Ухвала суду № 62428631, 02.11.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2016 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Литвинюк І. М.

суддів: Височанської Н.К., Лисака І.Н.

секретар: Скакун К.В.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2, його представника - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 15 вересня 2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_4 в серпні 2016 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 27 травня 2008 року зареєструвала шлюб з відповідачем. Від шлюбу у них народилося двоє дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з нею та перебувають на її утриманні.

Відповідач ухиляється від виконання обов'язку по утриманню дітей, тому просила стягнути з нього аліменти у твердій грошовій формі у розмірі 765,50 грн. на утримання сина та 614 грн. на утримання доньки щомісячно до досягнення повноліття.

Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 15 вересня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі 765,50 грн. на утримання малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та 614 грн. на утримання малолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісячно, починаючи з 31 серпня 2016 року ___________

22-ц/794/1343/16 р. Головуючий у 1-й інстанції Телешман О.В.

Категорія: 50 Доповідач Литвинюк І.М.

і до досягнення дітьми 18-річного віку.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць звернуто до негайного виконання.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 15 вересня 2016 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким визначити розмір аліментів на утримання малолітнього сина 459,30 грн. та на утримання малолітньої доньки 368,40 грн..

Посилається на те, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач не підтвердив належним доказами, що він не бажає приймати участі у вихованні та утриманні дітей. Крім того, невірним є посилання суду в описовій частині рішення про те, що прожитковий мінімум на дитину до 6 років складає 1 450 грн..

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Визначаючи розмір аліментів на утримання двох малолітньої дітей, суд виходив з того, що на утриманні відповідача немає інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків, дружини, з матеріального стану сторін, що відповідач офіційно ніде не працює, має нерегулярний дохід.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Судом та матеріалами справи встановлено, що 27 травня 2008 року позивачка ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з відповідачем. Від шлюбу у них народилося двоє дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з нею та перебувають на її утриманні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

У роз'ясненнях, викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" та ст. 182 СК України зазначено, що при вирішенні питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від утримання дітей, матеріальної допомоги в добровільну порядку не надає. Він офіційно ніде не працює, має нерегулярний дохід. Відповідно до ст. 180 СК України ОСОБА_2 зобов'язаний утримувати своїх малолітніх дітей. Між сторонами відсутня домовленість про сплату аліментів.

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі посилається на те, що з огляду на його матеріальний стан він погоджується сплачувати аліменти на утримання дітей в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що становить для дитини віком до 6 років 368,40 грн., а для дитини віком від 6 до 8 років - 459,30 грн., а тому просить постановити рішення, яким стягнути з нього аліменти в зазначеному розмірі.

Такі доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідач є працездатною особою, не обтяженою турботами щодо утримання інших дітей чи інших осіб, а тому має змогу працювати, отримувати дохід і надавати матеріальну допомогу на утримання своїх малолітніх дітей у розмірі, який визначений судом.

Такий розмір аліментів відповідає об'єктивним можливостям відповідача та забезпечить лише мінімальні потреби дітей.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що визначаючи розмір аліментів, суд правильно врахував обставини, зазначені в ст. 182 СК України. Такі висновки суду є правильними, оскільки ґрунтуються на доказах, які були надані сторонами та досліджені судом. Рішення ухвалено на підставі повно з'ясованих обставин справи, із додержанням норм матеріального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 15 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: