Постанова № 62431083, 03.11.2016, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/3139/16-а

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.11.2016 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд ІваноФранківської області

в складі: головуючого судді Сухарник І.І.

секретаря судового засідання Слободян Т.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов"язання вчинити дії, суд

встановив:

що позивач звернувся до суду із вищенаведеним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що він є учасником бойових дій та має право на пільги, передбачені законодавством. А саме згідно ст. 12Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі пяти мінімальних пенсій за віком.

Вважає, що згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» із 1 травня 2016 року мінімальний розмір пенсії за віком становить 1450 грн. Водночас УСЗН Калуської РДА у перерахунку та виплаті даної допомоги відмовило, посилаючись на те, що в ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказано, що вказана допомога виплачується у розмірі, який визначаєтьс КМУ в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, що є неправомірним. Так, вказана зміна визнана неконституційною згідно Рішення Конституційного Суду №10-рп/2008 від 22.05.2008.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, позивач просить: зобовязати УСЗН Калуської РДА здійснити перерахунок та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік відповідно до статті до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» негайно.

Позивач та його представник в судове засідання не з"явилися, однак від останнього надійшла до суду заява про уточнення позовних вимог, згідної якої просить визнати дії відповідача незаконими та зобов"язати відповідача провести перерахунок щорічної допомоги до 5 травня та виплатити її, з урахуванням виплачених сум.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, однак подав до суду заперечення на позов, в якому позовні вимоги не визнає, просить суд врахувати обставини, наведені у даному запереченні, вважає позов безпідставним та просить суд відмовити в його задоволенні, а справу розглянути у його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задоволити, виходячи з наступних підстав:

З копії посвідчення серії АА № 311760 від 01.10.2015 року (а.с. 5) вбачається, що ОСОБА_1 надано статус учасника бойових дій.

Відповідно до довідки від 02.11.2016 року № 5192 УСЗН Калуської РДА виплатило ОСОБА_1 разову грошовому допомогу до 5 травня у розмірі 920,00 гривень (а.с.13).

Згідно із ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ч. 1ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідач у своєму запереченні посилається на статтю 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції, згідно якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Проте таку редакцію цієї норми, викладену вЗаконі України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»,Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008було визнано такою, що не відповідаєКонституції Україниі вона втратила чинність з дняухвалення цього Рішення.

Таким чином, на час виникнення спірних відносин діяла редакція частини п'ятоїстатті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» , згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Водночас Кабінет Міністрів України у постанові від 02.03.2016 року №141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» установив, що у2016 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 920 грн.

Отже, на час виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість, якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2016 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №141, а Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який має вищу юридичну силу.

Крім того, посилання представника відповідача на п. 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України», яким встановлено, що норми і положення статей12,13,14,15та16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, суперечить положенням Конституції України. У Конституції України у статті 92 визначено сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Через своє спеціальне призначення Бюджетний кодекс України не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя.

Відповідно до Конституції України, бюджетний кодекс України не має вищої юридичної сили стосовно інших законів. Окрім того, ст. 22 Конституції України визначає, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. А згідно ст. 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Отже, виходячи з викладеного при вирішенні даного спору підлягає застосуванню ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а посилання представника відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №141 та п.26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України» є таким, що звужує обсяг передбачених законом та гарантованих Конституцією України прав позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За таких обставин дії відповідача щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік не в повному розмірі, встановленому статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 рік слід визнати протиправними, та з урахуванням положень п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України, зобов'язати відповідача відновити порушене право позивача на належний розмір разової грошової допомоги.

На підставі ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», керуючись ст. ст. 6, 8, 11, 70, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України -

постановив:

позов задоволити.

Визнати бездіяльність Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації щодо здійснення нарахування ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 рік протиправною.

Зобовязати Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі пяти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» на момент проведених виплат, з урахуванням проведених виплат.

Постанова набирає законної після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Калуський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий: