Постанова № 62428955, 01.11.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 листопада 2016 року Справа № 810/2447/16

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий - суддя Волков А.С.,

фіксування судового засідання технічними засобами та ведення журналу забезпечував секретар судового засідання Гузік М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини - польова пошта В5229 Міністерства оборони України (правонаступник - військова частина А0665) про стягнення компенсації за неотримане речове майно,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини - польова пошта В5229 Міністерства оборони України про стягнення компенсації за неотримане речове майно під час проходження позивачем військової служби у сумі 31160,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при звільненні з військової служби наказом командира військової частини йому було визначено розмір грошової компенсації замість належного до видачі речового майна, але кошти фактично не були виплачені через їх відсутність. Позивач вважає, що його права на одержання грошової компенсації є порушеними відповідачем, тому звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень зазначив, що наказ командира військової частини, на підставі якого позивачу призначено виплату компенсації, за результатами службової перевірки був скасований в цій частині як незаконний. Відповідач стверджував, що підстави для виплати позивачу грошової компенсації відсутні, тому просив суд у задоволенні позову відмовити.

Під час розгляду справи суд встановив, що відповідач - військова частина польова пошта В5229 ліквідована, правонаступником є військова частина А0665, у звязку з чим здійснив заміну відповідача: військову частину польова пошта В5229 замінив на військову частину А0665.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши представлені сторонами документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних силах України в період з 1994 по 2015 роки на різних посадах.

Згідно з витягом з наказу командира військової частини польова пошта В5229 від 27.11.2015 № 280 у зв'язку зі звільненням з військової служби позивачу визначено грошову компенсацію замість належного до видачі майна у сумі 31160,08 грн., однак, компенсацію не було виплачено через відсутність коштів.

Як вже зазначалось, військова частина польова пошта В5229 була ліквідована, правонаступником є військова частина А0665.

З огляду на те, що наказ командира військової частини польова пошта В5229 від 27.11.2015 № 280 в частині виплати ОСОБА_1 компенсації замість належного до видачі майна не був виконаний, командир військової частини А0665 під час судового розгляду призначив службову перевірку такого рішення.

За результатами службової перевірки згідно з наказом командира військової частини А0665 від 25.10.2016 № 958 скасовано пункт третій наказу командира військової частини польова пошта В5229 від 27.11.2015 № 280 в частині виплати підполковнику ОСОБА_1, грошової компенсації замість належного до видачі майна у сумі 31160,08 грн.

Як пояснив представник відповідача у судовому засіданні, наказ командира військової частини А0665 від 25.10.2016 № 958 був скасований як незаконний.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини що виникають у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначаються Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Частиною другою статті 91 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, що діяла до 01.01.2007) передбачено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.

У подальшому згідно з внесені підпунктом 3 пункту 67 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI цю норму із Закону № 2011-XII було виключено.

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) зміни, внесені до Закону № 2011-XII підпунктом 3 пункту 67 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI.

Таким чином, внаслідок набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 відновлено правове регулювання, що існувало згідно з частиною другою статті 91 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, що діяла до 01.01.2007).

Законом України від 08.07.2010 № 2456-VI, з урахуванням змін, внесених Законом України від 28.12.2014 р. N 79-VIII, згідно із Законом України від 28.12.2014 № 80-VII, установлено, що норми і положення статті 91 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Аналіз положень частини другої статті 91 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" надає підстави для висновку, що ці норми в частині виплат і компенсацій замість речового майна військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, не поширюються на військовослужбовців, звільнених з військової служби.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом України у постановах від 19.03.2013 № 21-38а13, від 11.06.2013 № 21-156а13, від 18.06.2013 № 21-191а13, від 10 грудня 2013 №21-415а13.

Таким чином, наказ командира військової частини польова пошта В5229 (по стройовій частині) від 27.11.2015 року №280 в частині виплатити підполковнику ОСОБА_2, який звільнений з військової служби у відставку (за станом здоровя), грошової компенсації замість належного до видачі майна у сумі 31160,08 грн., є незаконним.

Враховуючи, що цей наказ не був виконаним і скасований наказом командира військової частини А0665 від 25.10.2016 № 958, підстави для виплати позивачу вказаної компенсації відсутні.

За наведених обставин позов є таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, що пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, тому в цій частині підстави для стягнення з позивача судових витрат на користь відповідача відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 03 листопада 2016 р.