Вирок № 62434285, 03.11.2016, Кагарлицький районний суд Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1839/15-к

провадження № 1-кп/368/12/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.11.2016 рокум.Кагарлик Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого-судді Шевченко І.І.

при секретарі Гребеневич А.І.

з участю прокурорів Вдовенко Л.М., Квашенка І.М. та Павлика В.Ю.

потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_1

законного представника неповнолітніх дітей ОСОБА_1

потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_2

представників потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4

представника цивільного позивача Майнард Н.О.

обвинуваченого та цивільного відповідача ОСОБА_6

захисника обвинуваченого та представника цивільного відповідача ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в місті Кагарлик Київської області кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015110000000152 від 31.05.2015 року стосовно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Городище Черкаської області, українця, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1, освіта вища, одруженого, працюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_6 30 травня 2015 року, близько 18 години 00 хвилин, в денний час доби, при сприятливих погодних умовах, сухому асфальтному покритті, керуючи технічно справним автомобілем «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_1, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, належить ОСОБА_8, рухався по автодорозі Київ-Знам'янка в бік м. Києва.

Проїжджаючи відрізок на 70 км, вказаної автодороги, ОСОБА_6, в порушення вимог п.п. 2.3 б) «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», 10.1 «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», Правил дорожнього руху, введених в дію з 01.01.2002 р., затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р., виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілями «VOLKSWAGEN Crafter», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керування водія ОСОБА_9, і «ВАЗ 2110», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керування водія ОСОБА_10 та в подальшому відбулося зіткнення між автомобілями ВАЗ та «Mitsubishi Space Star», реєстраційний номер НОМЕР_4 під керування водія ОСОБА_11, який рухався в попутному напрямку за автомобілями «VOLKSWAGEN Crafter» та ВАЗ, в бік м. Знам'янка.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля «ВАЗ 2110» ОСОБА_10, отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці події, а пасажири цього ж автомобіля ОСОБА_1, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, отримали тілесні ушкодження, з якими були доставлені до медичних закладів.

Так, відповідно висновку судово-медичної експертизи № 177 від 08.08.2015 р. встановлено, що на тілі трупа ОСОБА_10, 1978 року народження, були виявлені ушкодження:

-рана на передній поверхні правого колінного суглобу на висоті 44-53 см від підошви; розчавлення правого надколінника; крововиливи на передній поверхні правого стегна на висоті 62-73 см від підошви, передньо-внутрішній поверхні правої гомілки на висоті 28-78 см від підошви з переходом на поверхню стегна, садна на передній поверхні правого стегна на висоті 62-73 см від підошви; перелом стегнової кістки на висоті 60 см від підошви; крововиливи на передньо-внутрішній поверхні лівої гомілки на висоті 12 см від підошви; повний поперековий перелом великогомілкової кісті на висоті 12 см від підошви та малогомілкової кістки на висоті 16см від підошви; осадження передньо-внутрішньої поверхні лівого передпліччя, садна на задній поверхні цього ж передпліччя також по всій поверхні та на зовнішній поверхні правого передпліччя у верхній третині, рана в області лівого ліктьового суглобу;

-ЗТГК: синці-садна на лівій боковій поверхні грудної клітки, рана в області верхнього зовнішнього квадрата лівого великого грудного м'язу: наявність темної рідкої крові в плевральних порожнинах; розриву навколосерцевої сумки по правій передньо-боковій стінці; розрив правої легені у верхній частині нижньої долі; переломи ребер зліва - 1-11-го по передньо-пахвинній лінії; 3-10-го по лопатковій лінії. Перелом хребта на різні 2 грудного міжхребцевого диску з поширеним темно-червоним крововиливом в навколишню клітковину; ЗТЖ: крововиливи на передній поверхні живота у верхній третині з переходом на передню поверхню грудної клітки; наявність темної рідкої крові в черевній порожнині: розриви печінки по передній верхній та базальній поверхні більше справа; множинні розриви селезінки, крововиливи в жирову капсулу нирок; ЧМТ: рана на підборідді посередині та дещо справа; садна на кінчику носа справа та в області голівки правої брови і верхньої повіки; крововиливи під м'якою мозковою оболонкою в правій і лівій тім'яно-скроневих областях справа та зліва, крововилив в області намета мозочка. Дані ушкодження утворились внаслідок дії тупим (-йми) предметом (-ами) одномоментно або протягом короткого проміжку часу (до хвилини), в комплексі належать до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, більшість з них є характерними для пошкоджень внаслідок ДТП в салоні автомобіля, знаходяться з зв'язку з настанням смерті і можуть відповідати обставинам, вказаним у постанові. Смерть ОСОБА_10, 1978 року народження, настала від множинних переломів кісток скелету з ушкодження внутрішніх органів, що призвело до розвитку шоку. В крові трупа ОСОБА_10 1978 року народження, спирти не виявлені.

Відповідно висновку судово-медичної експертизи № 151/Е від 01.09.2015 р. встановлено, що згідно із даними наданої медичної документації на ім'я ОСОБА_1, 1980 р.н., у неї мали місце такі тілесні ушкодження:

а) садна в ділянках лоба зліва, пупка та лівому фланку черевної стінки;

б) закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку;

в) закрита травма грудної клітки з переломом правої ключиці в середній третині зі зміщенням уламків;

г) закрита травма живота з розривом селезінки та розвитком внутрішньочеревної кровотечі.

Зазначені ушкодження спричинені тупими предметами, могли виникнути в строк та при обставинах, вказаних у постанові про призначення експертизи та в наданій медичній документації, тобто 30.05.2015 року внаслідок ДТП (травма в салоні автомобілю при його зіткненні з іншим транспортним засобом).

Садна за критерієм тривалості розладу здоров'я відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.

ЗЧМТ у вигляді струсу головного мозку за критерієм тривалості розладу здоров'я відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я на строк, більший за 6, але менший за 21 день.

ЗТГК з переломом правої ключиці за критерієм тривалості розладу здоров'я відноситься до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості, як такі, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я на строк, більший за 21 день, так як для зрощення перелому ключиці потрібен такий термін.

ЗТЖ з розривом селезінки за критерієм небезпеки для життя відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, так як без надання своєчасної спеціалізованої медичної допомоги така травма призводить до несприятливого для життя перебігу.

Діагноз, зазначений у медичній карті № 725 «Забій нижніх часток обох легень» - не підтверджений рентгенологічно (при вивчені наданих рентгенограм грудної клітки рентгенологом КОБСМЕ ознак забою легень не виявлено), у зв'язку з чим не враховувався при визначені наявності та ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

Відповідно висновку судово-медичної експертизи № 152/Е від 21.09.2015 р. встановлено, що згідно із даними наданої медичної документації на ім'я ОСОБА_12, 2011 р.н., у нього мали місце такі тілесні ушкодження: - відкрита проникаюча черепно-мозкова травма: садна та забої м'яких тканин в ділянці обличчя, піднадкіснична гематома лобної ділянки, перелом кісток склепіння та основи черепу із розривом барабанної перетинки справа з наявністю отогемоліквореї, перелом кісток носу, крововиливи під оболонки головного мозку, забій головного мозку тяжкого ступеню; вказана травма призвела до розвитку післятравматичної церебрастенії; перелом лівої лобкової (лонної) кістки зі зміщенням відламків; закритий скалковий перелом (остеоепіфізіоліз) дистального кінця правої стегнової кістки зі зміщенням уламків; гематоми міжфалангових суглобів II-IV пальців лівої кісті; садна в ділянках тулубу та кінцівок (точна локалізація не вказана). Зазначені ушкодження спричинені тупими предметами, могли виникнути в строк та при обставинах, зазначених у постанові про призначення експертизи, тобто 30.05.2015 року внаслідок ДТП (травма в салоні автомобілю при його зіткненні з іншим транспортним засобом), та за критерієм небезпеки для життя відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень. Діагнози, вказані у наданій медичній документації «Закрита травма грудної клітки. Забій лівої легені. Закрита травма живота. Забій нирок, печінки, підшлункової залози» - не підтверджені об'єктивними клінічними даними та даними інструментальних методів досліджень (відсутній опис патологічної симптоматики, що виникає при травмі вищевказаних органів, також не виявлені їх травматичні ушкодження при проведені інструментальних досліджень), у зв'язку з чим дані діагнози не враховувалися при визначені наявності та ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

Відповідно висновку судово-медичної експертизи № 149/Е від 21.09.2015 р. встановлено, що згідно із даними наданої медичної документації на ім'я ОСОБА_13, 2003 року народження, у нього мали місце такі тілесні ушкодження: садна в ділянках кінцівок та голови (точна локалізація не вказана), садно лівої щічної ділянки; перелом верхньої гілки правої лобкової (лонної) кістки. Зазначені ушкодження спричинені тупими предметами, могли виникнути в строк та при обставинах, зазначених у постанові про призначення експертизи, тобто 30.05.2015 року внаслідок ДТП (травма в салоні автомобілю при його зіткненні з іншим транспортним засобом). Садна за критерієм тривалості розладу здоров'я відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, так як ушкодження такого характеру викликають розлад здоров'я на строк не більше 6 днів. Перелом верхньої гілки правої лобкової (лонної) кістки за критерієм тривалості розладу здоров'я відноситься до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості, так як для його зрощення потрібен строк, більший за 21 день. Діагнози, вказані у наданій медичній документації «ЗЧМТ, струс головного мозку. Закрита травма грудної клітки. Забій нирок. Перелом лівої вертлюгової западини» - не підтверджені об'єктивними клінічними даними та даними інструментальних методів досліджень (відсутній опис патологічної неврологічної симптоматики, що виникає при струсі головного мозку, немає опису видимих тілесних ушкоджень в ділянці грудної клітки; за результатами аналізів сечі, які значно відрізняються один від одного, неможливо стверджувати щодо наявності травматичного ушкодження нирок; на наданих рентгенограмах кісток тазу не вбачається наявності перелому лівої вертлюгової западини), у зв'язку з чим дані діагнози не враховувалися при визначені наявності та ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

Порушення водієм ОСОБА_6 вимог пункту п.п. 2.3.б), 10.1. Правил дорожнього руху, введених в дію з 01.01.2002 р., затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.01 р., перебуває в прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням тяжких наслідків - загибеллю ОСОБА_10, і отриманням тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1, і ОСОБА_12, а також отриманням тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості ОСОБА_13

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, спочатку не визнав повністю та суду пояснив, що 30 травня 2015 року він повертався від батька. З ним у машині був ще його син. Ближче до вечора він проїжджав м. Кагарлик та рухався в бік м. Києва. Швидкість у нього була близько 90 км/год.. Погодні умови були сприятливі. Його машина рухалася у колоні з іншими машинами. Рухаючись по автодорозі він часто дивився, що робить його дитина. Коли він повернувся вкотре, то втратив свідомість і прийшов до тями, коли був уже на зустрічній смузі у дуже близькій відстані від зустрічного мікроавтобуса. Заходів до зупинки не здійснював, так як не встиг і відразу після удару він знову втратив свідомість. Коли приїхала швидка, то його разом із сином забрали до лікарні. Він свою вину визнає та просить пробачення у потерпілих.

Винність обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

●показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка пояснила, що 30 травня 2015 року її син з невісткою та двома дітьми вирішив та поїхав на дачну ділянку в с. Черепи Корсунь - Шевченківського району Черкаської області. Близько 21 год. 00 хв. їй зателефонували працівники Кагарлицької ЦРЛ, які повідомили про ДТП. Вона відразу виїхала до м. Кагарлик, де там дізналася про ДТП, в якій її син загинув, а онуки та невістка отримали тілесні ушкодження. Вона втратила свого сина і для неї це дуже велика втрата, яку вона не може описати. Шкоду, яку відшкодував обвинувачений, не замінить їй сина, на якого вона покладала великі надії. Обвинувачений вчинив злочин. Він ні разу їй не дзвонив. Не просив пробачення. Вважає, що вину він не визнає. Щодо характеризуючи даних, то вони не відповідають дійсності, оскільки обвинувачений вже не працює, там де дали йому характеристику з місця роботи. Матеріальну та моральну шкоди обвинуваченим їй відшкодована, але гроші ніколи не замінять їй сина, а її онукам не добавить здоров'я. Щодо міри покарання до обвинуваченого ОСОБА_6, то просить суд застосувати до нього реальне відбуття покарання, навіть у мінімальному його строку, тому що вона хоче, щоб він поніс покарання за вчинений ним злочин;

● показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка діє в свої інтересах та в інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_13, 2003 року народження, та ОСОБА_12, 2011 року народження, яка пояснила, що 30.05.2015 року вони вирішили із своїм чоловіком ОСОБА_10 та двома малолітніми дітьми ОСОБА_13 і ОСОБА_12 поїхати до с. Черепи Корсунь - Шевченківського району Черкаської області на дачну ділянку. Близько 17 год. 00 хв. вони виїхали з м. Києва. Так як це був вихідний день, то інтенсивність руху на дорозі була посередня. Погодні умови були сприятливі. Під час руху вона знаходилася на передньому пасажирському сидінні, а діти сиділи на задньому сидінні. Керував автомобілем її чоловік. Рухалися вони по автодорозі із швидкістю 80 км/год. І попереду та позаду них рухалися автомобілі. У зустрічному напрямку теж рухався транспорт. Коли вони почали наближатися до м. Кагарлик, то попереду рухався мікроавтобус, а позаду теж їхали автомобілі. Далі вона пам'ятає, що перед їхнім автомобілем, з'явився великий чорний автомобіль, з яким відбулося зіткнення. Все відбулося за долі секунд. Після зіткнення вже нічого не пам'ятає. До тями прийшла в лікарні Внаслідок ДТП загинув її чоловік, а вона та її діти отримали різні травми. У даному ДТП її чоловік не порушував Правил дорожнього руху, і не винен. На даний час збитки обвинуваченим ОСОБА_6 їй відшкодовано в повному обсязі. Проте, кошти ніколи не замінять дітям батька. Окрім того, кошти, ще скільки їх буде необхідно. Травми, отриманні дітьми є тяжкими, та можуть у майбутньому показати наслідки. Просить суд застосувати до обвинуваченого покарання пов'язане з реальним відбуванням, для того, щоб він поніс покарання за вчинення ним злочину.

Окрім того, вина обвинуваченого ОСОБА_6 також підтверджується допитаними в судовому засіданні свідками обвинувачення, а саме:

●показаннями свідка ОСОБА_9, який пояснив, що він працює на посаді водія у ТОВ АК «Транспортні лінії України». Його підприємстві займається перевезенням пасажирів. Він закріплений водієм за автобусом «VOLKSWAGEN Crafter», реєстраційний номер НОМЕР_2. 30.05.2015 р. вони завантажилися пасажирами в м. Києві на автостанції «Видубичі» та рухалися по автодорозі Київ-Знам'янка до м. Кіровоград. З м. Києва вони виїхали о 17 год. 10 хв. Під час руху на дворі було видно. Асфальтне покриття було сухим, чистим. За кермом був він. Рухався він зі швидкістю переважною 70-80 км/ год. Швидше він їхати не міг, так як у автомобілі стоять обмежувачі швидкості до 90 км/год. В салоні автобуса було 21 пасажир, усі були сидячі пасажири, стоячих не було. Близько 18 год. 10 хв. він наближався до м. Кагарлик. Рух транспорту був не дуже інтенсивний. Далі під час руху він бачив, як на зустріч їде автомобіль, який десь за 50-100 м. різко виїхав на його смугу руху. Коли він це побачив, то почав від нього тікати на узбіччя, але відбувся контакт у передню ліву частину його транспортного засобу. Далі він зупинився. З його пасажирів ніхто не постраждав, і тілесних ушкоджень не отримав. Далі він бачив, що відбувся контакт цього ж зустрічного автомобіля, «Honda CR-V», із автомобілями, що рухалися позаду нього. У наслідок ДТП водій автомобіля ВАЗ, що рухався слідом за ним загинув на місці. Було відразу викликано швидку допомогу та працівників міліції;

●показаннями свідка ОСОБА_14, який пояснив, що він працює водієм у ТОВ АК «Транспортні лінії України». Він закріплений за автобусом «VOLKSWAGEN Crafter», реєстраційний номер НОМЕР_2. 30.05.2015 р. вони завантажилися пасажирами в м. Києві на автостанції «Видубичі» та рухалися по автодорозі Київ-Знам'янка до м. Кіровоград. Він сидів на пасажирському сидінні та відпочивав, оскільки мав таку можливість. За кермом був інший водій - ОСОБА_9. Саме ДТП він не бачив. Він проснувся, коли відчув удар. З їхніх пасажирів ніхто не постраждав. Після того, як їм віддали транспортний засіб, то він його транспортував до м. Рівного для ремонту;

●показаннями свідка ОСОБА_11, який пояснив, що 30.05.2015 р. він разом із своїм сім'єю вирішили поїхати до знайомих до м. Черкаси. З м. Києва вони виїхали о 17.00 год. Того дня погода була сприятлива, асфальтне покриття було сухим. Попереду них та на зустріч рухався постійно транспорт. Коли він став наближатися до м. Кагарлика безпосередньо перед ними їхав автомобіль ВАЗ, а попереду даного автомобіля рухався маршрутний мікроавтобус. На зустріч їм рухалися зустрічні автомобілі. Далі він почув якийсь звук, який характерний при зіткненні транспорту і побачив, як на них рухається в повітрі автомобіль чорного кольору. Він спробував вжити заходи, щоб не зіткнутися з даним автомобілем. Проте, на автомобіль ВАЗ упав автомобіль чорного кольору. Він намагався уникнути зіткнення, але автомобіль кинуло у кювет. Він на трохи втрачав свідомість. Але потім він виліз з машини та підійшов до автомобіля ВАЗ, та почав з тої машини витягувати людей і тушити автомобіль, щоб не відбулося загорання. Коли приїхала швидка, то людей з ВАЗ, його дружину та сина було госпіталізовано до лікарні. Первинного контакту автомобіля HONDA із мікроавтобусом, він не бачив. Даний автомобіль він побачив безпосередньо перед зіткненням його з автомобілем ВАЗ;

●показаннями свідка ОСОБА_15, яка пояснила, що 30.05.2015 р. вона разом із своїм сім'єю вирішили поїхати до знайомих до м. Черкаси. Погодні умови були сприятливими. Машини їхали в обох напрямках. Наближаючи до м. Кагарлик перед ними їхав автомобіль ВАЗ сірого, а перед ним їхав пасажирський автобус. Потім вона почула дивний звук, який характерний при зіткнення машин. А потім побачила як чорна машина летіла на сіру машину, яка розвернувшись почала летіти на їхню машину. Потім вони вилетіли в кювет. Її чоловік пішов витягувати людей із «ВАЗ», а потім він тушив машину;

●показаннями експерта ОСОБА_16, який пояснив, що він був як спеціаліст, коли оформляли документи щодо даного ДТП. Всі деталі, які були від'єднанні від машин він бачив, але працівники міліції їх не всі забрали. Вихідні дані на експертизи давав йому слідчий. Всі виконанні ним експертизи він підтримує та вважає, що саме дії обвинуваченого ОСОБА_6 перебувають у причинному зв'язку з настанням ДТП, що призвело до тяжких наслідків.

Окрім показань свідків, винність обвинуваченого ОСОБА_6 доводиться й письмовими доказами по справі, зокрема:

●згідно картки первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону (т. 2 а.с. 10) вбачається, що до Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області по телефону - запис № 1800 від 30.05.2015 р. надійшло повідомлення від ОСОБА_9 про те, що 30.05 2015 року о 18 год. 10 хв. на автодорозі Київ - Знамянка поблизу с. Слобода сталося ДТП;

●протоколом огляду місця події від 30.05.2015 р. (т. 2 а.с. 12-18), який було проведено на 70 км адміністративної дороги Київ - Знамянка за участю двох понятих та у присутності водія ОСОБА_9, згідно якого огляд здійснювався у суху погоду, без опадів, при температурі 18С в напрямку від м. Києва до м. Кіровоград, де обстановка на місці ДТП до початку огляду не змінювалася та було встановлено положення транспортних засобів на місці пригоди наступний: автомобіль марки «Honda CR-V», в положенні на даху на смузі руху в бік м. Києва, автомобіль марки «ВАЗ 2110» в кюветі смуги руху в бік м. Кіровоград, автомобіль «Mitsubishi Space Star» в кюветі смуги руху в бік м. Кіровоград, автобус «VOLKSWAGEN Crafter» на узбіччі смуги руху в бік м. Кіровоград. Ознаки напрямку руху транспортних засобів по їх розташуванню та наявності слідової інформації. Виявлено труп ОСОБА_10, який знаходився біля автомобіля «ВАЗ 2110» з правої сторони в положенні на спині. По закінченню огляду всі автомобілі направлено на майданчик тимчасового утримання автомобілів Кагарлицького РВ;

●ілюстративною таблицею до протоколу огляду місця дорожньо - транспортної пригоди (т. 2 а.с. 19-31), яка мала місце на 70 км автодороги «Київ - Знамянка», що на території Кагарлицького району Київської області, яка була зафіксована спеціалістом ОСОБА_16, який був в складі ОСГ, згідно якої зафіксовано загальний вигляд проїзної частини автодороги «Київ - Знамянка», зображення слідів гальмування коліс автомобіля на смузі руху в напрямку до м. Кіровоград проїзної частини автодороги «Київ - Знамянка», зображення закінчення слідів гальмування коліс автомобіля та розташування осипу уламків деталей, зображення кінцевих положень транспортних засобів, зображень слідів пошкоджень дорожнього покриття.

●схемою до протоколу огляду місця дорожньо - транспортної пригоди, яка мала місце 30.05.2015 року (т.2 а.с. 32), яку було складено спеціалістом ОСОБА_16 за участю понятих, де було зафіксовано події дорожньо - транспортної пригоди, що сталося 30 травня 2015 року за участю автомобіля марки «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_6, автобуса марки «VOLKSWAGEN Crafter», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_9, автомобіля марки «ВАЗ 2110», реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_10 та автомобілем «Mitsubishi Space Star», реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_11;

●протоколом огляду транспорту від 30-31.05.2015 року (т. 2 а.с. 33-36), який було проведено в присутності спеціаліста ОСОБА_16 та двох понятих, згідно якого було оглянуто автобус марки «VOLKSWAGEN Crafter», реєстраційний номер НОМЕР_2, після ДТП, під час якого було встановлено зовнішні пошкодження - передньої лівої частини, лівої бокової нижньої частини, пошкодження переднього лівого колеса, розрив паливного баку (витік палива), який було направлено на майданчик утримання технічного засобу;

●протоколом огляду транспорту від 31.05.2015 року (т. 2 а.с. 37-40), який було проведено в присутності двох понятих, згідно якого було оглянуто автомобіль марки «Mitsubishi Space Star», реєстраційний номер НОМЕР_4, після ДТП, під час якого було встановлено зовнішнє пошкодження передньої частини автомобіля, праве крило бампер, який було направлено на майданчик утримання технічного засобу;

●протоколом огляду транспорту від 31.05.2015 року (т. 2 а.с. 41-44), який було проведено в присутності двох понятих, згідно якого було оглянуто автомобіль марки «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_1, після ДТП, під час якого було встановлено локальне пошкодження передньої частини автомобіля, деформація кузову, даху, відсутнє переднє колесо. Показання швидкості руху на екрані 120 км/год., який було направлено на майданчик утримання технічного засобу;

●протоколом огляду транспорту від 31.05.2015 року (т. 2 а.с. 45-48), який було проведено в присутності двох понятих, згідно якого було оглянуто автомобіль марки «ВАЗ 2110», реєстраційний номер НОМЕР_3, після ДТП, під час якого було встановлено зовнішнє пошкодження передня частина, деформація кузову, даху та пошкоджена коробка передач, який було направлено на майданчик утримання технічного засобу;

●атом обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги від 30.05.2015 року, складений комісією (т. 2 а.с. 49) в якому встановлено, що адміністративна дорога Н-01 «Київ - Знамянка» є дорогою державного значення ІІ технічної категорії, погодні умови без опадів ділянка дороги в плані - горизонтальна, покриття проїзної частини - асфальтобетон, ділянка є пряма, праворуч знаходяться дорожній знак 1.22 наближення до перехрестя, дорожня розмітка 1.1; 1.5, а ліворуч - дорожня розмітка1.1 та 1.5, недоліків в утриманні доріг не виявлено;

●копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 (т. 2 а.с. 102) вбачається, що власником автомобіля марки «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_8. Згідно особливих відміток від 11.02.2009 року право керувати має ОСОБА_6, який має посвідчення водія серії НОМЕР_6;

●копією поліса № АЕ/4302261 від 28.05.2015 року (т. 2 а.с. 103) вбачається, що ОСОБА_6 застрахував транспортний засіб «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_1 у ПрАТ «СК «Провідна»;

●протоколом огляду від 09.06.2015 року (т. 2 а.с. 104-105) в присутності двох понятих було оглянуто матеріали проб ОСОБА_6 для проведення токсилогічної експертизи, які було опечатано та направлено до токсилогічної лабораторії;

● висновком експерта № 1741 від 11.06.2015 року (т. 2 а.с. 107-108) встановлено, що в крові громадянина ОСОБА_6 метиловий, етиловий спирти, а також пропіловий, бутило вий, аліловий спирти та їх ізомери не виявлені;

●листом Кагарлицька ЦРЛ від 10.06.2015 р. повідомила, що 30.05.2015 р. у наслідок ДТП до приймального відділення Кагарлицької ЦРЛ за медичною допомогою були доставлені КЕМД такі громадяни: ОСОБА_12, 2011 року народження, з діагнозом закрита черепно мозкова травма, струс головного мозку, перелом основи черепа, перелом правого стегна та був госпіталізований у ВАзЛІТ; ОСОБА_1, 1980 року народження, з діагнозом закрита черепно мозкова травма, струс головного мозку, забій грудної клітки, перелом правої ключиці та була госпіталізована у травматологічне відділення; ОСОБА_13, 2003 року народження, з діагнозом закрита черепно мозкова травма, струс головного мозку, забій грудної клітки, закритий перелом лівого стегна та був у госпіталізований у травматологічне відділення; ОСОБА_18, 2003 року народження, з діагнозом закрита черепно мозкова травма, струс головного мозку, забій грудної клітки, закрита травма живота? забій шийного відділу хребта - госпіталізований у травматологічне відділення; ОСОБА_6, 1953 року народження, з діагнозом закрита черепно мозкова травма, струс головного мозку, забійно-рвана рана лівого коліна, перелом правого стегна? та був госпіталізований у травматологічне відділення; ОСОБА_19, 2007 року народження, з діагнозом закрита черепно мозкова травма, струс головного мозку, забій правого стегна, ссадина лівої надбрівної дуги та не був госпіталізований; ОСОБА_15, 1977 року народження, не була госпіталізована;

●постановою про приєднання до справи речових доказів (т. 2 а.с. 132), згідно якого CD - R диск «i-tech» визнано речовим доказом, на якому міститься відеозапис з відео реєстратора про дорожньо - транспортну подію, що мала місце 30.05.2015 року;

●протоколом перегляду відеозапису від 05.06.2015 року (т. 2 а.с. 133), який було наданого представником TOB «AK Транспорті лінії України» Майнард Н.О., що знаходиться на CD-R- диску. У ході перегляду файлів, що містяться на CD-R - диску, знаходиться файл 30052015_180000_ch3, який містить відеозапис, на якому зображено рух маршрутного мікроавтобуса «VOLKSWAGEN Crafter», реєстраційний номер НОМЕР_2 по автодорозі Київ-Знам'янка в бік м. Кіровограду. На 00.10.35 хв. зафіксовано перетин автомобілем «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_1 дорожньої розмітки 1.5 та в подальшому виїзд на смугу зустрічного руху, і зіткнення вказаних транспортних засобів. У ході перегляду вказаного файлу з відеозаписом, за допомогою стоп кадр було здійснено фото витяг із вказаного відеозапису в кількості 8 кадрів, які були перенесені у програму Word та складено у ілюстративну таблицю;

●ілюстративною таблицею до протоколу перегляду відеозапису (т. 2 а.с. 134-136) зафіксовано момент перетину автомобілем марки «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_1, дорожньої розмітки 1.5 та виїзду на зустрічну смугу руху і момент контакту з автобусом «VOLKSWAGEN Crafter», реєстраційний номер НОМЕР_2;

●переглядом в судовому засіданні CD-R- диску, на якому містяться відеозапис, яким було зафіксовано момент порушення ОСОБА_6, який керував транспортним засобом марки«Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_1, п. п. 1.2 та 1.5 Правил дорожнього руху та момент зіткнення з автобусом «VOLKSWAGEN Crafter», реєстраційний номер НОМЕР_2;

●листом Українського гідрометеорологічного центру від 23.09.2015 року (т. 2 а.с. 138) підтверджено відомості про погодні умови на час ДТП, а саме: погодні умови 30 травня 2015 року з 17 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. за даними найближчому пункту спостереження метеорологічної станції Миронівка були такими: 18 год. 00 хв. - хмарність 3 бали, температура повітря 18° тепла, без опадів, метеорологічна дальність видимості 20 км, відносна вологість повітря 37%, вітер північний, 4 м/с. На метеорологічних станціях спостереження за станом погоди проводяться через три години, за станом доріг спостереження не ведуться;

●копією свідоцтва про смерть (т. 2 а.с. 154) про те, що ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Слобода Кагарлицького району Київської області;

●висновком експерта № 177 від 08.08.2015 року (т. 2 а.с. 184-189) вбачається, що при судово-медичній експертизі тіла трупа ОСОБА_10, 1978 року народження, були виявлені ушкодження:

-рана на передній поверхні правого колінного суглобу на висоті 44-53 см від підошви; розчавлення правого надколінника; крововиливи на передній поверхні правого стегна на висоті 62-73 см від підошви, передньо-внутрішній поверхні правої гомілки на висоті 28-78 см від підошви з переходом на поверхню стегна, садна на передній поверхні правого стегна на висоті 62-73 см від підошви; перелом стегнової кістки на висоті 60 см від підошви;

-крововиливи на передньо-внутрішній поверхні лівої гомілки на висоті 12 см від підошви; повний поперековий перелом великогомілкової кістки на висоті 12 см від підошви та малогомілкової кістки на висоті 16 см від підошви;

-осадження передньо-внутрішньої поверхні лівого передпліччя, садна задній поверхні цього ж передпліччя також по всій поверхні та на зовнішній поверхні правого передпліччя у верхній третині, рана в області лівого ліктьового суглобу;

-ЗТГК: синці-садна на лівій боковій поверхні грудної клітки, рана в області верхнього зовнішнього квадранта лівого великого грудного м'язу; наявність темної рідкої крові в плевральних порожнинах; розриву навколосерцевої сумки по правій передньо-боковій стінці; розрив правої легені у верхній частині нижньої долі; переломи ребер зліва - 1-11-го по передньо-пахвинній лінії; 3-10-го по лопатковій лінії. Перелом хребта на рівні 2 грудного міжхребцевого диску з поширеним темно-червоним крововиливом в навколишню клітковину;

-ЗТЖ: крововиливи на передній поверхні живота у верхній третині з переходом на передню поверхню грудної клітки; наявність темної рідкої крові в черевній порожнині; розриви печінки по передній верхній та базальній поверхні більше справа; множинні розриви селезінки, крововиливи в жирову капсулу нирок;

-ЧМТ: рана на підборідді посередині та дещо справа: садна на кінчику носа справа та в області голівки правої брови і верхньої повіки; крововиливи під м'якою мозковою оболонкою в правій і лівій тім'яно-скроневих областях справа та зліва, крововилив в області намета мозочка.

Дані ушкодження утворились внаслідок дії тупим (-ими) предметом (-ами) одномоментно або протягом короткого проміжку часу (до хвилини), в комплексі належать до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, більшість з них є характерними для пошкоджень внаслідок ДТП в салоні автомобіля, знаходяться з зв'язку з настанням смерті і можуть відповідати обставинам, вказаним у постанові. Смерть ОСОБА_10, 1978 року народження, настала від множинних переломів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів, що призвело до розвитку шоку. В крові трупа ОСОБА_10, 1978 року народження, спирти не виявлені;

●висновком експерта № 151/Е від 01.09.2015 року (т. 2 а.с. 191-194) вбачається, що згідно із даними наданої медичної документації на ім'я ОСОБА_1, 1980 року народження, у неї мали місце такі тілесні ушкодження:

а) садна в ділянках лоба зліва, пупка та лівому фланку черевної стінки;

б) закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку;

в) закрита травма грудної клітки з переломом правої ключиці в середній третині зі зміщенням уламків;

г) закрита травма живота з розривом селезінки та розвитком внутрішньочеревної кровотечі.

Зазначені ушкодження спричинені тупими предметами, могли виникнути в строк та при обставинах, вказаних у постанові про призначення експертизи та в наданій медичній документації, тобто 30.05.2015 року внаслідок ДТП (травма в салоні автомобілю при його зіткненні з іншим транспортним засобом).

Садна за критерієм тривалості розладу здоров'я відносяться до легких тілесних ушкоджень. ЗЧМТ у вигляді струсу головного мозку за критерієм тривалості розладу здоров'я відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я на строк, більший за 6, але менший за 21 день.

ЗТГК з переломом правої ключиці за критерієм тривалості розладу здоров'я відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я на строк, більший за 21 день, так як для зрощення перелому ключиці потрібен такий термін.

ЗТЖ з розривом селезінки за критерієм небезпеки для життя відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, так як без надання своєчасної спеціалізованої медичної допомоги така травма призводить до несприятливого для життя перебігу.

Діагноз, зазначений у медичній карті № 725 «Забій нижніх часток обох легень» - не підтверджений рентгенологічне (при вивчені наданих рентгенограм грудної клітки ренгенологом КОБСМЕ ознак забою легень не виявлено), у зв'язку з чим не враховувався при визначені наявності та ступеню тяжкості тілесних ушкоджень;

●висновком експерта № 149/Е від 21.09.2015 року (т. 2 а.с. 196-199) вбачається, що згідно із даними наданої медичної документації на ім'я ОСОБА_13, 2003 року народження, у нього мали місце такі тілесні ушкодження:

-садна в ділянках кінцівок та голови (точна локалізація не вказана), садно лівої щічної ділянки;

-перелом верхньої гілки правої лобкової (лонної) кістки.

Зазначені ушкодження спричинені тупими предметами, могли виникнути в строк та при обставинах, зазначених у постанові про призначення експертизи, тобто 30.05.2015 року внаслідок ДТП (травма в салоні автомобілю при його зіткненні з іншим транспортним засобом).

Садна за критерієм тривалості розладу здоров'я відносяться до легких тілесних ушкоджень, так як ушкодження такого характеру викликають розлад здоров'я на строк не більше 6 днів.

Перелом верхньої гілки правої лобкової (лонної) кістки за критерієм тривалості розладу здоров'я відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так як для його зрощення потрібен строк, більший за 21 день.

Діагнози, вказані у наданій медичній документації «ЗЧМТ, струс головного мозку. Закрита травма грудної клітки. Забій нирок. Перелом лівої вертлюгової западини» - не підтверджені об'єктивними клінічними даними та даними інструментальних методів досліджень (відсутній опис патологічної неврологічної симптоматики, що виникає при струсі головного мозку, немає опису видимих тілесних ушкоджень в ділянці грудної клітки; за результатами аналізів сечі, які значно відрізняються один від одного, неможливо стверджувати щодо наявності травматичного ушкодження нирок; на наданих рентгенограмах кісток тазу не вбачається наявності перелому лівої вертлюгової западини), у зв'язку з чим дані діагнози не враховувалися при визначені наявності та ступеню тяжкості тілесних ушкоджень;

●висновком експерта № 152/Е від 21.09.2015 року (т. 2 а.с. 201-208) вбачається, що згідно із даними наданої медичної документації на ім'я ОСОБА_12, 2011 року народження, у нього мали місце такі тілесні ушкодження:

-відкрита проникаюча черепно-мозкова травма: садна та забої м'яких тканин в ділянці обличчя, піднадкіснична гематома лобної ділянки, перелом кісток склепіння та основи черепу із розривом барабанної перетинки справа з наявністю отогемоліквореї, перелом кісток носу, крововиливи під оболонки головного мозку, забій головного мозку тяжкого ступеню; вказана травма призвела до розвитку післятравматичної церебрастенії;

-перелом лівої лобкової (лонної) кістки зі зміщенням відламків;

-закритий скалковий перелом (остеоепіфізіоліз) дистального кінця правої стегнової кістки зі зміщенням уламків;

-гематоми міжфалангових суглобів ІІ-ІУ пальців лівої кісті;

-садна в ділянках тулубу та кінцівок (точна локалізація не вказана).

Зазначені ушкодження спричинені тупими предметами, могли виникнути в строк та при обставинах, зазначених у постанові про призначення експертизи, тобто 30.05.2015 року внаслідок ДТП (травма в салоні автомобілю при його зіткненні з іншим транспортним засобом), та за критерієм небезпеки для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Діагнози, вказані у наданій медичній документації «Закрытая травма грудной клетки. Ушиб левого легкого. Закрытая травма живота. Ушиб почек, печени, поджелудочной железы» - не підтверджені об'єктивними клінічними даними та даними інструментальних методів досліджень (відсутній опис патологічної симптоматики, що виникає при травмі вищевказаних органів, також не виявлені їх травматичні ушкодження при проведені інструментальних досліджень), у зв'язку з чим дані діагнози не враховувалися при визначені наявності та ступеню тяжкості тілесних ушкоджень;

●висновком експерта № 5-02/276 від 17.07.2015 року (т. 2 а.с. 228-237) при проведення транспортно - трасо логічної експертизи вбачається, що під час зіткнення автобуса «VOLKSWAGEN Crafter», д.н.з. НОМЕР_2, та автомобілів «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_1, «ВАЗ 2110», д.н.з. НОМЕР_3, та «Mitsubishi Space Star», д.н.з. НОМЕР_4, вони між собою контактували такими частинами:

-під час зіткнення автомобіля «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_1, з автобусом «VOLKSWAGEN Crafter», д.н.з. НОМЕР_2, контактували: деталі переднього лівого кута автомобіля «Honda CR-V» з деталями лівої бокової передньої частини автобуса «VOLKSWAGEN Crafter» на відстані близько 0,2 м від його переднього краю. В подальшому в процесі їх заглиблення автомобіль «Honda CR-V» контактував деталями переднього кута, деталями лівої передньої та лівої бокової частини із деталями лівої бокової частини автобуса «VOLKSWAGEN Crafter» до початку колісної арки заднього колеса автобуса;

-під час зіткнення автомобіля «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_1, з автомобілем «ВАЗ 2110», д.н.з. НОМЕР_3, контактували деталі їх передніх лівих частин при їх перекритті близько 1,1 м;

-під час зіткнення автомобіля «ВАЗ 2110», д.н.з. НОМЕР_3, з автомобілем «Mitsubishi Space Star», д.н.з. НОМЕР_4, контактували: деталі передньої правої частини автомобіля «Mitsubishi Space Star» на ділянці шириною близько 0,55 м із деталями переднього лівого кута автомобіля «ВАЗ 2110».

Зіткнення автомобіля «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_1, з автобусом «VOLKSWAGEN Crafter», д.н.з. НОМЕР_2, сталось на смузі руху в напрямку до м. Кіровоград проїзної частини автодороги «Київ- Знам'янка», до початку пошкоджень дорожнього покриття (зафіксованих під позначкою №1 на схемі ДТП), відносно напрямку руху до м. Кіровоград;

Зіткнення автомобіля «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_1, з автомобілем «ВАЗ 2110», д.н.з. НОМЕР_3, сталось на смузі руху в напрямку до м. Кіровоград проїзної частини автодороги «Київ-Знам'янка» на ділянці смуги руху між закінченням слідів гальмування коліс автомобіля «Mitsubishi Space Star» та початком пошкоджень дорожнього покриття (зафіксованих під позначкою №1 на схемі ДТП) відносно напрямку руху до м. Кіровоград.

Зіткнення автомобіля «ВАЗ 2110», д.н.з. НОМЕР_3, з автомобілем «Mitsubishi Space Star», д.н.з. НОМЕР_4, сталось на смузі руху в напрямку до м. Кіровоград проїзної частини автодороги «Київ-Знам'янка» після закінчення слідів гальмування коліс автомобіля «Mitsubishi Space Star» в районі розташування осипу уламків деталей транспортних засобів (зафіксованих під позначкою №8 на схемі ДТП);

●висновком експерта № 5-02/275 від 17.07.2015 року (т. 2 а.с. 243-246) при проведення транспортно - трасо логічної експертизи вбачається, що розгерметизація переднього лівого колеса автомобіля «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_1, відбулася під час руйнації його колісного диску та пошкоджень шини, що сталось під час ДТП;

●висновком експерта № 5-02/273 від 17.07.2015 року (т. 2 а.с. 252-257) при проведення інженерно - транспортної експертизи вбачається, що рульове керування автомобіля «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_1, на момент огляду, знаходиться в технічно несправному непрацездатному стані по причині руйнації (злому) лівої рульової тяги та руйнації шарнірного з'єднання даної тяги з поворотним кулаком підвіски переднього лівого колеса. Дані несправності стались в момент ДТП. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед ДТП, не виявлено. Система робочого гальма автомобіля «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_1, на момент огляду знаходиться в технічно несправному непрацездатному стані через руйнування живильного резервуару головного гальмівного циліндра, руйнування гальмівного шлангу приводу в дію гальмівного механізму переднього лівого колеса в місці його виходу з кузова автомобіля та в місці його входу в гальмівний механізм та відсутності гальмівного шлангу між вказаними розривами. Вказані руйнації деталей системи робочого гальма стались під час ДТП. Наявність гальмівної рідини в живильному резервуарі та головному гальмівному циліндрі вказує на те, що автомобіль до ДТП експлуатувався з відсутньою частиною гальмівного шлангу приводу в дію гальмівного механізму переднього лівого колеса. Однак встановити в якому технічному стані до ДТП знаходилась система робочого гальма автомобіля «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_1, не надається можливим по причині того, що неможливо дослідити відсутню частину гальмівного шлангу. Елементи підвіски автомобіля «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_1, на момент огляду знаходяться в технічно несправному непрацездатному стані через деформацію і руйнацію лівого поперечного ричага, руйнацію лівого поворотного кулака, руйнацію шарнірних з'єднань лівого поворотного кулака з лівим поперечним ричагом та стабілізатора поперечної стійкості з його лівою стійкою, руйнацію і деформацію амортизатора лівої амортизаційної стійки, та відсутність верхньої частини лівого поворотного кулака із нижньою частиною лівої амортизаційної стійки (кронштейна, нижньої частини амортизатора та пружини) підвіски передніх коліс. Вказані руйнації та деформації елементів підвіски передніх коліс автомобіля виникли під час ДТП. Особливості конструкції підвіски передніх коліс автомобіля за відсутності верхньої частини лівого поворотного кулака та нижньої частини лівої амортизаційної стійки в сукупності виключають можливість експлуатації (руху) автомобіля. Однак встановити в якому технічному стані до ДТП знаходились елементи підвіски автомобіля «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_1, не надається можливим по причині того, що неможливо дослідити відсутню верхню частину лівого поворотного кулака та нижню частину лівої амортизаційної стійки (кронштейн, нижню частину амортизатора та пружину) підвіски передніх коліс;

●висновком експерта № 5-02/274 від 17.07.2015 року (т. 2 а.с. 263-266) при проведення інженерно - транспортної експертизи вбачається, що рульове керування автобуса «VOLKSWAGEN Crafter», д.н.з. НОМЕР_2, на момент огляду, знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед ДТП, не виявлено. Система робочого гальма автобуса «VOLKSWAGEN Crafter», д.н.з. НОМЕР_2, на момент огляду знаходиться в технічно несправному непрацездатному стані по причині руйнування трубопроводу приводу в дію гальмівного механізму заднього лівого колеса. Дана несправність виникла в момент ДТП. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі робочої гальмівної системи перед подією, не виявлено. Елементи підвіски автобуса «VOLKSWAGEN Crafter», д.н.з. НОМЕР_2, на момент огляду, знаходяться в працездатному стані. Несправностей підвіски, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед ДТП, не виявлено;

●висновком експерта № 5-02/272 від 17.07.2015 року (т. 2 а.с. 272-275) при проведення інженерно - транспортної експертизи вбачається, що рульове керування автомобіля «ВАЗ 2110», д.н.з. НОМЕР_3, на момент огляду знаходиться в технічно несправному непрацездатному стані через деформацію рульового валу та затиснення лівої рульової тяги деталями кузова. Дані пошкодження виникли в момент ДТП. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед подією, не виявлено. Система робочого гальма автомобіля «ВАЗ 2110», д.н.з. НОМЕР_3, на момент огляду, знаходиться в технічно несправному непрацездатному стані із-за руйнування головного гальмівного циліндра, його гумовотехнічних виробів та живильного резервуару, внаслідок термічного впливу на них. Дані руйнації виникли в процесі ДТП. Встановити в якому стані знаходилась система робочого гальма автомобіля «ВАЗ 2110», д.н.з. НОМЕР_3, до ДТП не уявляється можливим, так як деталі системи робочого гальма піддавалися значному термічному впливу. Елементи підвіски автомобіля «ВАЗ 2110», д.н.з. НОМЕР_3, на момент огляду знаходяться в технічно несправному непрацездатному стані через зміщення елементів підвіски переднього лівого колеса в напрямку спереду назад, деформації її стійки і повздовжнього важеля та роз'єднання правого краю стабілізатора поперечної стійкості підвіски передніх коліс з його правою стійкою. Дані несправності виникли в момент ДТП. Несправностей підвіски, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед ДТП, не виявлено;

●висновком експерта № 5-02/271 від 17.07.2015 року (т. 2 а.с. 281-284) при проведення інженерно - транспортної експертизи вбачається, що рульове керування автомобіля «Mitsubishi Space Star», д.н.з. НОМЕР_4, на момент огляду, знаходиться в технічно несправному непрацездатному стані по причині руйнації (злому) правої рульової тяги. Дана несправність сталась в момент ДТП. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед ДТП, не виявлено. Система робочого гальма автомобіля «Mitsubishi Space Star», д.н.з. НОМЕР_4, на момент огляду, знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма перед ДТП, не виявлено. Елементи підвіски автомобіля «Mitsubishi Space Star», д.н.з. НОМЕР_4, на момент огляду знаходяться в технічно несправному непрацездатному стані через зміщення елементів підвіски переднього правого колеса в напрямку спереду назад та деформацію її поперечного ричага. Дані несправності виникли в момент ДТП. Несправностей підвіски, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед ДТП, не виявлено;

●висновком експерта № 5-02/382 від 25.08.2015 року (т. 2 а.с. 292-297) при проведення інженерно - транспортної експертизи вбачається, що в даній дорожньо-транспортній ситуації, з технічної точки зору, водій автомобіля «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_1, повинен був діяти згідно вимог пункту 10.1. Правил дорожнього руху. За даних дорожніх обставин, з технічної точки зору, водій автомобіля «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_1, мав технічну можливість уникнути зіткнення із автобусом «VOLKSWAGEN Сгайег», д.н.з. НОМЕР_2, та автомобілем «ВАЗ 2110», д.н.з. НОМЕР_3, яка полягала у виконанні ним вимог пункту 10.1. Правил дорожнього руху, на що в нього не було перешкод технічного характеру. В даній дорожньо-транспортній ситуації, з технічної точки зору, водій автобуса «VOLKSWAGEN Crafter», д.н.з. НОМЕР_2, повинен був діяти згідно вимог пункту 12.3. Правил дорожнього руху. За даних дорожніх обставин, з технічної точки зору, своїми односторонніми діями водій автобуса «VOLKSWAGEN Crafter», д.н.з. НОМЕР_2, не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_1, так як навіть його зупинка не виключала зіткнення, так як перед зіткненням автомобіль «Honda CR-V» рухався в зустрічному напрямку. В даній дорожньо-транспортній ситуації, з технічної точки зору, водій автомобіля «ВАЗ 2110», д.н.з. НОМЕР_3, повинен був діяти згідно вимог пунктів 13.1. та 12.3. Правил дорожнього руху. За даних дорожніх обставин обрана водієм автомобіля «ВАЗ 2110», д.н.з. НОМЕР_3, дистанція між його автомобілем та автобусом «VOLKSWAGEN Grafter», д.н.з. НОМЕР_2, (20-50м), який рухайся попереду нього, з технічної точки зори є безпечною. За даних дорожніх обставин, з технічної точки зору, своїми односторонніми діями водій автомобіля «ВАЗ 2110», д.н.з. НОМЕР_3, не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «Honda CR- V», д.н.з. НОМЕР_1, так як навіть його зупинка не виключала зіткнення, так як перед зіткненням автомобіль «Honda CR-V» рухався в зустрічному напрямку. За даних дорожніх обставин, з технічної точки зору, водій автомобіля «ВАЗ 2110», д.н.з. НОМЕР_3, не мав технічної можливості уникнути зіткнення із автомобілем «Mitsubishi Space Star», д.н.з. НОМЕР_4, так як розвиток пригоди (після зіткнення автомобіля «ВАЗ 2110» з автомобілем «Honda CR-V») не залежав від дій водія автомобіля «ВАЗ 2110». В даній дорожньо-транспортній ситуації, з технічної точки зору, водій автомобіля «Mitsubishi Space Star», д.н.з. НОМЕР_4, повинен був діяти згідно вимог пунктів 13.1. та 12.3. Правил дорожнього руху. В даній дорожній ситуації, відповідно до зафіксованих на місці пригоди слідів гальмування, швидкість руху автомобіля «Mitsubishi Space Star», д.н.з. НОМЕР_4, перед застосуванням гальмування була не меншою за 49... 51 км/год. За даних дорожніх обставин, обрана водієм автомобіля «Mitsubishi Space Star», д.н.з. НОМЕР_4, дистанція між його автомобілем та автомобілем «ВАЗ 2110», д.н.з. НОМЕР_3, (30-40м), який рухався попереду нього, з технічної точки зори є безпечною. За даних дорожніх обставин, з технічної точки зору, водій автомобіля «Mitsubishi Space Star», д.н.з. НОМЕР_4, не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «ВАЗ 2110», д.н.з. НОМЕР_3, шляхом застосування термінового гальмування в заданий момент виникнення небезпеки для його руху. В заданій дорожньо-транспортній ситуації, з технічної точки зору, в діях водія автомобіля «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_1, маються невідповідності вимогам пункту 10.1 Правил дорожнього руху, які перебувають в прямому причинному зв'язку з даною ДТП.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КПК України (оцінка доказів), суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 94 КПК України).

Судом всебічно, повно та неупереджено досліджено всі обставини кримінального провадження, надано оцінку кожному доказу з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку.

Даючи оцінку наданим стороною обвинувачення доказам, суд враховує, що вони отримані у

передбачений КПК України спосіб, істотного порушення прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, під час отримання таких доказів допущено не було, тому суд визнає, що вони є належними

та допустимими.

Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом;сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню;процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Доказ визнається допустимим, відповідно до ст. 86 КПК України якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом; недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення

Згідно вимог чинного кримінального законодавства, кримінальне правопорушення, передбачене ст.286 КК України характеризується трьома ознаками а) діянням; б) наслідками; в) причинним зв'язком між діянням і наслідками. Діяння (дія чи бездіяльність) полягає в порушенні правил безпеки руху й експлуатації транспорту, а саме: Правил дорожнього руху України, введених в дію з 01.01.2002 р., затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р.

Показання обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що він втратив свідомість, а тому виїхав на зустрічну смугу руху, де відбулося зіткнення, суд вважає безпідставними та сприймає його як позицію захисту із метою уникнення відповідальності обвинуваченого за вчинене кримінальне правопорушення.

Показання потерпілих і свідків є узгодженими та послідовними, відповідають іншим обставинам події, а тому суд сприймає їх як правдиві.

Оцінюючи вищевказані зібрані та перевірені докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд приходить до беззаперечного висновку, що вина ОСОБА_6 у порушенні вимог п.п. 2.3б), 10.1 Правил дорожнього руху при керуванні автомобілем марки «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_1, перебуває в прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням тяжких наслідків - загибеллю ОСОБА_10, і отриманням тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1, і ОСОБА_12, а також отриманням тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості ОСОБА_13 доведена в повному обсязі показаннями потерпілої ОСОБА_1, свідків ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_15, експерта ОСОБА_16, письмовими доказами, в т.ч. висновками експертиз.

За таких підстав, суд прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну і об'єктивну оцінку в їх сукупності.

Порушення водієм ОСОБА_6 вимог пунктів п.п. 2.3.б), 10.1. Правил дорожнього руху, введених в дію з 01.01.2002 р., затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.01 р., перебуває в прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням тяжких наслідків - загибеллю ОСОБА_10, і отриманням тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1, і ОСОБА_12, а також отриманням тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості ОСОБА_13

Суд вважає вину ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_10, і отриманням тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1, і ОСОБА_12, а також отриманням тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості ОСОБА_13, доведеною.

Обставини, які характеризують особу обвинуваченого.

Згідно паспорту серії НОМЕР_17, виданого 12 травня 2000 року обвинувачений ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Городище Черкаської області, відповідно, на момент вчинення злочину був повнолітнім та є громадянином України.

Згідно характеристики № 19 від 27.08.2015 року, виданою керуючою справами об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Кияни» вбачається, що ОСОБА_6 1953 року народження, проживає за адресою АДРЕСА_1 з 20.07.2001р. За період проживання показав себе, як порядна людина, достойний громадянин нашого суспільства. Нормально співіснує з сусідами, повністю дотримується громадських засад, норм і правил сумісного проживання, користується авторитетом серед сусідів і обслуговуючого персоналу будинку. Приймає активну участь у вирішенні громадських питань по благоустрою будинку та прилеглої території. Виховує неповнолітню дитину 12 років. З 2003 р. працює в Інституті проблем безпеки атомних електростанцій НАН України на посаді головного інженера.

Згідно характеристики, виданої Інститутом проблем безпеки атомних електростанцій вбачається, що ОСОБА_6, 1953 року народження, працює в ІПБ АЕС НАН України на посаді головного інженера з 2003 року. За період роботи ОСОБА_6 показав себе, як дисциплінований, виконавчий, ініціативний керівник, спроможний взяти на себе відповідальність в прийнятті рішень по складним питанням, які знаходяться в його компетенції. Достойно проявив свої здібності в організації праці своїх підлеглих. Повністю дотримується корпоративних норм і правил, має великий досвід та навики ділового спілкування, користується авторитетом серед колег та підлеглих. Працелюбний, володіє високим рівнем працездатності, приймає активну участь в організації робіт спрямованих на забезпечення безпеки атомних електростанцій, роботах з вирішення проблем безпеки об'єкту «Укриття» та виведення Чорнобильської атомної електростанції із експлуатації. ОСОБА_6 є співавтором монографії та 15 науково-технічних публікацій. Своїми індивідуальними і діловими якостями ОСОБА_6 достойно відповідає своїй посаді.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_18, виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Дарницького районного управління юстиції в м. Києві на ОСОБА_18 вбачається, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м Києві, батьками якого є ОСОБА_6 та ОСОБА_24.

Згідно ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 09.10.2013 року вбачається, що ОСОБА_6 було звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим в кримінальному провадженню відносно обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Згідно вимоги про судимість № 10220 від 21.08.2015 станом на 21.08.2015 року ОСОБА_6 рахується як такий, що раніше не судимий.

Згідно довідки Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» № 350969 від 27.08.2015 року обвинувачений ОСОБА_6 за даними облікової документації під наркологічним диспансерно - динамічним наглядом не перебуває.

Обгрунтування судом призначення обвинуваченому ОСОБА_6 міри та виду покарання.

У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами) звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. При цьому, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Як зазначив Пленум Верховного Суду України у пункті 20 постанови від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №18 від 19 грудня 2008 р.), при призначенні покарання за ст.286 КК суди мають ураховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію транспортних засобів, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених в санкції статті Основної частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 Рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд з прав людини вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 25.10.2003 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов'язані врахувати ступінь тяжкості злочину, дані про особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Так, санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Згідно ч. 4 ст. 12 КК України - тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Окрім того, потерпілі, реалізовуючи своє право, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 56 КПК України, на висловлювання своєї думки під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому, в суді наполягали на призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі, не пов'язаного з випробуванням, та на застосуванні додаткової міри покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, дані про обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, одружений, на диспансерному обліку у лікарів нарколога - не перебуває.

До обставин, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 згідно ст. 66 КК України (в редакції 2001 року), суд відносить - добровільне повне відшкодування шкоди потерпілим, має на утриманні малолітню дитину, 2003 року народження.

Що стосується питання щирого каяття, то суд приходить до наступного. Згідно зі ст. 66 КК України щире каяття може бути визнане обставиною, що пом'якшує покарання винного. Щирим каяття вважається тоді, коли воно ґрунтується на визнанні особою своєї провини, виявленні жалю з приводу вчиненого та бажанні виправити ситуацію, що склалася. Даних про таку оцінку ОСОБА_6 у матеріалах кримінального провадження немає.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6, згідно ст. 67 КК України (в редакції 2001 року), суд не вбачає.

Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала смерть потерпілого ОСОБА_10, та отримала тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 та ОСОБА_12 і отримання тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості ОСОБА_13, думку потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які наполягають на призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, пов'язаного з реальним позбавленням волі, відсутність обставин, що обтяжують його покарання, та враховуючи повне відшкодування шкоди, суд не вбачає підстав для застосування положень ст. ст. 69, 75 КК України.

Разом з цим, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), що передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, який є тяжким, хоч і необережним, під час керування транспортним засобом допустив порушення Правил дорожнього руху, унаслідок якого потерпілий загинув, та троє потерпілих отримали тілесні ушкодження різних ступенів тяжкості, і враховуючи характер допущеного ним порушення Правил дорожнього руху та його ставлення до цієї події, суд вбачає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_6 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, яке передбачено санкцією ч.2 ст.286 КК України.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_6 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Кагарлицької центральної районної лікарні до ОСОБА_6 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину підлягає до задоволенню.

Прокуратура, подаючи позов в інтересах держави в особі Кагарлицької центральної районної лікарні просить суд стягнути з ОСОБА_6 на користь Кагарлицької центральної районної лікарні витрати понесені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_1 в сумі 2 264 грн. 16 коп., мотивуючи заяву тим, що внаслідок ДПТ, яке відбулося 30.05.2015 року ОСОБА_6, в порушення вимог п.п. 2.3 б) та 10.1 Правил дорожнього руху виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілями «VOLKSWAGEN Crafter», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керування водія ОСОБА_9, і «ВАЗ 2110», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керування водія ОСОБА_10 та в подальшому відбулося зіткнення між автомобілями ВАЗ та «Mitsubishi Space Star», реєстраційний номер НОМЕР_4 під керування водія ОСОБА_11, який рухався в попутному напрямку за автомобілями «VOLKSWAGEN Crafter» та ВАЗ, в бік м. Знам'янка. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля ВАЗ 2110 ОСОБА_10, отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці події, а пасажири цього ж автомобіля ОСОБА_1, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, отримали тілесні ушкодження, з якими були доставлені до медичних закладів. Так, з отриманими внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесними ушкодженнями, потерпіла ОСОБА_1, перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні інтенсивної терапії Кагарлицької центральної районної лікарні в період з 31.05.2015 р. по 02.06.2015 р. Відповідно до інформації Кагарлицької центральної районної лікарні та наданої калькуляції хворої ОСОБА_1, загальна сума витрат, понесена на її стаціонарне лікування за вказаний період часу, складає 2 264 гривні 16 копійок. Згідно зі ст. 1206 ЦК України, кошти які були витрачені закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин.

Представник цивільного позивача в особі Кагарлицької центральної районної лікарні в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву, в якій він просить справу за позовом прокурора в інтересах підприємства слухати в їхню відсутність. Позовні вимоги підтримує повністю та просить суд задовольнити їхні вимоги.

Цивільний відповідач ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_7 позовні вимоги Кагарлицької центральної районної лікарні визнали в повному обсязі та не заперечували проти їх задоволення.

Вирішуючи питання про задоволення цивільного позову суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 29 КПК України при наявності достатніх даних про понесені витрати закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину прокурор зобов'язаний пред'явити цивільний позов про відшкодування державі цих збитків.

Відповідно до роз'яснень, даних у постанові Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 р., із змінами від 03.12. 1997 р., «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» при розгляді кримінальної справи поряд з іншими обставинами обов'язковому з'ясуванню і вирішенню підлягають питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат. За змістом КПК України відповідальність за відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, може покладатися на засуджених при заподіянні шкоди як умисними, так і необережними діями.

Питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 545 від 16 липня 1993 року.

Як передбачено цим Порядком термін і обгрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні.

До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого, витрачених на стаціонарне лікування, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відшкодуванню підлягають тільки кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого в лікарні, госпіталі, диспансері чи в іншому стаціонарному лікувальному закладі. Всі інші витрати (наприклад, пов'язані з наданням потерпілому швидкої або невідкладної медичної допомоги, на амбулаторне лікування тощо) не відшкодовуються.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 30 травня 2015 року в порушення вимог п.п. 2.3 б) та 10.1 Правил дорожнього руху виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілями «VOLKSWAGEN Crafter», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керування водія ОСОБА_9, і «ВАЗ 2110», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керування водія ОСОБА_10 та в подальшому відбулося зіткнення між автомобілями ВАЗ та «Mitsubishi Space Star», реєстраційний номер НОМЕР_4 під керування водія ОСОБА_11, який рухався в попутному напрямку за автомобілями «VOLKSWAGEN Crafter» та ВАЗ, в бік м. Знам'янка. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля ВАЗ 2110 ОСОБА_10, отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці події, а пасажири цього ж автомобіля ОСОБА_1, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, отримали тілесні ушкодження, з якими були доставлені до медичних закладів.

Відповідно до довідки Кагарлицької центральної районної лікарні, потерпіла ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні інтенсивної терапії Кагарлицької ЦРЛ з 31.05.2015 р. по 02.06.2015 р. з діагнозом закрита черепно - мозкова травма, струс головного мозку, забій грудної клітини, перелом правої ключиці.

Відповідно до калькуляції розрахунків вартості витрат, понесених на лікування ОСОБА_1, вартість ліжко-дня на стаціонарному лікуванні у відділенні інтенсивної терапії Кагарлицької ЦРЛ в травні 2015 року складає 1259,62 грн., а в червні складає 1004,54 грн., а всього 2 264 грн. 16 коп.

Таким чином, закладом охорони здоров'я були витрачені кошти на стаціонарне лікування ОСОБА_1, яка є потерпілою від кримінального правопорушення, в сумі 2 264 грн. 16 коп.

Обов'язок відшкодування витрат закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину відповідно до ст.1206 ЦК України покладено на особу, яка вчинила цей злочин.

Відповідно до ч. 3 ст. 1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відсутність добровільної сплати обвинуваченим витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину призводить, у зв'язку з обмеженістю кошторису, до неможливості комунальним закладом охорони здоров'я в повному обсязі виконувати обов'язки щодо надання медичних послуг населенню, тому суд задовольняє позовні вимоги та стягує з цивільного відповідача ОСОБА_6 на користь Кагарлицької центральної районної лікарні витрат понесені закладом охорони на стаціонарне лікування потерпілої від злочину в сумі 2 264 грн. 16 коп.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки згідно п. 6 ч. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільнені від сплати судового збору, то він підлягає стягненню з цивільного відповідача в сумі 1378 грн. 00 коп.

Тому суд стягує з цивільного відповідача судовий збір на користь держави в сумі 1378 грн. 00 коп.

Цивільний позов прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської міської клінічної лікарні № 17 до ОСОБА_6 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Прокуратура, подаючи позов в інтересах держави в особі Київської міської клінічної лікарні № 17 просить суд стягнути з ОСОБА_6 на користь Київської міської клінічної лікарні № 17 витрати понесені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_1 в сумі 3 474 грн. 30 коп., мотивуючи заяву тим, що внаслідок ДПТ, яке відбулося 30.05.2015 року ОСОБА_6, в порушення вимог п.п. 2.3 б) та 10.1 Правил дорожнього руху виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілями «VOLKSWAGEN Crafter», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керування водія ОСОБА_9, і «ВАЗ 2110», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керування водія ОСОБА_10 та в подальшому відбулося зіткнення між автомобілями ВАЗ та «Mitsubishi Space Star», реєстраційний номер НОМЕР_4 під керування водія ОСОБА_11, який рухався в попутному напрямку за автомобілями «VOLKSWAGEN Crafter» та ВАЗ, в бік м. Знам'янка. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля ВАЗ 2110 ОСОБА_10, отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці події, а пасажири цього ж автомобіля ОСОБА_1, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, отримали тілесні ушкодження, з якими були доставлені до медичних закладів. Так, з отриманими внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесними ушкодженнями, потерпіла ОСОБА_1, перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні полі травми Київської міської клінічної лікарні № 17 в період з 02.06.2015 р. по 08.06.2015 р. Відповідно до інформації Київської міської клінічної лікарні № 17 та наданої калькуляції хворого ОСОБА_1, загальна сума витрат, понесена на її стаціонарне лікування за вказаний період часу, складає 3474 гривні 30 копійок. Згідно зі ст. 1206 ЦК України, кошти які були витрачені закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин.

Представник цивільного позивача в особі Київської міської клінічної лікарні № 17 в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву, в якій він просить справу за позовом прокурора в інтересах підприємства слухати в їхню відсутність. Позовні вимоги підтримує повністю та просить суд задовольнити їхні вимоги.

Цивільний відповідач ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_7 позовні вимоги Київської міської клінічної лікарні № 17 визнали в повному обсязі позовні вимоги та не заперечували проти їх задоволення.

Вирішуючи питання про часткове задоволення цивільного позову суд виходить з наступного

Відповідно до ст.29 КПК України при наявності достатніх даних про понесені витрати закладом охорони здоров»я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину прокурор зобов'язаний пред'явити цивільний позов про відшкодування державі цих збитків.

Відповідно до роз'яснень, даних у постанові Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 р., із змінами від 03.12. 1997 р., «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» при розгляді кримінальної справи поряд з іншими обставинами обов'язковому з'ясуванню і вирішенню підлягають питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат. За змістом норм КПК України відповідальність за відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, може покладатися на засуджених при заподіянні шкоди як умисними, так і необережними діями.

Питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 545 від 16 липня 1993 року.

Як передбачено цим Порядком термін і обгрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні.

До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого, витрачених на стаціонарне лікування, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відшкодуванню підлягають тільки кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого в лікарні, госпіталі, диспансері чи в іншому стаціонарному лікувальному закладі. Всі інші витрати (наприклад, пов'язані з наданням потерпілому швидкої або невідкладної медичної допомоги, на амбулаторне лікування тощо) не відшкодовуються.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 30 травня 2015 року в порушення вимог п.п. 2.3 б) та 10.1 Правил дорожнього руху виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілями «VOLKSWAGEN Crafter», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керування водія ОСОБА_9, і «ВАЗ 2110», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керування водія ОСОБА_10 та в подальшому відбулося зіткнення між автомобілями ВАЗ та «Mitsubishi Space Star», реєстраційний номер НОМЕР_4 під керування водія ОСОБА_11, який рухався в попутному напрямку за автомобілями «VOLKSWAGEN Crafter» та ВАЗ, в бік м. Знам'янка. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля ВАЗ 2110 ОСОБА_10, отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці події, а пасажири цього ж автомобіля ОСОБА_1, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, отримали тілесні ушкодження, з якими були доставлені до медичних закладів.

Відповідно до довідки Київської міської клінічної лікарні № 17, потерпіла ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні у Київській міській клінічній лікарні № 17 з 02.06.2015 р. по 08.06.2015 р.

Відповідно до калькуляції розрахунків вартості витрат, понесених на лікування ОСОБА_1, вартість за 6 ліжко/днів на стаціонарному лікуванні складає 3 155 грн. 08 коп.

Таким чином, закладом охорони здоров'я були витрачені кошти на стаціонарне лікування ОСОБА_1, яка є потерпілою від кримінального правопорушення, в сумі 3 155 грн. 08 коп.

Обов'язок відшкодування витрат закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину відповідно до ст.1206 ЦК України покладено на особу, яка вчинила цей злочин.

Відповідно до ч. 3 ст. 1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відсутність добровільної сплати обвинуваченим витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину призводить, у зв'язку з обмеженістю кошторису, до неможливості комунальним закладом охорони здоров'я в повному обсязі виконувати обов'язки щодо надання медичних послуг населенню, тому суд частково задовольняє позовні вимоги та стягує з цивільного відповідача ОСОБА_6. на користь Київської міської клінічної лікарні № 17 витрати понесені закладом охорони на стаціонарне лікування потерпілої від злочину в сумі 3 155 грн. 08 коп., а у задоволенні решти суд цивільному позивачу відмовляє.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки згідно п. 6 ч. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільнені від сплати судового збору, то він підлягає стягненню з цивільного відповідача. Так як суд задовольнив позовні вимоги позивача частково, що становить 91 % , тому з цивільного відповідача підлягає стягнення судовий збір в сумі 1253 грн. 98 коп.

Тому суд стягує з цивільного відповідача судовий збір на користь держави в сумі 1253 грн. 98 коп.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна компанія «Транспортні лінії України»» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»», ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином підлягає задоволення з наступних підстав.

Представник позивача просить суд стягнути з цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна компанія «Транспортні лінії України» 50 000,00 грн. матеріальної шкоди, пов'язаної з пошкодженням автобусу, стягнути із підсудного ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна компанія «Транспортні лінії України» 62 710,00 грн. матеріальної шкоди, пов'язаної з пошкодженням автобусу, стягнути із підсудного ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна компанія «Транспортні лінії України» витрати на правову допомогу в сумі 6 000 грн., обґрунтовуючи позовні вимоги обґрунтовує наступним.

ОСОБА_6 30 травня 2015 року в порушення вимог п.п. 2.3 б) та 10.1 Правил дорожнього руху виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілями «VOLKSWAGEN Crafter», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керування водія ОСОБА_9, і «ВАЗ 2110», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керування водія ОСОБА_10 та в подальшому відбулося зіткнення між автомобілями «ВАЗ-2110» та «Mitsubishi Space Star», реєстраційний номер НОМЕР_4 під керування водія ОСОБА_11, який рухався в попутному напрямку за автомобілями «VOLKSWAGEN Crafter» та ВАЗ, в бік м. Знам'янка. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля ВАЗ 2110 ОСОБА_10, отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці події, а пасажири цього ж автомобіля ОСОБА_1, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, отримали тілесні ушкодження, з якими були доставлені до медичних закладів.

Крім вищезазначеного у відповідності до ч. 1, 3 ст. 55 КПК потерпілим від злочину слід визнати також юридичну особу ТОВ «Автомобільна компанія «Транспортні лінії України», майну якої було завдано матеріальної шкоди вчиненим злочином. У автобуса VOLKSVAGEN CRAFTER 50 ПЕ реєстраційний номер НОМЕР_2 пошкоджено: боковина ліва, зовнішній ліхтар задній лівий, бічний вказувач повороту передній лівий, крило переднє ліве, зовнішній ліхтар задній лівий, крило переднє ліве нижнє, підкрилок лівий нижній внутришній, підкрилок лівий передній лівий задній, бризговик передній лівий, дзеркало зовнішнє переднє ліве, дзеркало зовнішнє переднє праве, паливний бак пробка та кришка, колісна арка задня ліва зовнішня, бічна частина передня ліва нижня, боковина задня ліва, перегородка боковини нижньої лівої, панель нижня бічної стінки внутрішня, диск колеса переднього лівого, диск колеса заднього лівого, боковина передня ліва нижня, бампер передній, рама передня ліва, колісна арка задня ліва внутрішня. поперечина передньої лівої панелі, поперечна балка центральна ліва, боковина передня ліва, боковина передня ліва внутрішня, боковина задня ліва внутрішня, флянець поворотного кулака лівий, боковина середня ліва, рекламний напис лівої боковини.

На 30.05.2015 р. цивільна відповідальність обвинуваченого ОСОБА_6 було застраховано ПрАТ "СК "Провідна" - страховий поліс ОСЦПВ, серія: АЕ\ 4302261 строком дії 29.05.2015 до 28.05.2016 р.

На виконання договору страхування про подію ДТП заявлено страхувальником 04.06.2015 року до ПрАТ "СК "Провідна" шляхом подання повідомлення про настання страхового випадку.

04.08.2015 року ТОВ «Автомобільна компанія «Транспортні лінії України» було подано заяву до страхової компанії із попереднім визначення суми матеріальної шкоди нанесеної в результаті ДТП.

Але оскільки автобус зазнав механічних пошкоджень з вини підсудного, але внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки під керуванням різних водіїв, то матеріальний збиток має відшкодовувати винна особа (або її страхова компанія) пропорційно ступеню вини у зв'язку з пошкодженням майна, яка буде визначена судом у вироку або рішенні.

Розмір вартості відновлювального ремонту автобусу VOLKSVAGEN CRAFTER 50 ПЕ реєстраційний номер НОМЕР_2, 2012 року випуску, колір білий, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_19, що на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Автомобільна компанія «Транспортні лінії України» складається із вартості відновлювального ремонту 104 760,00 грн., вартості транспортування транспортного засобу до місця зберігання в сумі 6500,00 грн. та вартості палива, витраченого на повернення до місця стоянки у сумі 1450,00 грн.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність обвинуваченого була застрахована в ПрАТ "СК "ПРОВІДНА" згідно полісу полісу АЕ\ 4302261 страхова сума за полісом: 100 000,00 грн. за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю та 50000,00 грн. за шкоду, заподіяну майну третіх осіб. Франшиза - частина збитку, що не відшкодовується страховиком - 0,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 28 КПК особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою, отже вони мають право вимагати відшкодування заподіяної шкоди, в тому числі шляхом звернення з позовом у кримінальній справі.

Відповідно до ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Відсутність добровільного відшкодування з боку відповідача та обвинуваченого матеріальної шкоди змусила їх звернутися за правовою допомогою, вартість якої становить 6000 грн.

Представник цивільного позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, а висновок експертизи не брати до уваги, бо він суперечить нормам закону та постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 р. № 6, оскільки відшкодування збитків беруться на момент розгляду справи.

Представник цивільного відповідача в особі Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»» в судове засідання не з'являвся, подавши до суду заяву, в якій просить судові засідання проводити без участі представника компанії та подав до суду заперечення, в якому заперечує проти позовних вимог позивача з наступних підстав. Між ОСОБА_6 та ПрАТ «СК «Провідна» укладений поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/4302261, строком дії з 29.05.2015 року по 28.05.2016 року, відповідно до якого застраховано цивільну відповідальність осіб, які на законних підставах керують забезпеченим транспортним засобом «Honda CR-V», д.н. НОМЕР_1. Відповідно до частини 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Згідно з пунктами 1, 3 частини 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Частиною 3 ст. 11 ЦК України також передбачено, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Спеціальним законом, який регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.04 № 1961-IV. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону (ст. 2 цього Закону). Відповідно до ст. 6 Закону, Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо - транспортної пригоди, яка сталась за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно - правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Зі змісту ст. 3 Закону вбачається мета здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а саме: обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Пунктом 1.3 статті 1 Закону визначено, що потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом якому заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього ж транспортного засобу. Відповідно до ст. 32 Закону, страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно - правової відповідальності відповідно до закону. В свою чергу, відповідно до Цивільного кодексу України, цивільно-правова відповідальність виникає лише за наявності вини особи. Тобто, вищезазначені статті передбачають обов'язковою умовою для виплати страхового відшкодування ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» потерпілим, наявність встановленої у судовому порядку вини страхувальника (застрахованої особи) ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» у вчиненні ДТП. Як вбачається зі змісту п. г) п. 35.1. Закону обов'язок по обгрунтуванню вимоги заявника та надання доказів, що підтверджують заявлені вимоги відповідно покладений саме на заявника, тобто в даному випадку на цивільних позивачів. Разом з тим, так як зазначалося вище, для виплати страхового відшкодування ПрАТ «СК «Провідна» необхідна встановлена у судовому порядку вина страхувальника (водія застрахованого автомобіля) у вчиненні ДТП, а саме: належним чином завірена копія постанови про притягнення до адміністративної відповідальності страхувальника або обвинувальний вирок суду відносно водія застрахованого автомобіля, які набрали законної сили. ПрАТ «СК «Провідна» діє на умовах, визначених Законом, обов'язок щодо прийняття рішення стосовно виплати страхового відшкодування виникає у ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» лише після наданих йому визначених у ст. 35 Закону документів про ДТП. Звертають увагу суду, що до теперішнього часу документи, які є необхідними для з'ясування наявності підстав для виплати страхового відшкодування, а саме: обвинувальний вирок суду, стосовно водія цивільно-правова відповідальність якого була застрахована, та який набрав законну силу, цивільними позивачами не надані, а тому у ПрАТ «СК «Провідна» відсутній обов'язок щодо прийняття рішення по суті. ПрАТ «СК «Провідна» жодним чином не порушувало прав позивачів на отримання відшкодування у порядку встановленому Законом, не вчиняло дій, які свідчили б про невизнання або оспорювання такого права. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається такий, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Таким чином, підстави вважати порушеними права позивачів відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивачів є саме неотримання коштів від відповідача протягом трьох місяців від дня отримання страховою компанією документів визначених в ст. 35 Закону. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення. 04.08.2015 року до ПрАТ «СК «Провідна» звернувся представник позивача ТОВ «Автомобільна компанія «Транспортні лінії України» із заявою про виплату страхового відшкодування, до заяви були додані документи, якими заявник обґрунтовував свої вимоги. Крім того, позивачем було надано Звіт № 84 про оцінку від 04.06.2015 року, згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу марки «Volkswagen Crafter 50» р.н. НОМЕР_2. Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Згідно із ст. 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, врахованого у порядку, встановленому законодавством. Відповідно до Звіту № 84 про оцінку від 04.06.2015 року, вартість матеріального збитку, заданого власнику колісного транспортного засобу (вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу) «Volkswagen Crafter 50» р.н. НОМЕР_2, складає 92335,87 грн. Розрахунок розміру страхового відшкодування проводився наступним чином: відповідно до п. 4 Полісу № АЕ/4302261 обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілого, становить 50000,00 грн., згідно п. 5 франшиза 0 грн. Згідно ст. 12 Закону, Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, врахованої за правилами цього підпункту. Тобто, сума страхового відшкодування, складає: 50 000,00 грн. Однак, так як зазначалось вище, відповідно до ст. 32 Закону, страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону. Таким чином, повідомляють, що страхове відшкодування в розмірі 50000,00 грн. може бути відшкодоване ТОВ «Автомобільна компанія «Транспортні лінії України», але після надання потерпілою особою обвинувального вироку суду, стосовно водія цивільно - правова відповідальність якого була застрахована, який набуде законну силу. Враховуючи наведене, стає зрозуміло, що подання даного позову позивачем є передчасним, оскільки права останніх не були порушені, невизнані чи оспорені цивільним відповідачем, а тому в позові до ПрАТ «СК «Провідна» слід відмовити.

Цивільний відповідач ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_7 позовні вимоги ТОВ «Автомобільна компанія «Транспортні лінії України»» визнали частково з наступних підстав. За клопотання обвинуваченого було проведено експертизу, згідно якої матеріальний збиток, заподіяний власнику майна, тобто позивача становить 90 888,00 грн., яку просять врахувати і не заперечує проти стягнення суми за різницею між страховою сумою. Заперечують проти вартості за паливо в сумі 1450,00 грн., за транспортування в сумі 6500,00 грн. та вартості надання правових послуг в сумі 6000,00 грн., які ні чим не підтверджують.

Вирішуючи питання про задоволення цивільного позову суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст.62 КПК України - цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом із тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Тому ПрАТ «Страхова компанія «Провідна»» є цивільним відповідачем по даному кримінальному провадженню і позов ТОВ «Автомобільна компанія «Транспортні лінії України»» до ПрАТ «Страхова компанія «Провідна»» підлягає розгляду у кримінальному провадженні.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 застрахована, що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/4302261. Згідно вказаного полісу страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду заподіяну майну на одного потерпілого визначена в сумі 50000,00 гривень, за шкоду заподіяну життю і здоров'ю на одного потерпілого 100000,00 гривень.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Вказаний Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди.

За правилами Закону України «Про страхування» страхове відшкодування здійснюється страховиком. При настанні страхового випадку страховик виплачує страхове відшкодування відповідно до норм чинного законодавства та договору страхування.

Порядок та умови здійснення страхового відшкодовування при настанні страхового випадку за договорами (полісами) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентується Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції яка діяла на момент укладення зазначеного договору (полісу).

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно вимог ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно п.1.12 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дорожньо-транспортна пригода це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, страхова організація у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 9 цього ж Закону встановлено, що розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50000 гривень на одного потерпілого. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 100000 гривень на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Вимогами ст. 1194 ЦК України, якою врегульовано відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Установлено, що автомобіль марки «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_1, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, належить ОСОБА_8, яким керував ОСОБА_6 Цивільно-правова відповідальність була застрахована ОСОБА_6 у ПрАТ «СК «Провідна», згідно з полісом обов'язкового страхування цивліьно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 28.05.2015 року за АЕ/4302261, ліміт такої відповідальності складає 50 000 грн.

Умовами зазначеного полісу передбачено, що страховик взяв на себе обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну третіх осіб, в період дії договору, а саме: сталося ДТП 30.05.2015 року, внаслідок якої з вини ОСОБА_6 ТОВ «Автомобільна компанія «Транспортні лінії України»» були заподіяні матеріальні збитки, пов'язані з пошкодженням транспортного засобу.

Заявлені представником потерпілим ТОВ «Автомобільна компанія «Транспортні лінії України»» збитки підтверджуються наданими та перевіреними під час судового розгляду справи письмовими доказами, зокрема: копія акту виконаних робіт, який укладений між ФОП «ОСОБА_23» та ТОВ «Автомобільна компанія «Транспортні лінії України»», згідно якого приватний підприємець взяв на себе зобов'язання по надання транспортних послуг, вартість яких становить 6 500 грн. 00 коп. Квитанцією № 004531 підтверджено проведення оплати за надані транспортні послуги, вартість яких становить 6 500 грн. 00 коп. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців зареєстрований як ФОП ОСОБА_23, діяльність якого є вантажний автомобільний транспорт.

Окрім того, між Приватним підприємством «Автотехнологія» та ТОВ «Автомобільна компанія «Транспортні лінії України»» був укладений договір про виконання робіт № 18/06/15-01 від 18.06.2015 року, згідно якого ПП «Автотехнологія» взяло на себе обов'язок виконати роботи по ремонту автобуса марки А 308.51, а товариства провести за виконану роботу оплату, вартість якої становить 104 760 грн. 00 коп. згідно рахунку - фактури № СФ-0000120 від 24.06.2015 року Платіжними дорученнями № 281 від 08.07.2015 року на суму 20 000 грн. 00 коп., № 261 від 24.06.2015 року на суму 20 000 грн. 00 коп., № 295 від 15.07.2015 року на суму 10 000 грн. 00 коп., № 292 від 14.07.2015 року на суму 20 000 грн. 00 коп., № 308 від 22.07.2015 року на суму 10 000 грн. 00 коп. та № 306 від 21.07.2015 року на суму 2 4760 грн. 00 коп., а всього на суму 104 760 грн. 00 коп. ТОВ «Автомобільна компанія «Транспортні лінії України»» провело оплату за виконані роботи ПП «Автотехнологія».

Суд не може взяти до уваги висновок експерта № СЕ-1-2-404.16 від 22.05.2016 року, згідно якої вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автобуса «Volkswagen Crafter 50» реєстраційний номер НОМЕР_2, в результаті його пошкодження в ДТП, яка мала місце 30.05.2015 року станом на момент ДТП становить 90 888,00 грн., оскільки дана сума є без ПДВ. Якщо ж порівняти суми, то проведена оплата ТОВ «Автомобільна компанія «Транспортні лінії України»» є меншою, зокрема: згідно висновку експерта № СЕ-1-2-404.16 від 22.05.2016 року матеріальна шкода становить 90 888,00 грн., а згідно рахунку фактури № СФ-0000120 від 24.06.2015 р. становить 87 300,00 грн.

Що стосується чеків про проведену оплату за паливо в розмірі 1110,00 грн. та на 340,00 грн., то суд вважає, що вони є належними та допустимими доказами з наступних підстав.

Ремонт транспортного засобу проводилося в м. Рівне. Після проведеного ремонту транспортний засіб необхідно було перегнати з м. Рівного до м. Кіровоград, відстань між якими становить 599 км. За маршрутом Рівне-Новгород-Волинський-Житомир-Умань-Кіровоград по автодорогам МІ2 та М40rМ06. Згідно даних технічної документації середнє споживання дизельного палива мікроавтобусу «Volkswagen Crafter 50» реєстраційний номер НОМЕР_2 (2012 р.) становить 8,72 літрів на 100 км.

Таким чином, представлені квитанції на придбання за готівкові кошти палива на 55,53 л. ( 1110 грн.) та 17,01 л. (340,00 грн.) разом 72,54 л. відповідають витратам пального на даному транспортному засобу при поверненні його з ремонту до місця стоянки на підприємство.

Тобто, цивільним позивачем ТОВ «Автомобільна компанія «Транспортні лінії України»» у зв'язку з ДТП, яке мало місце 30 травня 2015 року, понесені матеріальні збитки в сумі 112 710 грн. 00 коп., які підлягають стягненню з цивільного відповідача ПрАТ «СТ «Провідна»» в сумі 50 000 грн. 00 коп. та з цивільного відповідача ОСОБА_6 62 710 грн. 00 коп. на користь цивільного позивача ТОВ «Автомобільна компанія «Транспортні лінії України»».

Що стосується витрат на правову допомогу в сумі 6 000 грн. 00 коп., то суд приходить до наступного висновку.

Матеріалами справи підтверджується, що цивільним позивачем ТОВ «Автомобільна компанія «Транспортні лінії України»» було понесені витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого відносяться до витрат на правову допомогу та згідно зі ст. 118 КПК України є процесуальними витратами.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 124 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги захисника, несе підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. Витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження, і у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Згідно договору про надання адвокатських послуг від 15.06.2015 року, який був укладений між ТОВ «Автомобільна компанія «Транспортні лінії України»» та Майнард Наталією Олександрівною про надання юридичної допомоги. Майнард Н.О. є адвокатом, що діє на підставі Свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю № 267, що видане 26.03.2007 року. Згідно вказаного договору за надані послуги Товариство виплачує адвокату гонорар в сумі 6000 грн. Актом виконаних робіт від 02.10.2015 року підтверджено виконання адвокатом робіт, що зазначені у договорі про надання адвокатських послуг від 15.06.2015 року.

Отже, документально підтвердженні процесуальні витрати, які здійсненні цивільним позивачем ТОВ «Автомобільна компанія «Транспортні лінії України»» підлягають стягненню саме з обвинуваченого ОСОБА_6

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки згідно п. 6 ч. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільнені від сплати судового збору, тому він підлягає стягненню з цивільного відповідача ПрАТ «СК «Провідна»» в сумі 1378 грн. 00 коп. на користь держави та з цивільного відповідача ОСОБА_6 в сумі 1378 грн. 00 коп. на користь держави

Тому суд стягує з цивільного відповідача ПрАТ «СК «Провідна»» судовий збір на користь держави в сумі 1378 грн. 00 коп. та з цивільного відповідача ОСОБА_6 судовий збір на користь держави в сумі 1378 грн. 00 коп.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»» про відшкодування шкоди завданої ДТП підлягає частковому задоволенню, у задоволені решти вимог цивільному позивачу ОСОБА_2 слід відмовити, а позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди завданої ДТП підлягають закриттю у зв'язку з відмовою від позову.

Цивільний позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 просять суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на користь позивача моральну шкоду, завдану їй внаслідок дорожньої пригоди у розмірі 10 000,00 грн., обґрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.

30 травня 2015 року, близько 18 години 00 хвилин, водій ОСОБА_6, в денний час доби, при сприятливих погодних умовах, сухому асфальтному покритті, керуючи технічно справним автомобілем «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_1, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, належить ОСОБА_8, рухався по автодорозі Київ-Знам'янка в бік м. Києва.

Проїжджаючи відрізок на 70 км, вказаної автодороги, ОСОБА_6, в порушення вимог п.п. 2.3 б) «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», 10.1 - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», Правил дорожнього руху, введених в дію з 01.01.2002 р., затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р., виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілями «Volkswagen Crafter 50», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керування водія ОСОБА_9, і «ВАЗ 2110», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керування її сина ОСОБА_10 та в подальшому відбулося зіткнення між автомобілями ВАЗ та «Mitsubishi Space Star», реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_11, який рухався в попутному напрямку за автомобілями «VOLKSWAGEN Crafter 50» та ВАЗ, в бік м. Знам'янка.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, її син ОСОБА_10, отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці події, а її онуки ОСОБА_12 та ОСОБА_13, та ОСОБА_1 отримали тілесні ушкодження, з якими були доставлені до медичних закладів.

Порушення водієм ОСОБА_6 вимог пункту п.п. 2.3.б), 10.1. Правил дорожнього руху, введених в 01.2002 р., затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.01 р., перебуває в прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням тяжких наслідків - загибеллю її сина ОСОБА_10

Від однієї згадки, що вона втратила рідну людину, вона не може вести нормальний спосіб життя, що відбивається на її фізичному та психологічному стані.

Протизаконні дії відповідача заподіяли їй глибоку душевну травму, глибоку моральну шкоду, психологічну травму, від якої вона ніяк не може відійти дотепер. Їй весь час переслідує почуття страху, незахищеності особистості, вона стала дратівливою, погано спить.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів, а ч. 2 ст. 1187 ЦК України зазначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

На підставі ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, заподіяна смертю потерпілої особи, відшкодовується її чоловікові, дружині, батькам, дітям, а також, які проживали з нею однією сім'єю.

При цьому страховик відшкодовує не більше, ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність транспортного засобу - автомобіля марки «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова Компанія „Провідна", відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди їй зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ст. 22 Закону № 1961-IV Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст.. 979 ЦК України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Враховуючи те, що ДТП сталася з вини ОСОБА_6, а також те, що цивільно-правова відповідальність автомобіля марки «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_1 застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова Компанія „Провідна"» відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому на відповідача покладається обов'язок відшкодовувати завдану їй моральну шкоду.

Цивільний позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 відмовляється від цивільного позову від 21.10.2015 р. в частині стягнення з ОСОБА_6 завданої моральної шкоди у розмірі - 200 000,00 грн., оскільки вона, ОСОБА_2, повідомляє суд про те, що 27 листопада 2015 року обвинувачений ОСОБА_6 в повній мірі відшкодував їй шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, і саме у зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою, що сталась 30 травня 2015 року приблизно о 18 год. 00 хв. на 70 км автодороги Київ-Знам'янка, внаслідок якої загинув її син ОСОБА_10

Представник цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»» в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутність представника страхової компанії та подав до суду заперечення, в якому заперечує проти позовних вимог позивача з наступних підстав. Між ОСОБА_6 та ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» укладений поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/4302261, строком дії з 29.05.2015 року по 28.05.2016 року, відповідно до якого застраховано цивільну відповідальність осіб, які на законних підставах керують забезпеченим транспортним засобом «Honda CR-V», д н. НОМЕР_1. Відповідно до частини 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Згідно з пунктами 1, 3 частини 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Частиною 3 ст. 11 ЦК України також передбачено, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Спеціальним законом, який регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.04 № 1961-IV. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону (ст. 2 цього Закону). Відповідно до ст. 6 Закону, Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо - транспортної пригоди, яка сталась за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно - правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Зі змісту ст. 3 Закону вбачається мета здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а саме: обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Відповідно до ст. 6 Закону, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо - транспортної пригоди, яка сталась за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно - правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Зі змісту ст. 3 Закону вбачається мета здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а саме: обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Пунктом 1.3 статті 1 Закону визначено, що потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього ж транспортного засобу. Як вбачається зі змісту п. г) п. 35.1. Закону обов'язок по обгрунтуванню вимоги заявника та надання доказів, що підтверджують заявлені вимоги відповідно покладений саме на заявника, тобто в даному випадку на цивільних позивачів. Разом з тим, так як зазначалося вище, для виплати страхового відшкодування ПрАТ «СК «Провідна»» необхідна встановлена у судовому порядку вина страхувальника (водія застрахованого автомобіля) у вчиненні ДТП, а саме: належним чином завірена копія постанови про притягнення до адміністративної відповідальності страхувальника або обвинувальний вирок суду відносно водія застрахованого автомобіля, які набрали законної сили. ПрАТ «СК «Провідна» діє на умовах, визначених Законом, обов'язок щодо прийняття рішення стосовно виплати страхового відшкодування виникає у ПрАТ «СК «Провідна» лише після наданих йому визначених у ст. 35 Закону документів про ДТП. Відповідно до п. 27.3 ст. 27 Закону, страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати), цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Отже, страховик відшкодовує: моральну шкоду в розмірі 14 616,00 грн. (12 мінімальних заробітних плат), заподіяну смертю фізичної особи, її рідним, а саме: чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим) рівними частинами. В свою чергу, оскільки з позовами про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого ОСОБА_10 звернулися ОСОБА_2, ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей - потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13, тобто 4 особи, то розрахунок розміру відшкодування моральної шкоди, необхідно здійснювати на чотирьох родичів загиблого, а саме: ОСОБА_2 (мати загиблого ОСОБА_10) може бути відшкодовано 3654,00 грн. = 12 мінімальних заробітних плат (1218,00*12)/4; ОСОБА_1 (дружині загиблого ОСОБА_10) може бути відшкодовано 3654,00 грн. = 12 мінімальних заробітних плат (1218,00*12)/4; ОСОБА_12 (сину загиблого ОСОБА_10) може бути відшкодовано 3654,00 грн. = 12 мінімальних заробітних плат (1218,00*12)/4, ОСОБА_13 (сину загиблого ОСОБА_13) може бути відшкодовано 3654,00 грн. = 12 мінімальних заробітних плат (1218,00* 12)/4. З огляду на вищевикладене, повідомляють, що за рахунок ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» може бути здійснено відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 в розмірі 3654,00 грн., ОСОБА_1, як дружині та представнику малолітніх дітей загиблого 10962,00 грн., але так як це зазначалось вище, після надання потерпілою особою обвинувального вироку суду стосовно водія цивільно-правова відповідальність якого була страхована, який набрав законну силу. Крім того, звертають увагу суду, що ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» взагалі не може бути цивільним відповідачем по даній кримінальній справі, відповідно до норм чинного законодавства, в зв'язку з чим у задоволенні цивільних позовів до страхової компанії обхідно було відмовити в повному обсязі, що підтверджується наступним. Відповідно до ст. 2 КПК України, завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Відповідно до ч. 1 ст. 62 КПК України, цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом. Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» та п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 02.07.2004 року «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів», не підлягають розгляду в кримінальній справі позови про відшкодування шкоди, що не випливають із пред'явленого обвинувачення. При виникненні такої ситуації суд повинен роз'яснити потерпілому можливість вирішення спірних питань у порядку цивільного судочинства. Питання правовідносин, які випливають з договірних стосунків із страховими компаніями потребують ретельного дослідження, включаючи правильне визначення суб'єктивного складу сторін у спорі такої категорії, проведення складних розрахунків цивільно-правового характеру, що не притаманно кримінальному процесу з урахуванням його специфіки та термінів судового розгляду. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону (ст. 2 цього Закону). Відповідно до ст. 6 Закону, Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо - транспортної пригоди, яка сталась за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно - правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Пунктом 1.3 статті 1 Закону визначено, що потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу. В свою чергу, відповідно до Цивільного кодексу України, цивільно-правова відповідальність виникає лише за наявності вини особи. Разом з тим, чинним законодавством України, а саме: ст. 62 Конституції України передбачено, що: особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Відповідно до ст. 32 Закону, страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно- правової відповідальності відповідно до закону. Вищезазначені статті передбачають, що обов'язковою умовою для виплати страхового відшкодування потерпілому - є наявність встановленої у судовому порядку вини страхувальника ПрАТ «СК «Провідна» у вчиненні ДТП, а саме: належним чином завірена копія вироку суду про притягнення до кримінальної відповідальності страхувальника, який набрав законної сили. Отже, до вирішення у суді питання наявності вини застрахованої особи, у ПрАТ «СК «Провідна» відсутні підстави для здійснення страхових виплат, що підтверджується численною судовою практикою, яка була надана до суду разом із запереченнями на позов. На зазначених вище підставах цивільний відповідач вважає позовні вимоги позивача до ПрАТ «СК «Провідна» незаконними та необгрунтованими, а тому - такими, що не підлягають задоволенню.

Цивільний відповідач ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_7 не заперечували проти закриття провадження щодо позовних вимог до обвинуваченого у зв'язку з відмовою від позовних вимог.

Вирішуючи питання про часткове задоволення цивільного позову суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст.62 КПК України - цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом із тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Тому ПрАТ «Страхова компанія «Провідна»» є цивільним відповідачем по даному кримінальному провадженню і позов ТОВ «Автомобільна компанія «Транспортні лінії України»» до ПрАТ «Страхова компанія «Провідна»» підлягає розгляду у кримінальному провадженні.

З матеріалів справи вбачається, що 30 травня 2015 року, близько 18 години 00 хвилин, водій ОСОБА_6, в денний час доби, при сприятливих погодних умовах, сухому асфальтному покритті, керуючи технічно справним автомобілем «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_1, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, належить ОСОБА_8, рухався по автодорозі Київ-Знам'янка в бік м. Києва.

Проїжджаючи відрізок на 70 км, вказаної автодороги, ОСОБА_6, в порушення вимог п.п. 2.3 б) «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», 10.1 - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», Правил дорожнього руху, введених в дію з 01.01.2002 р., затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р., виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілями «Volkswagen Crafter 50», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керування водія ОСОБА_9, і «ВАЗ 2110», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керування ОСОБА_10 та в подальшому відбулося зіткнення між автомобілями ВАЗ та «Mitsubishi Space Star», реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_11, який рухався в попутному напрямку за автомобілями «VOLKSWAGEN Crafter 50» та ВАЗ, в бік м. Знам'янка.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_10, отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці події, а ОСОБА_12 та ОСОБА_13, та ОСОБА_1 отримали тілесні ушкодження, з якими були доставлені до медичних закладів.

Порушення водієм ОСОБА_6 вимог пункту п.п. 2.3.б), 10.1. Правил дорожнього руху, введених в 01.2002 р., затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.01 р., перебуває в прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням тяжких наслідків - загибеллю ОСОБА_10

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Провідна»», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/4302261. Згідно вказаного полісу страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду заподіяну майну на одного потерпілого визначена в сумі 50000,00 гривень, за шкоду заподіяну життю і здоров'ю на одного потерпілого 100000,00 гривень.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого є, в тому числі, моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоровя під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Відповідно до умов договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який укладений між ОСОБА_6 та ПрАТ «СК «Провідна» ліміт страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю становить 100000 грн. на одного потерпілого, отже розмір грошового відшкодування моральної шкоди не може перевищувати 5000 грн.

Завдана моральна шкода підлягає відшкодуванню потерпілій ОСОБА_2 з ПрАТ «СК «Провідна» з огляду на таке.

Вирішуючи питання про відшкодування позивачу моральної шкоди, суд прийшов до висновку, що цивільний позивач ОСОБА_2 дійсно внаслідок смерті сина зазнала суттєвих моральних страждань, зумовлених фізичним розладом здоров'я, що потягло значні для неї витрати, її звичний уклад життя суттєво змінився і це змусило її докладати значних зусиль для його нормалізації, а втрата дитини є невідновною.

Згідно ч.2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Згідно з п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 р., розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Тому суд прийшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача та стягненню з цивільного відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Провідна»» на користь цивільного позивача ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 5000 грн., тому у задоволенні решти вимог суд цивільному позивачу ОСОБА_2 відмовляє.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки згідно п. 2 ч. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі - позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи звільнені від сплати судового збору, тому він підлягає стягненню з цивільного відповідача ПрАТ «СК «Провідна»» в сумі 275 грн. 60 коп. на користь держави, що становить 50 % від задоволеної суми.

Тому суд стягує з цивільного відповідача ПрАТ «СК «Провідна»» судовий збір на користь держави в сумі 275 грн. 60 коп.

Щодо вимог цивільного позивача до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди завданої ДТП, суд вважає винести ухвалу про закриття провадження, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

21 жовтня 2015 року до суду звернулася ОСОБА_2 з позовом ОСОБА_6 про відшкодування шкоди завданої ДТП.

27 листопада 2015 року цивільним позивачем ОСОБА_2 було подано заяву про часткову відмову від позову, мотивуючи свою заяву тим, що ОСОБА_6 в повній мірі відшкодував завдану їй моральну шкоду в сумі 200 000 грн.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Підстав для не прийняття відмови від позову судом не встановлено.

Одночасно суд роз'яснює сторонам, що відповідно до ч. 3 ст. 206 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що позивач відмовився від позову внаслідок задоволення позовних вимог відповідачем після пред'явлення позову, суд вважає, що провадження у справі слід закрити.

Цивільний позов ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»» про відшкодування шкоди завданої ДТП підлягає частковому задоволенню, у задоволені решти вимог цивільному позивачу ОСОБА_1 слід відмовити, а позовні вимоги ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди завданої ДТП підлягають закриттю у зв'язку з відмовою від позову.

Цивільний позивач ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_12 та ОСОБА_13 та її представник ОСОБА_4 просять суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на користь позивача матеріальну шкоду у рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 50 000,00 грн., матеріальну шкоду у рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на поховання, спорудження надгробного пам'ятника у розмірі 14616,00 грн., матеріальну шкоду у рахунок відшкодування шкоди завданої здоров'ю та здоров'ю неповнолітніх потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 15195,43 грн., моральну шкоду, завдану їй внаслідок дорожньої пригоди у розмірі 10 000,00 грн., моральну шкоду на її користь як законному представнику діючого в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_12, завдану йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 10000,00 грн., на її користь як законного представника діючого в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_13 моральну шкоду, завдану йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 10000,00 грн., обґрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.

30 травня 2015 року, близько 18 години 00 хвилин, водій ОСОБА_6, в денний час доби, при сприятливих погодних умовах, сухому асфальтному покритті, керуючи технічно справним автомобілем «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_1, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, належить ОСОБА_8, рухався по автодорозі Київ-Знам'янка в бік м. Києва. Проїжджаючи відрізок на 70 км, вказаної автодороги, ОСОБА_6, в порушення вимог п.п. 2.3 б) «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», 10.1 - «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», Правил дорожнього руху, введених в дію з 01.01.2002 р., затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р., виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілями «Volkswagen Crafter 50», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керування водія ОСОБА_9, і «ВАЗ 2110», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керування її сина ОСОБА_10 та в подальшому відбулося зіткнення між автомобілями ВАЗ та «Mitsubishi Space Star», реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_11, який рухався в попутному напрямку за автомобілями «VOLKSWAGEN Crafter 50» та ВАЗ, в бік м. Знам'янка.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, її чоловік ОСОБА_10, отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці події, а вона та її діти ОСОБА_12 та ОСОБА_13, отримали тілесні ушкодження, з якими були доставлені до медичних закладів.

Порушення водієм ОСОБА_6 вимог пункту п.п. 2.3.б), 10.1. Правил дорожнього руху, введених в 01.01.2002 р., затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.01 р., перебуває в прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням тяжких наслідків - загибеллю її чоловіка ОСОБА_10

У наслідок скоєння відповідачем злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України їй завдано матеріальну шкоду у розмірі 134869,92 грн., з яких: шкода заподіяна на поховання, спорудження надгробного пам'ятника у розмірі - 45590,00 грн., шкода заподіяна її здоров'ю та здоров'ю її дітей у розмірі -14221,43 грн., шкода заподіяна майну у розмірі -72 858,49 грн., сплачено за звіт про оцінку автомобіля 2200 грн.00 коп.

Підтвердженням завдання їм матеріальної шкоди у вищезазначеному розмірі, є понесені ним витрати на її лікування, лікування її дітей, поховання чоловіка та пошкодження автомобіля.

Відповідно до Звіту про оцінку автомобіля № 908 від 09.10.2015 року, матеріальний збиток в результаті пошкодження при ДТП автомобіля станом на 30.05.2015 року складає 72858 грн. 49 коп.

Також нею було сплачено за звіт про оцінку автомобіля 2200 грн.00 коп., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 509.

Крім того внаслідок отриманих тілесних ушкоджень під час ДТП, їй та її дітям також завдано моральну шкоду, яку вона оцінює у розмірі 600 000,00 грн.

Заподіяна відповідачем моральна шкода полягає у тому, що весь період з дня смерті її чоловіка вона та її діти зазнали моральних страждань, яких за своє життя ніколи не зазнавали.

Від однієї згадки, що вона втратила рідну людину, вона не може вести нормальний спосіб життя, що відбивається на її фізичному та психологічному стані.

Протизаконні дії відповідача заподіяли їй та її дітям глибоку душевну травму, глибоку моральну шкоду, психологічну травму, від якої вони ніяк не можуть відійти дотепер. Їй весь час переслідує почуття страху, незахищеності особистості, вона стала дратівливою, погано спить.

Відповідно до вимог п. п. 8, 9 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів бути відшкодування майнової та моральної шкоди. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.22 ЦК України, особа, якій збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення її порушеного права.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана у фізичної особи, відшкодовується ому обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів, а ч. 2 ст. 1187 ЦК України зазначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

На підставі ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, заподіяна смертю потерпілої особи, відшкодовується її чоловікові, дружині, батькам, дітям, а також, які проживали з нею однією сім'єю.

При цьому страховик відшкодовує не більше, ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність транспортного засобу - автомобіля марки «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова Компанія „Провідна", відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди їй зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ст. 22 Закону № 1961-IV Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст.. 979 ЦК України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Враховуючи те, що ДТП сталася з вини ОСОБА_6, а також те, що цивільно-правова відповідальність автомобіля марки «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_1 застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова Компанія «Провідна»» відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому на відповідача покладається обов'язок відшкодовувати завдану їй та її дітям моральну шкоду.

Цивільний позивач ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 та її представник ОСОБА_4 відмовляється від цивільного позову від 21.10.2015 р. в частині стягнення з ОСОБА_6 матеріальної шкоди, пов'язаної із похованням, спорудженням надгробного пам'ятника у розмірі 30974,00 грн., матеріальної шкоди, пов'язаної із пошкодженням автомобіля ВАЗ 2110, д.н.з. НОМЕР_3, у розмірі 25058,49 грн., на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 200000,00 грн., на користь неповнолітнього ОСОБА_12 моральної шкоди у розмірі 200000,00 грн., на користь неповнолітнього ОСОБА_13 моральної шкоди у розмірі 200000,00 грн., оскільки вона, ОСОБА_1, повідомляє суд про те, що 27 листопада 2015 року обвинувачений ОСОБА_6 в повній мірі відшкодував їй та її малолітнім дітям шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, і саме у зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою, що сталась 30 травня 2015 року приблизно о 18 год. 00 хв. на 70 км автодороги Київ-Знам'янка, внаслідок якої загинув її чоловік та батько її малолітніх дітей ОСОБА_10

Представник цивільного відповідача в особі Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»» в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутність представника страхової компанії та подав до суду заперечення, в якому просить відмовити в задоволенні цивільних позовів позивачу до ПрАТ «СК «Провідна» з наступних підстав.

Стосовно вимог про відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_1 в зв'язку із пошкодженням автомобіля зазначають наступне.

01.07.2015 року до ПрАТ «CK «Провідна» звернулась ОСОБА_1 із заявою про виплату страхового відшкодування. Відповідно до Звіту про оцінку № 908 від 09.10.2015 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «ВА3 2110» д.н.з. НОМЕР_3, складає 72 858,49 грн. Розрахунок розміру страхового відшкодування проводився наступним чином: відповідно до п. 4 Полісу № АЕ/4302261обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілого, становить 50000,00 грн., п. 5 франшиза 0 грн., тобто, сума страхового відшкодування, складає: 50 000,00 грн.

Таким чином, повідомляють, що страхове відшкодування в зв'язку із пошкодженням автомобіля в розмірі 50000,00 грн., може бути відшкодоване ОСОБА_1, але після надання потерпілою особою обвинувального вироку суду, стосовно водія цивільно-правова відповідальність якого була застрахована, який набрав законну силу.

Стосовно вимог ОСОБА_1, про відшкодування шкоди, пов'язаною із лікуванням зазначають наступне.

Відповідно до ст. 24 Закону, у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обгрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських засобів. Зазначені витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально, відповідним закладом охорони здоров'я.

Разом з тим, відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» під розрахунковим документом розуміється документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання слуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти.

До суб'єктів господарювання відносяться громадяни України, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці (ст. 55 ГК України).

Правові засади надання розрахункових документів суб'єктами господарювання при здійсненні -розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі встановлюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № N 265/95-ВР.

Згідно ст. 2 Закону на суб'єктів господарювання покладено обов'язок надавати особі, що отримує послуги, розрахункові документи.

Крім того, відповідно до вимог законодавства, при співпраці з фізичною особою - підприємцем для підтвердження витрат необхідно надати правовстановлюючі документи такого суб'єкта підприємницької діяльності (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), довідку із зазначенням видів діяльності та документів щодо сплати податків (відповідно до листа ДПАУ від 03.02.2011 № 1085/К/17-0714).

В той же час, відповідно до п. 24.3 ст. 24 Закону, якщо страховику не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті, страховик здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 24.2 цієї статті.

П. 24.2 ст. 24 Закону визначено, що мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов'язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я, але не більше 120 днів.

Отже, страховик зобов'язаний, в межах встановлених законом страхових сум, відшкодувати потерпілому шкоду: підтверджену потерпілим документально платіжними документами, що підтверджують ці витрати, тобто чеками, накладними, квитанціями, тощо та підтверджені відповідним закладом охорони здоров'я: встановлений діагноз з призначенням курсу лікування, кількістю та дозуванням медичних препаратів, призначених лікарем, із зазначенням причини призначення (зв'язок з ДТП), завірені належним чином (підписом та печаткою головного лікаря); а в разі відсутності документів, які підтверджують розмір витрат, 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я.

Враховуючи наведене, проаналізувавши усі надані позивачами документи на твердження витрат на лікування, ПрАТ «CK «Провідна» повідомляє, що: витрати на лікування не підтверджені документально відповідним медичним закладом, - не надано жодного медичного документу; також за наданими документами (чеками квитанціями) не можливо розрізнити скільки коштів витрачено на кожного потерпілого.

Стосовно вимог про відшкодування моральної шкоди на користь позивача та її неповнолітніх дітей компанія повідомляє наступне.

При формування вимог позивачем не враховано вимоги ст.. 26-1 Спеціального закону, згідно якого - страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час ДТП моральна шкода у розмірі 5 % страхової виплати за шкоду заподіяну здоров'ю.

В свою чергу, згідно із ч. 2 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страхувальником відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

З аналізу вказаних норм вбачається, що страхове відшкодування моральної шкоди є похідним від виплати страхового відшкодування за шкоду, заподіяну здоров'ю, і розмір страхового відшкодування моральної шкоди визначається виключно від розміру виплаченого страхового відшкодування за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Враховуючи наведене, повідомляють, що ПрАТ «СК «Провідна» не може розрахувати розмір виплати страхового відшкодування у зв'язку з лікуванням потерпілої та її дітей, що в той же час, призводить до того, що неможливо розрахувати розмір відшкодування моральної шкоди, оскільки він складає 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, тобто 5 % за шкоду заподіяної у зв'язку з лікуванням потерпілого.

Відповідно до ч.2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стосовно вимог ОСОБА_1 щодо відшкодування шкоди пов'язаною із смертю потерпілого.

Відповідно до п. 27.4 ст. 27 Закону: страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, поновлених законом на день настання страхового випадку.

Проаналізувавши усі надані позивачем, документи, на підтвердження витрат пов'язаною із смертю потерпілого, повідомляємо, що: витрати на транспортування загиблого та ритуальну атрибутику по товарному чеку на суму 9740,00 грн., є обгрунтовані та підтверджені документально; витрат на придбання піску та його доставку не є витратами на лікування та не передбачені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому не можуть бути відшкодовані за рахунок ПрАТ «СК «Провідна».

Щодо вимог про відшкодування витрат на спорудження пам'ятника (деталі пам'ятника) згідно накладної № 29 від 11.09.2015 року на суму 35100,00 грн., ПрАТ «СК «Провідна» вважає їх надуманими та безпідставними, виходячи з наступного.

Так як зазначалось вище, згідно ст. 2 Закону, якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Із аналізу положень статей 1201 ЦК України та ст. 27 Закону випливає, що витрати на виготовлення пам'ятника визначаються із фактичної вартості, але із урахуванням граничної вартості пам'ятників.

Також, звертаємо увагу суду, що п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.92 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», зазначено, що «Витрати на виготовлення пам'ятників і огорож визначаються, виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам'ятників і огорож в даній місцевості.

Оскільки довідка про граничну вартість стандартних пам'ятників та огорож в Хмельницькій області відсутня, то в даному випадку має застосовувати положення ч. 1 ст. 8 ЦК України, якою передбачено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

В додатку вказаної постанови, зазначено, що розмір витрат на виготовлення та встановлення пам'ятника в Київській області визначений в розмірі 3000 грн.

Стосовно вимог ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди заподіяної смертю потерпілого.

Відповідно до п. 27.3 ст. 27 Закону, страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим) рівними частинами. Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати), цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Отже, страховик відшкодовує:

- моральну шкоду в розмірі 14616,00 грн. (12 мінімальних заробітних плат), заподіяну смертю фізичної особи, її рідним, а саме: чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим) рівними частинами.

В свою чергу, оскільки з позовами про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого ОСОБА_10 звернулися ОСОБА_2, ОСОБА_1 своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей - потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13, тобто 4 особи, то розрахунок розміру відшкодування моральної шкоди, необхідно здійснювати на чотирьох родичів загиблого, а саме:

ОСОБА_2 мінімальних заробітних плат (1218,00*12)/4;

ОСОБА_12 (сину загиблого ОСОБА_10) може бути

відшкодовано 3654,00 грн. = 12 мінімальних заробітних плат (1218,00*12)14

ОСОБА_13 (сину загиблого ОСОБА_10) може бути

відшкодовано 3654,00 грн. = 12 мінімальних заробітних плат (1218,00*12)/4

З огляду на вищевикладене, повідомляємо, що за рахунок ПрАТ «СК «Провідна» може бути здійснено відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 в розмірі 3654,00 грн., ОСОБА_1, як дружині та представнику малолітніх дітей загиблого 10 962,00 грн. але так як це зазначалось вище, після надання потерпілою особою обвинувального вироку суду стосовно водія цивільно-правова відповідальність якого була страхована, який набрав законну силу.

Цивільний відповідач ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_7 не заперечували проти закриття провадження щодо позовних вимог до обвинуваченого у зв'язку з відмовою від позовних вимог.

Вирішуючи питання про часткове задоволення цивільного позову суд виходить з наступного.

Згідно ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ст. 57 ЦПК України).

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.58-59 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Що стосується відшкодування шкоди майну, то суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивачу в цій частині вимог з наступних підстав.

ОСОБА_6 30 травня 2015 року в порушення вимог п.п. 2.3 б) та 10.1 Правил дорожнього руху виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілями «VOLKSWAGEN Crafter», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керування водія ОСОБА_9, і «ВАЗ 2110», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керування водія ОСОБА_10 та в подальшому відбулося зіткнення між автомобілями «ВАЗ-2110» та «Mitsubishi Space Star», реєстраційний номер НОМЕР_4 під керування водія ОСОБА_11, який рухався в попутному напрямку за автомобілями «VOLKSWAGEN Crafter» та ВАЗ, в бік м. Знам'янка. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля ВАЗ 2110 ОСОБА_10, отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці події, а пасажири цього ж автомобіля ОСОБА_1, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, отримали тілесні ушкодження, з якими були доставлені до медичних закладів.

Відповідно до звіту № 908 про оцінку автомобіля ВАЗ 21103, державний номерний знак НОМЕР_3 від 09.10.2015 року, який було виконано оцінювачем ОСОБА_27 встановлено, що матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля ВАЗ 21103, державний номерний знак НОМЕР_3.

Матеріальний збиток - це сумарне значення розміру вартості ремонту пошкодженого або розукомплектованого КТЗ, що відшкодовується з урахування їх фізичного зносу та втрати товарної вартості, що відбувається внаслідок ремонту.

Тобто, на підставі виконаних досліджень вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ВАЗ 2110, державний номерний знак НОМЕР_3, в результаті пошкодження при ДТП станом на 30.05.2015 року становить 72 858,49 грн. без ПДВ.

01.07.2015 року до ПрАТ «CK «ПРОВІДНА» зверталась ОСОБА_1 із заявою про виплату страхового відшкодування відповідно до Звіту про оцінку № 908 від 09.10.2015 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «ВА3 2110» д.н.з. НОМЕР_3, складає 72 858,49 грн.

Розрахунок розміру страхового відшкодування проводиться наступним чином: відповідно до п. 4 Полісу № АЕ/4302261обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілого, становить 50000,00 грн., п. 5 франшиза 0 грн., тобто, сума страхового відшкодування, складає: 50 000,00 грн.

Таким чином, страхове відшкодування в зв'язку із пошкодженням автомобіля в розмірі 50 000,00 грн., яке підлягає стягненню з цивільного відповідача ПрАТ «СК «Провідна»» на користь цивільного позивача в повному обсязі.

Що стосується відшкодування матеріальної шкоди на поховання, спорудження пам'ятника, то суд приходить до висновку до часткового задоволення позовних вимог позивачу в цій частині з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

У відповідності до ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

Матеріалами справи встановлено, що цивільним позивачем понесла наступні витрати на поховання чоловіка ОСОБА_10, а саме: на виготовлення деталей пам'ятника на суму 35 100 грн. ( накладна № 29 від 11.09.2015 року та квитанція до прибуткового касового ордера № 29 від 11.09.2015 року), на пісок та його доставку на суму 750 грн. (товарний чек від 11.09.2015 року) та одяг та тканина для поховання на суму 9740 грн. 00 коп. (товарний чек № 21 від 31.05.2015 року), а всього на загальну суму 45 590 грн. 00 коп.

За загальним правилом, передбаченим ч.1 ст.1166 ЦК України, шкода завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку. Ст. 1194 цього кодексу передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Відповідно до положень ст. 23 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-1У) шкодою, завданою життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди , є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана зі смертю потерпілого. Згідно ст. 27 Закону № 1961-1У,витрати на поховання потерпілого відшкодовуються страховиком особі, яка взяла на себе такі витрати.

Так, ст. 2 Закону України „Про поховання та похоронну справу" визначено, що поховання померлого - це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом у могилу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Отже, до поховання не належать витрати, пов'язані з авто доставкою піску та самого піску, а тому у стягненні 750,00 грн., витрачених на вказані витрати, необхідно відмовити, оскільки такі витрати не відносяться до витрат на поховання, які відповідно до закону №1961-ІV відшкодовує страховик.

Щодо частини вартості на пам'ятника, яку позивач просить стягнути із страхової компанії, що становить 4 126 грн. 00 коп., підлягає до часткового задоволення в частині із страхової компанії, виходячи з фактичної вартості, яка не повинна перевищувати граничну вартість стандартних пам'ятників в даній місцевості, як було зазначено представником цивільного позивача, в сумі 3 000 грн. 00 коп.

Тобто, цивільний позов ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»» підлягає до часткового задоволення, а саме: 9 740 грн. на поховання та 3000 грн. на частині витрат на пам'ятник, так як ці витрати входять до витрат на поховання, а тому задоволені решти суд відмовляє.

Що стосується відшкодування витрат завданих здоров'ю позивачу та її неповнолітнім дітям, то суд приходить до висновку до часткового задоволення позовних вимог позивачу та на корить її неповнолітніх дітей в цій частині з наступних підстав.

30 травня 2015 року в порушення вимог п.п. 2.3 б) та 10.1 Правил дорожнього руху ОСОБА_6 виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілями «VOLKSWAGEN Crafter», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керування водія ОСОБА_9, і «ВАЗ 2110», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керування водія ОСОБА_10 та в подальшому відбулося зіткнення між автомобілями ВАЗ та «Mitsubishi Space Star», реєстраційний номер НОМЕР_4 під керування водія ОСОБА_11, який рухався в попутному напрямку за автомобілями «VOLKSWAGEN Crafter» та ВАЗ, в бік м. Знам'янка. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля ВАЗ 2110 ОСОБА_10, отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці події, а пасажири цього ж автомобіля ОСОБА_1, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, отримали тілесні ушкодження, з якими були доставлені до медичних закладів.

Згідно виписки № 879 виданого на ОСОБА_12 вбачається, що після ДТП ОСОБА_12 було отримано травми та було проведено комплекс лікування.

Згідно виписки № 849 виданого на ОСОБА_13 вбачається, що після ДТП ОСОБА_13 було отримано травми та було проведено комплекс лікування

Згідно виписки № 725 виданого на ОСОБА_1 вбачається, що після ДТП ОСОБА_1 було отримано травми та було проведено комплекс лікування.

Відповідно до фіскальних чеків, наданих позивачем ОСОБА_1, нею витрачено на її лікування та на лікування її неповнолітніх дітей ліків на загальну суму 14 221 грн. 43 коп.

Разом з тим, для визначення розміру відшкодування матеріальної шкоди, в частині витрат на ліки, судом не можуть бути взяті до уваги витрачені позивачем ОСОБА_1 кошти на суму 6 686 грн. 41 коп., тобто необхідність у придбанні ліків та інших матеріалів, які були необхідні саме для проведення лікування, не можна пов'язати із спричиненням ОСОБА_1 та її неповнолітнім дітям тілесних ушкоджень, а вказані витрати були зроблені на лікування, які не пов'язані із злочинними діями відповідача, тому вони не можуть бути прийняті судом до уваги як докази придбання ліків, які були прописані позивачу та її дітям для лікування у зв'язку з протиправними діями відповідача.

Проте, суд вважає, що витрати на ліки на загальну суму 7 535 грн. 02 коп. потрачені позивачем ОСОБА_1 підлягають до задоволення і стягнення, оскільки вказані ліки були придбанні для лікування ушкодження отриманого нею та її дітьми від злочинних дій відповідача і були необхідні для проведення лікування, зокрема: на лікування для ОСОБА_12 - це квитанції від 01.06.2015 року - 92,91 грн., 02.06.2015 року - на 1660,21 грн., від 04.06.2015 року - на 282,98 грн., на 21,72 грн., на 323,25 грн. та 1789,30 грн., від 09.06.2015 року - на 69,80 грн., від 11.06.2015 року - 2317,34 грн., від 12.06.2016 року на 17,00 грн. та на 9,80 грн., від 28.06.2015 року - на 17,80 грн., від 29.06.2015 року - на 4,94 грн., від 11.07.2015 року на 67,80 грн.; на лікування для ОСОБА_13 - це квитанції від 07.06.2015 року на 127,45 грн. та від 02.07.2015 року на 113,00 грн.; на лікування для ОСОБА_1 - це квитанції від 02.06.2015 року на 189,05 грн., від 05.06.2015 року на 195,76 грн. та від 19.06.2015 року - 234,91 грн., а всього на загальну суму 7 535,02 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що витрати на лікування ОСОБА_1 та на лікування її неповнолітніх дітей - ОСОБА_13 та ОСОБА_12. з приводу отриманих нею та її дітьми ушкоджень після ДТП підтверджені фіскальними чеками на суму 7 535 грн. 02 коп., тому дана сума підлягає стягненню з цивільного відповідача ПрАТ «СК «Провідна»». В іншій частині позовних вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди з приводу отриманих позивачем та її неповнолітніми дітьми ушкоджень слід відмовити, поскільки в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази про наявність причинного зв'язку між діями обвинуваченого ОСОБА_6, що призвели до необхідність витрат останньою грошових коштів.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки згідно п. 2 ч. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи звільнені від сплати судового збору, тому він підлягає стягненню з цивільного відповідача ПрАТ «СК «Провідна»» в сумі 702 грн. 34 коп. на користь держави, що становить 88 % від задоволеної суми.

Тому суд стягує з цивільного відповідача ПрАТ «СК «Провідна»» судовий збір на користь держави в сумі 702 грн. 34 коп.

Що стосується відшкодування моральної шкоди на її користь позивачу та на користь її неповнолітніх дітей, то суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивачу в цій частині вимог з наступних підстав.

ОСОБА_6 30 травня 2015 року в порушення вимог п.п. 2.3 б) та 10.1 Правил дорожнього руху виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілями «VOLKSWAGEN Crafter», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керування водія ОСОБА_9, і «ВАЗ 2110», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керування водія ОСОБА_10 та в подальшому відбулося зіткнення між автомобілями ВАЗ та «Mitsubishi Space Star», реєстраційний номер НОМЕР_4 під керування водія ОСОБА_11, який рухався в попутному напрямку за автомобілями «VOLKSWAGEN Crafter» та ВАЗ, в бік м. Знам'янка. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля ВАЗ 2110 ОСОБА_10, отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці події, а пасажири цього ж автомобіля ОСОБА_1, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, отримали тілесні ушкодження, з якими були доставлені до медичних закладів.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність транспортного засобу - автомобіля марки «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова Компанія «Провідна»», відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Ліміт відповідальності страховика по даному полісу за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю на одного потерпілого складає 100 000 тисяч гривень, за шкоду заподіяну майну на одного потерпілого - 50 000 гривень. Франшиза за даним полісом становить 0 гривень.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із положеннями ст. 23 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

Відповідно до положень ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд вважає, що позивачам завдано моральної шкоди, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких вони зазнали у зв'язку з ушкодженням здоров'я, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує в сукупності негативні наслідки, які настали для потерпілих, характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнали потерпілі.

Згідно ст.26-1 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Визначення страхової виплати дане у ч.2 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і ч. 16 статті 9 Закону України «Про страхування», відповідно до яких страховою виплатою є грошова сума , яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку,у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності.

Суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача ПрАТ «СК «Провідна» згідно зі статтею 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у розмірі 5% від суми відшкодування за шкоду заподіяну здоров'ю.

З урахуванням наведених норм матеріального права та враховуючи встановлені судом обставини про те, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди було завдано моральну шкоду позивачам (потерпілим) і така шкода спричинена з вини відповідача ОСОБА_6, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність, то обов'язок відшкодування завданої шкоди згідно чинного законодавства покладається на страховика - ПрАТ «Страхова компанія «Провідна», в межах лімітів страхової відповідальності на підставі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому суд вважає, що із ПрАТ «СК «Провідна»» на користь ОСОБА_1 та її неповнолітніх дітей кожному по 5 000 грн., а у задоволенні решти суд позивачу відмовляє.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки згідно п. 2 ч. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі - позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи звільнені від сплати судового збору.

Згідно ч. 3 ст.. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З урахуванням вищевикладеного судовий збір за подання позову немайнового характеру підлягає стягненню з цивільного відповідача ПрАТ «СК «Провідна»» в сумі 275 грн. 60 коп. на користь держави, що становить 50 % від задоволеної суми.

Тому суд стягує з цивільного відповідача ПрАТ «СК «Провідна»» судовий збір на користь держави в сумі 275 грн. 60 коп. за кожну вимоги немайнового характеру.

Щодо вимог цивільного позивача ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди завданої ДТП, суд вважає винести ухвалу про закриття провадження, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

21 жовтня 2015 року до суду звернулася ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з позовом ОСОБА_6 про відшкодування шкоди завданої ДТП.

27 листопада 2015 року цивільним позивачем ОСОБА_1 було подано заяву про часткову відмову від позову, мотивуючи свою заяву тим, що ОСОБА_6 в повній мірі відшкодував завдану їй та її дітям моральну та матеріальну шкоду.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Підстав для не прийняття відмови від позову судом не встановлено.

Одночасно суд роз'яснює сторонам, що відповідно до ч. 3 ст. 206 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що позивач відмовився від позову внаслідок задоволення позовних вимог відповідачем після пред'явлення позову, суд вважає, що провадження у справі слід закрити.

Відповідно до ст. 124 КПК України, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати, у зв'язку із проведенням експертиз.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинуваченому ОСОБА_6 в ході досудового розслідування та під час судового розгляду справи запобіжний захід не обирався. Проте, з урахуванням заявленого клопотання прокурора, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, визначення судом покарання обвинуваченому ОСОБА_6 у виді позбавлення волі, суд приходить до висновку про наявність ризику того, що обвинувачений до набрання вироком законної сили, враховуючи те, що він повинен відбувати покарання реально, може переховуватися від суду, тому, саме з метою забезпечення виконання вироку є необхідним до набрання цим вироком законної сили обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому суд визначає, що даний запобіжний захід обирається саме з метою забезпечення виконання даного вироку суду та із зазначенням настання певної події - до набранням цим вироком законної сили, що у повному обсязі узгоджується з принципом юридичної визначеності, який є особливо важливим при позбавленні свободи та з принципом законності в цьому контексті (щодо процедури - пункт 54 рішення Європейського суду з прав людини від 23.09.1998 року у справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства»), а також стосується забезпечення передбачуваності застосування певного закону і не суперечитиме як пункту 74 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, так і положенням ч.1 ст.115 КПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 349, 370, 373, 374, 376 КПК України (в редакції 2012 року), Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ЦК України, ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», постановою Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.92 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», Законом України «Про страхування», постановою Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 р., із змінами від 03.12. 1997 р., «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строк на три роки.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу обрати тримання під вартою у Київському слідчому ізоляторі Державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань строком на 2 місяці, але не більш як на 60 днів, тобто до 31 грудня 2016 року включно, взявши його під варту із зали суду.

Цивільний позов прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Кагарлицької центральної районної лікарні Київської області до ОСОБА_6 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_16, на користь Кагарлицької районної центральної лікарні (на р/р № 31410544700324, отримувач: ГУДКСУ в Київській області, код ЄДРПОУ 37341907, МФО 821018, код надходження 24060300) витрати понесені закладом охорони на стаціонарне лікування потерпілого в сумі 2 264 (дві тисячі двісті шістдесят чотири) грн. 16 коп.

Стягнути із ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_16року народження, уродженця м. Городище Черкаської області, на користь держави судовий збір на р\р 31219206700324, МФО 821018, код 22030001, ЄДРПОУ - 37341907, банк - ГУ ДКСУ у Київській області в сумі 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Цивільний позов прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської міської клінічної лікарні № 17 до ОСОБА_6 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_16, на користь Київської міської клінічної лікарні № 17 (на р/р № 35424301049965 в ГУДСКУ в м. Києві, код ЄДРПОУ 03319759, код банку 820019) витрати понесені закладом охорони на стаціонарне лікування потерпілого в сумі 3 155 (три тисячі сто п'ятдесят п'ять) грн. 08 коп., а у задоволенні решти вимогах Київській міській клінічній лікарні № 17 відмовити.

Стягнути із ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_16року народження, уродженця м. Городище Черкаської області, на користь держави судовий збір на р\р 31219206700324, МФО 821018, код 22030001, ЄДРПОУ - 37341907, банк - ГУ ДКСУ у Київській області в сумі 1253 (одну тисячу двісті п'ятдесят три) грн. 98 коп.

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна компанія «Транспортні лінії України»» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»», ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»» (код 23510137) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна компанія «Транспортні лінії України»» (РНОКПП 177120053) 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн.. 00 коп. матеріальної шкоди, пов?язаної з пошкодженням автобуса.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»» (код 23510137) на користь держави судовий збір на р\р 31219206700324, МФО 821018, код 22030001, ЄДРПОУ - 37341907, банк - ГУ ДКСУ у Київській області в сумі 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_16, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна компанія «Транспортні лінії України»» (РНОКПП 177120053) 62 710 (шістдесят дві тисячі сімсот десять) грн.. 00 коп. матеріальної шкоди, пов?язаної з пошкодженням автобуса.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_16, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна компанія «Транспортні лінії України»» (РНОКПП 177120053) витрати на правову допомогу в сумі 6000 (шість тисяч) грн.. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_16року народження, уродженця м. Городище Черкаської області, на користь держави судовий збір на р\р 31219206700324, МФО 821018, код 22030001, ЄДРПОУ - 37341907, банк - ГУ ДКСУ у Київській області в сумі 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Цивільний позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»» про відшкодування шкоди завданої ДТП задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»» (код 23510137), на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, завдану внаслідок дорожньо - транспортної пригоди в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.

У задоволені решти вимог ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»» (код 23510137) на користь держави судовий збір на р\р 31219206700324, МФО 821018, код 22030001, ЄДРПОУ - 37341907, банк - ГУ ДКСУ у Київській області в сумі 275 (двісті сімдесят п'ять) грн.. 60 коп.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди завданої ДТП закрити.

Роз'яснити позивачу ОСОБА_2, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Цивільний позов ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»» про відшкодування шкоди завданої ДТП задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»» (код 23510137), на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у рахунок відшкодування майнової шкоди, завдану внаслідок дорожньо - транспортної пригоди в розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»» (код 23510137), на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди на поховання, спорудження надгробного пам?ятника у розмірі 12 740 (дванадцять тисяч сімсот сорок) грн.. 00 коп.

У задоволені решти вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»» (код 23510137), на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у рахунок відшкодування шкоди завданої її здоров'ю та здоров'ю неповнолітніх потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 внаслідок дорожньо - транспортної пригоди у розмірі 7 535 (сім тисяч п'ятсот тридцять п'ять) грн.. 02 коп.

У задоволені решти вимог ОСОБА_1 яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»» (код 23510137) на користь держави судовий збір на р\р 31219206700324, МФО 821018, код 22030001, ЄДРПОУ - 37341907, банк - ГУ ДКСУ у Київській області в сумі 702 (сімсот дві) грн. 34 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»» (код 23510137), на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану внаслідок дорожньо - транспортної пригоди в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.

У задоволені решти вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»» (код 23510137) на користь держави судовий збір на р\р 31219206700324, МФО 821018, код 22030001, ЄДРПОУ - 37341907, банк - ГУ ДКСУ у Київській області в сумі 275 (двісті сімдесят п'ять) грн.. 60 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»» (код 23510137), на користь ОСОБА_1 як законного представника діючого в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_12 моральну шкоду, завдану внаслідок дорожньо - транспортної пригоди в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.

У задоволені решти вимог ОСОБА_1 як законного представника діючого в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_12 відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»» (код 23510137) на користь держави судовий збір на р\р 31219206700324, МФО 821018, код 22030001, ЄДРПОУ - 37341907, банк - ГУ ДКСУ у Київській області в сумі 275 (двісті сімдесят п'ять) грн.. 60 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»» (код 23510137), на користь ОСОБА_1 як законного представника діючого в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_13 моральну шкоду, завдану внаслідок дорожньо - транспортної пригоди в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.

У задоволені решти вимог ОСОБА_1 як законного представника діючого в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_13 відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»» (код 23510137) на користь держави судовий збір на р\р 31219206700324, МФО 821018, код 22030001, ЄДРПОУ - 37341907, банк - ГУ ДКСУ у Київській області в сумі 275 (двісті сімдесят п'ять) грн.. 60 коп.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди завданої ДТП закрити.

Роз'яснити позивачу ОСОБА_1, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Речові докази по кримінальному провадженню: (т. 2 а.с. 112-113) - автомобіль марки «ВАЗ 2110», реєстраційний номер НОМЕР_3, - який зберігається на території Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області - повернути ОСОБА_1; автомобіль марки «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_1, який зберігається на території Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області - повернути ОСОБА_6; автомобіль марки «Mitsubishi Space Star», реєстраційний номер НОМЕР_4, який переданий на зберігання ОСОБА_11 по розписці, - залишити ОСОБА_11; автобус марки VOLKSWAGEN Crafter», реєстраційний номер НОМЕР_2, - який переданий на зберігання ТОВ «Автомобільна компанія «Транспортні лінії України»», - залишити Товариству з обмеженою відповідальністю «Автомобільна компанія «Транспортні лінії України»»; (т. 2 а.с. 132) - CD - R диск «i-tech», який знаходиться при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження

Стягнути із ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_16, процесуальні витрати на користь держави вартість проведених двох транспортно - трасологічних експертиз в сумі 2 303 грн. 40 коп. та п'ятьох інженерно - транспортних експертиз в сумі 3 069 грн. 00 коп., а всього 5 372 (п'ять тисяч триста сімдесят дві) грн. 40 коп.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд Київської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. Судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя І.І. Шевченко