Постанова № 62433862, 02.11.2016, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1160/16-а

Провадження № 2-а/288/59/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого судді - Сікан В. М. ,

при секретарі Дашинській Н.Є.

з участю позивача ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2,

представник відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Попільня справу адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини 1490 Державної прикордонної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправним рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України про відмову у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги, визнання протиправними дії військової частини 1490 щодо відмови у здійсненні такої виплати та зобовязання відповідачів її здійснити,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Військової частини 1490 Державної прикордонної служби України та Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправним рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України про відмову у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги, визнання протиправними дії військової частини 1490 щодо відмови у здійсненні такої виплати та зобовязання відповідачів її здійснити.

Свої вимоги мотивує тим, що його, наказом Голови Державної прикордонної служби України від 26.12.2013 року № 854- о звільнено в запрас з посади командира військової частини 1490.

23.12.2013 року, Київська обласна медико-соціальна експертна комісія № 2 установила йому 25% втрати працездатності внаслідок травми повязаної з виконанням обовязків військової служби.

За рішенням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.01.2014 року, йому було виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 28402,50 гривень.

30.04.2014 року, Київська обласна медико-соціальна експертна комісія № 2 установила йому 3 групу інвалідності внаслідок травм повязаної з виконанням обовязків військової служби.

За рішенням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.06.2014 року, йому було виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 154 297,50 гривень.

31.05.2016 року, Білоцерківська міжрайонна медико-соціальна комісія установила йому 2 групу інвалідності з 30.05.2016 року внаслідок травм повязаної з виконанням обовязків військової служби.

06.06.2016 року, він звернувся до командира військової частини із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у розмірі та на умовах передбачених ст.16 Закону України « Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Однак, відповідачами, йому було відмовлено у призначені йому одноразової грошової допомоги.

Вважає дану відмову протиправною, так як порушене його право на отримання одноразової грошової допомоги.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» він має право на отримання одноразової грошової допомоги в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Просить суд визнати рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України № 121 від 07.07.2016 року про відмову у виплаті йому одноразової грошової допомоги з приводу встановлення 2 групи інвалідності з 31.05.2016 року відповідно до п.8 Порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року протиправним, визнати дії військової частини 1490 щодо висновку та відмови у виплаті йому одноразової грошової допомоги з приводу встановлення 2 групи інвалідності з 31.05.2016 року на підставі п.4, ст.16-3 Закону України « Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року та п.8 Порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року протиправними та зобовязати Адміністрацію Державної прикордонної служби України та військову частину 1490 в межах своїх повноважень призначити і виплатити йому одноразову грошову допомогу з приводу встановлення 2 групи інвалідності з 31.05.2016 року відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16, п Б, ч.1 ст. 16-2, ч.2 ст. 16-3 Закону України « Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав.

Представники відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнали.

Вилухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить для висновку про задоволення позову виходячи з наступних міркувань.

Частиною 1ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військові частині 1490 Державної прикордонні служби України.

З матеріалів справи вбачається, а саме з медичної документації виданих Київською обласною медико - соціальною комісією та Білоцерківською міжрайонною медико соціальною комісією, з свідоцтва про хворобу № 689/322, позивачу встановлено 2 групу інвалідності внаслідок травми повязаної з виконанням обовязків військової служби.

Як вбачається з повідомлень Адміністрації державної прикордонної служби України та Військової частини 1490, рішення № 121, висновку про неможливість виплати одноразової грошової допомоги від 17.06.2016 року ОСОБА_1, відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»

захист у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що право на грошовому допомогу у звільненого військовослужбовця наступає в момент встановлення інвалідності, а не на момент його звільнення, позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги, тому до факту встановлення позивачу інвалідності, як підстави для виплати зазначеної одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, в тому числі і для визначення розміру складових грошового забезпечення за останньою посадою, яку позивач займав при звільненні, повинні застосовуватися нормативно-правові акти, що діяли станом на день встановлення позивачу ІІ групу інвалідності 30 травня 2016 року.

Постановою КМ України від 25 грудня 2013 року № 975 було затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Статтями 21, 105, 162 КАС України визначено, що адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю, проте позивач визначив конкретну суму доплати одноразової грошової допомоги, яку просить стягнути.

Законом визначено, що встановивши порушення відповідачем норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд вправі визнати такі дії протиправними та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись: ст.ст. 17,19 Конституції України; ст.ст.6,9,10,162 КАС України, ст. ст. 16 ч.2 п.4 , 16-2 ч.1, п. Б, 16-3 Закону України « Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року,

п.9.ч.1 ст. 5 Закону України « Про судовий збір», суд, -

П О С Т А Н О В И В

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України № 121 від 07.07.2016 року про відмову у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з приводу встановлення 2 групи інвалідності з 31.05.2016 року відповідно до п.8 Порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року протиправним.

Визнати дії військової частини 1490 щодо висновку та відмови у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з приводу встановлення 2 групи інвалідності з 31.05.2016 року на підставі п.4, ст.16-3 Закону України « Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року та п.8 Порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року протиправними.

Зобовязати Адміністрацію Державної прикордонної служби України та військову частину 1490 в межах своїх повноважень призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу з приводу встановлення 2 групи інвалідності з 31.05.2016 року відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16, п Б, ч.1 ст. 16-2, ч.2 ст. 16-3 Закону України « Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Попільнянський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо постанову було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_4 В. М.