Постанова № 62433590, 27.10.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2016 року ЧернігівСправа № 825/1727/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

за участі секретаря - Редік Т.В.,

представникіа позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства " Шляхове ремонтно-будівельне управління № 82" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 04.10.2016 звернувся з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області і просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 21.09.2016; судові витрати присудити з Державного бюджету України.

Свої вимоги мотивує тим, що у підпункті 12.3.4. пункту 12.3. статті 12 ПК зазначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. В силу вимог частини дванадцятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання (частина пята статті 12 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"). Позивач наполягає на тому, що аналіз наведених законодавчих приписів свідчить про те, що чинним законодавством передбачено єдиний спосіб офіційного оприлюднення регуляторних актів органів місцевого самоврядування - через друковані засоби масової інформації. Рішення Менської міської ради Менського району Чернігівської області від 30 січня 2015 року «Про місцеві податки та збори» було оприлюднено лише на сайті Менської міської ради, при цьому електронне опублікування не має правового значення для набрання чинності відповідним регуляторним актом та встановлення його автентичності.

Таким чином, позивач вважає, що Менською міською радою Менського району Чернігівської області не виконано вимоги ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та не оприлюднено рішення від 30 січня 2015 року «Про місцеві податки та збори» у відповідних друкованих засобах масової інформації, а тому установлена цим рішенням ставка земельного податку - 12% у 2016 році застосуванню не підлягає, відтак у податкового органу відсутні підстави для донарахування земельного податку.

Позивач наполягає на тому, що з п.4 р. II Перехідних положень Закону України від 24.12.2015р. № 909-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» чітко вбачається, що дія цього пункту стосується тільки рішень органів місцевого самоврядування, прийнятих в 2016 році. Отже, положення цього закону не можуть бути застосовані до спірних взаємовідносин, окільки рішення Менської міської ради було прийнято 30 січня 2015 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, просили в їх задоволенні відмовити, пояснили, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає нормам податкового законодавства. Згідно п.5 рішення 44 сесії 6 скликання Менської міської ради від 30 січня 2015 року, дане рішення повинно бути оприлюднено на сайті Менської міської ради в мережі Інтернет, на дошках оголошень по місту і в приміщенні Менської міської ради. Таким чином, так як підприємство має державний акт ЧН № 00004 від 27.12.1993 року на право постійного користування земельної ділянки площею 5,6 га, а відповідно до п.274.2 ст.274 ПК України ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12% від їх нормативної грошової оцінки на земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні субєктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) і Менська міська рада встановила ставку земельного податку в розмірі 12% від нормативно- грошової оцінки на такі ділянки. Враховуючи зазначене, податковий орган наполягає на тому, що ПрАТ «ШРБУ-82» не вірно застосувало ставку податку, замість 12% від їх нормативно-грошової оцінки, застосувало 3%, в результаті чого порушило п.274.2 ст.274 ПК України та занизило податкове зобовязання з земельного податку в сумі 67334,40грн.

Крім того, відповідач зазначає, що ПрАТ «ШРБУ №82» до Менської міської ради направлено лист № 157 від 07.04.2016, яким підприємство просить надати їм пільгу по сплаті земельного податку на 2016 рік. Своїм рішенням Менська міська рада від 27.04.2016 встановлює додаткову пільгу зі сплати земельного податку та зменшує ставку на 99% з 01.05.2016 по 31.12.2016 за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні субєктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності), що не менше 5 років підряд здійснюють діяльність по будівництву доріг і автострад. Отже, направивши такого листа позивач фактично визнав те, що йому відомо про встановлену Менською міською радою ставку земельного податку на рівні 12% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Встановлено, що працівниками Головного управління ДФС у Чернігівській області було проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 82» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.03.2016.

За результатами перевірки складено акт від 01.09.2016 № 344/14/03448244.

Згідно акту перевірки, встановлено порушення п. 274.2 ст. 274 Податкового кодексу україни в результаті чого занижено податкове зобовязання з земельного податку за 1 квартал 2016 року в сумі 67334,40 грн.

За результатами розгляду акта перевірки, ГУ ДФС в Чернігівській області було винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 21.09.2016, яким Приватному акціонерному товариству «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 82» було збільшено суму грошового зобовязання за платежем земельний податок з юридичних осіб в сумі 84168,00 грн., з них за основним платежем - 67334,40 грн. та 16833,60 грн. за штрафними санкціями

Під час проведеної перевірки ГУ дФС в Чернігівській області встановлено, що ПрАТ «ШРБУ №82» має державний акт ЧН №00004 від 27.12.1993 року на право постійного користування відповідної земельної ділянки площею 5,6 га. Нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки становить 534400,00 грн.

Дане підприємство подало податкову декларацію з плати на землю від 02.02.2016 року за №9011013124, де задекларувало земельний податок за ставкою 1% від нормативно- грошової оцінки земель.

В подальшому, 30.03.2016 та 26.04.2016 ПрАТ «ШРБУ №82» подало відповідно податкові декларації з плати на землю, де задекларувало земельний податок за ставкою 3% від нормативно-грошової оцінки земель відповідно до Додатку 3 п.5.1.4 рішення Менської міської ради від 30.01.2015 (землі промисловості).

Під час проведення перевірки встановлено, що рішенням Менської міської ради 44 сесія 6 скликання від 30 січня 2015 року було прийнято Положення про плату за землю, яким визначено розміри ставок, порядок обчислення та сплати земельного податку. Відповідно до п.8.3 ст. 8 Податкового кодексу України Менська мська рада встановила для земель, що перебувають у постійному користуванні субєктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності), ставку земельного податку у розмірі 12 відсотків від їх нормативно-грошової оцінки (п.5.2 Додатку 3 до рішення міської ради 30 січня 2015 року «Про місцеві податки ї збори», яке згідно п.6 вводиться в дію з 01 січня 2016 року).

Згідно п.5 рішення 44 сесії 6 скликання Менської міської ради від 30 січня 2015 року, дане рішення повинно бути оприлюднено на сайті Менської міської ради в мережі Інтернет, на дошках оголошень по місту і в приміщенні Менської міської ради.

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу платниками земельного податку є:

власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

землекористувачі.

Обєктом оподаткування земельним податком відповідно до ст. 270 ПК України є земельна ділянка, що перебуває у власності або користуванні. Субєктом (платником) земельного податку є власник земельної ділянки і землекористувач. Платники сплати земельного податку самостійно обчислюють суму земельного податку щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають податковому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію (податковий розрахунок земельного податку) на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. За нововідведені земельні ділянки декларації подаються протягом місяця з дня виникнення права на земельні ділянки. Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок

Згідно із п. 271.1 ст.271 ПК України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом, площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно п. 274.2 ст. 274 ПК України ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативно грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні субєктів господарювання (крім державної та комунальної власності).

Згідно із п. 284.1 чт. 284 ПК України органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.

Згідно із п.286.1 ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно із п.286.2 ст.286 ПК України: платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової о дінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно із п.286.3 ст.263 ПК України платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Згідно із п.287.1 ст. 287 ПК України: власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності'або користуванні у поточному році.

Відповідно до п. 12.3 ст. 12 ПК україни сільські, селищні, міські ради та ради обєднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Пунктом 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України передбачено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до п.п. 14.1.147 ПК України плата за землю - обовязковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно із п. 35 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання:затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Таким чином, вирішеня питання про встановлення ставок плати за землю належить до виключної компетенції Менської міської ради, рішення про встановлення яких у відповідності до ст.. 12 ПК україни оприлюднюється. В судовому засідання встановлено, що рішення Менської міської ради 6 скликання від 30 січня 2015 року було опубліковано на сайті Менської міської ради.

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що рішення Менської міської ради згідно із Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», як регуляторний акт повнен офіційно бути оприлюдненим в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання. З цього приводу суд зазначає, що Податковий кодекс України є спеціальним законодавчим актом, що регулює суспільні відносини у сфері оподаткування, тобто виключно цим нормативним актом регулюються питання визначення обєкта оподаткування, платників податку, порядку нарахування такого податку, встановлення порядку виначення ставок податків та зборів тощо. Податковий кодекс зазначає, що рішення органу місцевого самоврядування щодо визначення розміру ставки плати за землю оприлюднюється, та Податковим кодексом не визначено, що рішення органу місцевого самоврядування обовязково повинно бути оприлюдненим в друкованих засобах масової інформації, а також в Кодекі не зазначено, що опублікування рішення місцевої ради в електронному вигляді, зокрема на сайті Менської міської ради є неналежним оприлюдненням рішення органу місцевого самоврядування про встановлення ставок плати за землю.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що оскільки у відповідності до п.274.2 ст.274 ПК України ставка земельного податку встановлюється у розмірі не більше 12% від їх нормативної грошової оцінки на земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні субєктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності), тому Менська міська рада правомірно своїм рішенням від 30.01.2015 встановила ставку земельного податку в розмірі 12% від нормативно-грошової оцінки на такі ділянки. Суд вважає, що рішення Менської міської ради було оприлюднено належним чином, про що було відомо ПрАТ «ШРБУ 82». Під час проведеної перевірки було встановлено, що позивач має в постійному користуванні земельну ділянку площею 5,6 га на підставі акту ЧН № 00004 від 27.12.1993 та не вірно застосував ставку податку, замість 12% від їх нормативно-грошової оцінки, застосував 3%, що призвело до порушення п.274.2 ст.274 ПК України. В результаті чого ПрАТ «ШРБУ №82» занизило податкове зобовязання з земельного податку в сумі 67334,40грн.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій.

Враховуючи те, що в судовому засіданні було встановлено, що позивач зареєстрований платником акцизного податку з реалізації пального застосування до нього штрфних (фінансових) санкції за реалізацію підакцизних товарів (пального) незареєстрованим у встановленому порядку субєктом господарювання є протиправним та незаконним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.07.2016 №0002261400 підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Приватному акціонерному товариству " Шляхове ремонтно-будівельне управління № 82" відмовити в задоволенні позову.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Кашпур