Постанова № 62433616, 02.11.2016, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Єдиний унікальний номер (справа №) 216/4962/16-п

Номер провадження у суді 3/216/1100/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року місто Кривий Ріг

Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла від управління з питань праці головного управління держпраці у Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянку України, яка перебуває на посаді директора ТОВ «Леді», проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, будучи посадовою особою, відповідальною за додержання законодавства про працю України, допустила порушення вимог ч. 1 ст. 41 КУпАП, в період з 01.02.2016 по 31.05.2016, а саме: у порушення вимог ч. 2 ст. 84 КЗпПУ та ст. 26 ЗУ «Про відпустки» відпустка без збереження заробітної плати працівникам ТОВ «Леді» протягом 2016 року надавалась більше ніж 15 календарних днів на рік, а саме: працівникам ТОВ «Леді» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було надано відпустку без збереження заробітної плати на 4 місяця: з 01 лютого 2016 по 31 травня 2016, згідно наказу ТОВ «Леді» № 1/2/к від 29.01.2016. Таким чином, працівникам товариства надавались відпустки без збереження заробітної плати, термін яких значно перевищував тривалість зазначеної категорії відпусток, передбачену ст. ст. 25, 26 Закону України «Про відпустки». Фактично замість оформлення простою з виробничих причин працівникам надаються відпустки без збереження заробітної плати. Має місце порушення ст. 34 КЗпП України «Простій це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами» та ст. 113 КЗпПУ «час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу)». Як наслідок, таке становище позбавляє працівників права на соціальний захист при настанні правил на пенсійне забезпечення, у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності, у разі нещасного випадку на виробництві.

Вказаними діями ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, своєчасно сповіщена про місце і час розгляду адміністративної справи (телефонограма № 685 від 17.10.2016), у судове засідання не зявилася і не повідомила про причини неявки, від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, тому вважаю можливим розглянути справу у її відсутності.

Адміністративним порушенням відповідно до ч. 1 ст. 41 КУпАП визначається порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.

Вина ОСОБА_2 підтверджена протоколом про адміністративне правопорушення № 196/4.7-7 від 22 вересня 2016 року, складеним правомочною посадовою особою у встановленому законом порядку, актом перевірки додержання субєктами господарювання законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування №403/4.7-7, наказом № 1/2/к від 29.01.2016.

За таких обставин, оцінивши наведені докази в їх сукупності, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, та доведеність її вини.

При обранні міри адміністративного стягнення, враховуючи обставини та характер правопорушення, а також дані про особу правопорушника, суддя вважає можливим застосувати до ОСОБА_2 стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з правопорушника на користь держави судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 280, 283, 284, 287 КУпАП суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 (пятсот десять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в дохід держави судовий збір в сумі 275 (двісті сімдесят пять) гривень 60 копійок, що підлягає сплаті на поточний рахунок 31210206700026, отримувач коштів УДКСУ у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, код отримувача (ЄДРПОУ) 38032222, банк отримувача ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код банку отримувача (МФО) 805012, код бюджетної класифікації 22030001 «Судовий збір».

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, який виніс постанову. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Кузнецов