Ухвала суду № 62433346, 01.11.2016, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 листопада 2016 р. м. Чернівці Справа № 824/524/16-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лелюка О.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Кіщук О.І.,

представника відповідача ОСОБА_1, представника ПАТ КБ «Приватбанк» Бацей Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Балацького Олега Олександровича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_5, про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Балацького Олега Олександровича про визнання протиправним та скасування рішення від 18 липня 2016 року за індексним номером 30507468 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

В ході судового розгляду справи до участі в ній в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_5.

В судове засідання 01 листопада 2016 року ні позивач, ні його представник не з'явились. Водночас від представника позивача надійшло клопотання про розгляд даної справи без його участі відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а про прийняте рішення письмово повідомити, направивши на його адресу копію судового рішення. Крім цього, у клопотанні вказано про підтримку позовних вимог та прохання суд їх задовольнити.

Відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ КБ «Приватбанк» в судовому засіданні просили суд провадження у справі закрити, враховуючи правову позицію Верховного Суду України у спірних правовідносинах, викладену у постанові від 14 червня 2016 року.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Жодних документів від нього до суду не надходило.

Перевіривши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, суд зазначає наступне.

Зі встановлених судом обставин справи вбачається, що 23 квітня 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № СVХ0GА00000046 на суму 27 500 доларів США під 0,92% на місяць, строком до 20 квітня 2017 року. Згідно з п. 7.1 кредитного договору, кредит було надано на споживчі цілі.

Для забезпечення виконання зазначеного кредитного договору, між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі № 302, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Глуговським В.В., згідно умов якого ОСОБА_3 передав в іпотеку ПАТ КБ «Приватбанк» належну йому на праві власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Умовами договору іпотеки №СVХ0GА00000046 від 23 квітня 2007 року передбачено, що у разі виникнення заборгованості згідно кредитного договору банк має право продати належну ОСОБА_3 на праві власності квартиру у порядку статті 38 Закону України «Про іпотеку».

З матеріалів реєстраційної справи відносно указаного вище нерухомого майна вбачається, що 18 липня 2016 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1.

У зв'язку з цим 18 липня 2016 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О.О. прийнято рішення за індексним номером 30507468 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з указаним рішенням, ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Частиною першою статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України також визначено, що висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

14 червня 2016 року Верховний Суд України розглянув справу №21-41а16 за позовом особи до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Молдованової Галини Миколаївни, держреєстратора реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві Сипчу Крістіни Миколаївни, ДРСУ, Головного управління юстиції у м. Києві, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ТОВ «Сол-Істейт», про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, скасування запису.

Розглянувши вказану справу колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що оскільки спірні правовідносини пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК, внаслідок чого провадження у адміністративній справі підлягає закриттю.

Таким чином, згідно правової позиції Верховного Суду України, у випадку якщо позивачем фактично оскаржується правомірність набуття третіми особами права власності на нерухоме майно, яке на думку позивача належить йому на праві власності, а не адміністративно - управлінські функції державного реєстратора, який приймає рішення і проводить державну реєстрацію, то такий спір не має ознак адміністративного та підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Оскільки в даній справі правовідносини між сторонами є подібними до правовідносин у згаданій вище справі, яку розглядав Верховний Суд України, та випливають з договірних відносин, позивач фактично не погоджується з рішенням відповідача про реєстрацію права власності на нерухоме майно, набуте на підставі договору, за третьою особою, то суд приходить до висновку про те, що даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Крім цього, у постанові від 17 лютого 2015 року по справі №21-551а14 Верховний Суд України висловив правову позицію, яка полягає у тому, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки особи та такі права підтверджуються чи оформленні відповідним правовстановлюючим документом, подальше оспорювання іншою особою правомірності набуття фізичною чи юридичною особою права має вирішуватись у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Також Верховний Суд України неодноразово висловлював свою позицію (зокрема у постанові від 24 лютого 2015 року у справі 21-34а15) про те, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення - ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації, подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою права на нерухоме майно має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

У даному позові позивач оскаржує рішення нотаріуса як державного реєстратора про реєстрацію права власності на нерухоме майно за третьою особою, на підставі якого були внесені відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тобто позивач оскаржує ненормативний акт, який вичерпав свою дію після його реалізації.

Відтак, беручи до уваги викладені вище правові позиції Верховного Суду України, подальше оспорювання правомірності набуття третьою особою права власності на нерухоме майно має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції.

Пунктом 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини другої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Таким чином, суд вважає про наявність правових підстав для закриття провадження у даній справі й роз'яснює позивачу його право на звернення з позовом в порядку цивільного судочинства.

Поряд з цим суд звертає увагу позивача на положення статті 7 Закону України «Про судовий збір», у відповідності до якої в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно квитанції від 02 серпня 2016 року позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 552,00 грн.

Зважаючи на закриття провадження у справі в зв'язку з неналежністю розгляду позову в порядку адміністративного судочинства, судовий збір у вказаному розмірі може бути повернуто позивачу за ухвалою суду в разі звернення з відповідним клопотанням.

Керуючись статтями 157, 160, 165, 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Балацького Олега Олександровича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_5, про визнання протиправним та скасування рішення закрити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.П. Лелюк

Ухвала у повному обсязі складена 03 листопада 2016 року.