Вирок № 62440987, 02.11.2016, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/410/16-к

Провадження № 1-кп/263/175/2016 В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Хараджі Н.В., при секретарі Петровському Д.С., за участю прокурора Ворошилова О.В., захисника ОСОБА_1 обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014050780001229 від 15.08.2014 року, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Бузулук, Оренбурської області РФ, громадянина України, не працюючого, одруженого, із середньою спеціальною освітою, судимого: вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 25.12.2002 року за ст.ст. 309 ч.2, 307 ч.2, 75 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна з призначенням випробувального терміну строком на 2 роки; вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 10.06.2003 року за ст.ст. 307 ч.2, 309 ч.2, 71 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого із міст позбавлення волі 24.01.2008 року умовно-достроково на 1 рік 5 місяців 19 днів; вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 16.03.2011 року за ст. 309 ч.2, 75 КК України до 3 років позбавлення волі з призначенням випробувального терміну строком на 2 роки, звільненого від покарання ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 28.03.2013 року, який мешкає, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, що обвинувачується за ст.307 ч. 2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 04 листопада 2014 року о 14 годині 25 хвилин., перебуваючи на площадці 4-го поверху будинку АДРЕСА_1, умисно, керуючись корисливим мотивом, повторно незаконно збув - продав за 500 грн. ОСОБА_3 наркотичний засіб - метадон масою 0,0357 г. Того ж дня о 14 годині 35 хвилин працівниками міліції біля будинку № 15 по вул. Сонячній в Жовтневому районі м. Маріуполя при проведенні оперативної закупівлі в ОСОБА_3 було виявлено та вилучено паперовий згорток з кристалічною речовиною, яка містить наркотичний засіб - метадон масою 0,0357 г. - який йому умисно повторно незаконно збув ОСОБА_2

Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 307 КК України як незаконний збут наркотичних засобів, вчинений повторно.

Він же 27 листопада 2014 року о 14 годині 45 хвилин, перебуваючи на площадці 4-го поверху будинку АДРЕСА_1, умисно, керуючись корисливим мотивом, повторно незаконно збув - продав за 500 гривень ОСОБА_3 наркотичний засіб - метадон, після чого о 14 годині 55 хвилин працівниками міліції біля будинку №15 по вул. Сонячній в Жовтневому районі м. Маріуполя при проведенні оперативної закупівлі в ОСОБА_3 було виявлено та вилучено паперовий згорток з кристалічною речовиною, яка містить наркотичний засіб - метадон масою 0,0195 г. - який йому умисно повторно незаконно збув ОСОБА_2 Того ж дня в період часу з 15 години 30 хвилин до 16 години при затриманні та проведенні працівниками міліції особистого огляду ОСОБА_2 біля бізнес-центру «Домаха», розташованому по вул. Митрополитській, 4 в Жовтневому районі м. Маріуполя, були вилучені грошові кошти в сумі 500 гривень: одна купюра номіналом 200 гривень з серією та номером КД 6668305 та три купюри номіналом 100 гривень з серією та номерами ЗВ 8642979, БР 3861167 та ЗГ 4321350, отримані ним внаслідок продажу наркотичного засобу.

Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 307 КК України як незаконний збут наркотичних засобів, вчинений повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину свою за ч.2 ст.307 КК України не визнав повністю, та пояснив, що обставин 04.11.2014 року не пам'ятає, проте все, що зазначено в обвинувальному акті, не правда, нічого такого не було. 27.11.2014 року його дружині робили операцію. У зв'язку з чим раніше він позичав гроші у знайомого. Коли в цей день поїхав повернути гроші, його затримали працівники міліції та вилучили гроші в сумі 4400 грн. й мобільний телефон «Нокія». Після чого його повезли до райвідділку. Оскільки ОСОБА_2 є наркозалежним, в той час в нього розпочалася «ломка». При ньому співробітники міліції «відксерили» гроші, при цьому він пояснював, що це гроші для дружини. З цих грошей 1300 грн. «провели» по кримінальній справі, а 1200 грн. повернули його матері. Інші гроші забрали для себе. Зазначив, що справа проти нього сфальсифікована. До цього він здійснював торгівлю метадоном, частину якого від торгівлі залишав собі для вживання. Торгівлю метадоном здійснював на АДРЕСА_2. Гроші від торгівлі забирали працівники міліції, інші співробітники привозили наркотики. Частину грошей від реалізації метадону залишав собі на оплату квартири. Потім переїхав на Грибоєдова, де проживав до середини серпня. В середині серпня відмовився торгувати, оскільки погіршився стан здоров'я, переїхав жити до дому. Потім приїхали працівники міліції, запропонували знову торгувати наркотиками. В 20-х числа серпня знову відмовився здійснювати торгівлю, уїхав до Новоазовська. Потім повернувся до Маріуполя, де 27.08.2014 року його побили працівники міліції та вимагали гроші. Також заявив, що про вказане до міліції не звертався, заявляти клопотання щодо перевірки відомостей щодо застосування відносно нього незаконних методів відмовився.

Незважаючи на заперечення ОСОБА_2 своєї причетності до скоєних злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України, його винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами:

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що у перших числах листопада 2014 року у буд. 15 по вул. Сонячній за проханням працівників міліції він приймав участь в якості понятого при проведенні оперативної закупівлі. При цьому також приймали участь ще два хлопці: інший понятий та «закупівник» ОСОБА_3. Перевірили купюри, обшукали ОСОБА_3. Потім з іншим понятим вони пішли за ОСОБА_3, зайшли до під'їзду, вони з іншим понятим пішли наверх пішки, а ОСОБА_3 - ліфтом. Зрозумів, що ОСОБА_3 зустрівся з ОСОБА_2 та передав йому гроші. ОСОБА_2 зайшов до квартири. Через деякий час ОСОБА_2 вийшов й разом з ОСОБА_3 спустилися на ліфті. Потім вони знову йшли за ОСОБА_3, він підійшов до працівників міліції та віддав їм згорток та пояснив, що в ньому знаходиться метадон. Обставини проведення оперативної закупівлі були відображені у письмових документах, які він підписав разом з іншим понятим та покупцем ОСОБА_3.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що 04.11.2014 року в районі будинку № 15 по вул. Сонячній на прохання працівників міліції він був понятим при оперативній закупівлі наркотику - метадону. Підійшов покупець, його обшукали, дали гроші, які звірили з копіями. Потім разом з іншим понятим пішли за покупцем. Біля підїзду покупець зустрівся із ОСОБА_2, піднялися на 4 поверх, де покупець передав гроші ОСОБА_2, той зайшов в квартиру, а через деякий час вийшов, та вони вдвох спустилися вниз на ліфті. Вони з іншим понятим пішли за покупцем, який повернувся до працівників міліції, надав маленький згорток, пояснивши, що купив його у ОСОБА_2, в ньому метадон. 27.11.2014 року на прохання працівника міліції ОСОБА_5 був понятим при закупівлі. Як й у перший раз підійшов покупець, його обшукали, дали гроші, які звірили з копіями. Потім разом з іншим понятим пішли за покупцем, який сам зайшов до під'їзду, піднявся ліфтом на 4 поверх, вони з іншим понятим шли пішки. Коли проходили біля 4 поверху, бачив, що покупець дзвонив у двері. Вони піднялися на сходинкову площадку вище. Чув, що відкрилися двері, й хтось, щось передав. Пізніше приймав участь при затримці. Чув, як співробітники міліції казали, що ОСОБА_2 виходить та йде на зупинку. Під'їхали до зупинки, ОСОБА_2 сів до маршрутки, доїхав до магазину «Домаха», де вийшов та був затриманий. Працівники міліції його обшукали. Вилучити телефон, гроші, склали протокол, який він підписав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що 27.11.2014 року коли він йшов по вул. Сонячній до нього підійшов працівник міліції, який запропонував були присутнім як понятого під час «закупки», на що він погодився. Підішли до б. АДРЕСА_1, потім підійшов чоловік, якого представили як «закупника», його обшуками, показали гроші, звірили з ксерокопіями, оформили протокол. Гроші віддали «закупнику», він пішов, вони з іншим понятим - за ним. «Закупник» зайшов до 1 під'їзду, вони за ним піднялися на 4 поверх. «Закупник» подзвонив у двері, які відкрив ОСОБА_2. «Закупник» віддав ОСОБА_2 гроші, той віддав «закупнику» згортки. «Закупник» пішов, вони за ним. Він підійшов до працівників міліції, його обшукали, вилучили згорток, грошей при ньому не було, Після цього сіли до машини, поїхали з працівниками міліції до бізнес-центру «Домаха», де працівники міліції затримали ОСОБА_2, у якого вилучили гроші, суму яких не пам'ятає. Усі дії були запротокольовані та підписані.

Допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_3 пояснив, що він 04.11.2014 року біля б. 15 по вул. Сонячній підійшов до працівників міліції, які його обшукали, видали гроші, які звіріли із ксерокопіями, розписалися у протоколі. Пішов, за ним поняті, зустрівся із ОСОБА_2 біля під'їзду, разом зайшли до під'їзду, піднімалися ліфтом із ОСОБА_2, де останньому він передав гроші. Потім на 4 поверсі ОСОБА_2 зайшов до квартири, а потім вийшов та передав ОСОБА_3 метадон. Потім ОСОБА_3 повернувся до міліціонерів, віддав метадон, його обшукали, склали протокол. 27.11.2014 року все повторилося: обшукали, видали 500 грн, розписалися. Зайшов до під'їзду, піднявся на ліфті, подзвонив у двері, вийшов ОСОБА_2, забрав гроші й надав метадон, cпустився ОСОБА_3 назад пішки. Біля будинку 15 повернувся по працівників міліції, віддав метадон, обшукали, розписалися. Також зазначив, що до цього подавав заяву до міліції, точну дату не пам'ятає. А своє бажання повідомити про це міліцію пояснив тим, що від наркотиків гибнуть люди, тому вирішив звернутися до міліції.

Також наявність провини у вчиненні обвинуваченим інкримінованих кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:

-витягом з кримінального провадження № 12014050780001229 /т.2, а.с. 111 /;

-висновком судово-хімічної експертизи №338 від 28.11.2014 року, за яким надана на дослідження речовина масою 0,038 г. у паперового згортку містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон /т.2, а.с. 105-108/;

-висновком судово-хімічної експертизи №1874 від 05.01.2015 року, за яким надана на дослідження речовина «… вилученого 27.11.2014 року у ОСОБА_3» масою 0,0361г., містить в своєму складі наркотичний засіб - метадон, маса якого в наданій речовині становить 0,0195 г. (54,0%)/т.2, а.с. 77-83/;

-протоколом огляду від 06.01.2015 року, за яким були за присутності понятих оглянуті пакети із мобільними телефонами, пакети із грошовими коштами, патерів пакет із метадоном, електронними терезами й флаконом, два СD-R диски/т.2, а.с. 84/;

-протоколом оперативної закупки від 04.11.2014 року, в якому описані дії оперативної

закупівлі за участі закупника ОСОБА_3 та в присутності понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які мали місце 04.11.2014 року із фотокопіями до нього /т.2, а.с. 131-134/;

-актом огляду покупця ОСОБА_3, в присутності понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_4, який мав місце 27.11.2014 року /т.2, а.с. 135 /;

-протоколом оперативної закупки від 27.11.2014 року, в якому описані дії оперативної

закупівлі за участі закупника ОСОБА_3 та в присутності понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які мали місце 27.11.2014 року із фотокопіями до нього /т.2, а.с. 120-123 /;

-актом огляду покупця ОСОБА_3, в присутності понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, який мав місце 27.11.2014 року /т.2, а.с. 124 /;

-проколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину віл 27.11.2014 року, за яким було затримано ОСОБА_2, у якого було вилучено мобільний телефон «Nokia 200» та грошові кошти із вказівкою номіналу, серій та номерів купюр/т.2, а.с. 98-99/;

У процесі розгляду справи суд при всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу та в їх сукупності з точки зору достатності і взаємозв'язку, дійшов до переконання про наявність в діяннях обвинуваченого ОСОБА_2 ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України, а саме незаконний збут наркотичних засобів, вчинений повторно.

Суд не бере до уваги твердження обвинуваченого щодо його непричетності до інкримінованих правопорушень та щодо фальсифікації матеріалів справи, оскільки відсутні будь-які належні докази останнього і сприймає їх як спосіб захисту обвинуваченого від пред'явленого обвинувачення та уникнення кримінальної відповідальності.

Також суд зазначає, що проведення оперативних закупок наркотичних засобів у обвинуваченого органами досудового розслідування, зібрання доказів, проведено з дотриманням вимог «Інструкції про порядок проведення контрольованої поставки, контрольованої чи оперативної закупки товарів, предметів, речей, послуг, документів, засобів і речовин, у тому числі заборонених до обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності» від 16.09.2013 року, вимог КПК України, в тому числі ст. 36 КПК України та їм не суперечить.

Суд не бере як доказ провини обвинуваченого в інкримінованому правопорушенні протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій за завданнями №№873т, 874т, 875т, 876т від 8.12.2014 року, що проводилися 4.11.2014 року й відеозапис, який міститься на оптичному носію, що був переглянутий у судовому засіданні, оскільки останній не містить повної інформації щодо досліджуваних обставин справи.

Крім цього суд зауважує на підтвердження обвинуваченим ОСОБА_2 в ході судового розгляду факту неодноразового здійсненим ним раніше збуту наркотичного засобу-метадон. При цьому будь-яких доказів здійснення цього внаслідок насильства, погроз, шантажу з боку працівників міліції суду не надано. Відповідно до ч.3 ст. 271 КПК України провокацією особи на вчинення злочину з метою його подальшого викриття є допомога особі вчинити злочин, який вона не вчинила б, якби слідчий цьому не сприяв, або вплив на поведінку особи з цією ж метою шляхом насильства, погроз, шантажу. В матеріалах кримінального провадження відсутні дані про здійснення працівниками правоохоронних органів зазначеного впливу на обвинуваченого.

Більш того, пояснення ОСОБА_2, надані в судовому засіданні, вказують на те, що він самостійно прийняв рішення про збут наркотичних засобів, збував їх, отримав за це гроші та частину наркотичного засобу залишав собі для особистого вживання.

Крім цього суд зауважує, що з огляду на практику Європейського суду з прав людини проведення у даній справі оперативних закупок не може слугувати підтвердженням провокації злочину. Зокрема, у рішенні по справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 6 травня 2003 р. ЄСПЛ не визнав провокаційними дії працівників поліції та зазначив, що вирішальним фактором при документуванні незаконних дій є не роль поліції, а поведінка особи, оскільки правоохоронні органи «приєдналися» до злочинної діяльності, а не ініціювала її. Такі дії поліції ЄСПЛ охарактеризував як таємну роботу, але не як провокацію, яка порушувала б п. 1 ст. 6 Конвенції. Така модель боротьби з позиції ЄСПЛ є законно прийнята і застосована у відповідності до вимог суспільства.

У даній же справі, щодо при проведенні негласних слідчих дій, здійснювався не тільки прокурорський контроль, (у представленому провадженні це підтверджується протоколами про результати контролю від 04.11.2014 року та від 27.11.2014 року),від але й судовий. Водночас, залучення негласного агента було способом викриття злочинної діяльності з огляду на існуючі труднощі у розслідуванні відповідної категорії злочинів. Вирішальним фактором при оперативних закупках була не роль сторони обвинувачення, а поведінка самого обвинуваченого з огляду на наявні у справі докази.

Тож, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень передбачає також розслідування з тим, щоб кожен був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини. Тому, якщо особа неодноразово збуває наркотичний засіб суспільство, держава, кожен зокрема, має право на захист від саме того правопорушення, яке особа вчиняє шляхом притягнення її до відповідальності в міру її вини. Таким чином, проведення стороною обвинувачення декількох оперативних закупок є лише способом розслідування вчиненого, що мало місце і в даному кримінальному провадженні. Тому суд відкидає зауваження сторони захисту на відсутність підтвердження у постанові про проведення контролю за вчиненням злочину від 13.10.2014 року доцільності проведення другого етапу закупівлі.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкцій ст. 307 ч. 2 КК України, що вказані злочини відносяться до категорії тяжких, сукупність всіх обставин їх вчинення, правову позицію прокурора про призначення покарання у вигляді позбавлення волі, особу винного, який раніше неодноразово судимий, проте на шлях перевиховання не став та відповідних висновків не зробив, за місцем мешкання характеризується посередньо, перед затриманням не працював, корисною працею не займався, на обліку лікаря психіатра не перебуває, на обліку у наркодиспансері перебуває з 19.07.2002 року з діагнозом: розлади психіки та поведінки, що обумовлені вживанням опіатів, синдром залежності.

Згідно до вимог ст.66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд визнає наявність тяжких захворювань, що підтверджено висновком СМЕ № 29 від 18.08.2016 року.При цьому така обставина як рецидив, що зазначена як обтяжуюча в обвинувальному акті, підлягає виключенню з обвинувачення, оскільки повторність виступає кваліфікуючою ознакою злочину, який інкримінується ОСОБА_2 і не може водночас застосовуватися як обставина, що обтяжує покарання підсудному. Вказане відповідає п.19 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 04.06.2010р. «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки», де вказується, що якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК як повторність, так і рецидив злочинів, суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує. У зв'язку з чим обтяжуючих покарання обставин, передбачених ст. 67 КК України, в діях ОСОБА_2 не встановлено.

Тому суд вважає, що його виправлення і перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства й слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 307 КК України та передбачене ч.2 ст. 307 КК України додаткове покарання у виді конфіскації майна,окрім житла.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_2 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, а процесуальних витрат - ст. 124 КПК України.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2, обраний під час досудового провадження у виді тримання під вартою, залишити до набрання вироком законної сили.

За положеннями ч.5 ст. 72 КК України зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Таким чином, строк попереднього ув'язнення для обвинуваченого ОСОБА_2 обраховується з 27 листопада 2014 року і до набрання цим вироком законної сили, а тому саме цей строк підлягає зарахуванню до строку покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 368-370, 374, 376 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,визнати винним за ч. 2 ст. 307 КК України та призначити покарання у вигляді 6 (шести) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, окрім житла.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання відраховувати з 27 листопада 2014 року.

Зарахувати у строк відбування покарання термін знаходження ОСОБА_2 під вартою з 27 листопада 2014 року по день набрання вироком законної сили, включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати у кримінальному провадженні, пов'язані із залученням експертів в сумі 934,44 грн.

Речові докази: два паперових згортка з кристалічною речовиною, що містить метадон масою 0,0357 г. та 0,0195 г., електронні ваги, скляний флакон, що знаходяться у камері схову Приморського РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області - знищити; два DVD-R відеозйомки - зберігати у матеріалах кримінального провадження; мобільні телефони: «S-Tell 1290», «Nokia 301», передані на зберігання ОСОБА_8 - залишити в її володінні; грошові кошти, банківські купюри: одна номіналом 200 грн. з серією, номером КД 6668305 та три номіналом по 100 грн. з серіями, номерами ЗВ 8642979, БР 3861167, ЗГ 4321350, що знаходяться на зберіганні в СВ Приморського РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області - повернути за належністю до УФЗБО ГУМВС України в Донецькій області; інші грошові кошти в сумі 800 грн., мобільний телефон «Nokia 200», що знаходяться на зберіганні в Приморському РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області - конфіскувати в дохід держави.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз'яснити обвинуваченому право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Роз'яснити обвинуваченому та захиснику право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя Н.В. Хараджа