Постанова № 62432747, 12.09.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2011 № 19/030-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Рєпіної Л.О.

суддів: Баранця О.М.

ОСОБА_1

при секретарі:

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "Кірпічофф"

на рішення Господарського суду м. Києва від 30.05.2011

у справі № 19/030-11 (ОСОБА_2

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі"

до ТОВ "Кірпічофф"

простягнення 21314,87 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області № 19/030-11 від 30.05.2011 р. частково задоволений позов ТОВ ВП «Компанія ДіСі » до ТОВ «Кірпічофф» про стягнення 21 314,87 грн.

Відповідач, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушенням норм процесуального та матеріального права, неповне зясування обставин, просить його частково скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні, проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення суду без змін.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 13.09.2010 платіжним дорученням № 1203 позивач, на рахунок відповідача, перерахував 19 740 грн. в якості оплати за 21 000 цегли, на підставі виставленого відповідачем рахунку № СФ-0000121 від 13.09.2010року.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом ( з урахуванням уточнень) про повернення сплачених коштів з урахуванням інфляційних втрат та річних, мотивуючи вимоги тим, що здійснив попередню оплату за цеглу, яку відповідач не поставив, на вимогу повернути кошті, відповідач повернув лише 2 456 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що вимоги про повернення 17 288 грн. передплати є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Разом з тим, господарський суд дійшов висновку що у задоволенні вимог про стягнення коштів з урахуванням інфляції необхідно відмовити, а вимоги щодо стягнення річних підлягають задоволенню лише частково, оскільки строк виконання зобовязань, в звязку з відсутністю договору, не визначений, вимога про повернення сплачених коштів направлена відповідачу 16.03.11, а відтак боржник вважається таким, що прострочив, починається з 23.03.11.

Заперечуючи проти рішення, відповідач звертає увагу на те, що справа розглянута у його відсутність, що позбавило його надати докази в спростування заявлених позовних вимог; позивач ввів суд в оману, оскільки поставка цегли була здійснена частково, але з невідомих причин, позивач суд про даний факт не повідомив, в звязку з чим сума, яка підлягає поверненню є значно меншою.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких предявлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Колегія суддів вважає твердження відповідача про те, що не отримував ухвали суду про розгляд справи, чим був позбавлений можливості надати докази в спростування заявлених позовних вимог, безпідставними з огляду на те, що матеріали справи містять повідомлення відділення поштового звязку ( а.с.18,21) про отримання відповідачем ухвал суду з зазначенням часу, дати та місця слухання справи. Але, враховуючи про обізнаність розгляду справи заздалегідь (з 13.04.11), жодного клопотання, відзиву, пояснень або документів, що спростовують заявлені позовні вимоги, на адресу суду не надіслав.

Між тим, колегія суддів вважає вимоги, викладені в апеляційній скарзі такими, що підлягають задоволенню, а рішення господарського суду зміненню з наступних підстав.

Відповідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до видаткової накладної від 16.09.2010 року, яка підписана представниками сторін, скріплена печатками товариств, позивачу на підстави рахунку фактури № СФ-0000121 від 13.09.2010року було поставлено 14 000 цегли, але з невідомих причин позивач приховав даний факт, чим ввів суд в оману щодо невиконання відповідачем зобовязань з поставки більш ніж 192 дня.

Здійснивши перерахунок, колегія суддів дійшла висновку, що поверненню підлягають кошті в розмірі 4 130 грн. (19 740 грн.: 21 000 цегли =0,94 грн.(1 цегла) х 7 000 цегли ( що недопоставлена) = 6 580 грн. - 2 450 грн. повернутих коштів = 4 130 грн.)

Щодо нарахування річних, то судова колегія дійшла висновку, що висновки господарського суду є передчасними, так як, в звязку з відсутністю договору поставки або купівлі-продажу, не можливо встановити строк виконання відповідачем зобовязань з передачі цегли ( все разом або партіями), та необхідно застосовувати приписи ст..530 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, до вимоги про повернення коштів, позивачем наданий опис цінного листа та фіскальний чек, які підтверджують направлення вимоги відповідачу 16.03.2011 року, з позовом позивач звернувся 28.03.2011, таким чином стягнення річних є безпідставним.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито покладається при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ «Кірпічофф» задовольнити, рішення господарського суду Київської області № 19/030-11 від 30.05.2011- змінити, резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

Позовні вимоги ТОВ « ВП «ДіСі» задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кірпічофф» ( 81032, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 36964196) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Компанія ДіСі» (02160, м. Київ пр.-т Воззєднання 1, ЄДРПОУ 31350429) боргу - 4 130грн.(чотири тисячі сто тридцять грн..00коп.), 45,38 грн. ІТЗ, 102 грн. державного мита.

В іншій частині позову відмовити.

2 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Компанія ДіСі» (02160, м. Київ пр.-т Воззєднання 1, ЄДРПОУ 31350429) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кірпічофф» ( 81032, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 36964196) 35 грн. державного мита, сплаченого за подачу апеляційної скарги

3. Матеріали справи повернути, доручити господарському суду Київської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддяРєпіна Л.О.

СуддіБаранець О.М.

ОСОБА_1

14.09.11 (відправлено)