Ухвала суду № 62435132, 03.11.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/14298/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2016 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі

слідчого судді Сидорука Є.І.,

при секретарі Патій Н.А.,

з участю прокурора Грицюка Н.П.

підозрюваногоОСОБА_1І,

захисника ОСОБА_2

розглянув клопотанняпрокурора військової прокуратури Рівненського гарнізону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодоОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_3, курсанта з підготовки військовослужбовців за призивом під час мобілізації на особливий період 4-го навчального батальйону військової частити польова пошта В1670, солдата, підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор військової прокуратури Рівненського гарнізону ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним клопотанням, у якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1.

У клопотанні зазначається, що в провадженні військової прокуратури Рівненського гарнізону перебуває кримінальне провадження №42015180490000187 від 09 грудня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України.

В клопотанні вказано, що відповідно до ст. 4 ч. 8, ст. 5 ч. 1, ст. 10, 11, ст. 22 ч. 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 14 січня 2015 року №15/2015 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Верховною Радою України Законом України, ст. 39 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу», 29 липня 2015 року громадянина ОСОБА_1 призвано на військову службу у звязку з мобілізацією Томашпільським районним військовим комісаріатом Вінницької області.

Згідно наказу командира військової частини польова пошта В1670 від 30 липня 2015 року № 177, солдат ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу військової частини, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду курсанта з підготовки військовослужбовців за призовом під час мобілізації на особливий період 4 навчального батальйону.

Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» зобовязують кожного захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.

Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, солдат ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу», зобовязаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обовязок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обовязки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, дотримуватись правил забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, внутрішнього порядку, у службовий час постійно знаходитись у розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», ч. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно Указу Президента України №15/2015 від 14 січня 2015 року в Україні оголошена часткова мобілізація.

Про те, солдат ОСОБА_1, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи у порушення вимог вище згаданого законодавства, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, став на злочинний шлях.

Так, 31 липня 2015 року на території військової частини польова пошта В1670 (дислокована у с. Нова Любомирка, Рівненського району, Рівненської області) солдату ОСОБА_1 безпосередній командир (досудовим розслідуванням особу не встановлено) надав короткострокову відпустку з розташування даної військової частини, у період із 31 липня 2015 року по 24 год. 00 хв. 03 серпня 2015 року, без оформлення відпускного квитка.

З метою надати візуальної законності перебування солдата ОСОБА_1 поза межами розташування військової частини польова пошта В1670, останньому було безпідставно видано 3 (три) записки про звільнення із розташування військової частини польова пошта В1670 (по даному факту скеровано інформування у військову частину польова пошта В1670 для притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності).

У подальшому, 31 липня 2015 року солдат ОСОБА_1 залишивши розташування військової частини польова пошта В1670 (с. Нова Любомирка, Рівненського району, Рівненської області), вибув до свого місця постійного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Перебуваючи у вище згаданому місці у солдата ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, а саме не повернутись у розташування військової частини польова пошта В1670 (с. Нова Любомирка, Рівненського району, Рівненської області) з метою ухилитись від військової служби.

Реалізовуючи свій злочинний намір солдат ОСОБА_1, 03 серпня 2015 року у розташування військової частини польова пошта В1670 (с. Нова Любомирка, Рівненського району, Рівненської області) не повернувся, а 04 серпня 2015 року близько 07 год. 30 хв. на ранковому шикуванні у військовій частині польова пошта В1670 (с. Нова Любомирка, Рівненського району, Рівненської області) був виявлений факт відсутності солдата ОСОБА_1, здійсненими заходами щодо пошуку останнього на території даної частини було встановлено, що солдат ОСОБА_1 відсутній у розташуванні військової частини польова пошта В1670 та місце перебування останнього не відоме.

У подальшому, у період із 04 серпня 2015 року по 08 грудня 2015 року солдат ОСОБА_1, перебував за місцем свого проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, де проводив час не пов'язаний з військовою службою на власний розсуд, а 08 грудня 2015 року солдат ОСОБА_1 був виявлений у вище згаданому населеному пункті військовослужбовцями Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку та доставлений у військову прокуратуру Рівненського гарнізону 09 грудня 2015 року.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення дезертирство, тобто незявлення з метою ухилитися від військової служби на службу у разі відпустки, вчиненого в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто злочину, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України.

Вина солдата ОСОБА_1 доводиться показами свідка ОСОБА_4, показами підозрюваного ОСОБА_1, які пояснили, що 04 серпня 2015 року останній не зявився у військову частину польова пошта В1670 (с. Нова Любомирка, Рівненського району, рівненської області) з метою ухилитись від військової служби, та не вчинив будь яких дій для припинення правопорушення.

09 грудня 2015 року солдату ОСОБА_1 оголошено підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 408 КК України.

Тоді ж, затримано підозрюваного солдата ОСОБА_1 у звязку із вчиненням злочину, передбаченого ч.3 ст. 408 КК України.

Прокурор зазначає, що необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатись на волі.

Так, підозрюваний ОСОБА_1 у період із 03 серпня 2015 року по даний час переховувався від органів досудового розслідування, після отримання відповідних повісток не зявлявся до військової прокуратури Рівненського гарнізону.

Беручи до уваги викладене, більш мякі запобіжні заходи, не повязані з обмеженням волі, не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного ОСОБА_2 та підозрюваний просять в судовому засіданні просить відмовити у задоволенні клопотання прокурор військової прокуратури Рівненського гарнізону ОСОБА_3 про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосувавши до останнього більш м"який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. При цьому вказують, що підозрюваний ніде не переховувався, має хвору матір, не було грошей приїхати в Рівне.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Встановлено, що в провадженні військової прокуратури Рівненського гарнізону перебуває кримінальне провадження №42015180490000187 від 09 грудня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1

09 грудня 2015 року солдату ОСОБА_1 оголошено підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 408 КК України.

Тоді ж, затримано підозрюваного солдата ОСОБА_1 у звязку із вчиненням злочину, передбаченого ч.3 ст. 408 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до ранішесудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обовязку, встановленого законом.

Прокурор, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та при розгляді довів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 408 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено максимальне покарання у вигляді 10 років позбавлення волі останній може переховатися від органів досудового розслідування та суду, не прибувати на виклики, посилаючись на різні нібито форс-мажорні чи поважні обставини, таким чином, затягуючи хід досудового розслідування. Також, ОСОБА_1, перебуваючи на волі буде продовжувати вчиняти злочин, оскільки він на даний час вчиняє дезертирство та продовжує ухилятися від військової служби.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до нього вказаного запобіжного заходу не встановлено.

З урахуванням наведеного, є необхідним обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов»язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчинення злочину, санкція за ступенем тяжкості класифікована як тяжкий злочин, суд вважає доцільним визначити розмір застави у розмірі 80 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов»язки: прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в»їзд в Україну.

Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця увязнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_3, курсанта з підготовки військовослужбовців за призивом під час мобілізації на особливий період 4-го навчального батальйону військової частити польова пошта В1670, солдата, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 20 ( двадцять) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 10 годин 00 хвилин 03 листопада 2016 року.

Визначити, що строк дії ухвали до 10 годин 00 хвилин 23 листопада 2016 року.

Одночасно визначити розмір застави у розмірі 80 мінімальних заробітних плат в сумі 116 000 (сто шістнадцять тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Рівненській області ГУ ДКУ у Рівненській області 37315038010559, банк отримувача ДЕРЖКАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ, М. КИЇВ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26259988.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 в разі внесення застави виконання наступних обов»язків:

- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Термін дії обовязків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 10 годин 00 хвилин 23 листопада 2016 року.

Розяснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобовязаний виконувати покладені на нього обовязки, повязані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв»язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Рівненської області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Є.І. Сидорук