Рішення № 62431836, 03.11.2016, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/6101/16-ц

Провадження № 2/185/3375/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

03 листопада 2016 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючий суддя Бабій С.О., за участю секретаря судового засідання Шмик К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків, у звязку із невиконанням зобовязання,

В С Т А Н О В И В:

11.07.2016 р. згідно із відбитком штемпеля на конверті поштового відправлення позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення збитків, у звязку із невиконанням зобовязання, мотивуючи свій позов тим, що у 30.11.2013, він маючи намір придбати в свою власність кімнату, що розташована: вул. Герцена, 75, кім. 25, м. Донецьк, яка належить відповідачу, домовився з ним про продаж/дарування вказаного обєкта.

30.11.2013 року позивач передав відповідачу 500 доларів США, у якості передплати за придбання належної останньому кімнати, що розташована: вул.. Герцена, 75, кім. 25, м. Донецьк, про що відповідачем була складена відповідна розписка. Надалі 23.03.2014 позивач передав відповідачу залишок обумовленої суми за кімнату, що розташована: вул.. Герцена, 75, кім. 25, м. Донецьк, у розмірі 8500 дол.США, про що останнім також написана розписка. Проте угода не відбулася, оскільки на кімнату накладено арешт. Тому позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 9000 дол. США, що за курсом НБУ станом на 18.04.2016 становить 229275,00 грн, 15000,00 грн моральної шкоди, а також 3000,00 грн в рахунок відшкодування витрат на надання правової допомоги.

В судове засідання сторони не зявилися.

Позивач подав заяву про розгляд справи за відсутності.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений через веб-сайт Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Суд постановив ухвалу про розгляд справи за наявними матеріалами справи заочно.

Дослідивши матеріали справи, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити частково за наступних підстав.

30.11.2013 відповідач видав позивачу розписку про отримання грошових коштів в сумі 500 доларів США в рахунок часткової оплати за придбання кімнати, що розташована: вул. Герцена, 75, кім. 25, м. Донецьк , яку особисто підписав.(а.с. 8)

23.03.2014 відповідач видав позивачу розписку про отримання грошових коштів в сумі 8500 доларів США як залишок суми (повна договірна сума становила 9000 дол.США) за придбання кімнати, що розташована: вул. Герцена, 75, кім. 25, м. Донецьк , яку особисто підписав.(а.с.7)

В подальшому відповідач відмовився від укладення угоди купівлі-продажу/дарування вказаної кімнати, грошові кошти у сумі 9000,00 дол.США. позивачу не повернув.

Зобовязання виникають з підстав встановленихст.11 ЦК України(ч.2ст.509 ЦК України). Однією з встановлених ч.2ст. 11 ЦК Українипідстав виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема, договори.

Згідно з ч.1ст.626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ч.ч.1,3ст.635 ЦК Українипопереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, у письмовій формі.

Матеріали справи свідчать про те, що договору купівлі-продажу/дарування кімнати №25 в будинку №75 по вул.. Герцена у м. Донецьк, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між позивачем, відповідачем у справі укладено не було, а лише вбачаються наміри укласти такий договір в майбутньому. Як передбаченост. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Згідно з ч.1ст. 212 ЦК Україниособи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Відповідно до ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ст. 220 ч.1 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним. Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі продажу підлягає нотаріальному посвідченню.А згідно із ст.. 719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Між сторонами договір купівлі-продажу/дарування у письмовій формі не укладався, нотаріально не посвідчувався.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи ( потерпілого) без достатньої правової підставі (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набутне, згодом відпала. Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов ґрунтується на вимогах закону та підлягає задоволенню в частині стягнення грошових коштів набутих без достатньої правової підстави у розмірі 229275,00 грн.

Згідно до ст.ст. 57, 60 ЦПК України, кожна особа повинна довести у суді ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до вимог п.5 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Ч.3 ст.23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд вважає, що позивачем не надано жодних доказів того, що він поніс якісь душевні страждання у зв'язку із неотриманням грошей чи не поліпшенням житлових умов позивача, також позивачем не було доведено факту спричинення йому моральної шкоди (характер та обсяг страждань, яких він зазнав внаслідок дій відповідача, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, тощо) та наявності передбачених підстав для її стягнення із відповідача із урахуванням встановлених судом обставин справи, тому у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди у сумі 15 000 грн. слід відмовити

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на правову допомогу, в задоволенні якої також слід відмовити як безпідставної та необґрунтованої, оскільки жодних доказів на підтвердження отримання правової допомоги щодо складання позовної заяви про стягнення збитків, у звязку із невиконанням зобовязання, позивачем не надано, а надана копія ордеру на надання безоплатної правової допомоги від 18.04.2016 № 12 (а.с. 11) та квитанція №43 від 20.02.2016 на суму 3000,00 грн за консультацію та підготовку позовної заяви про поділ майна (а.с. 12) є неналежними, недопустимими та недостовірними доказами отримання правової допомоги про підготовку позову про стягнення збитків, у звязку із невиконанням зобовязання.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивач судовий збір в розмірі 2292,75грн щодо вимоги майнового характеру.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції Закону України від 22 травня 2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», ставка судового збору за подання позовної заяви за вимогу немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (станом на 01.01.2016 року становила 1378,00 грн.) 551,20 грн.

Позивачем одночасно заявлено дві вимоги майнового характеру щодо стягнення заборгованості за розписками та немайнового характеру щодо стягнення моральної шкоди.

Як розяснено у п.п.10,13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» та відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», подані до суду позовні заяви чи заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору. Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.

Згідно із ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Враховуючи, що позивачем при поданні до суду позовної заяви не було сплачено судовий збір за вимогу немайнового характеру про стягнення моральної шкоди, у задоволенні якої судом відмовлено, суд доходить висновку, що судовий збір у цій частині підлягає стягненню з позивача в дохід держави у розмірі 551,20 грн.

Керуючись ст.ст. 3,11,15, 57-61, 208-210, 212 - 215, 218, 222, 223, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування шкоди у звязку із невиконанням зобовязання у розмірі 229275,00 грн (двісті двадцять девять тисяч двісті сімдесят пять гривень).

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2292,75 грн (дві тисячі двісті девяносто дві гривні 75 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (рахунок № 31215206700032, ЄДРПОУ суду: 26509623, отримувач: УДКСУ у м. Павлограді 22030001, код отримувача: 37936856, Банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012) судовий збір у сумі 551, 20 грн (пятсот пятдесят одна гривня 20 копійок).

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем у десятиденний строк з моменту отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивачем рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяті днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_3