Постанова № 62431548, 25.10.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2016 р. Справа№ 910/22487/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Верховця А.А.

Доманської М.Л.

при секретарі судового засідання: Сотніковій І.О.

за участю представників сторін:

від ТОВ „Косакс Енд Ко Інтернешнл": Феделиш М.І. - довіреність № б/н від 30.09.2014

від ТОВ з ІІ „Спілловер": Кошарський О.В. - довіреність № б/н від 01.10.2016

від ПАТ „Укрексімбанк": Гижко О.Л. - довіреність № 010-01/5572 від 14.08.2013

від ТОВ „Аріо Кепітал Груп": Филик А.І. - довіреність № б/н від 03.10.2016

від ТБ „Електронні торги України": Диннік О.В. - довіреність № 10/10-16 від 10.10.2016

від арбітражного керуючого Усачова О.М. - Швець Н.О. довіреність № 01-21/258 від 24.10.2016

від ПП „Еверест": Бойків І.М. - довіреність № 01/10/16 від 01.10.2016

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Косакс Енд Ко Інтернешнл" на ухвалу господарського суду міста Києва від 02.08.2016 року

у справі № 910/22487/14 (суддя Пасько М.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними

інвестиціями „Спілловер"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.08.2016 року, серед іншого, залишено без задоволення скаргу ТОВ „Косакс Енд Ко Інтернешнл" на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Бандури І.В.

Не погоджуючись із даною ухвалою місцевого господарського суду ТОВ „Косакс Енд Ко Інтернешнл" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 02.08.2016 року та прийняти нове рішення, яким визнати протиправними дії (бездіяльність) ліквідатора ТОВ з іноземними інвестиціями „Спілловер" арбітражного керуючого Бандури І.В. та припинити повноваження (усунути від виконання обов'язків) ліквідатора ТОВ з іноземними інвестиціями „Спілловер" арбітражного керуючого Бандури І.В.

На думку скаржника, оскаржувану ним ухвалу винесено судом першої інстанції у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду вказану апеляційну скаргу у справі № 910/22487/14 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Верховця А.А., Сотнікова С.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2016 року вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.09.2016 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У зв'язку з перебуванням судді Сотнікова С.В. у відпустці протоколом передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 12.09.2016 року для розгляду справи № 910/22487/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Верховець А.А., Доманська М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 року апеляційну скаргу ТОВ „Косакс Енд Ко Інтернешнл" прийнято до провадження у визначеному складі суду.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Бандури І.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу та клопотання про припинення апеляційного провадження щодо розгляду даної апеляційної скарги.

Ухвалою суду від 13.09.2016 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 04.10.2016 року на підставі ст. 77 ГПК України.

03.04.2016 року через відділ документального забезпечення на запит суду надійшли матеріали справи № 910/22487/14.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника скаржника надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, а від арбітражного керуючого Гусара І.О. надійшли додаткові пояснення до заяви про участь у справі про банкрутство, в яких останній зазначив додаткові переваги його кандидатури перед іншими у разі задоволення апеляційної скарги ТОВ „Косакс Енд Ко Інтернешнл".

Ухвалою суду від 04.10.2016 року відкладено розгляд справи на 11.10.2016 року на підставі ст. 77 ГПК України.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника скаржника надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги.

Ухвалою суду від 11.10.2016 року відмовлено у задоволенні клопотання ліквідатора ТОВ з іноземними інвестиціями „Спілловер" арбітражного керуючого Бандури І.В. про припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ „Косакс Енд Ко Інтернешнл" на ухвалу господарського суду міста Києва від 02.08.2016 року у справі № 910/22487/14 та оголошено у справі перерву до 13.10.2016 року на підставі ст. 77 ГПК України.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника ПП „Еверест" надійшли пояснення по справі, а від арбітражного керуючого Дейнегіної В.М. - заява про участь у справі про банкрутство ТОВ з іноземними інвестиціями „Спілловер", в якій остання просить розглянути її кандидатуру для призначення ліквідатором у справі у зв'язку з розглядом скарги на дії ліквідатора ТОВ з іноземними інвестиціями „Спілловер" арбітражного керуючого Бандури І.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2016 року відмовлено у прийнятті до розгляду заяви арбітражного керуючого Дейнегіної В.М. про участь у справі про банкрутство ТОВ з іноземними інвестиціями „Спілловер", продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 25.10.2016 року на підставі ст. 77 ГПК України.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від уповноваженої особи комітету кредиторів боржника Бандури І.В. надійшло клопотання про призначення ліквідатором у даній справі арбітражного керуючого Усачова О.М. Вказане клопотання мотивовано правом комітету кредиторів пропонувати суду кандидатуру ліквідатора банкрута у разі задоволення апеляційної скарги та припинення повноважень діючого ліквідатора арбітражного керуючого Бандури І.В. На підтвердження викладених у клопотанні обставин до нього додано протокол комітету кредиторів № 09/10 від 24.10.2016 року. Також безпосередньо від арбітражного керуючого Усачова О.М. надійшла заява про призначення його на посаду ліквідатора ТОВ з іноземними інвестиціями „Спілловер".

Представником боржника в судовому засіданні 25.10.2016 року заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке мотивовано необхідністю особистої участі в судовому засіданні ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Бандури І.В.

Розглянувши в судовому засіданні заявлене клопотання та вислухавши позиції учасників провадження у справі, враховуючи, що ліквідатором банкрута вже надавались пояснення по суті спору і судом його явка обов'язковою не визнавалась, зважаючи на обмежений строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду та відсутність можливості чергового відкладення розгляду справи, беручи до уваги те, що відкладення є правом суду, а не обов'язком, з метою безпідставного затягування розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про відмову у його задоволенні.

Представники ТОВ „Косакс Енд Ко Інтернешнл" та ПП „Еверест" в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 02.08.2016 року та прийняти нове рішення, яким визнати протиправними дії (бездіяльність) ліквідатора ТОВ з іноземними інвестиціями „Спілловер" арбітражного керуючого Бандури І.В та припинити повноваження (усунути від виконання обов'язків) ліквідатора ТОВ з іноземними інвестиціями „Спілловер" арбітражного керуючого Бандури І.В.

Представники ПАТ „Укрексімбанк", ТОВ „Аріо Кепітал Груп", ТБ „Електронні Торги України" та боржника в судовому засіданні проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечували, просили залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 02.08.2016 року - без змін.

Представник арбітражного керуючого Усачова О.М. в судовому засіданні просив, що в разі задоволення апеляційної скарги скаржника та усунення від виконання обов'язків арбітражного керуючого Бандури І.В., призначити ліквідатором ТОВ з іноземними інвестиціями „Спілловер" арбітражного керуючого Усачова О.М..

Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

25.10.2016 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ТОВ „Косакс Енд Ко Інтернешнл" слід відмовити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 02.08.2016 року про відмову у задоволенні скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Бандури І.В. - залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2014 року боржник звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство, оскільки неспроможне сплатити борг.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.11.2014 року порушено провадження у справі та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бандуру І.В.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 12.02.2015 року затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 300 846 952,54 грн., до якого в тому числі внесено окремо як такі, що забезпечені заставою, вимоги ПАТ „Укрексімбанк" на суму 295 146 839,92 грн.

Постановою господарського суду міста Києва від 17.03.2015 року боржника визнано банкрутом, відкрито його ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бандуру І.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2015 року затверджено реєстр вимог кредиторів станом на 25.06.2015 року на загальну суму 303 952 684,64 грн., до якого зокрема включено вимоги шостої черги КП „Івано-Франківськводоекотехпром" на суму 12 756,49 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.03.2016 року замінено кредитора у справі № 910/22487/14 КП „Івано-Франківськводоекотехпром" його правонаступником - ТОВ „Косакс Енд Ко Інтернешнл".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.03.2016 року продовжено строк ліквідаційної процедури у справі № 910/22487/14 та повноваження ліквідатора боржника арбітражного керуючого Бандури І.В. на шість місяців, тобто до 10.09.2016 року.

20.05.2016 року від ТОВ „Косакс Енд Ко Інтернешнл" надійшла скарга на ліквідатора боржника, в якій заявник з урахуванням додаткових пояснень до заяви, просив суд визнати протиправними дії (бездіяльність) ліквідатора ТОВ з іноземними інвестиціями „Спілловер" арбітражного керуючого Бандури І.В. та припинити його повноваження (усунути від виконання обов'язків) у даній справі.

У поданій скарзі скаржник посилається на невиконання ліквідатором боржника покладених на нього Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язків, зокрема під час проведення конкурсу з визначення організатора аукціону з продаж майна боржника.

За твердженням заявника, аукціони з продажу майна банкрута відбулися з порушеннями, а саме через наявність заінтересованості сторін, які приймали участь при підготовці аукціону з продажу майна боржника, а також у зв'язку з порушеннями з боку ліквідатора боржника під час процедури проведення конкурсу з відбору організатора аукціону.

Скаржник також вказує на те, що ліквідатор не виконує обов'язки щодо скликання комітету кредиторів боржника та щомісячного звітування комітету кредиторів, а також не погодив з комітетом продаж майна боржника на аукціоні частинами.

Крім того, апелянт зазначає, що на його думку, ліквідатор в порушення законодавства використовує два офіси для своєї діяльності.

За наслідками розгляду заявлених вимог, оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції залишено без задоволення скаргу ТОВ „Косакс Енд Ко Інтернешнл" на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Бандури І.В.

Доводи ТОВ „Косакс Енд Ко Інтернешнл", на які останній посилається в обґрунтування поданої апеляційної скарги на зазначену вище ухвалу місцевого господарського суду, фактично є аналогічними доводам поданої скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора боржника.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ухвали, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 40 Закону про банкрутство у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно ч. 11 ст. 41 Зазначеного закону дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

В силу ч. 3 ст. 98 Закону про банкрутство під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Так, звертаючись до суду з відповідною скаргою, кредитор посилається на те, що ліквідатором було залучено до проведення торгів з продажу майна банкрута ТБ „Електронні торги України", яка за його твердженням, створена за участю та є пов'язаною відносинами контролю з одним з кредиторів - ТОВ „Аріо Кепітал Груп".

З цього приводу судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Визначення поняття „заінтересована особа" наведено в ст. 1 Закону по банкрутство та передбачає, що заінтересовані особи стосовно боржника - це юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки. Для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно керуючого санацією чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Цим визначенням терміну заінтересованих осіб законодавець окреслює коло юридичних і фізичних осіб, до відносин яких з боржником в період до порушення справи про банкрутство та в період провадження у справі про банкрутство застосовується особливий правовий режим. Термін заінтересованість походить від слова інтерес. Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом", а також Цивільний кодекс України чи інші акти законодавства не дають визначення терміну інтересу, а тому його поняття слід визначати виходячи з характеру правових зв'язків між боржником та особами, які в Законі вказані як заінтересовані стосовно боржника. Інтереси особи щодо боржника завжди мають матеріальну основу та ґрунтується на особистих немайнових або майнових правах.

При цьому, як випливає з положень статей 15-16 Цивільного кодексу України, інтерес особи є правомірним, якщо він не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Певне тлумачення поняття інтересу (охоронюваного законом інтересу) міститься у Рішенні КСУ від 01.12.2004 року у справі № 1 - 10/2004, що поняття „охоронюваний законом інтерес", яке вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям „права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і Законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Заінтересованість особи, відповідно до Закону про банкрутство, - це стан юридичних зв'язків будь-якої особи, яка має з боржником, арбітражним керуючим чи кредитором спільні майнові та особисті немайнові права, або економічно та/або організаційно залежать одна від іншої, або які пов'язані з боржником трудовими відносинами чи родинними стосунками. Зазначені особи вважаються заінтересованими гіпотетично, оскільки ці особи в період до порушення справи про банкрутство, мали реальну можливість та могли використати свої зв'язки на шкоду інтересам кредиторів. Припускається, що вони завдяки своїм зв'язкам або залежності могли спільно переховати майно боржника з метою уникнути звернення на нього стягнення, могли укласти будь-яку угоду, якою передати право власності від боржника, укласти угоду про придбання боржником від заінтересованої особи майна за завищеними цінами, позбавивши боржника грошових коштів тощо. Таке припущення не е фактом.

Припущення скаржника щодо заінтересованості організатора аукціону стосовно кредитора не підтверджене належним чином, у розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України, та не є належним доказом та правовою підставою для визнання організатора аукціону заінтересованою особою стосовно кредиторів.

Крім того, помилковість тверджень заявника про заінтересованість сторін, які приймали участь при підготовці аукціону з продажу майна боржника підтверджується наступним.

Як встановлено судом, по перше, ТБ „Електронні торги України" не є юридичною особою, створеною за участю ТОВ „Аріо Кепітал Груп". Помилковість цього твердження заявника пов'язана, в першу чергу з тим, що біржу створено 29.10.1997 року, а ТОВ „Аріо Кепітал Груп" лише 09.12.2010 року, тобто більш ніж через 13 років після створення біржі. ТОВ „Аріо Кепітал Груп" лише протягом періоду часу, починаючи з 30.09.2013 року по 24.06.2016 року була членом біржі та мала 5 біржових місць, що становить 50% статутного капіталу біржі.

По-друге, ТОВ „Аріо Кепітал Груп" не здійснює та не здійснювало контроль над біржею, оскільки, як вже було зазначено, ТОВ „Аріо Кепітал Груп" мало 5 з 10 біржових місць, що становило 50% статутного капіталу, згідно Статуту біржі (у всіх редакціях, які діяли за весь час, поки ТОВ „Аріо Кепітал Груп" мало частку в статутному капіталі) одне біржове місце надає право одного голосу на Загальних зборах членів біржі (п. 7.6 Статуту), а кворум для проведення Загальних зборів членів біржі (п. 8.6 Статуту) і кількість голосів для прийняття рішень щодо управління біржею (п. 8.2 Статуту) - становить 65% від усіх голосів.

По-третє, біржа не здійснює контроль над ТОВ „Аріо Кепітал Груп", оскільки не є учасником TOB „Аріо Кепітал Груп". Крім цього біржа та ТОВ „Аріо Кепітал Груп" не перебувають під контролем будь-якої третьої особи.

По-четверте, ТОВ „Аріо Кепітал Груп" не відноситься до жодної іншої категорії, визначеної в ст. 1 Закону про банкрутство.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ТБ „Електронні торги України" не є заінтересованою особою стосовно ТОВ „Аріо Кепітал Груп" в розмінні ст. 1 Закону про банкрутство.

Також, слід звернути увагу, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2015 року у справі № 910/22487/14 ТОВ „Аріо Кепітал Груп" було визнано кредитором на суму 137 168,20 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.06.2015 року ТОВ „Аріо Кепітал Груп" листом № 03/06 (т. 11, арк. с. 206) повідомило ліквідатора банкрута про те, що загальними зборами учасників ТОВ „Аріо Кепітал Груп" прийнято рішення про прощення боргу та списання кредиторської заборгованості боржника у розмірі 137 168,20 грн., як безнадійної заборгованості, про що свідчить відповідний протокол № 17/Б від 26.06.2016 року (т. 11, арк. с. 207).

Відповідно до з ч. 1 ст. 605 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Відповідне рішення (про прощення боргу) набирає чинності з моменту його прийняття та не потребує жодних дій щодо його легалізації шляхом прийняття судом будь - яких рішень, оскільки відповідно до абз. 11 ч. 2 ст. 25 Закону про банкрутство, внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинам, а також у разі правонаступництва.

Таким чином, на момент аукціону ТОВ „Аріо Кепітал Груп" не було кредитором боржника та відповідно відсутні будь-які підстави стверджувати про будь-яку заінтересованість ТОВ „Аріо Кепітал Груп" стосовно ТБ „Електронні торги України" під час провадження у справі про банкрутство боржника.

Крім цього, законодавець напряму пов'язує обмеження щодо участі заінтересованих осіб під час провадження у справі про банкрутство у зв'язку з можливістю впливу на конкретного учасника провадження у справі про банкрутство через відносини контролю над таким учасником.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про захист економічної конкуренції", контроль - це вирішальний вплив однієї чи декількох пов'язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про те, що ТОВ „Аріо Кепітал Груп" не мало контролю ані над біржею, ані над боржником, ані на над представницькими органами кредиторів боржника, крім цього ТОВ ТОВ „Аріо Кепітал Груп" було прощенно борг боржнику, що позбавило його статусу кредитора, а тому ТОВ „Аріо Кепітал Груп" не мало та не має жодної заінтересованості щодо біржі, боржника, інших кредиторів чи учасників аукціону.

Не знайшли свого підтвердження також доводи скаржника про наявність порушень з боку ліквідатора боржника під час процедури проведення конкурсу з відбору організатора аукціону.

Як вбачається з матеріалів справи, в межах ліквідаційної процедури з метою визначення організатора аукціону з продажу майна було проведено конкурс, за результатами якого організатором аукціону з продажу майна банкрута визначено біржу, у зв'язку з цим між ліквідатором боржника та біржею і укладено договір № 16/16-15 від 26.06.2015 року про проведення аукціону з продажу цілісного майнового комплексу боржника.

Оголошення про проведення конкурсу з вибору організатора аукціону було розміщено в газеті „Авізо", тираж якої становить понад 25 000,00 екземплярів лише на території міста Києва та Київської області.

Тобто, процедура оголошення конкурсу з відбору організатора аукціону була транспарентна, що забезпечувало можливість будь-якій юридичній особі подати свої конкурсну пропозицію.

Таким правом скористались, зокрема ТБ „Електронні торги України", ТОВ „Компанія з управління проблемними активами" та ТБ „Українська універсальна біржа".

Також, слід звернути увагу на те, що ТБ „Електронні торги України" та ТОВ „Компанія з управління проблемними активами" є самостійними юридичними особами, які здійснюють господарську діяльність незалежно один від одного.

Припущення заявника, що учасниками цих юридичних осіб є рідні брати не може свідчити про їх заінтересованість та узгодженість дій щодо участі в конкурсі з вибору організатора аукціону.

Крім того, заявником, в порушення вимог ст.ст. 34 та 34 ГПК України не надано жодних доказів щодо узгодженості дій цих суб'єктів, крім посилання на наявність нібито родинних зв'язків між учасниками господарюючих суб'єктів, що не є порушенням порядку проведення конкурсу.

На думку заявника, ліквідатор боржника, допустив порушення, допустивши біржу та ТОВ „Компанія з управління проблемними активами" до участі в конкурсі. Однак, у ліквідатора відсутні повноваження щодо не допуску до участі в конкурсі, таким чином, ліквідатор здійснив би порушення, якщо б не допустив будь-яку з зазначених компаній до участі в конкурсі щодо вибору організатора аукціону.

Крім того, слід зазначити, що участь у конкурсі також приймала ТБ „Українська універсальна біржа", яка не має абсолютно жодного відношення до біржі чи ТОВ „Компанія з управління проблемними активами", що вказує на відкритість проведення конкурсу.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що конкурс з відбору організатора аукціону було проведено у повній відповідності до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом".

Крім того, як на підставу для задоволення скарги на бездіяльність ліквідатора, заявник посилається на те, що ліквідатором порушуються приписи закону про банкрутство щодо скликання комітету кредиторів банкрута та щомісячного звітування комітету кредиторів.

Відповідно до ч. 9 ст. 41 Закону про банкрутство, ліквідатор не рідше один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Згідно ч. 7 ст. 115 зазначеного Закону, ліквідатор щомісяця звітує перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат.

Як вбачається з матеріалів справи на засіданні зборів кредиторів ТОВ з іноземними інвестиціями „Спілловер", яке відбулось 17.08.2015 року, до складу комітету кредиторів обрано УПФУ в м. Івано-Франківську та ПАТ „Прикарпаттяобленерго" (протокол № 09/04 від 17.08.2015 року).

Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що ліквідатор не звітує перед комітетом кредиторів, проте такі твердження не відповідають обставинам справи, оскільки ліквідатор щомісячно звітує перед комітетом кредиторів про свою діяльність, шляхом надсилання кожному члену комітету кредиторів звітів про свою діяльність.

Так, зокрема, матеріалами справи підтверджується, що на адресу УПФУ в м. Івано-Франківську та ПАТ „Прикарпаттяобленерго" ліквідатором надсилались звіти від 15.04.2015 року, від 18.05.2015 року, від 16.06.2015 року, від 17.07.2015 року, від 17.08.2015 року, від 21.09.2015 року, від 19.10.2015 року, від 10.11.2015 року, від 21.12.2015 року, від 19.01.2016 року, від 04.04.2016 року, від 10.05.2016 року, про що свідчать описи кладення в цінний лист з відбитком штемпеля відділення поштового зв'язку та фіскальні чеки, а також розписки про отримання відповідних звітів нарочно.

При цьому, законодавець не передбачає щомісячне скликання комітету кредиторів для заслуховування звіту ліквідатора, на що посилається скаржник.

В той же час, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи скликання комітету кредиторів за потреби, які відбулись 21.09.2015 року, 12.02.2016 року, 19.05.2016 року та 21.06.2016 року.

Як на іншу підставу для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції апелянт посилається на порушення ліквідатором ч. 8 ст. 26 Закону про банкрутство в частині не визначення на комітеті кредиторів складу майна в разі продажу частини майна у ліквідації банкрута.

З цього приводу судова колегія зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону про банкрутство, після проведення інвентаризації та оцінки мана ліквідатор здійсню продаж майна банкрута. При цьому вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

Так, судом встановлено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна на засіданні комітету кредиторів, який відбувся 21.09.2015 року, було розглянуто порядок продажу майна банкрута, відповідно до якого комітет прийняв рішення про його продаж відповідно до незалежної оцінки, яким вже було виділено частину майна банкрута, чим виконано вимоги ч. 8 ст. 26 Закону про банкрутство. Також на даному засіданні комітету розглядалось питання щодо продажу активів банкрута з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною: безпосереднє відношення до виробництва, однорідність активів та розташування, що в свою чергу спростовує доводи скаржника про порушення з боку ліквідатора порядку продажу майна.

Щодо усунення арбітражного керуючого Бандури І.В. від виконання повноважень ліквідатора, то необхідно зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону про банкрутство усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом (ч. 12 ст. 41 Закону).

Судова колегія зазначає, що скаржник не входить до комітету кредиторів та не належить до жодної з категорій осіб, які мають право заявляти відповідне клопотання.

В той же час, необхідно також зазначити, що на засіданні комітету кредиторів, яке відбулося 21.06.2016 року, було розглянуто скаргу ТОВ „Косакс Енд Ко Інтернешнл", за результатами розгляду якої було прийнято її до уваги, та визнано дії арбітражного керуючого Бандури І.В. в ході виконання ним повноважень ліквідатора банкрута такими, що відповідають вимогам закону про банкрутство, та у комітету кредиторів відсутні підстави для звернення до суду з клопотанням про припинення його повноважень.

Більш того, колегією суддів встановлено, що відповідно до наданого суду апеляційної інстанції протоколу зборів комітету кредиторів № 09/10 від 24.10.2016 року, комітет кредиторів не відмовляється від свого рішення, прийнятого на засіданні комітету кредиторів 21.06.2016 року щодо дій ліквідатора банкрута.

Таким чином, судова колегія не вбачає підстав для задоволення скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Бандури І.В.

Доводи скаржника з приводу того, що ліквідатором у своїй діяльності використовується 2 офіси, не можуть свідчити про неналежне виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора та не є тієї обставиною, з якою закон пов'язує необхідність усунення арбітражного керуючого від виконання своїх обов'язків.

Судом встановлено, що відповідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі арбітражних керуючих, місцезнаходженням офісу арбітражного керуючого Бандури І.В. є: м. Київ, бул. Івана Лепсе, буд.10, оф. 212. В той же час, законом не заборонено здійснювати листування між арбітражним керуючим та учасниками судового процесу за іншою адресою, яка не є адресою місцезнаходження його офісу.

За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала господарського суду міста Києва від 02.08.2016 року у даній справі про відмову у задоволенні скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Бандури І.В. є такою, що прийнята відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставні та необґрунтовані, а тому підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали не вбачається.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 99, 101-106 ГПК України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Косакс Енд Ко Інтернешнл" на ухвалу господарського суду міста Києва від 02.08.2016 року у справі № 910/22487/14 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 02.08.2016 року у справі № 910/22487/14 про відмову у задоволенні скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Бандури І.В., залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4. Справу № 910/22487/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді А.А. Верховець

М.Л. Доманська