробітної плати працівників та суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням термінів її виплати. Таким чином, належна позивачу заробітна плата у розмірі 794,91 грн. за рішенням Слов'янського міського суду Донецької області від 29 вересня 1997 року підлягала індексації.

Відповідно дост. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цьогоЗакону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Суд погоджується з розрахунком індексації наданим позивачем, в частині стягнення суми індексації заробітної плати за період з 01 жовтня 1997 року по 26 вересня 2016 року, оскільки він здійснений згідно вимог чинного законодавства та не суперечить іншим фактичним доказам встановленим по справі.

Так, з розрахунку індексації заробітної плати за період з 01 жовтня 1997 року по 26 вересня 2016 року (згідно меж заявлених та підтриманих позовних вимог) вбачається, що індексація суми за рішенням Слов'янського міського суду від 29 вересня 1997 року за період з 01 жовтня 1997 року по 26 вересня 2016 року складає: 794,91 грн. х 904,59 % / 100% = 7 193 грн. 22 коп. Даний розрахунок є обґрунтованим в частині стягнення індексації заробітної плати за період з 01 жовтня 1997 року по 26 вересня 2016 року, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення індексації заробітної плати підлягають частковому задоволенню.

Щодо наданого позивачем розрахунку індексації заробітної плати за період з 01 квітня 2003 року по 26 вересня 2016 року, ці позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки індексації підлягає присуджена за рішенням суду сума заробітної плати, якщо ці умови настали у звязку з несвоєчасним виконанням рішення.

Пунктом 1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 551 грн. 20 грн. на користь держави, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 47, 94, 116, 237-1 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Содовий завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та індексації заробітної плати задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства «Содовий завод», яке розташоване за адресою: 84100 Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Світлодарська, б. 91, р/р 263103 у АК ПІБ, МФО 334561, код ЄДРПОУ 00204895, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: м. Словянськ, пров.Кавказький, буд.22, заборгованості по заробітній плати у розмірі 87 грн. 64 коп.; індексацію заробітної плати з 01 жовтня 1997 року по 26 вересня 2016 року в розмірі 7193 грн. 22 коп., а всього 7 280 (сім тисяч двісті вісімдесят) грн. 86 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства «Содовий завод», яке розташоване за адресою: 84100 Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Світлодарська, б. 91, р/р 263103 у АК ПІБ, МФО 334561, код ЄДРПОУ 00204895, судовий збір на користь держави у розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) грн. 20 коп. на доходний рахунок № 31210206700075, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, КОД ЄДРПОУ (банку) 37803368, код ЄДРПОУ (суду) 26503448, кодкласифікації доходів бюджету22030001, отримувач УК /Словянськ/22030001.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Словянський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.О. Чемодурова