Постанова № 62432150, 29.04.2015, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/539/15-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

"29" квітня 2015 р.

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

судді - Нероди Л.М.,

секретарі - Борозній Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області Дьяченка Сергія Юрійовича про визнання неправомірними дії,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року позивач звернувся з позовом до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області до начальника Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області Дьяченка Сергія Юрійовича про визнання неправомірними дії.

Позивач у позові вказує, що відповідач будучи службовою особою протиправно склав офіційний документ про витребування інформації щодо стану здоров'я оперативних працівників УБОЗ чим на думку позивача незаконно привласнив не притаманні та не властиві функції, чим перевищив свої службові повноваження, тому позивач просить визнати неправомірними дії начальника Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області Дьяченка С.Ю. щодо складання, підписання, реєстрації та направлення офіційного запиту за вих. №23/8 від 03.01.2015 року з проханням надати інформацію про стан здоров'я ОСОБА_1, 1982 року народження, до головного лікаря комунального закладу Олександрійської центральної районної лікарні Кіровоградської області у зв'язку з проведенням службового розслідування; визнати неправомірними дії начальника Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області Дьяченка С.Ю. щодо незаконного збору персональних даних та конфіденційної інформації відносно оперуповноваженого в особливо важливих справах УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області майора міліції ОСОБА_1, 1982 року народження.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задоволити.

Відповідач або представник відповідача у судове засідання не з'явилися, причини неявки невідомі.

Заслухавши позивача, представника позивача та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду про наступне.

Позивач стверджував, що станом на січень 2015 року обіймав посаду оперуповноваженого в особливо важливих справах УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області майора міліції, але доказів по даному факту не було надано.

Відповідно до листа вих. №23/8 від 03.01.2015 року, начальник Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області Дьяченко С.Ю. звернувся до головного лікаря КЗ ОЦРЛ №1 та просив у зв'язку з проведенням службового розслідування, надати інформацію про стан здоров'я ОСОБА_3, 1985 року народження та ОСОБА_1, 1982 року народження та орієнтовані терміни їх непрацездатності.

Згідно листа №25 від 08.01.2015 року, головний лікар Олександрійської центральної районної лікарні Кіровоградської області В. Гарагуля повідомила, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 мешканець АДРЕСА_1, оперуповноважений в особливо важливих справах відділу БМОЗГ дійсно знаходиться на амбулаторному лікуванні в Олександрійській центральній районній лікарні з 25.12.2014 року та вказано діагноз.

Суд дійшов висновку, що у листі №23/8 від 03.01.2015 року, начальник Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області Дьяченко С.Ю. не просив надати інформацію щодо діагнозу, а просив інформацію про стан здоров'я та термін непрацездатності.

Діагноз - це стислий письмовий висновок про наявну хворобу, виражений із застосуванням медичних термінів, що позначають назву хвороби.

У преамбулі Статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я зазначено, що здоров'я - це не тільки відсутність хвороб або фізичних дефектів, а стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя.

Здоров'я - це нормальний стан організму, який характеризується оптимальною саморегуляцією, повною узгодженістю при функціонуванні всіх органів та систем, рівновагою поміж організмом та зовнішнім середовищем при відсутності хворобливих проявів. Тому основною ознакою здоров'я є здатність до значної пристосованості організму до впливів різноманітних чинників зовнішнього середовища.

Таким чином, головний лікар Олександрійської центральної районної лікарні Кіровоградської області В.Гарагуля на власний розсуд вказала діагноз, про що її не запитували.

Крім того, головний лікар у даному листі надала інформацію на ОСОБА_1, а не ОСОБА_1, як зазначено у запиті та вказала посаду даної особи - оперуповноважений в особливо важливих справах відділу БМОЗГ, а не оперуповноважений в особливо важливих справах УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров'я», медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків. При використанні інформації, що становить лікарську таємницю, в навчальному процесі, науково-дослідній роботі, в тому числі у випадках її публікації у спеціальній літературі, повинна бути забезпечена анонімність пацієнта.

Згідно ст. 145 КК України, умисне розголошення лікарської таємниці особою, якій вона стала відома у зв'язку з виконанням професійних чи службових обов'язків, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки, тягне за собою кримінальне покарання.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про інформацію», не підлягають розголошенню відомості, що стосуються лікарської таємниці, грошових вкладів, прибутків від підприємницької діяльності, усиновлення (удочеріння), листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень, крім випадків, передбачених законом.

Наказ Міністерства охорони здоров'я України №189 від 09.04.2008 року Про затвердження Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, містить поняття та їх значення, зокрема, здатність до трудової діяльності (працездатність) - сукупність фізичних, розумових та емоційних можливостей, яка дає змогу працівникові виконувати роботу визначеного обсягу, характеру та якості.

Непрацездатність (утрата працездатності) - ЦЕ СТАН ЗДОРОВ'Я (функцій організму) людини, обумовлений захворюванням, травмою тощо, який унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу, професії без шкоди для здоров'я.

Тимчасова непрацездатність - це непрацездатність особи внаслідок захворювання, травми або з інших причин, що не залежить від факту втрати працездатності (пологи, карантин, догляд за хворим тощо), яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування та реабілітаційних заходів, триває до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності, а в разі інших причин - до закінчення причин відсторонення від роботи. Тимчасова непрацездатність застрахованих осіб засвідчується листком непрацездатності.

Випадок тимчасової непрацездатності - тимчасова непрацездатність, яка триває безперервно від початку визначеного захворювання, травми тощо, підтверджується видачею листка непрацездатності з можливим продовженням лікування в одному або декількох закладах охорони здоров'я до відновлення працездатності, що підтверджується закриттям листка непрацездатності - «стати до роботи». У разі, якщо особа стала непрацездатною з приводу того самого захворювання, травми до виходу на роботу або відпрацювала неповний робочий день, випадок тимчасової непрацездатності не переривається. При виникненні іншого захворювання, травми, відпустки в зв'язку з вагітністю випадок тимчасової непрацездатності вважається новим.

У судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вказали, що на листі вих. №23/8 від 03.01.2015 року, не міститься підпису начальника Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області Дьяченка С.Ю. Свідкам не відомо чий підпис на даному листі.

Таким чином, допит свідка ОСОБА_8, суд визнав недоцільним, так як встановлено, що вищезазначений запит підписано не відповідачем С.Ю. Дяченком, який є суб'єктом владних повноважень.

Стенограма розмови між ОСОБА_8, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 22.03.2015 року, є недопустимим доказом, оскільки їх отримано в спосіб, не передбачений законом. Зокрема, судом установлено, що диктофон для запису розмови використовував позивач за власною ініціативою, що свідчить про те, що останній діяв як приватна особа не повідомляючи інших осіб розмови.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 20.01.2012 року за № 2-рп/2012, Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (частини перша, друга статті 21 Закону №2657).

До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження (частина друга статті 11 Закону №2657). Конституційний Суд України в абзаці першому пункту 1 резолютивної частини Рішення від 30.10.1997 року №5-зп відніс до конфіденційної інформації про фізичну особу, крім вказаної, ще й відомості про її майновий стан та інші персональні дані.

Отже, Конституційний Суд України чітко зазначив у своєму рішенні, що конфіденційна інформація є з обмеженим доступом, крім суб'єктів владних повноважень.

Суд дійшов висновку, що відповідач начальник Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області є суб'єктом владних повноважень, тому має право на доступ до конфіденційної інформації, але у листі №23/8 від 03.01.2015 року, відповідач Дьяченко С.Ю. підпис не ставив. Наслідком такої діяльності відповідача не є пряме порушення прав та інтересів позивача, як передбачає стаття 2 КАС України, в якій зазначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Ч. 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Під час розгляду справи представником позивача та позивачем заявлено клопотанням про забезпечення доказів, але судовий збір не сплачено на користь держави, тому є необхідність стягнути з позивача на користь держави судовий збір у розмірі 121 грн. 80 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 11, 6-14, 71, 102, ч. 3 ст. 122, 159-163, 167, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 121 (сто двадцять одна) грн. 80 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, через Олександрійський міськрайонний суду Кіровоградської області, протягом 10 днів.

СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА